"28" квітня 2010 р.Справа № 15/28-402
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Бучинської Г.Б.
Розглянув справу
За позовом Державного підприємства "Державний резервний насіннєвий фонд України" вул. Ямська, 32, м. Київ 38, 03038
до відповідача Дочірнього підприємства "Агро-промислова фірма "Агро-корс", с. Клебанівка, Підволочиський район, Тернопільська область
про стягнення 118.300,00 грн. боргу, 35.490,00 грн. штрафу.
За участю представників сторін:
позивача: представник Козак Н.В. -довіреність № 04 від 10.02.10р.;
відповідача : керівник Танавський П.З..
Суть справи:
Державне підприємство "Державний резервний насіннєвий фонд України", вул. Ямська, 32, м. Київ, звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовом до Дочірнього підприємства "Агро-промислова фірма "Агро-корс", с. Клебанівка, Підволочиський район, Тернопільська область, про стягнення 118.300,00 грн. боргу, 35.490,00 грн. штрафу.
Сторони відповідно до ст. 64 ГПК України повідомлені про місце і час розгляду справи.
В розпочатому судовому засіданні представникам сторін роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22, 811 ГПК України.
За відсутності клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснювалася.
Позивач у судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач без поважних причин витребуваних ухвалами суду від 16.03.2010р. та 31.03.2010р. матеріалів не подав однак його представник в судовому засіданні проти позовних вимог не заперечив, а також просить суд відстрочити виконання рішення до серпня 2010р. у зв'язку з важким фінансовим становищем підприємства.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши представлені докази в їх сукупності, судом встановлено наступне:
Статтею 1 ГПК України передбачено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Відповідно до ст. 2 ГПК України господарський суд порушує провадження у справі за позовами, зокрема підприємств і організацій, які звертаються до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.
За змістом положень вказаних норм, правом на пред'явлення позову до господарського суду наділені, зокрема юридичні особи, фізичні особи -підприємці, а суд шляхом вчинення провадження у справі здійснює захист осіб, права та охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.
Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України та п. 2 ст. 20 Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.
Позивач -Державне підприємство "Державний резервний насіннєвий фонд України" вул. Ямська, 32, м. Київ 38, є юридичною особою, а тому наділений правом на звернення до суду за захистом своїх прав.
Як вбачається з матеріалів справи, між Державним підприємством "Державний резервний насіннєвий фонд України" вул. Ямська, 32, м. Київ 38 (Постачальник) та Дочірнім підприємством "Агро-промислова фірма "Агро-корс", с. Клебанівка, Підволочиський район, Тернопільська область, (Покупець), 22.05.2009 року укладено договір поставки насіння № 5-18, відповідно до якого сторони взяли на себе зобов'язання:
- Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця насіння сільськогосподарських рослин (надалі - Насіння), а Покупець зобов'язується прийняти це насіння та оплатити його вартість відповідно до умов, вказаних у цьому договорі (п. 1.1 Договору).
Загальна вартість цього договору становить 135.000 грн., у тому числі ПДВ -22.500 грн. (п. 3.1. договору).
Пунктом 7.1. договору сторони визначили, що договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 22.05.2012р..
Позивач на виконання взятих зобов'язань по вищезазначеному договору відпустив, а відповідач через свого представника Танавського П.З. (довіреність ЯПВ № 406300 від 22.05.2009р.) прийняв товарно-матеріальні цінності на суму 135.000 грн., що підтверджується накладною № 5-18 від 22.05.2009р, яка підписана представниками сторін без заперечень.
Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України, а саме цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що непередбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем виникло зобов'язання постачання, згідно якого, в силу ст. 712 Цивільного кодексу України та ст. 265 Господарського кодексу України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України).
Розділом 3 договору сторони визначили порядок розрахунків за товар, зокрема згідно п. 3.2. розрахунок проводиться покупцем шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника поетапно:
- суму в розмірі 13.500 грн. на умовах 100 відсотків передоплати (п. 3.2.1 договору);
- суму заборгованості у розмірі 121.500 грн. покупець сплачує наступним чином: - 1.200 грн. до 25.06.2009р., 1.200 грн. до 25.07.2009р. та 119.100 грн. до 01.09.2009р. (п. 3.2.2. договору).
Згідно п. 3.3. договору, у разі невиконання Покупцем затвердженого графіку погашення заборгованості (в тому числі і за кожним строком окремо) постачальник має право стягнути весь залишок заборгованості у порядку згідно чинного законодавства України.
06.11.2009р. між Державним підприємством "Державний резервний насіннєвий фонд України" вул. Ямська, 32, м. Київ 38 (Постачальник) та Дочірнім підприємством "Агро-промислова фірма "Агро-корс", с. Клебанівка, Підволочиський район, Тернопільська область, (Покупець), у зв'язку з несприятливими погодно-кліматичними умовами, які спричинили недобір урожаю 2009р., що погіршило стан господарства, укладено Додаткову угоду № 5-31 до договору поставки насіння № 5/18 від 22.05.2009р. відповідно до умов якої сторони взяли на себе зобов'язання:
1.Постачальник та Покупець прийшли до згоди викласти п. 3.2.1 розділу 3 договору поставки насіння від 22.05.2009р. № 5-18 в слідуючій редакції, що суму заборгованості у розмірі 118.300 грн. покупець гасить наступним чином:
- суму заборгованості у розмірі 1.200 грн. до 20.12.2009р., 1.200 грн. до 25.01.2010р., 1.200 грн. до 25.02.2010р., 1.200 грн. до 25.03.2010р., 1.200 грн. до 25.04.2010р., 1.200 грн. до 25.05.2010р., 1.200 грн. до 25.06.2010р., 1.200 грн. до 25.07.2010р. та 108.700 грн. до 01.09.2010р..
2.У разі невиконання Покупцем затвердженого графіку погашення заборгованості (в тому числі і за кожним строком окремо) постачальник має право стягнути весь залишок заборгованості у порядку згідно чинного законодавства України.
Згідно п. 4. Додаткової угоди, угода вступає в силу з моменту її підписання уповноваженими представниками сторін та діє до повного виконання угоди сторонами.
Всупереч згаданих приписів закону, положень укладеного між сторонами договору, відповідач свої зобов'язання по договору поставки насіння № 5/18 від 06.11.2009р., додаткової угоди № 5-31 від 06.11.2009р. до договору поставки насіння № 5/18 від 22.05.2009р. в повному обсязі не виконав, і станом на час розгляду справи в суді ним залишається неоплаченою сума 118.300 грн..
У зв'язку із неналежним виконанням відповідачем свого обов'язку по оплаті вартості поставленого насіння, позивачем 12.02.2010р. направлено на адресу Дочірнього підприємства "Агро-промислова фірма "Агро-корс" вимогу № 138-2/10-14/11 про погашення заборгованості в сумі 2.400 грн., що виникла станом на 11.02.2010р..
У відповідності до ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до частини 1 статті 530 зазначеного Кодексу якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та умов цього Кодексу або інших актів цивільного законодавства.
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, одним з яких є сплата неустойки.
Враховуючи, що факт заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 118.300 грн. підтверджується матеріалами справи та не оспорюється повноважним представником відповідача в судовому засіданні, однак беручи до уваги, що вищезазначеною вимогою № 138-2/10-14/11 від 12.02.2010р. позивач вимагав сплати заборгованості частково, в сумі 2.400 грн., а також те що станом на день розгляду спору за Дочірнім підприємством "Агро-промислова фірма "Агро-корс", с. Клебанівка, Підволочиський район, Тернопільська область, рахується заборгованість за грудень 2009р., січень 2010р., лютий 2010р., березень 2010р. та квітень 2010р. на загальну суму 6.000 грн., яка підлягає до задоволення як обґрунтовано заявлена.
В частині стягнення 112.300 грн. заборгованості за поставлений товар в позові відмовляється, так як строк оплати яких ще не настав.
Відповідно до положень ст.ст. 230, 231 Господарського кодексу України, 549 ЦК України у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання учасник господарських зобов'язань зобов'язаний сплатити господарські санкції - штрафні санкції. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пунктом 4.2. договору сторони погодили, що за несвоєчасне проведення розрахунків передбачених п. 3 цього договору, Покупець сплачує Продавцеві штраф у розмірі 30 % від всього залишку заборгованості.
Враховуючи обставини справи, позивачем обґрунтовано нараховано та заявлено до стягнення 1.800 грн. штрафу.
В частині стягнення 33.690 грн. штрафу в позові відмовляється, як надмірно заявленій.
Враховуючи, що відповідач не спростував наявності заборгованості за поставлений товар, суд вважає позовні вимоги Державного підприємства "Державний резервний насіннєвий фонд України" вул. Ямська, 32, м. Київ 38, щодо стягнення з Дочірнього підприємства "Агро-промислова фірма "Агро-корс", с. Клебанівка, Підволочиський район, Тернопільська область -6.000 грн. боргу за поставлений товар та 1.800 грн. штрафу обґрунтованими, підтвердженими документально та такими, що підлягають до задоволення.
Клопотання відповідача про відстрочку виконання рішення судом відхиляється, оскільки нормою ст. 121 ГПК України передбачено можливість надання відстрочки виключно на стадії виконання рішення.
Судові витрати, згідно ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на наведене, керуючись ст. 129 Конституції України, ст.ст. 11, 16, 509, 526, 546 -551, 625, 655 Цивільного кодексу України, ст.ст. 20, 173, 193, 265 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 2, 12, 22, 32, 33, 43 - 49, 82 - 85, 115 - 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1.Позовні вимоги задовольнити частково.
2.Стягнути з Дочірнього підприємства "Агро-промислова фірма "Агро-корс", с. Клебанівка, Підволочиський район, Тернопільська область, код 30786645 на користь Державного підприємства "Державний резервний насіннєвий фонд України" вул. Ямська, 32, м. Київ 38, код 30518866 -6.000 грн. заборгованості за поставлений товар, 1.800 грн. штрафу, 78 грн. державного мита та 11,97 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3.В частині стягнення 112.300 грн. заборгованості та 33.690 грн. штрафу в позові відмовити.
4.Рішення господарського суду набирає законної сили в десятиденний строк з дня його прийняття (підписання рішення).
5.Накази видати стягувачеві після набрання судовим рішенням законної сили.
6.На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення через місцевий господарський суд.
Суддя Г.Б. Бучинська