"14" квітня 2010 р.Справа № 15/23-307
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Бучинської Г.Б.
Розглянув справу:
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будмонтаж "Колос", вул. Чехова, 2, кв. 80, м. Житомир, 10000
до Селянського фермерського господарства "Тюльпан" вул. Л. Українки, 36а, м. Теребовля, Теребовлянський район, Тернопільська область, 48100
про стягнення 25.000 грн. основного боргу, 1.609,55 грн. трьох відсотків річних, 2.018,61 грн. пені, 9.899 грн. інфляційних витрат
За участю представників сторін:
позивача: представник Вишневський Аскольд Юрійович, довіреність № 11 від 16.02.09 р.$
відповідача: не з'явився.
Суть справи:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Будмонтаж "Колос", вул. Чехова, 2, кв. 80, м. Житомир, звернулося з позовом до Селянського фермерського господарства "Тюльпан" вул. Л. Українки, 36а, м. Теребовля, Теребовлянський район, Тернопільська область, про стягнення 25.000 грн. основного боргу, 1.609,55 грн. трьох відсотків річних, 2.018,61 грн. пені, 9.899 грн. інфляційних витрат
У розпочатому судовому засіданні представнику позивача роз'яснено його процесуальні права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22, 811 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України).
За відсутності клопотання представників сторін технічна фіксація судового процесу не здійснювалася.
Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання без поважних причин не з'явився, причини неявки суду не повідомив, витребуваних ухвалами суду від 02.03.2010р. та 24.03.2010р. матеріалів не подав, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином в порядку ст. 64 ГПК України.
Справа розглядається у відповідності до ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши представлені докази в їх сукупності, судом встановлено наступне:
Статтею 1 ГПК України передбачено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Відповідно до ст. 2 ГПК України господарський суд порушує провадження у справі за позовами, зокрема підприємств і організацій, які звертаються до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.
За змістом положень вказаних норм, правом на пред'явлення позову до господарського суду наділені, зокрема юридичні особи, а суд шляхом вчинення провадження у справі здійснює захист осіб, права та охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.
Пунктом 2 статті 20 Господарського кодексу України встановлено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Будмонтаж "Колос", вул. Чехова, 2, кв. 80, м. Житомир, є юридичною особою і включене до Єдиного державного Реєстру підприємств та організацій України, ідентифікаційний код 20403504, що підтверджується довідкою № 14/1768 від 14.12.2007р. Головного управління статистики у Житомирській області, а тому наділене правом на звернення до суду за захистом своїх прав.
Як вбачається із матеріалів справи, 03 вересня 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Будмонтаж "Колос", вул. Чехова, 2, кв. 80, м. Житомир (Виконавець) Селянським фермерським господарством "Тюльпан" вул. Л. Українки, 36а, м. Теребовля, Теребовлянський район, Тернопільська область, (Замовник) укладено Договір підрядно-монтажних та пусконалагоджувальних робіт № 84, відповідно до якого Виконавець зобов'язується провести на площах Замовника роботи по монтажу та пуско-налагодженню і здачі в експлуатацію обладнання: зерносушильного комплексу на протязі тридцяти календарних днів, а Замовник зобов'язується прийняти виконані роботи і оплатити сумі 36.000 грн. в повному об'ємі на підставі підписаних Сторонами актів.(п. 1.1. договору).
Пунктом 2.1. договору сторони визначили, що Замовник зобов'язаний провести передоплату в розмірі 30 % від суми договору.
Взаєморозрахунки між сторонами проводяться шляхом оплати на розрахункові рахунки вказані в Договорі в строк не пізніше трьох банківських днів з моменту підписання двостороннього акту прийому -передачі виконаних робіт (п. 5.1.).
Згідно п. 5.2. договору, у випадку виникнення заборгованості однієї із сторони з винної сторони в безспірному порядку стягується пеня в розмірі 1% (один процент) від суми боргу за кожен день несплати заборгованості.
Як випливає з матеріалів справи, Позивач (Виконавець) взяті на себе зобов'язання згідно Договору підрядно -монтажних та пусконалагоджувальних робіт № 84 від 03.09.2007 р. виконав, а саме провів на площах Замовника роботи по монтажу та пусконалагоджуванню і здав в експлуатацію обладнання -зерносушильного комплексу, про що свідчить Акт здачі -приймання виконаних робіт від 02.11.2007 року підписаний представниками сторін без заперечень.
До виконання господарських договорів, згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.
Згідно ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємств з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечить законодавству України.
У відповідності до ст. 509 Цивільного Кодексу України, в силу зобов'язання, яке виникає між сторонами, одна сторона (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язана вчинити певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо), або утриматися від певної дії, а інший кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України).
Всупереч згаданих приписів закону, положень укладеного між сторонами договору Відповідач вчасно не виконав покладених на нього зобов'язань щодо оплати вартості виконаних Товариством з обмеженою відповідальністю "Будмонтаж "Колос" робіт, і як стверджує Позивач та свідчать матеріали справи, має заборгованість станом на час розгляду справи в сумі 25.000 грн. 00 коп.
Відповідно до положень ст.ст. 230, 231 Господарського кодексу України, 549 ЦК України у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання учасник господарських зобов'язань зобов'язаний сплатити господарські санкції - штрафні санкції. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 5.2. Договору Сторони погодили, що у випадку порушення умов договору, винна сторона в безспірному порядку сплачує пеню в розмірі 1 % (одного відсотка) від суми боргу за кожен день несплати заборгованості.
У зв'язку із наведеним, відповідно до ч. 6 ст. 231, ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України від 16.01.2003р., який набрав чинності з 01.01.2004р., за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання відповідачу нарахована пеня в сумі 2.018,61 грн. за період з 03.11.2007р. -30.04.2008р., водночас із врахуванням вимог Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р., зокрема щодо обмеження розміру пені подвійною обліковою ставкою Національного Банку України, підлягає до задоволення як правомірно заявлена.
Також, згідно вимог ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У судовому засіданні знайшло підтвердження, що відповідачем на час звернення позивача до суду не виконано взятих на себе зобов'язань в частині оплати вартості поставленого товару, таким чином допущено прострочення виконання грошових зобов'язань перед позивачем, що дає правові підстави останньому застосувати до відповідача відповідальність, передбачену статтею 625 Цивільного кодексу України, у зв'язку з чим суд вважає позовні вимоги позивача щодо стягнення 9.899 грн. інфляційних нарахувань за період з 03.11.2007р. по 02.11.2009р., 1.609,55 грн. 3 % річних за період з 03.11.2007р. по 02.11.2009р. такими, що підлягають до задоволення.
У відповідності до ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Враховуючи, що Відповідач в судове засідання не з'явився, на день розгляду спору не надав суду будь-яких заперечень по суті заявлених позовних вимог, як і не надав суду доказів про погашення заборгованості в повному обсязі перед Позивачем, суд вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Будмонтаж "Колос", вул. Чехова, 2, кв. 80, м. Житомир, про стягнення з Селянського фермерського господарства "Тюльпан" вул. Л. Українки, 36а, м. Теребовля, Теребовлянський район, Тернопільська область, 25.000 грн. основного боргу, 1.609,55 грн. трьох відсотків річних, 2.018,61 грн. пені, 9.899 грн. інфляційних витрат обґрунтованими, підтвердженими документально та такими, що підлягають до задоволення.
Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення процесу покладаються на Відповідача на підставі ст. 49 ГПК України, пропорційно розміру позовних вимог.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 ГПК України, Господарський суд
1.Позовні вимоги задовольнити.
2.Стягнути з Селянського фермерського господарства "Тюльпан" вул. Л. Українки, 36а, м. Теребовля, Теребовлянський район, Тернопільська область, код 21152613 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будмонтаж "Колос", вул. Чехова, 2, кв. 80, м. Житомир, код 20403504 -25.000 грн. основного боргу, 1.609,55 грн. трьох відсотків річних, 2.018,61 грн. пені, 9.899 грн. інфляційних витрат, 385,27 державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3.Рішення господарського суду набирає законної сили в десятиденний строк з дня його прийняття (підписання рішення).
4.Наказ видати стягувачу після набрання судовим рішенням законної сили.
5.На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення через місцевий господарський суд.
Суддя Г.Б. Бучинська