21 жовтня 2021 року м. Кропивницький Справа № П/811/884/15
Кіровоградський окружний адміністративний суд в складі: головуючого судді: Притули К.М., суддів: Жук Р.В., Момонт Г.М. розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної митної служби України, Дніпровської митниці Державної митної служби України, Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
07 серпня 2021 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 , в якій просить:
- скасувати рішення суду від 01.10.2020, винесене у справі №11/811/884/15 в частині стягнення з Кіровоградської митниці ДФС на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 13 березня 2015 року по 01 жовтня 2020 року у сумі 839822,44 грн.;
- ухвалити в цій частині нове рішення та стягнути з Дніпровської митниці Держмитслужби України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 13 березня 2015 року по 01 жовтня 2020 року у сумі 1292827,68 грн.
Обґрунтовуючи заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами вказує, що при наданні довідки Дніпровської митниці Державної митної служби України про розрахунок заробітку за час вимушеного прогулу, помилково зазначено коефіцієнт коригування заробітної плати "0". Зазначає, що про допущені неточності відповідача не знав, оскільки немає фахової економічної освіти, а нормативна база потребує значеного часу для її детального вивчення і додаткових консультацій з експертами. З огляду на викладене, позивач звернувся до судового експерта, з метою проведення судово-економічної експертизи, яким встановлена загальна сума середнього заробітку у розмірі 1 292 827,00 грн. Вказану експертизу вважає нововиявленою обставиною.
Крім того, позивач посилається на рішення апеляційної інстанції у справі П/811/2084/15.
Ухвалою суду від 20 вересня 2021 року відкрито провадження у справі та призначено судове засідання на 11 жовтня 2021 року.
До суду надійшов відзив на позовну заяву Дніпровської митниці Державної митної служби України. У вказаному відзиві відповідачем заперечує проти заяви та вказує, що рішенням суду, яке підтримано постановою Третього апеляційного адміністративного суду вже встановлено, що коефіцієнт коригування не застосовується.
Сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Від Дніпровської митниці Державної митної служби України та ОСОБА_1 надійшли клопотання про розгляду справи в порядку письмового провадження.
Фіксування судового засідання відповідно до ст. 229 КАС України не здійснювалося, та керуючись приписами п. 10 ч. 1 ст. 4 та ч. 9 ст. 205 КАС України судом вирішено здійснювати розгляд справи в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріли справи, суд встановив наступне.
Рішенням суду від 01 жовтня 2020 року, яке набрало законної сили 25 лютого 2021 року, адміністративний позов задоволено частково, та вирішено:
- визнати протиправним і скасувати наказ Міндоходів і зборів України від 12 березня 2015 року №145-о "Про звільнення ОСОБА_2 " з посади заступника начальника Кіровоградської митниці Міндоходів - начальника управління боротьби з контрабандою та митними правопорушеннями;
- зобов'язати Державну фіскальну службу України поновити ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Кіровоградської митниці ДФС - начальника управління боротьби з контрабандою та митними правопорушеннями (тобто на рівнозначній посаді в структурі Кіровоградської митниці ДФС як правонаступника Міністерства доходів і зборів України);
- стягнути з Кіровоградської митниці ДФС на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 13 березня 2015 року по 01 жовтня 2020 року у сумі 839822,44 грн.;
- допустити негайне виконання рішення в частині поновлення ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) на посаді заступника начальника Кіровоградської митниці - начальника управління боротьби з контрабандою та митними правопорушеннями ДФС з 13.03.2015 року та стягнення середнього заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу в межах сум стягнення за один місяць;
- в задоволені решти позовних вимог - відмовити.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2021 року Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 01.10.2020 року в адміністративній справі №П/811/884/15 - залишено без змін.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2021 року здійснено заміну боржника по виконавчому провадженню за виконавчим листом в адміністративній справі №П/811/884/15, виданого на підставі Кіровоградського окружного адміністративного суду від 01.10.2020 року, Кіровоградську митницю ДФС на її правонаступника Дніпровську митницю Державної митної служби.
Ухвалою суду від 06 квітня 2021 року замінено у виконавчому листі, по справі №П/811/884/15 виданому Кіровоградським окружним адміністративним судом 1 жовтня 2020 року, боржника - Державну фіскальну службу України на правонаступника - Державну митну службу України.
Висновком експерта №11/2-188 судової економічної експертизи від 12 серпня 2021 року встановлено, що документально підтверджується загальна сума середнього заробітку у розмірі 1 292 827, 68 грн. згідно "Розрахунку середнього заробітку ОСОБА_1 з урахуванням окладу, надбавок та інших виплат передбачених законодавством за період вимушеного прогулу з 13.03.2015 року по 24.09.2020 року" від 02.08.2021 року (а.с.138-149).
Вказану експертизу позивач вважає нововиявленою обставиною.
Надаючи правовий висновок даній заяві, суд виходить з наступного.
Відповідно до змісту частини другої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є обов'язковість судового рішення.
Суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання (частина перша статті 129-1 Конституції України).
Згідно із частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Частиною другою статті 14 КАС України встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Частиною першою статті 361 КАС України встановлено, що судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.
Відповідно до частини другої статті 361 КАС України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.
Наведений перелік підстав для перегляду судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами, який визначений у частині другій статті 361 КАС України, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2020 року у справі № 800/578/17).
Перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами є важливою гарантією захисту прав і свобод людини, зокрема, у сфері адміністративного судочинства. Перегляд судових рішень, які набрали законної сили, є додатковим засобом забезпечення законності судового рішення і є резервним механізмом захисту прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб і забезпечення справедливого та ефективного здійснення правосуддя.
Перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами є особливим видом провадження. На відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного та касаційного оскарження, підставою такого перегляду не є недоліки розгляду справи судом (незаконність та/або необґрунтованість судового рішення, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники судового розгляду не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї. Метою перегляду справи за нововиявленими обставинами є не ревізія судових рішень або усунення судових помилок, а лиш перегляд уже розглянутої справи з урахуванням обставин, про існування яких стало відомо після ухвалення судового рішення.
Інститут перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами вже по своїй природі передбачає конфлікт між принципом «правової визначеності» та «правом на справедливий суд», але останній (з урахуванням того ж принципу «правової визначеності», в аспекті чіткості судового процесу та винятковості переліку і вимог до обставин, що можуть виступати як нововиявлені) має пріоритет.
Законодавство, у тому числі і КАС України, не містить визначення поняття «нововиявлені обставини», проте за своєю юридичною суттю нововиявлені обставини - це юридичні факти (фактичні обставини) справи, які мають істотне значення для вирішення справи по суті, існували в період первинного провадження і ухвалення судового акта, але не були і не могли бути відомі ні сторонам, ні третім особам, їхнім представникам, іншим учасникам адміністративного процесу, ні суду, за умови виконання ними всіх вимог закону для об'єктивного, повного і всебічного розгляду справи та ухвалення законного й обґрунтованого судового рішення.
З огляду на викладене можна дійти висновку, що сутність перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами - це встановлення наявності або відсутності нововиявлених обставин і повторний розгляд справи у разі їх встановлення з метою досягнення істини у справі (постанова Великої Палати Верховного Суду від 03 лютого 2021 року у справі № 826/20239/16).
Так, ч.4. ст. 361 КАС України визначено, що не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи та докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
Необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).
Не можуть бути визнані нововиявленими обставинами такі обставини, які виникли або змінилися після прийняття судового рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах.
Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до положень ст. 113 КАС України висновок експерта у галузі права не є доказом, має допоміжний (консультативний) характер і не є обов'язковим для суду.
Суд може посилатися в рішенні на висновок експерта у галузі права як на джерело відомостей, які в ньому містяться, та має зробити самостійні висновки щодо відповідних питань.
Згідно зі статті 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, експертиза не несе обов'язкового характеру, не визначається як доказ, та має допоміжний характер при вирішенні справи по суті.
Отже, істотними для розгляду адміністративної справи є обставини, які представляють сутність адміністративної справи та можуть вплинути на рішення суду, яке набрало законної сили по ній, та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду адміністративної справи та мають юридичне значення для взаємовідносин сторін, що є учасниками розгляду такої справи, тобто нововиявлені обставини за своєю юридичною сутністю є фактичними даними, що спростовують факти, які було покладено в основу рішення.
Відтак, такий висновок експертизи не є фактичними даними, що спростовують факти, які було покладено в основу спірного рішення суду, а відтак не можуть вважатися істотними.
Надана позивачем експертиза лише переоцінює докази, дослідженні судами першої та другої інстанції у справі П/811/884/15.
Крім того, позивачем не надано доказів наявності реальних перешкод, які б заважили йому поставити питання величини коефіцієнта коригування під час розгляду справи.
Відсутність фахової економічної освіти та значеного об'єму нормативної бази для дослідження вказаного питання не є тими обставинами, що перешкоджали встановити певний юридичний факт.
Враховуючи викладене колегія суддів дійшла висновку, що висновок судово-економічної експертизи від 12 серпня 2021 року не відповідає критеріям пункту 1 частини другої статті 361 КАС України та не є нововиявленою обставиною, оскільки на день винесення рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2020 року, яку просить скасувати заявник, вказаного висновку судово-економічної експертизи, не існувало, та переоцінює докази, дослідженні судами першої та другої інстанції, що суперечить п.1 ч.4 ст. 361 КАС України.
Таким чином, в задоволені заяви про перегляд за нововиявленими обставинами слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 248, 256, 294, 295, 364, 366, 368, 369, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволені заяви ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної митної служби України, Дніпровської митниці Державної митної служби України, Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного о прогулу - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала суду може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі, протягом 15 днів з дня отримання копії ухвали суду, апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд.
Головуючий К.М. Притула
Суддя Р.В. Жук
Суддя Г.М. Момонт