19 жовтня 2021 року м. Кропивницький Справа № 340/3477/21
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Хилько Л.І., розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом Головного управління ДПС у Кіровоградській області (надалі - позивач) до державного підприємства "Ремонтний завод радіотехнічного обладнання" (також - відповідач) про стягнення податкового боргу, -
Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом та просить стягнути з відповідача податковий борг в загальній сумі 518399,56 грн..
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за відповідачем рахується податковий борг по частині чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх об'єднань) в сумі 518399,56 грн., який виник і складається з самостійно визначених платником податкових зобов'язань в сумі 497762,00 грн. та пенсі в сумі 20637,56 грн.. Оскільки відповідачем кошти добровільно не сплачені, позивач просить стягнути їх на користь бюджету з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнав та просив відмовити в їх задоволенні. Свої доводи обґрунтував тим, що податкові вимоги за 2001 рік втрати свою юридичну силу, а тому відсутня правова підстава для пред'явлення позову за нормами ПКУ. Крім того, в ПКУ відсутній такий вид податку як частина чистого прибутку (доходу), що відраховується державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями до державного бюджету, а за несвоєчасну сплату вказаного грошового зобов'язання не передбачено нарахування штрафу та пені. Також, чинним законодавством не передбачене подвійне нарахування грошового зобов'язання за один і той же період (а.с.25-26).
Позивач подав до суду відповідь на відзив, згідно до якої враховуючи безперервність податкового боргу відповідача, надіслані у 2001 податкові вимоги не вважаються відкликаними у порядку ПКУ. При цьому, враховуючи положення ЗУ №466-ІХ від 16.01.2020, стягнення заборгованості з частини чистого прибутку (доходу) державних унітарних підприємств та їх об'єднань здійснюється в порядку, визначеному ПКУ (з нарахуванням пені). Також, твердження відповідача стосовно подвійного нарахування грошового зобов'язання за один і той же період, є хибними (а.с.38-39).
Відповідач подав додаткові письмові пояснення, в яких не погодився з позивачем та просив суд в задоволені позову відмовити (а.с.42-43).
Дослідивши наявні в справі документи та матеріали суд дійшов наступних висновків.
Так, відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України, платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
За змістом пункту 41.2 статті 41 Податкового кодексу України, органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.
Відповідно пункту 41.1 цієї статті контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (далі - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику), його територіальні органи.
Судом встановлено, що за відповідачем рахується податковий борг по частині чистого прибутку (доходу) державних унітарних підприємств та їх об'єднань на загальну суму 518399,56 грн..
Так, відповідачем до ГУ ДПС у Кіровоградській області було подано Розрахунки частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями. в тому числі:
- за три квартали 2019 від 05.11.2019 №9259027016, відповідно до якого частина чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті (ряд.07-р.08) складає (ряд.9) - 14417,00 грн. (а.с.8);
- за 2019 рік від 05.02.2020 №9333585283, відповідно до якого частина чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті (ряд.07-р.08) складає (ряд.9) - 97466,00 грн. (а.с.9);
- за 2020 рік від 26.02.2021 №9372774440, відповідно до якого частина чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті (ряд.07-р.08) складає (ряд.9) - 385879,00 грн. (а.с.10).
Крім того, за несвоєчасну сплату самостійно визначених податкових зобов'язань по частині чистого прибутку (доходу), згідно зі ст.129 ПК України, контролюючим органом нараховано пеню в сумі 20637,56 грн. (а.с.17).
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, установлених законом.
Відповідно до п.п.14.1.39 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.
За п.п.14.1.156 п.14.1 ст.14 ПК України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України.
Разом з тим, за п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до ст.16 ПК України платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1).
Згідно із п.54.1 ст.54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Пунктом 11 ст.56 ПК України передбачено, що не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.
Відповідно п.36.1 ст.36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Правові основи управління об'єктами державної власності визначає Закон України "Про управління об'єктами державної власності", статтею 11-1 якого встановлені особливості відрахування державними підприємствами частини прибутку (доходу).
Частиною 1 цієї статті передбачено, що державні унітарні та їх об'єднання зобов'язані спрямувати частину чистого прибутку (доходу) до Державного бюджету України у розмірі не менше 30 відсотків у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 17 частини 2 ст.29 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду Державного бюджету України віднесено частину чистого прибутку (доходу) державних унітарних підприємств та їх об'єднань, що вилучається до державного бюджету відповідно до закону, та дивіденди (дохід), нараховані на акції (частки) господарських товариств, у статутних капіталах яких є державна власність.
Частина 3 ст.45 Бюджетного кодексу України передбачає, що органи, що контролюють справляння надходжень бюджету, забезпечують своєчасне та в повному обсязі надходження до державного бюджету податків і зборів та інших доходів відповідно до законодавства. Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації та виконавчі органи міських (міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення) рад координують діяльність відповідних органів стягнення щодо виконання визначених для територій показників доходів бюджету.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2011 №138 затверджено Порядок відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями (далі - Порядок №138).
Пунктом 1 вищевказаного Порядку №138 передбачено, що згідно з цим Порядком частина чистого прибутку (доходу), що відраховується державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями (крім державного підприємства обслуговування повітряного руху України "Украерорух" відповідно до Закону України "Про приєднання України до Багатосторонньої угоди про сплату маршрутних зборів", державного підприємства із забезпечення функціонування дипломатичних представництв та консульських установ іноземних держав, представництв міжнародних міжурядових організацій в Україні Державного управління справами, державних комерційних підприємств та казенних підприємств, які відповідно до статті 1 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" належать до наукових установ, науково-технологічних комплексів, заснованих на державній власності, а також державних підприємств "Міжнародний державний центр "Артек" і "Український дитячий центр "Молода гвардія") до державного бюджету за відповідний період, визначається виходячи з обсягу чистого прибутку (доходу), розрахованого згідно з положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку як підсумок суми чистого фінансового результату (прибутку) та суми капіталу в дооцінках, яка підлягає перенесенню до нерозподіленого прибутку, з урахуванням того, що до такого підсумку також може бути включена частка нерозподіленого прибутку або невикористаних фондів, утворених внаслідок розподілу прибутку в обсязі, визначеному рішенням органу управління, за наявності фінансових ресурсів у підприємства, за результатами фінансово-господарської діяльності починаючи з 1 січня 2019 р. у розмірі 90 відсотків, з 1 січня 2020 р. - у розмірі 80 відсотків.
Згідно п. 2 Порядку №138, частина чистого прибутку (доходу) сплачується державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями до державного бюджету наростаючим підсумком щоквартальної фінансово-господарської діяльності за відповідний період у строк, встановлений для сплати податку на прибуток підприємств.
Згідно п.3 Порядку №138, частина чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету, визначається державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями відповідно до форми розрахунку, встановленої Державною податковою службою, та зазначається у декларації з податку на прибуток підприємства.
Розрахунок частини чистого прибутку (доходу) разом з фінансовою звітністю, складеною відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, подається державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями до органів державної податкової служби у строк, передбачений для подання декларації з податку на прибуток підприємств.
Відповідно до п. 61.1 ст. 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Суд погоджується з тим, що враховуючи нормативне визначення понять "грошове зобов'язання" та "податкове зобов'язання", наведених в редакції ПК України, чинної до 23.05.2020 року, частина чистого прибутку не була податковим платежем, у розумінні норм цього Кодексу. Зазначений платіж, хоча і був обов'язковим, але не відносився ні до загальнодержавних податків та зборів, ні до місцевих податків. При цьому, покладення на контролюючі органи повноважень щодо обліку цих платежів не змінював правової природи останніх.
Подібні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 18.09.2019 у справі № 520/1919/19, від 27.11.2019 у справі № 826/14937/15, від 17.09.2020 у справі № 640/18375/18.
Разом з тим, Законом України №466-IX від 16.01.2020 "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві", який набрав чинності з 23.05.2020, стаття 19-1 доповнена підпунктом 19-1.1.51, яким визначено, що контролюючі органи виконують такі функції, зокрема, здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати частини чистого прибутку (доходу) до бюджету державними та комунальними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями, а також господарськими товариствами, у статутному капіталі яких є державна та/або комунальна власність.
Крім того розрахунки (у тому числі розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку), які подаються до контролюючих органів відповідно до іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, прирівнюються до податкової декларації (п.46.1 ст.46 ПК України, в редакції Закону №466-IX).
Пунктом 1-1 Підрозділу 10 "Інші перехідні положення" ПК України (в редакції Закону № 466-IX) встановлено, що стягнення заборгованості з частини чистого прибутку (доходу) державних унітарних підприємств та їх об'єднань здійснюється у порядку, визначеному статтями 59, 60 глави 4, статтями 87-101 глави 9 розділу II цього Кодексу.
Отже, законодавець лише з 23.05.2020 усунув неузгодженості у податковому законодавстві, в тому числі й щодо адміністрування частини чистого прибутку, який має сплачуватися до Державного бюджету України державними унітарними підприємствами.
Аналогічну позицію висловив Верховний Суд у постанові від 13.10.2020 по справі № 640/19757/19.
Як встановлено судом та не заперечується відповідачем, підприємством до податкового органу було подано розрахунки частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до держбюджету державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями за три квартали 2019 року від 05.11.2019 №9259027016, відповідно до якого частина чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті (ряд.07-р.08) складає (ряд.9) - 14417,00 грн. (а.с.8); за 2019 від 05.02.2020 №9333585283 - 97466,00 грн. (а.с.9); за 2020 від 26.02.2021 №9372774440 - 385879,00 грн. (а.с.10).
Судом установлено, що у зв'язку з несплатою податкових зобов'язань з частини чистого прибутку в повному обсязі та у строки, передбачені законодавством, за відповідачем утворився податковий борг, розмір якого на день розгляду справи становить 497762,00 грн..
Пункт 59.1 ст. 59 ПК України визначає, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Згідно з п.59.5 ст.59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Тобто, податкова вимога є дійсною протягом усього терміну безперервного існування податкового боргу платника податків з моменту його утворення до моменту, зокрема, повного погашення податкового боргу платником за всіма видами податків і зборів. При цьому податковим законодавством не передбачено необхідності повторного направлення платнику податків податкової вимоги у разі зміни (крім зменшення до нуля) суми його податкового боргу.
Встановлено, що у зв'язку з виникненням у відповідача податкового боргу у 2001 році, в порядку, передбаченому положеннями Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", податковим органом направлено першу податкову вимогу № 1/61 від 11.10.2001 на суму 1010,99 грн. та другу податкову вимогу №2/1058 від 14.12.2001 на суму 56486,86 грн., які вручені відповідачеві (а.с.18).
Доказів оскарження або відкликання даних податкових вимог суду не надано. Суду також не надано доказів, що з моменту виставлення податкових вимог податковий борг відповідачем погашено повністю.
При цьому, враховано рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10.03.2021 у справі №340/4545/20 (залишене без змін та набрало законної сили 29.06.2021), згідно якого дослідженням інтегрованих карток відповідача підтверджується, що від моменту надіслання йому другої податкової вимоги №2/1058 від 14 грудня 2001 року і до моменту звернення позивача з цим позовом до суду про стягнення податкового боргу, податковий борг у повному обсязі відповідачем не погашався, у зв'язку з виникненням нового податкового боргу за податками (зборами), платником яких є відповідач.
Відповідно до пунктів 95.1 та 95.2 статті 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Згідно до абз.1 п.95.3 ст.95 Податкового кодексу України визначено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини
Таким чином, на підставі аналізу встановлених обставин та правовідносин, що їм відповідають, а також враховуючи, що суду не надано доказів сплати відповідачем податкового боргу по частині чистого прибутку (доходу), який сплачується до державного бюджету державними унітарними підприємствами, в сумі 497762,00 грн., суд дійшов висновку про задоволення позові в цій частині.
При цьому, судом не встановлено подвійного нарахування грошового зобов'язання за один і той же період, на що звертав увагу відповідач.
Щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 20637,56 грн., то суду зазначає таке.
Так, Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 17.03.2020 №533-IX, який набрав чинності 18.03.2020, підрозділ 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України доповнено пунктом 52-1 такого змісту:
"За порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня по 31 травня 2020 року, штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за: порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії; відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу; порушення правил обліку, виробництва та обігу пального або спирту етилового на акцизних складах, що застосовуються на загальних підставах; порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.
Протягом періоду з 1 березня по 31 травня 2020 року платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню".
В подальшому, пункт 52-1 підрозділ 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України, із змінами, внесеними згідно із Законом України від 13.05.2020 №591-IX, викладено у наступній редакції:
"За порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за: порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії; відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу; порушення вимог законодавства в частині: обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального, спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального; здійснення суб'єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб'єктів платниками акцизного податку; порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.
Протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню".
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2" на всій території України установлено карантин з 12 березня 2020 року до 22 травня 2020 року.
У подальшому, постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 №392 карантин установлено з 22 травня 2020 року по 31 липня 2020 року.
Постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 №641 карантин установлено з 1 серпня 2020 року по 19 грудня 2020 року. Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 №1236 (із змінами) карантин установлено з 19 грудня 2020 року по 31 грудня 2021 року.
Як вбачається з долученої до матеріалів справи інтегрованої картки платника податків, податковим органом в період з 16.03.2020 по 28.04.2021 нараховано відповідачу пеню по частині чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх об'єднань), що вилучається до державного бюджету відповідно до закону в розмірі 20637,56 грн. (а.с.11-16, 17).
Тобто, податковим органом здійснена операцію щодо нарахування пені у період, коли нарахування такої було зупинено.
Відтак, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені в розмірі 20637,56 грн. задоволенню не підлягають.
Згідно до частини 2 статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Судом на встановлено таких витрат суб'єкта владних повноважень.
Керуючись ст.ст.19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов - задовольнити частково.
Стягнути з Державного підприємства "Ремонтний завод радіотехнічного обладнання" (код ЄДРПОУ 07646544) з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків, на користь Державного бюджету України податковий борг по частині чистого прибутку (доходу) державних унітарних підприємств та їх об'єднань в загальній сумі 497762,00 грн. (чотириста дев'яносто сім тисяч сімсот шістдесят дві гривні).
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.255 КАС України та може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295-297 КАС України.
Згідно пп.15.5 п.15 Розділ Перехідні положення КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Л.І. Хилько