"15" березня 2010 р.Справа № 16/4-48 (11/29-1016(9/36-755))
Господарський суд Тернопільської області
у складі
Розглянув справу
за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1, АДРЕСА_1
до відповідача Тернопільського обласного спеціалізованого ремонтно-будівельного підприємства протипожежних робіт Добровільного пожежного товариства України, м. Тернопіль, вул. Котляревського, 22.
За участю представників сторін:
позивача: ОСОБА_1 -суб'єкт підприємницької діяльності, свідоцтво про державну реєстрацію Серія ВО2 № НОМЕР_2, дата реєстрації 13.02.2004 року; ОСОБА_3 - представник, довіреність № без номера, від 02.01.2010р.
відповідача: Мацієвська Н.В. - головний бухгалтер, довіреність № 1 від 04.02.2010р., Ковальчук В.А. - директор, довіреність № 2 від 17.02.2010р.
Суть справи: Ухвалою суду від 17.02.2010 року розгляд справи було відкладено на 15.03.2010 року на 12 год. 00 хв., у відповідності до п.2 ч.1 ст.77 ГПК України в межах строків, встановлених ст.69 ГПК України.
Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1, АДРЕСА_1 звернулась до суду з позовом до Тернопільського обласного спеціалізованого ремонтно-будівельного підприємства протипожежних робіт Добровільного пожежного товариства України, м. Тернопіль, вул. Котляревського, 22 про стягнення основної заборгованості в розмірі 10000 грн., суми пені в розмірі 670 грн. 68 коп., сплати держмита за перегляд ухвали - на суму 50 грн., банківських послуг - на суму 2 грн., поштових витрат - на суму 5 грн. 50 коп., відрядження - на суму 60 грн., витрат на проїзд - на суму 198 грн. 68 коп., 3% річних на суму 299 грн. 18 коп., суми індексу інфляції - 1230 грн., судових. витрат.
Як зазначає позивач в своїй позовній заяві, підставою для звернення до суду з позовом є неналежне виконання відповідачем прийнятих зобов'язань згідно договору на виконання робіт по вогнезахисту дерев'яних конструкцій від 25.12.2008 року.
У судове засідання позивач та представник позивача з'явилися, підтримали позовні вимоги в повному обсязі. Позивач подав до матеріалів справи довідку про включення позивача до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 5189727 від 18.02.2010 р.
Представники відповідача в судове засідання з'явилися. Відповідач подав до матеріалів справи відзив на позов № без номера, без дати (вх. № 96471 (н) від 17.02.2010 року по журналу вхідної кореспонденції господарського суду Тернопільської області), в якому, зокрема, зазначив про готовність завершити роботи по вогнезахисту дерев'яних конструкцій при температурі навколишнього середовища не нижче десяти градусів тепла згідно технологічного регламенту.
В розпочатому судовому засіданні та в судовому засіданні 17.02.2010 року представникам сторін роз'яснено їх процесуальні права та обов'язки згідно ст.ст.20,22,81-1 ГПК України; наслідки відмови позивача від позову та укладення мирової угоди.
Технічна фіксація судового процесу у відповідності до ст.81-1 ГПК України не здійснювалась за відсутності відповідних клопотань позивача та представників позивача та відповідача.
Розглянувши наявні матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, заслухавши пояснення позивача і представників позивача та відповідача, суд встановив, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.
25 грудня 2008 року між Тернопільським обласним спеціалізованим ремонтно-будівельним підприємством протипожежних робіт Добровільного пожежного товариства України, в подальшому - “Виконавець”, в особі директора Ковальчука В.А., який діяв на підставі Статуту, з однієї сторони, та Суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1, як “Замовником, з іншої сторони, було укладено договір на виконання робіт по вогнезахисту дерев'яних конструкцій, згідно пункту 1.1. розділу 1 якого “Замовник” доручає, а “Виконавець” приймає на себе зобов'язання по виконанню: вогнезахисної поверхневої обробки дерев'яних конструкцій “Замовника” : покрівлі горища будинку-інтернату на 144 місця вул. І. Франка, смт. Мельниця-Подільська.
У відповідності до пунктів 2.1, 2.2 розділу 2 Договору, відповідно, даний договір вступає в силу з моменту його підписання обома договірними сторонами. Термін дії договору до 30.12.2008 року.
Згідно пункту 4.1 розділу 4 Договору вартість робіт за даним договором визначається згідно договірної ціни в сумі 20 056 грн. 80 коп.
У пункті 5.1 розділу 5 Договору визначається, що “Виконавець” направляє “Замовнику” акти фактично виконаних робіт. “Замовник” зобов'язаний підписати акти та направити їх “Виконавцю” в 5-ти денний термін, або в письмовій формі обґрунтувати відмову переліком недоробок і терміном їх усунення.
Відповідно до пунктів 6.1, 6.2 розділу 6 Договору, відповідно, “Замовник” перераховує передоплатою “Виконавцю” кошти на поставку матеріалів на початок робіт не менше 50 % кошторисної вартості робіт; попередня кошторисна вартість по договору складає 20 056 грн. 80 коп.
Згідно п. 7.1 розділу 7 Договору “Виконавець” зобов'язується вчасно та якісно згідно БніП в обсязі та в термін, передбачений даним договором, виконати роботи, зазначені в п. 1.1 договору.
У пункті 7. 2 розділу 7 Договору передбачано, що “Замовник” зобов'язується провести оплату виконаних робіт та поставлених матеріалів згідно підписаного акту виконаних робіт протягом 5-ти банківських дів з моменту його підписання; забезпечити належні умови для виконання робіт по п. 1 даного договору.
Як вбачається із матеріалів справи, Позивач виконав свої зобов'язання, передбачені умовами договору, належним чином: перерахував в порядку передоплати кошти Відповідачу на поставку матеріалів та початок робіт в розмірі 50% вартості робіт в сумі 10 000 грн., що підтверджується належним чином засвідченою копією платіжного доручення № 174 від 26 грудня 2008 р., яка міститься в матеріалах справи.
Як стверджує Позивач та як встановлено в судовому засіданні, відповідач порушив господарське зобов'язання: роботи по вогнезахисту дерев'яних конструкцій не виконав.
Позивач звернувся до Відповідача з листом-претензією (без номера, без дати), в якій просив виконати зобов'язання за договором від 25 грудня 2008 року. Факт отримання листа-претензії Відповідачем 05.03.2009 р. підтверджується підписом його повноважного представника та штампом Відповідача на претензії). Копія вказаного листа-претензії знаходиться в матеріалах справи.
У вказаному листі-претензії відсутня вимога Позивача до Відповідача про повернення 10 000 грн. предоплати за виконання робіт по вогнезахисту дерев'яних конструкцій за договором від 25.12.2008 р.
Як вбачається з ухвали господарського суду по даній справі від 04.02.2010 р. в судовому засіданні 04 лютого 2010 року на усне запитання суду: "Чи направлялась позивачем на адресу відповідача вимога про відмову від виконання відповідачем зобов'язання по виконанню робіт по вогнезахисту дерев'яних конструкцій та повернення передоплати в сумі 10000 грн., перерахованих згідно умов Договору № без номера від 25.12.2008 року на виконання робіт по вогнезахисту дерев'яних конструкцій?", Позивачем в усному порядку дано відповідь: "Ні".
Отже, грошове зобов'язання у Відповідача перед Позивачем не виникло.
В судовому засіданні 04 лютого 2010 року представником Відповідача в усному порядку підтверджено: факт отримання від позивача коштів в сумі 10000 грн. Також на усне запитання суду в судовому засіданні 04 лютого 2010 року "Чи були виконані роботи в строк до 30.12.2008 року згідно договору № без номера від 25.12.2008 р. на виконання робіт по вогнезахисту дерев'яних конструкцій?" представником відповідача в усному порядку надано відповідь: "Ні".
У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України № 435-ІУ від 16 січня 2003 року з наступними змінами, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частиною 1 статті 526 Цивільного кодексу України передбачені загальні умови виконання зобов'язання, а саме зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У відповідності до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України № 436-IV від 16 січня 2003 року з наступними змінами, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
За своєю правовою природою договір на виконання робіт по вогнезахисту дерев'яних конструкцій від 25.12.2008 р. є договором підряду.
Згідно ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданям другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
У відповідності до ч. 1 ст. 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів втановлюється у договорі підряду.
Як визначено у п. 2. 2 розділу 2 Договору термін дії договору до 30.12.2008 року, отже, роботи по вогнезахисту дерев'яних конструкцій покрівлі горища будинку-інтернату повинні були бути виконані Відповідачем до 30.12.2008 року.
Як вбачається з матеріалів справи, доказів, що підтверджують виконання Відповідачем зобов'язань за вказаним договором та відновлення тим самим порушених майнових прав кредитора на момент розгляду спору судом відповідачем суду не подано, тому правомірними є вимоги щодо стягнення з Відповідача на користь позивача 10 000 грн., сплачених Позивачем Відповідачу в порядку предоплати за договором.
За таких обставин справи, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 10 000 грн., сплачених в порядку предоплати за договором на виконання робіт по вогнезахисту дерев'яних конструкцій від 25.12.2008 р.
Пунктом 7.3 розділу 7 Договору на виконання робіт по вогнезахисту дерев'яних конструкцій від 25.12.2008 р. Сторони передбачили, що “Виконавець” за прострочення терміну виконання робіт, зазначеного в п. 2.2 даного договору, сплачує пеню в розмірі не нижче облікової ставки НБУ з дня перерахування коштів за кожний день прострочки, але не більше 1% вартості данного договору.
В зв'язку з неналежним виконанням умов договору в частині прострочення терміну виконання робіт, Позивач нарахував Відповідачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення за період з 01.01.2009 р. по 13.04.2009 р. в сумі 670 грн. 68 коп.
Суд вважає вимоги щодо стягнення з Відповідача 670 грн. 68 коп пені такими, що не підлягають до задоволення з огляду на наступне.
Управлінням капітального будівництва Тернопільської обласної державної адміністрації згідно довідки № 01-9/152 від 18.05.2009 р. підтверджується, що генпідрядчиком -Суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 не було передано фронту робіт Тернопільському обласному спеціалізованому ремонтно-будівельному підприємству протипожежних робіт Добровільного пожежного товариства України для виконання вогнезахисту дерев'яних конструкцій по реконструкції шатрового даху над будинком-інтернатом на 144 місця для розумово-відсталих дітей по вул. І.Франка, 39 в смт. Мельниця-Подільська станом на 20.03.2009 року (оригінал довідки № 01-9/152 від 18.05.2009 р. знаходиться в матеріалах справи).
З вказаної довідки Управління капітального будівництва Тернопільської обласної державної адміністрації вбачається, що Позивач порушив п. 7.2 договору від 25.12.2008 р., яким передбачено обов'язок Позивача, як “Замовника” забезпечити належні умови для виконання робіт по п. 1 даного договору, а отже - не створив належних умов Відповідачу для виконання ним господарського зобов'язання.
Як визначається частиною 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Статтею 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” № 543/96-ВР від 22 листопада 1996 року, з наступними змінами, передбачено, що “платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін”.
Всупереч зазначеним нормам Цивільного кодексу України та Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” Позивач нарахував Відповідачу пеню в сумі 670 грн. 68 коп. за прострочення виконання зобов'язання з виконання робіт, а не грошового зобов'язання. Відтак, суд вважає позовні вимоги про стягнення з Відповідача 670 грн. 68 коп пені безпідставними та такими, що не підлягають до задоволення.
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов'язання.
Також, позивач просить стягнути з Відповідача 1230 грн. суми індексу інфляції за період січень 2009 р. -грудень 2009 р. та 299 грн. 18 коп. три проценти річних, що нараховані за період з 01.01.2009 р. по 31.12.2009 р.
Згідно пункту 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд, з врахуванням норм чинного законодавства України, якими передбачено відповідальність у вигляді сплати суми боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних від простроченої суми за порушення саме грошового зобов'язання вважає, що у задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача 1230 грн. - суми індексу інфляції та 299 грн. 18 коп. -3% річних, нарахованих за порушення зобов'язання з виконання робіт в позові слід відмовити, як безпідставно зявлені та такі, що суперечать чинному законодавству.
Оцінюючи позовні вимоги про стягнення з Відповідача 50 грн. державного мита, сплаченого за перегляд ухвали, 2 грн. банківських послуг, 5 грн. 50 коп. поштових витрат, 60 грн. витрат на відрядження, 198 грн. 68 коп. -витрат на проїзд, як судових витрат по справі, суд приходить до переконання , що дані вимоги до задоволення не підлягають, з огляду на таке.
В Роз'ясненні Вищого арбітражного суду України “Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України” № 02-5/78 від 04.03.1998 року, з наступними змінами, вказується, що відповідно до розділу VI Господарського процесуального кодексу України судовими витратами є пов'язані з розглядом справи в господарському суді витрати, які складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення експертизи (аудиту), призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, сплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До інших витрат у розумінні ст. 44 Господарського процесуального кодексу України відносяться, зокрема, суми, які підлягають сплаті особам, викликаним до господарського суду для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи (стаття 30 ГПК).
Жодних інших витрат сторони по справі, як судових витрат Господарський процесуальний кодекс України не передбачає.
На підставі наведеного, суд не знаходить правових підстав для задоволення вимог щодо стягнення з Відповідача 50 грн. державного мита, сплаченого за перегляд ухвали, 2 грн. банківських послуг, 5 грн. 50 коп. поштових витрат, 60 грн. витрат на відрядження, 198 грн. 68 коп. -витрат на проїзд, як судових витрат по справі .
За таких обставин справи, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити частково та стягнути з Відповідача на користь Позивача 10 000 грн., сплачених в порядку предоплати за договором на виконання робіт по вогнезахисту дерев'яних конструкцій від 25.12.2008 р., як обґрунтовано заявлених, підтверджених матеріалами справи та таких, що не суперечать чинному законодавству України .
В частині позовних вимог про стягнення 670 грн. 68 коп.- суми пені, 50 грн.-суми держмита за перегляд ухвали, 2 грн. - суми банківських послуг, 5 грн. 50 коп.- суми поштових витрат, 60 грн-суми відрядження, 198 грн. 68 коп.- суми витрат на проїзд, 299 грн. 18 коп.- суми 3% річних, 1230 грн.- суми індексу інфляції в позові відмовити як безпідставно заявлені та такі, що суперечать чинному законодавству.
Судові витрати згідно ст. 49 ГПК України покладаються на Відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 43,49,84,85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Позов задовольнити частково.
2.Стягнути з Тернопільського обласного спеціалізованого ремонтно-будівельного підприємства протипожежних робіт Добровільного пожежного товариства України, м. Тернопіль, вул. Котляревського, 22, ідентифікаційний код 00183101, на користь Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 -10000 грн основної заборгованості, 100 грн. державного мита, 94 грн. 28 коп витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
3. В частині позовних вимог про стягнення:
- 670 грн. 68 коп.- суми пені;
- 50 грн.-суми держмита за перегляд ухвали;
- 2 грн. - суми банківських послуг;
- 5 грн. 50 коп.- суми поштових витрат;
- 60 грн-суми відрядження;
- 198 грн. 68 коп.- суми витрат на проїзд;
- 299 грн. 18 коп.- суми 3% річних;
- 1230 грн.- суми індексу інфляції
в позові відмовити.
4. Рішення надіслати сторонам по справі.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття (підписання).
На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор -апеляційне подання, протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення через місцевий господарський суд.
Рішення підписано: 22 березня 2010 року.
Суддя