23 жовтня 2021 року № 320/7777/21
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Ірпінської міської ради про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування припису,-
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю Ірпінської міської ради Київської області, в якому просила суд:
- визнати протиправними дії Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Ірпінської міської ради Київської області щодо проведення позапланової перевірки, яка оформлена актом від 13.05.2021 №13052021/1;
- визнати протиправним та скасувати припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 13.05.2021 №1305/1, винесений Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Ірпінської міської ради Київської області.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07.07.2021 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.
До суду 13.07.2021 від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.07.2021 відкрито провадження у справі, прийнято рішення про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 12.08.2021.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що позапланова перевірка дотримання ОСОБА_1 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, за результатами якої прийнято оскаржуваний припис, здійснена відповідачем з порушенням територіального принципу її здійснення, а також порядку ініціювання та проведення, встановлених Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 №3038-VI та Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553.
Крім того, позивач звертає увагу на те, що винесений за результатами проведення контролюючого заходу припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил містить вимогу, видача якої відповідно до пункту 3 частини третьої статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 №3038-VI не входить до компетенції відповідача, а також стосується іншої особи - ОСОБА_2 .
Позивач також стверджує, що будівництво індивідуального житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 здійснюється ним з дотриманням вимог Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 №3038-VI, Закону України «Про архітектурну діяльність» від 20.05.1999 №687-XIV та інших нормативно-правових актів, виданих на їх виконання.
Відповідач своїм правом, передбаченим ст. 162 КАС України, не скористався, жодних доказів чи заяв по суті справи до суду не надавав.
Представник позивача у судовому засіданні призначеному на 06.10.2021 позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд даний адміністративний позов задовольнити. Крім того, заявив клопотання про подальший розгляд даної адміністративної справи у порядку письмового провадження.
Відповідач про час, дату та місце проведення судового засідання належним чином повідомлений, явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив. Письмових клопотань про розгляд справи за його відсутності або про відкладення судового засідання із повідомленням причин неявки від представника відповідача до суду також не надходило.
Протокольною ухвалою від 06.10.2021, керуючись ч. 3 ст. 194 та ч. 3 ст. 205 КАС України, суд вирішив подальший розгляд даної справи здійснювати за відсутності представника відповідача.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази та з'ясувавши обставини справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає, що даний адміністративний позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, у користуванні ОСОБА_1 знаходиться земельна ділянка кадастровий номер 3210945600:03:002:0047, цільове призначення якої - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що підтверджуються інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 16.05.2016 № 59171440.
Надалі, 11.11.2015 Відділом містобудування та архітектури Ірпінської міської ради видано ОСОБА_1 будівельний паспорт на індивідуальний житловий будинок на земельній ділянці, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, зареєстрований під №260. Окрім того, ОСОБА_1 подано повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єкту, будівництво якого здійснюється на підставі будівельного паспорту № КС061200351223 від 04.02.2020.
У квітні - травні 2021 року посадовою особою Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю Ірпінської міської ради Київської області на підставі статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 №3038-VI, статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 №877-V та пункту 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553, проведено позапланову перевірку з питань дотримання ОСОБА_1 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил на об'єкті будівництва - індивідуальний житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 (далі - житловий будинок), за результатами якої складено акт від 13.05.2021 №13052021/1.
Під час перевірки виявлено порушення ОСОБА_1 вимог законодавства у сфері містобудівельної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, а саме: підпункту б пункту 3 частини третьої статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 №3038-VI, що виявилось у невиконанні вимог припису про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 24.06.2019 №С-2406/4 та, як наслідок:
- продовженні проведення будівельних робіт з будівництва зблокованого багатоквартирного житлового будинку без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт, що за класом наслідків належить до об'єктів з незначними наслідками (СС1);
- виконанні будівельних робіт без розроблення та затвердження проектної документації;
- незабезпечення здійснення технічного нагляду та авторського нагляду;
- використання земельної ділянки, на якій здійснюється будівництво зблокованого багатоквартирного житлового будинку, не за цільовим призначенням.
На підставі акта перевірки посадовою особою відповідача винесено припис від 13.05.2021 №1305/1, за змістом якого іншою особою - замовником будівництва громадянином ОСОБА_2 не виконано вимоги припису про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 25.06.2019 №С-2406/4.
Крім того, вказаним приписом зобов'язано у строк до 13.07.2021 привести земельну ділянку до попереднього стану.
Не погоджуючись із наведеним вище рішенням, прийнятим територіальним органом державного архітектурно-будівельного контролю, а також діями відповідача щодо проведення позапланової перевірки, позивач оскаржив їх до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Правові та організаційні основи містобудівної діяльності, здійснення контролю і нагляду у сфері будівництва, містобудування та архітектури регулюються Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 №3038-VI (далі - Закон України №3038-VI), Законом України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» від 14.10.1994 №208/94-ВР (далі - Закон України №208/94-ВР), Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553 (далі - Порядок №553).
Пунктом 6 частини 1 статті 7 Закону України №3038-VI передбачено, що управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється шляхом контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, проектної документації.
Частиною 1 статті 41 Закону України №3038-VI встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Процедура здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил визначена Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553 (далі - Порядок №553).
Відповідно до пункту 2 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; інших вимог, установлених законодавством.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом (пункт 5 Порядку №553).
Так, пунктом 7 Порядку №553 передбачено, що позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язана пред'явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.
Також згідно з приписами пункту 9 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.
Пунктом 13 Порядку №553 визначено наступні права суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а саме:
вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства;
перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень;
бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю;
за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю;
подавати в письмовій формі, зокрема через електронний кабінет, свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.
Крім того, пунктами 16 та 17 Порядку №553 передбачено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.
У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).
Згідно з пунктом 18 Порядку №553 керівникові кожного суб'єкта містобудування, щодо якого складений акт перевірки, або його уповноваженій особі надається по одному примірнику такого акта. Один примірник акта перевірки залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю.
Якщо суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід'ємною частиною такого акта (пункт 21 Порядку №553).
Аналізуючи наведені вище положення, суд дійшов висновку, що чинне законодавство наділяє органи державного архітектурно-будівельного контролю правом на проведення позапланових заходів суб'єктів господарювання виключно за умов виконання наступних вимог:
1) пред'явлення суб'єкту господарювання (його уповноваженій особі) службового посвідчення;
2) надання суб'єкту господарювання (його уповноваженій особі) копії направлення для проведення перевірки;
3) безпосередня присутність суб'єкта господарювання (його уповноваженого представника) під час контролюючого заходу.
При цьому у разі недотримання посадовими особами державного органу архітектурно-будівельного контролю хоча б одного з наведених вище пунктів, тобто порушення прав суб'єкта містобудування, визначених пунктом 13 Порядку №553, такий контролюючий захід є протиправним та тягне за собою скасування рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки.
Аналогічна правова позиція неодноразово висловлена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 31.01.2018 в адміністративній справі №826/13573/13-а, 02.05.2018 в адміністративній справі №803/2361/14, 07.02.2019 в адміністративній справі №201/3017/17, 27.02.2019 в адміністративній справі №210/3059/17 та 14.11.2019 в адміністративній справі №822/680/16.
Крім того, суд враховує, що законодавством не передбачено чіткого порядку попереднього повідомлення суб'єкта містобудування про проведення позапланової перевірки як обов'язкової передумови її проведення, однак, для забезпечення присутності уповноваженого представника під час проведення такої, територіальний орган державного архітектурно - будівельного контролю в рамках підготовки до проведення позапланової перевірки повинен вчинити дії щодо повідомлення суб'єкта містобудування про її проведення. Вказана правова позиція також підтримана Верховним Судом у його постанові від 14.11.2019 в адміністративній справі №822/680/16.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач посилається на те, що наведений вище контролюючий захід проведений з порушенням процедури, визначеної Порядком №553, а саме: неповідомлення позивача про позапланову перевірку; ненадання позивачу (його уповноваженому представнику) направлення для проведення перевірки та службового посвідчення уповноваженої особи відповідача - перевіряючого; незабезпечення права позивача (його уповноваженої особи) на присутність під час проведення перевірки та, як наслідок, порушення права на отримання, ознайомлення з актом перевірки та подання своїх пояснень, зауваження або заперечень до акта перевірки.
Під час розгляду даної справи, судом встановлено, що у квітні - травні 2021 року посадовою особою Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю Ірпінської міської ради Київської області проведено позапланову перевірку з питань дотримання ОСОБА_1 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил на об'єкті будівництва, за результатами якої складено акт від 13.05.2021 №13052021/1 та припис від 13.05.2021 №1305/1. Відповідно до розділу III акта перевірки особою, яка була присутня під час проведення контролюючого заходу як уповноважена особа позивача, є ОСОБА_3 .
Суд вказує, що згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Водночас, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, всупереч вимогам закону, в ході розгляду справи, суду не надано належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів, які би свідчили про законність і обґрунтованість оскаржуваного припису.
У свою чергу відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 28.05.2021 у справі №160/7387/18, порушення процедури проведення перевірки у сфері державного архітектурно - будівельного контролю та нагляду є достатньою підставою для скасування результатів цієї перевірки, у зв'язку з чим суд не повинен надавати оцінку висновкам щодо правомірності спірних припису та постанови по суті, оскільки вони є протиправними внаслідок порушення процедури проведення перевірки.
Зазначені обставини дають підстави для визнання дій відповідача щодо проведення перевірки протиправними, а припису - таким, що підлягає скасуванню, у зв'язку з чим суд не досліджує відсутність або наявність в діях позивача порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил на об'єкті будівництва.
Водночас щодо доводів позивача в частині відсутності у відповідача права на винесення оскаржуваного припису, суд враховує наступне.
Як вже зазначалось вище, на підставі акта перевірки посадовою особою відповідача винесено припис від 13.05.2021 №1305/1, відповідно до якого іншою особою - замовником будівництва громадянином ОСОБА_2 не виконано вимоги припису про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 25.06.2019 №С-2406/4, а саме:
- продовжено проведення будівельних робіт з будівництва зблокованого багатоквартирного житлового будинку без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт, що за класом наслідків належить до об'єктів з незначними наслідками (СС1);
- здійснюється виконання будівельних робіт без розроблення та затвердження проектної документації;
- не забезпечено здійснення технічного нагляду та авторського нагляду;
- земельна ділянка, на якій здійснюється будівництво зблокованого багатоквартирного житлового будинку, використовується не за цільовим призначенням.
Крім того, вказаним приписом зобов'язано у строк до 13.07.2021 привести земельну ділянку до попереднього стану.
Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 41 Закону України №3038-VI посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов'язкові для виконання приписи щодо:
а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил;
б) зупинення підготовчих та будівельних робіт у випадках, визначених цим Законом.
Аналогічні правові положення викладені у пункті 11 Порядку №553.
Таким чином, орган державного архітектурно - будівельного контролю за результатами проведеного контролюючого заходу у разі виявлення порушень чинного законодавства на об'єкті перевірці наділений правом на винесення одного з двох приписів, а саме: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил або зупинення підготовчих та будівельних робіт.
У пункті 17 вказаного Порядку встановлено строки для усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, виявлених під час здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, серед яких: виконання будівельних робіт без набуття права на їх виконання - два місяці; виконання будівельних робіт з порушенням вимог будівельних норм, стандартів і правил або затверджених проектних рішень, будівельного паспорта забудови земельної ділянки - один місяць; незабезпечення замовником здійснення авторського та технічного нагляду у випадках, коли такий нагляд є обов'язковим згідно із законодавством - 10 робочих днів.
Водночас у разі систематичного (два і більше разів підряд) перешкоджання проведенню перевірки посадовим особам органу державного архітектурно-будівельного контролю, невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності, встановлених під час перевірки, а саме: порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, проектної документації на будівництво об'єкта, будівельних норм і правил, а також в інших випадках, визначених цим Законом, відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю звертається до суду із позовом про припинення права на виконання підготовчих або будівельних робіт (частина перша статті 41 Закону України №3038-VI).
Суд також звертає увагу на те, що у постанові від 31.10.2018 у справі №725/5630/15-ц Велика Палата Верховного Суду зробила висновок про те, що юридичними фактами, які складають правову підставу знесення самочинного будівництва, є: 1) істотне відхилення від проєкту та/або істотне порушення будівельних норм і правил, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб; 2) неможливість проведення перебудови або відмова особи, яка здійснила (здійснює) будівництво, від її проведення.
Відтак у випадку невиконання суб'єктом містобудування вимог припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил, у якому встановлений факт проведення таким суб'єктом будівельних робіт без набуття права на їх проведення, територіальний орган державного архітектурно - будівельного контролю виносить новий припис, яким пропонує провести перебудову об'єкта будівництва, а за обставин неможливості проведення перебудови - звертається до суду з позовом про знесення самочинного будівництва.
Враховуючи викладене, з огляду на те, що Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю Ірпінської міської ради Київської області за результатами позапланової перевірки встановлений факт невиконання позивачем припису про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 25.06.2019 №С-2406/4, відповідно до якого ОСОБА_1 не набула права на виконання будівельних робіт на об'єкті перевірки, відповідач мав право на винесення припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил від 13.05.2021 №1305/1. При цьому оскаржуваним приписом встановлено максимальні строки - два місяці - для усунення виявленого порушення.
Разом з тим суд бере до уваги, що наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 15.05.2012 №240 (далі - Наказ №240) затверджено форму актів та інших документів, які складаються під час або за результатами здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, у тому числі припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил, який повинен містити описову частину суті порушення, встановленого територіальним органом державного архітектурно - будівельного контролю та, як наслідок, заходи, визначені для усунення такого порушення.
У свою чергу описова частина припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил від 13.05.2021 №1305/1 містить висновки про порушення іншою особою - ОСОБА_2 - вимог чинного містобудівного законодавства, що дає підстави для висновку про те, що саме ним повинні виконуватись вимоги припису та усуватись порушення, а не позивачем.
При цьому заходом усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил відповідачем визначено приведення земельної ділянки до попереднього стану без конкретизації, який саме стан мається на увазі органом державного архітектурно-будівельного контролю, що свідчить про наявність у діях відповідача порушень вимог Закону України №3038-VI, Порядку №553 та Наказу №240 щодо оформлення результатів перевірки.
Необхідність зазначення конкретного заходу щодо усунення виявлених органом державного архітектурно - будівельного контролю під час перевірки порушень, які повинні бути співмірними встановленому перевіркою порушенню, підтверджено також правовою позицією Верховного Суду у постанові від 31.10.2019 у справі №354/512/16-а.
Таким чином, виходячи із системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду на викладене, витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору у сумі 1816,00 грн., підлягають відшкодуванню позивачу з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю Ірпінської міської ради Київської області.
Керуючись статтями 9, 14, 72-77, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 371 КАС України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Визнати протиправними дії Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю Ірпінської міської ради Київської області щодо проведення позапланової перевірки ОСОБА_1 , яка оформлена актом від 13.05.2021 №13052021/1.
3. Визнати протиправним та скасувати припис Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю Ірпінської міської ради Київської області про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 13.05.2021 №1305/1.
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю Ірпінської міської ради Київської області (місцезнаходження: 08200, Київська область, м. Ірпінь, вул. Шевченка, 2-а) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 1816 (одна тисяча вісімсот шістнадцять) грн. 00 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Щавінський В.Р.