23 жовтня 2021 року № 320/6240/21
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., розглянувши у м. Києві в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до Приватного підприємства "Вирій" про застосування заходів реагування,
Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області звернулось до суду з позовом до Приватного підприємства "Вирій" з вимогою застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівлі операторської АЗС Приватного підприємства «Вирій» (код ЄДРПОУ 19424369), за адресою: Київська область, м. Фастів, вул. Андрія Шептицького 19, шляхом зобов'язання Приватного підприємства «Вирій» повністю зупинити експлуатацію вказаного об'єкта до повного усунення порушень зазначених в акті від 16.04.2021 № 91.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02.06.2021 відкрито спрощене позовне провадження в даній адміністративній справі.
На обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що за результатами позапланової перевірки будівлі операторської АЗС Приватного підприємства «Вирій», встановлено ряд порушень законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки. Позивач вважає, що вказана обставина створює реальну загрозу життю і здоров'ю людей, які працюють та/або перебувають на об'єкті відповідача, а тому, наявна необхідність у застосуванні заходів реагування у виді повного зупинення роботи будівлі операторської АЗС Приватного підприємства «Вирій».
Відповідач своїм правом, передбаченим ст. 162 КАС України, на подачу відзиву на позовну заяву, не скористався. Проте, подав до суду докази на підтвердження того, що ним на момент розгляду даної справи всі недоліки та порушення законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, які зазначенні в акті від 16.04.2021 № 91, усуненні.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд задовольнити даний адміністративний позов.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначив, що ним на момент розгляду даної справи всі недоліки та порушення законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, які зазначенні в акті перевірки, усуненні, а тому відсутні підстави для задоволення даного адміністративного позову.
Крім того, представник позивача подав до суду клопотання про подальший розгляд даної адміністративної справи у порядку письмового провадження, представник відповідача проти даного клопотання не заперечував.
Протокольною ухвалою від 22.09.2021, керуючись приписами ч. 3 ст. 194 КАС України, суд вирішив, подальший розгляд справи здійснювати у порядку письмового провадження.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази та з'ясувавши обставини справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що у задоволенні даного адміністративного позову слід відмовити, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, на підставі річного плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) ДСНС України на 2021 рік, затвердженого наказом ДСНС України від 26.11.2020 № 663 «Про затвердження плану перевірок», про що зазначається в рапорті т.в.о начальника Фастівського РС ГУ ДСНС України у Київській області О. Мусієнко.
Надалі, 17.03.2021 видане посвідчення №2045 на проведення планової перевірки щодо додержання та виконання вимог у сфері цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки Приватного підприємства «Вирій» за адресою: Київська область, м. Фастів, вул. Великоснітинська, 77 (адреса місцезнаходження юридичної особи: Київська область, м. Фастів, вул. Андрія Шептицького 19), головним інспектором Фастівського РС ГУ ДСНС України у Київській області майором служби цивільного захисту Мусієнком О.В., провідним інспектором Фастівського РС ГУ ДСНС України у Київській області старшим лейтенантом служби цивільного захисту Будовим А.В., яке вручено під підпис 12.04.2021 директору ПП «Вирій» Павловському М.В.
За результатами позапланової перевірки був складений акт №91 від 16.04.2021 щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки та було виявлено 14 порушень, а саме:
- Система протипожежного захисту знаходиться в неробочому стані (п. 1.1 гл.1 р. V Правил пожежної безпеки в Україні затверджені Наказом МВС України від 30.12.2014 №1417 (далі - ППБУ);
- Не проводиться підтримання експлуатаційної придатності системи протипожежного захисту відповідно до вимог ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту» (п.1.4 гл.1 р. V ППБУ);
- Пожежний резервуар не заповнений водою (пп. 2 п. 2.1 гл. 2 р. V ППБУ);
- Біля місця розташування пожежних водоймищ відсутні покажчики (об'ємні із світильником або плоскі із застосуванням світло відбивних покриттів) з нанесенням на нього літерного індексу ПВ, цифровим значенням запасу води в кубічних метрах та кількості пожежних автомобілів, котрі можуть одночасно встановлюватись на майданчику біля водойми (пп. 9 п. 2.1 гл.2 р. V ППБУ);
- Електророзетки встановлені на горючій основі (конструкції) (п. 1.17 гл. 1 р. IV ППБУ);
- Вогнегасники не встановлено в легкодоступних та видних місцях, а також у пожежонебезпечних місцях, де найбільш вірогідна поява осередків пожежі (п. 3.15 гл. 3 р. V ППБУ);
- Не виконано технічне обслуговування наявних вогнегасників (п. 3.17 гл. 3 р. V ППБУ);
- На наявних вогнегасниках відсутні облікові (інвентарні) номери за прийнятою на об'єкті системою нумерації (п. 3.18 гл. 3 р V ППБУ);
- До роботи на АЗС допущено осіб, які не пройшли навчання за програмою пожежно-технічного мінімуму (п. 10.1 гл. 10 р. VI ППБУ);
- На АЗС на видимих місцях не вивішено плакати, які містять обов'язки водія під час заправляння автотранспорту, а також інструкції про заходи пожежної безпеки (п. 10.4 гл. 10 р. VI ППБУ);
- Не розміщено інформацію про заходи безпеки та відповідну поведінку населення в разі виникнення аварії (п. 3 ч. 1 ст. 20 КЦЗ України);
- Не здійснено навчання керівного складу, працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної безпеки (п. 8 ч. 1 ст. 20 КЦЗ України);
- Працівників об'єкта не забезпечено засобами колективного та індивідуального захисту (п. 2 ч. 1 ст. 20 КЦЗ України);
- Не проведено об'єктові тренування і навчання з питань цивільного захисту (п. 11 ч. 1 ст.20 КЦЗ України)
На думку позивача, всі перелічені порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки зазначені в акті перевірки створюють реальну загрозу життю і здоров'ю людей, які працюють, перебувають на об'єкті, що стало підставою для звернення до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, які склались між сторонами спору, суд зазначає наступне.
Спірні правовідносини регулюються Кодексом цивільного захисту України від 02.10.2012 №5403-VI, Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 №877-V (далі - Закон №877-V) та Правилами пожежної безпеки в Україні, затверджені наказом Міністерством внутрішніх справ України від 30.12.2014 №1417 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за №252/26697.
Згідно ст. 1 Закону №877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону №877-V державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.
Виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа (частина 4 статті 4 Закону №877-V).
Частиною 7 ст. 7 Закону №877-V визначено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Згідно зі ст. 64 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.
Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.
До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: 1) органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; 2) органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; 3) підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.
Відповідно до ст. 66 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.
Згідно з ч. 1 ст. 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема: здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб'єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу; складення актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень; звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Відповідно до Указу Президента України від 16.01.2013 №20/2013 «Деякі питання Державної служби України з надзвичайних ситуацій» Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра оборони України (далі - Міністр).
ДСНС України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, профілактики травматизму невиробничого характеру, а також гідрометеорологічної діяльності.
Основними завданнями ДСНС України є, зокрема: реалізація державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, профілактики травматизму невиробничого характеру, а також гідрометеорологічної діяльності; здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, за діяльністю аварійно-рятувальних служб.
ДСНС України здійснює свої повноваження безпосередньо та через територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення, а також міжрегіональні (повноваження яких поширюються на кілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи (у разі їх створення).
Таким чином, Головне управління ДСНС України у Київській області є територіальним органом центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, а тому воно наділене повноваженнями здійснювати державний нагляд (контролю) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки і звертатись до суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Санкції за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки визначені ст. 68 Кодексу цивільного захисту України, відповідно до якої посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов'язані застосовувати санкції, визначені законом.
У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб'єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об'єктів або об'єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об'єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів,
Згідно з ч. 2 цієї статті повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.
Аналіз наведених правових норм права дає підстави для висновку, що застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг можливе лише за рішенням адміністративного суду, прийнятим за зверненням центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки. Такі заходи можуть бути застосовані на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки і ці порушення створюють загрозу життю та здоров'ю людей.
Згідно з ч. 2 ст. 51 та ч. 3 ст. 55 Кодексу цивільного захисту України забезпечення техногенної та пожежної безпеки суб'єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб'єктів господарювання.
Відповідно до п.п. 26, 33, 43 ч. 1 ст. 2 Кодексу цивільного захисту України небезпечний чинник - складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров'ю людини; пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов'язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю; техногенна безпека - відсутність ризику виникнення аварій та/або катастроф на потенційно небезпечних об'єктах, а також у суб'єктів господарювання, що можуть створити реальну загрозу їх виникнення. Техногенна безпека характеризує стан захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного характеру. Забезпечення техногенної безпеки є особливою (специфічною) функцією захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій.
Суд зазначає, що у контексті вищенаведених норм, настання реальної загрози життю та здоров'ю людей слід пов'язувати з обставинами, які можуть призвести до займання, розповсюдження вогню, виникнення аварій (катастроф) та з впливом небезпечних факторів, які породжують вказані явища.
Судом встановлено, що позивачем проведено повторну позапланову перевірку ПП "Вирій", а саме будівлі операторської АЗС ПП «Вирій», за адресою: Київська область, м.Фастів, вул. Андрія Шептицького 19, за результатами якої оформлено акт від 13.09.2021 №538 (даний акт наявний в матеріалах справи).
Зі змісту вказаного акту вбачається, що за результатами проведення заходу державного нагляду (контролю) встановлено відсутність порушень вимог законодавства, які були зазначенні в акті перевірки від 16.04.2021 №91.
Тобто, у ході розгляду справи відповідачем усувались порушення законодавства, а станом на момент прийняття даного рішення, відповідачем самостійно усунено всі порушення законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, які були покладені в основу адміністративного позову Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області, що свідчить про відсутність обставин та підстав для його задоволення.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 194, 205, 242-246, 250, 255 КАС України, суд
У задоволенні адміністративного позову, - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Щавінський В.Р.