"09" липня 2009 р.Справа № 17/47-1048
Господарський суд Тернопільської області у складі
судді Андрусик Н.О.
при секретарі судового засідання Кулагіній Т.В.
Розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Р.Е.Й.В.”, м. Тернопіль
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “РЭЙВ-Сити”, м. Москва (поштова адреса: м. Київ, вул. Констянтинівська, 37А)
за участю представників сторін:
позивача: Денис А.І., уповноважений, довіреність № 7/01-06-2009 від 01.06.09р.;
відповідача: не з'явився
Представнику позивача роз'яснено права та обов'язки учасника судового процесу у відповідності до приписів ст.ст. 20, 22, 811 ГПК України.
За відсутності відповідного клопотання технічна фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Р.Е.Й.В”, м. Тернопіль звернулося до господарського суду Тернопільської області 29.05.2009 р. з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “РЭЙВ-Сити”, м. Москва, про стягнення 262249,87 грн. заборгованості, згідно контракту № 24 від 15.03.06р., що відповідає еквіваленту 28229,00 Євро, відповідно до діючого на час поставки товару офіційного курсу НБУ.
Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що відповідач неналежним чином виконував умови укладеного контракту, в результаті чого виникла заборгованість.
В підтвердження викладеного, ним подано суду копію контракту №24 від 15.03.06р.; копії додаткових угод №1 від 01.08.06р.; №2 від 12.03.07.; №3 від 27.04.07р.; №4 від 11.05.07р.; №5 від 01.10.07р.; №6 від 16.10.07р.; №7 від 09.01.08р.; №8 від 26.06.08р.; №9 від 11.11.08р.; №10 від 17.12.08р.; №11 від 15.04.09р. про зміну умов контракту №24 від 15.03.06р.; копію претензії №01/01 від 16.01.09р. на суму 31929,00 Євро; копію відповіді на претензію без номеру від 19.02.09р.; копію митних декларацій з додатками; копію акту звірки взаєморозрахунків по контракту №24 від 15.03.06р. станом на 20.04.09р.; інші матеріали.
Ухвалою господарського суду від 03.06.09р. порушено провадження у даній справі та призначено судове засідання на 23.06.09р. Пізніше розгляд справи було відкладено в порядку ст. 77 ГПК України на 09.07.2009р., з урахуванням поданого позивачем клопотання.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю з підстав, наведених у позовній заяві.
Відповідач в судове засідання 09.07.2009р. не з'явився. Разом з тим, згідно поданого відзиву на позов без номеру та дати (вх. №16273 (н) від 07.07.2009р.) Товариство з обмеженою відповідальністю “РЭЙВ-Сити” визнало борг в розмірі 28229,00 Євро, що виник із зобов'язань по контракту купівлі-продажу №24 від 15.03.2006р. по поставці згідно накладних INVOICE № R_17/08 та № R_18/08 від 02.12.2008р. та зазначив, що погасити дану заборгованість у відповідача немає можливості. Окрім того, Товариство просило господарський суд розглянути справу без участі представника відповідача. Дане клопотання підлягає до задоволення, зважаючи на достатність поданих документів.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представника позивача, суд встановив:
15 березня 2006 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Р.Е.Й.В”, м. Тернопіль, як Продавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю “РЕЙВ-Сити”, м. Москва, Російська Федерація, як Покупцем, укладено контракт купівлі-продажу за №24, на виконання умов якого Позивач передав у власність Відповідачу каву смажену мелену в монодозах та в зернах, на загальну суму 28229,00 Євро, що відповідає еквіваленту 262249,87 грн., відповідно до діючого на той час офіційного курсу НБУ.
У відповідності до п. 3.1 Контракту поставка товару здійснюється на умовах FCA Франко/перевізник згідно з вимогами міжнародних правил відносно тлумачення термінів “Інкотермс” (в редакції 2000 року). Датою відвантаження товару вважається дата штемпеля в товаротранспортній накладній.
Сторони в контракті обумовили, що покупець здійснює оплату за проданий йому товар на рахунок продавця протягом 30 календарних днів після отримання товару , але не пізніше 90 календарних днів від дати отримання митного оформлення товару, підтвердженого належним чином оформленою вантажно-митною декларацією продавця (з урахуванням додаткової угоди № 6 від 16.10.2007 р. до контракту).
Як підтверджується матеріалами справи, а саме: митними деклараціями та товарно-транспортними накладними ТОВ “Р.Е.Й.В.” свої зобов'язання по передачі товару позивач виконав належним чином у відповідності до умов Контракту № 24 та замовлень відповідача. Відмітки Тернопільської митниці на INVOICE №R 17/08 від 02.12.2008р. (на суму 25049 Євро), INVOICE №R 18/08 від 02.12.2008р. (на суму 3180,00 Євро), вантажно-митні декларації №010704 від 05.12.08р. та міжнародна товарно-транспортна накладна серії АН №0117928 віл 05.12.2008р. свідчать, що товар (каву смажену молоту та каву смажену в монодозах та в зернах) відвантажено 05 грудня 2008 р. на адресу ТОВ “РЕЙВ-Сити”, м. Москва.
Згідно акту звірки взаємних розрахунків, підписаного Сторонами станом на 20.04.2009р., відповідач підтвердив отримання ним товару в грудні 2008 року, а також заборгованість по даній поставці на суму 262249,87 Євро, що відповідає еквіваленту 28229,00 Євро.
У відповідь на направлену позивачем претензію № 01/01 від 16.01.2009р. з вимогою про сплату 28229,00 Євро заборгованості та 3700,00 Євро збитків, Товариство з обмеженою відповідальністю “РЕЙВ-Сити” повідомило про визнання ним суми боргу та про зобов'язання його погасити, а у випадку невиконання ним зобов'язань за Контрактом, відповідач надав згоду позивачу звернутися до суду з позовом про примусове стягнення заборгованості, а саме до господарського суду Тернопільської області, із застосуванням норм матеріального та процесуального права України. Щодо заявленої в претензії суми збитків (3700,00 Євро), відповідач зазначив, що дана сума не підлягає задоволенню, оскільки не відповідає фактичним збиткам позивача та є суттєво завищеною.
Як зазначає позивач та вбачається з матеріалів справи, на день розгляду справи в суді борг відповідача за поставлений йому товар не погашено і становить 262249,87 грн., що відповідає еквіваленту 28229,00 Євро, відповідно до діючого на час поставки офіційного курсу НБУ.
Оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні підлягає до задоволення, виходячи з такого.
Відповідно до ч. 5 п. 1 Роз'яснення Президії Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики розгляду справ за участю іноземних підприємств і організацій” від 31.05.2002 р. № 04-5/608, угодою про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності (далі-Угода), укладеного державами-учасницями СНД у м. Києві 20.03.1992 р., Конвенцією про правову допомогу та правові відносини з цивільних, сімейних і кримінальних справ (Мінськ, 22.01.1993 р.), двосторонніми договорами про правову допомогу та правові відносини, укладеними Україною, зокрема, з Латвійською Республікою, Литовською Республікою, Естонською Республікою, Республікою Польща та іншими державами, встановлено, що у випадках, коли міжнародний договір містить приписи про відповідну компетенцію суду, сторони мають право звертатись з позовом до місцевого господарського суду у порядку, передбаченому господарським процесуальним кодексом.
Пунктом 10.2 Контракту № 24 (з урахуванням додаткової угоди №11 від 15.04.2009р.) сторонами визначено, що при неможливості мирного врегулювання спору та розбіжностей, всі спори розглядаються в господарському суді Тернопільської області із застосуванням матеріального та процесуального права України.
Окрім того, згідно відповіді на претензію № 01/01 від 19.02.2009р. ТОВ "РЕЙВ-Сити" дало згоду на розгляд спору в господарському суді Тернопільської області за нормами матеріального і процесуального права України, а згідно поданого суду відзиву на позовну заяву (вх. № 16273 (н) від 07.07.2009 р.) відповідач також визнає суму боргу по поставці від 05.12.2008р. в розмірі 28229 Євро та просило розглядати справу без участі його представника.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
У відповідності до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
В силу приписів ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ч. 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
В силу приписів ст. ст. 11, 16, 509 ЦК України та ст.ст. 1, 2 ГПК України кредитору належить право у судовому порядку вимагати від боржника виконання його обов'язків.
Як вбачається з матеріалів справи, доказів, що підтверджують виконання Відповідачем оплати повної ціни переданого йому товару та відновлення тим самим порушених майнових прав кредитора на момент розгляду спору судом, Відповідачем суду не подано, навпаки визнано шляхом підписання акту звірки взаємних розрахунків та у поданому суду відзиві на позовну заяву, тому суд визнає правомірними вимоги щодо стягнення з Відповідача 262249,87 грн., що відповідає еквіваленту 28229,00 Євро, відповідно до діючого на час поставки офіційного курсу НБУ, що складає заборгованість за переданий відповідачу товар.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
За таких обставин справи, докази, наведені Позивачем в обґрунтування своїх матеріально-правових вимог, відповідач не спростував і не заперечив, тому суд вважає переконливими та документально доведеними обставини, з яких подано позов.
Судові витрати, в силу ст. 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача у справі.
В судовому засіданні 09.07.2009р. за згодою представника позивача оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду відповідно до ст. 85 ГПК України.
З огляду на наведене, керуючись ст. 6 Закону України «Про судоустрій України», ст.ст. 11, 15, 16, 509, 526, 530, 655, 692 ЦК України, ст.ст. 173, 193 ГК України, ст.ст. 42-47, 15, 17, 20, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 811, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „РЕЙВ-Сити”, (Російська Федерація, м. Москва, вул. Судостроительная, 15, головний державний реєстраційний номер 1067746355490, поштова адреса: вул. вул. Констянтинівська, 37А, м. Київ, Україна, в.р. № 40702810400330001100 в ВАТ «Банк Москвы», код 7725563973), - 262249,87 грн. боргу, що відповідає еквіваленту 28229,00 Євро, відповідно до діючого на час поставки офіційного курсу НБУ та 2934,99 грн. в повернення сплачених судових витрат на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Р.Е.Й.В.”, (м. Тернопіль вул. Текстильна, 30-а, ідентифікаційний код 24635111).
Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.
На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання, протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення "10" липня 2009 року через місцевий господарський суд.
Суддя