"27" квітня 2009 р.Справа № 14/15-329
Господарський суд Тернопільської області
у складі
Розглянув справу
за позовом Прокурора м. Тернополя в інтересах держави бульвар Т. Шевченка, 7, м. Тернопіль в особі Міністерство охорони навколишнього приридного середовища в особі Державного управління охорони навколишнього природного середовища у Тернопільській області вул. Шашкевича, 3, м. Тернопіль
до відповідача 1 Тернопільської міської ради вул. Листопадова, 5, м. Тернопіль
відповідача 2 Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНЕКСКОМ", вул. В.Великого,7/167, м. Тернопіль
про скасування рішення тринадцятої сесії Тернопільської міської ради п'ятого скликання №5/13/114 від 18 жовтня 2007 року та рішення сімнадцятої сесії тернопільської міської ради п'ятого скликання №5/17/78 від 29 травня 2008 року, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 04 червня 2008 року.
За участю представників сторін:
Прокурора: Заступник прокурора м.Тернополя Зарівна Г.Б., посвідчення № 62 ;
Позивача: Панчук Л.Б., доручення № 1-2/1469 від 18.03.09;
Рижак С.М., довіреність № 1-2/2532 від 02.06.08;
Відповідача 1: Гірняк В.М., довіреність № 1429/01 від 13.11.06;
Відповідача 2: Директор Томашівський В.І., рішення засновника №2 від 09.07.07;
Сабадаш Н.О., довіреність від 27.03.08.
Суть справи:
Прокурор м. Тернополя в інтересах держави в особі Державного управління охорони навколишнього природного середовища у Тернопільській області звернувся в господарський суд Тернопільської області з позовом до відповідача 1 Тернопільської міської ради відповідача 2 Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНЕКСКОМ" про скасування рішення тринадцятої сесії Тернопільської міської ради п'ятого скликання №5/13/114 від 18 жовтня 2007 року та рішення сімнадцятої сесії Тернопільської міської ради п'ятого скликання №5/17/78 від 29 травня 2008 року, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 04 червня 2008 року.
Згідно з поданою до суду заявою від 24.04.2009 року №1-3/2126 позивач відмовився від позову поданого в його інтересах прокурором міста Тернополя.
В судовому засіданні представникам позивача роз'яснено наслідки даної процесуальної дії, що передбачені ст.ст.22, 78, 80 ГПК України.
Натомість прокурор в судовому засіданні позов підтримав і просить застосувати положення, які містяться у ст. 29 ГПК України.
Враховуючи викладене та зважаючи що позов прокурором подано в інтересах держави, судом вказаний спір вирішується по суті.
Обгрунтовуючи позовні вимоги прокурор посилається на незаконність рішень органу місцевого самоврядування, та договору оренди земельної ділянки від 04.06.2008 року, згідно яких товариству з обмеженою відповідальністю "ІНЕКСКОМ" надано в оренду земельну ділянку площею 0,8726 га. для обслуговування та реконструкції викуплених будівель під готельно-розважальний комплекс із закладами громадського харчування та побутового обслуговування за адресою вул. Чумацька, 2.
Відповідач-1 у відзиву на позовну заяву та згідно пояснень повноважного представника, проти позову заперечує, посилається на відповідність вимогам закону прийнятих ним рішень, вказує на відсутність підстав для визнання спірного договору оренди недійсним, а відтак в позові просить відмовити в повному обсязі.
Відповідач-2 у відзиві та згідно пояснень повноважних представників, позовні вимоги відхилив, з огляду на те що останні, на його думку, не грунтуються на належних доказах та приписах законодавства , яке регламентує спірні правовідносини.
В судовому засіданні прокурору та представникам сторін роз'яснено належні їм права і обов'язки, передбачені ст. 20, 22, 27, 28, 29, 81 ГПК України.
За відсутності відповідного клопотання технічна фіксація судового процесу не здійснювалася.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників спору у засіданні судом встановлено наступне:
Відповідно до договору купівлі - продажу від 14.08.2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Тернопільського міського нотраріального округу Середою І.А. товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма Віртус" продало, а ТОВ "Інекском" купило нерухоме майно загальною площею 106,3 кв. м , яке знаходиться у м.Тернополі по вул.Чумацькій, 2. На виконання наведеного правочину його контрагентами цього ж числа підписано акт прийому - передачі майна.
Рішенням Тернопільської міської ради №5/12/82 від 31.08.2007 року надано ТОВ „ІНЕКСКОМ” дозвіл на складання проекту відведення земельної ділянки площею до 0,8726 га. для обслуговування викуплених будівель за адресою м. Тернопіль вул. Чумацька ,2.
Рішенням № 5/13/114 від 18.10.2007 року, органом місцевого самоврядування рішення №5/12/82 змінено і надано зазначеному вище суб'єкту господарювання дозвіл на складання проекту відведення земельної ділянки площею 0,8726 га. для обслуговування та реконструкцію викуплених будівель під готельно -розважальний комплекс із закладами громадського харчування та побутового обслуговування за адресою м. Тернопіль вул. Чумацька,2.
29 травня 2008 року за зверненням відповідача-2 суб'єктом владних повноважень прийнято рішення № 5/17/78 яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки товариству з обмеженою відповідальністю "ІНЕКСКОМ" для обслуговування та реконструкції викуплених будівель під готельно-розважальний комплекс із закладами громадського харчування та побутового обслуговування за адресою вул.Чумацька,2, вилучено з користування КП "Тернопільводоканал" спірну земельну ділянку враховуючи письмову згоду землекористувача, надано її в оренду терміном на п'ять років товариству з обмеженою відповідальністю "ШЕКСКОМ" і зобов'язано останнє в місячний термін оформити право користування земельною ділянкою відповідною документацією.
04.06.2008 року, на виконання зазначених вище правових актів індивідуальної дії, між Тернопільською міською радою ( Орендодавець) та ТОВ "ІНЕКСКОМ" (Орендар) було укладено Договір оренди землі строком на 5 років, за умовами якого товариству з обмеженою відповідальністю передається земельна ділянка площею 0,8726 га для обслуговування та реконструкції викуплених будівель під готельно-розважальний комплекс із закладами громадського харчування та побутового обслуговування за адресою вул.Чумацька,2.
Прокурор, стверджуючи що рішення тринадцятої сесії Тернопільської міської ради п'ятого скликання № 5/13/114 від 18.10.2007р., рішення сімнадцятої сесії Тернопільської міської ради п'ятого скликання № 5/17/78 від 29.05.2008 року та Договір оренди землі не відповідають вимогам законодавства, звернувся із відповідним позовом до суду.
Оцінивши зібрані у справі докази, заслухавши доводи і обґрунтування представників позивача та прокурора пояснення відповідачів 1 та 2 суд прийшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на таке.
В силу статті 124 Конституції України рішення суду є обов'язковими до виконання на всій території України. З наведеною правовою нормою кореспондуються і положення ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України якою передбачено, що постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.
Вирішуючи спір по суті судом з'ясовано, що 06 травня 2008 року господарським судом Тернопільської області по справі № 3/59-1625 прийнято постанову, якою Тернопільську міську раду зобов'язано затвердити проект відведення земельної ділянки товариству з обмеженою відповідальністю "ІНЕКСКОМ" та укласти із наведеним господарюючим суб'єктом договір оренди земельної ділянки площею 0,8726 для обслуговування та реконструкції викуплених будівель під готельно-розважальний комплекс із закладами громадського харчування та побутового обслуговування за адресою вул.Чумацька,2.
Відповідно до статті 254 КАС України, постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
Як з'ясовано судом, учасниками спору у справі № 3/59-1625 ні заяв про апеляційне оскарження ні апеляційних скарг на судове рішення у наведеній справі не подавалось.
За таких обставин суд констатує, що оспорюване рішення суб'єкта владних повноважень № 5/17/78 від 29.05.2008 року та Договір оренди землі від 04.06.2008 року укладені на виконання рішення суду, що набрало законної сили.
Щодо посилань прокурора на те, що ним подано на вказану постанову суду апеляційну скаргу то суд враховує, що судове рішення прийнято 06.05.2008 року, а апеляційне подання прокурора датоване 20.02.2009 року. При цьому у матеріалах справи відсутні будь - які докази, які б засвідчували що строк апеляційного оскарження апеляційною інстанцією було поновлено.
Не має таких доказів , як слідує із пояснень наданих у судовому засіданні, і у прокурора та в інших учасників, які були сторонами у справі № 3/59-1625.
Вирішуючи спір по суті , суд враховує і те , що згідно до статей 142 - 145 Конституції України матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування, поряд із іншим, є земля, що є у власності територіальних громади, які управляють нею в межах повноважень через створені органи самоврядування.
Стаття 12 Земельного кодексу України визначаючи повноваження міських рад у галузі земельних відносин, відносить до них і розпорядження землями територіальних громад, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.
Згідно ст. 120 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) при переході права власності на будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.
В силу статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок громадянам і юридичним особам із зміною їх цільового призначення здійснюється за проектами відведення в порядку, встановленому статтями 118, 123 цього Кодексу.
Пунктами 9-10 Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 року № 677 ( далі - Порядок) визначено, що проект відведення земельної ділянки виконавець погоджує із землевласником або землекористувачем, органом земельних ресурсів, природоохоронним органом, санітарно-епідеміологічною службою, органом містобудування і архітектури та охорони культурної спадщини. Погоджений проект відведення земельної ділянки підлягає державній експертизі, яка проводиться органом земельних ресурсів відповідно до законодавства.
Із матеріалів справи слідує, що в ході підготовки проекту землеустрою щодо відведення відповідачу-2 спірної земельної ділянки ним отримано висновки:
- Управління земельних ресурсів у м. Тернополі № 1130/16/03 від 07.11.2007р. про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;
- Управління містобудівного та архітектурного комплексу виконавчого комітету міської ради № 2226/09 від 05.11.2007р.;
- Тернопільської міської санепідемстанції МОЗ України № 356 від 02.11.2007р. щодо вибору (відведення) земельної ділянки;
- Державного управління охорони навколишнього природного середовища у Тернопільській області № 3-3/4700 від 08.11.2007р.;
- Тернопільської обласної комунальної інспекції охорони пам'яток історії та культури № 1582 від 01.10.2007р.;
- державної експертизи землевпорядної документації № 2552 від 13.11.2007р.
При цьому суд враховує, що жоден із перелічених вище контролюючих органів, будь - яких застережень, зауважень чи порушень вимог законодавства, що регламентує спірні правовідносини , у перелічених вище висновках не встановив.
Щодо посилань прокурора на порушення органом місцевого самоврядування при прийнятті оскаржуваних рішень та укладенні оспорюваного договору оренди ч.3 ст.7 та статті 8 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" суд констатує наступне.
Згідно з приписами ч.3. ст.7 наведеної правової норми на землях природоохоронного та історико-культурного призначення забороняється будь-яка діяльність, яка негативно впливає або може негативно впливати на стан природних та історико-культурних комплексів та об'єктів чи перешкоджає їх використанню за цільовим призначенням.
В судовому засіданні прокурор вказав на відсутність у нього будь - які належних та допустимих доказів, які б засвідчували, що використання відповідачем-2 спірної земельної ділянки, за встановленим оскаржуваними рішеннями та договором призначенням, негативно впливає чи може вплинути в майбутньому на стан регіонального ландшафтного парку "Загребелля" .
Натомість у охоронному зобов'язанні № 18-43 від 09.09.2008р. зазначено, що використання відповідачем-2 спірної земельної ділянки в тому числі і за її цільовим призначенням (реконструкція існуючих споруд ), можливе виключно при погодженні відповідних проектів держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в Тернопільській області.
Стаття 8 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" визначає основні засоби збереження територій та об'єктів природно-заповідного фонду , а відтак порушень її приписів у спірних правовідносинах судом не встановлено.
Вказуючи на те, що згідно до законодавства будівництво та функціонування готельно - розважальних комплексів з закладами громадського харчування та побутового обслуговування на землях природоохоронного призначення заборонено, позовна заява жодних посилань на приписи закону, які б таку правову норму передбачали, не містить.
Більше того, ст. 24 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" визначено, що на території регіональних ландшафтних парків з урахуванням природоохоронної, оздоровчої, наукової, рекреаційної, історико-культурної та інших цінностей природних комплексів та об'єктів, їх особливостей може проводитися зонування з урахуванням вимог, встановлених для територій національних природних парків.
В свою чергу ст.21 даного Закону обумовлено, що на території національних природних парків з урахуванням природоохоронної, оздоровчої, наукової, рекреаційної, історико-культурної та інших цінностей природних комплексів та об'єктів, їх особливостей встановлюється диференційований режим щодо їх охорони, відтворення та використання. Зокрема, зона стаціонарної рекреації призначена для розміщення готелів, мотелів, кемпінгів, інших об'єктів обслуговування відвідувачів парку.
З наведеною правовою нормою кореспондуються і положення місцевого нормативно - правового акту. Зокрема, використання в зоні рекреаційно-ландшафтних територій нерухомості для розміщення у ній готелів, будинків для гостей, кемпінгів, закладів громадського харчування, тощо, передбачено Правилами використання та забудови території міста Тернополя, які затверджені рішенням Тернопільської міської ради від 14.02.2006 року № 4/18/50 та були чинними на час виникнення спірних правовідносин.
Із зазначених вище обставин в сукупності, суд прийшов до висновку що наведені у позовній заяві підстави в обґрунтування заявлених вимог приписами законодавства не підтверджуються.
При цьому суд констатує що доведення законності і обґрунтованості своїх вимог з метою захисту власних інтересів є обов'язком кожного із учасників судового процесу (ст.ст. 32-34 ГПК України).
Всупереч вказаних норм, належних та допустимих доказів, які б підтверджували протиправні дії з боку відповідачів, суб'єктами владних повноважень суду не представлено, обставини, з якими закон пов'язує визнання правових актів індивідуальної дії та правочину недійсними у встановленому порядку позивачем не доведено, а відтак в позові слід відмовити в повному обсязі.
Згідно з ст. 44, 49 ГПК України, судові витрати не стягуються.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 1,2,22,29,32-34,44-49,78,82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
В задоволенні позову відмовити.
На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення ___________ року через місцевий господарський суд.
Суддя