"02" квітня 2009 р.Справа № 18/22-418
Господарський суд Тернопільської області
у складі
Розглянув матеріали справи:
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Комфорт-Сервіс Л»м. Львів, вул. Стрийська, 121 Б
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Доброслав-Тернопіль»с. Острів, вул. Промислова, 1, Тернопільський район Тернопільська область
про стягнення заборгованості у сумі 9 119, 89 грн., з яких: 7 503,2 грн. - основний борг, 555,61 грн. - інфляційні нарахування, 910,39 грн. - пеня, 150,69 грн. - 3% річних.
За участю представників сторін:
позивача: не з'явився.
відповідача: не з'явився.
Суть справи: Товариство з обмеженою відповідальністю Комфорт-Сервіс Л»звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Доброслав-Тернопіль» про стягнення заборгованості у сумі 9 119, 89 грн., з яких: 7 503,2 грн. - основний борг, 555,61 грн. - інфляційні нарахування, 910,39 грн. - пеня, 150,69 грн. - 3% річних.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач взяті на себе визначені умовами договору підряду № 0102/08 від 05.02.2008 р. зобов'язання виконав не належним чином, зокрема не провів повної оплати поставленого обладнання та виконаних робіт, внаслідок чого виникла заборгованість в заявленій до стягнення сумі, на яку в порядку, визначеному законодавством нараховані штрафні санкції.
В підтвердження викладеного додає вищезазначений договір, додаткову угоду від 17.03.2008 р. про внесення змін і доповнень до договору № 0102/08 від 05.02.2008 р., накладну № 1902-01 від 19.02.2008 р., довіреність серії ЯОС № 980388 від 18.02.2008 р., акти виконаних робіт № 03/47 від 25.03.2008 р. та № 06/19 від 19.06.2008 р., виписку з банківського рахунку, інші документи, належним чином засвідчені копії яких знаходяться у матеріалах справи.
Відповідач письмового відзиву на позов не подав, заперечень щодо заявлених позовних вимог суду не представив, його представник у судове засідання не прибув, хоча про час і місце слухання був повідомлений належним чином, а тому суд розглядає справу згідно вимог статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі документами.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши норми чинного законодавства, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення, виходячи з наступного.
Згідно ст. 1 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів мають підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності.
05.02.2008 р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Комфорт-Сервіс Л»(надалі Підрядник), та товариством з обмеженою відповідальністю «Доброслав-Тернопіль»(надалі Замовник), був укладений договір підряду № 0102/08.
За умовами даного договору (п. 1.1.) Підрядник зобов'язується здійснити поставку та монтаж комплекту теплоізоляційних матеріалів для ізоляції стелі морозильної камери № 18 відповідно до технічного завдання, поданого Замовником, а Замовник зобов'язується прийняти і оплатити виконані роботи та поставлене обладнання згідно з умовами цього Договору.
Загальна сума платежів, належних до сплати Замовником в користь Підрядника за даним Договором становить 146645,20 грн., в тому числі ПДВ 20 % (п. 2.1. договору).
Пунктом 2.2. сторони визначили порядок оплати обладнання, розхідних матеріалів та робіт передбачених п. 1. цього Договору, а саме: авансовий платіж в розмірі 60 % від суми визначеної п. 2.1., здійснюється Замовником в 5-ти денний термін з моменту підписання цього Договору; 30 % від суми визначеної п. 2.1. Замовник сплачує Підряднику по факту передачі обладнання в 5-ти денний термін з моменту передачі обладнання. Моментом передачі обладнання Замовнику є дата вказана у видатково-прибутковій накладній, по якій проводилась передача обладнання; 10 % від суми визначеної п. 2.1. Замовник сплачує Підряднику в 5-ти денний термін з моменту підписання акту виконаних робіт.
Розрахунки по цьому Договорі здійснюються в безготівковій формі у відповідності до банківських реквізитів Підрядника (п. 2.4.).
Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Зі змісту вищенаведеного слідує, що між позивачем і відповідачем у справі виникли зобов'язання з договору підряду, згідно якого, в силу ст. 837 Цивільного кодексу України, одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Згідно ст.ст. 843, 846 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення, а також строки виконання роботи або її окремих етапів.
У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору підряду № 01002/08 від 05.02.2008 р. товариство з обмеженою відповідальністю Комфорт-Сервіс Л»передало, а товариство з обмеженою відповідальністю «Доброслав-Тернопіль»прийняло згідно накладної № 1902-01 від 19.02.2008 р. за довіреністю серії ЯОС № 980388 від 18.02.2008 р. товар на суму 117 227 грн.
25.03.2008 р. сторони підписали Акт № 03/47 виконаних робіт на суму 21 915 грн. та 19.06.2008 р. сторони підписали Акт № 06/19 приймання-передачі виконаних робіт, згідно додаткової угоди до договору підряду № 0102/08 від 05.02.2008 р. на суму 7 503,2 грн.
Як стверджує позивач, та підтверджується банківською випискою, оплата згідно умов вищезазначеного договору відповідачем проведена частково, в загальній сумі 139 142 грн., відтак непогашеною залишається заборгованість в сумі 7 503,20 грн.
Відповідно до положень статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, у встановлений строк (термін) його виконання та вимог цього кодексу, інших активів цивільного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Таким чином, всупереч умов договору та вимог діючого законодавства, свої зобов'язання по оплаті вартості поставленого обладнання та виконаних робіт відповідач не виконав, а відтак, суд визнає позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за договором в сумі 7 503,2 грн. правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно п. 6.1. Договору відповідальність сторін за порушення умов цього Договору визначається чинним законодавством та цим Договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Згідно з ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.
Згідно поданого розрахунку відповідачу нараховані інфляційні нарахування в сумі 555,61 грн. за період з червня місяця 2008 року по січень місяць 2009 року та 3 відсотки річних в сумі 150,69 грн. за прострочення терміну оплати вартості поставленого обладнання та виконаних робіт.
Пунктом 6.2. передбачено, що у випадку невиконання п.п. 2.2.2., 2.2.3. цього Договору Замовник сплачує Підряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, встановленої у цей період, нараховану на суму простроченого платежу за кожний день прострочення.
У відповідності даного пункту договору відповідачу нараховані 910,39 грн. пені, а саме за 182 дні прострочення терміну оплати вартості поставленого обладнання та виконаних робіт.
Розглянувши представлені розрахунки пені, 3% річних та інфляційних нарахувань, з огляду на наявність заборгованості за договором, суд вважає вимоги позивача в частині їх стягнення обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно вимог ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
При таких обставинах справи, позовні вимоги підлягають до задоволення як такі, що підтверджені матеріалами справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та не спростовані належними і допустимими доказами відповідачем.
У відповідності до вимог ст. ст. 44 -49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 509, 526, 837, 843, 846, 854 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 2, 4, 12, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд ,-
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Доброслав-Тернопіль»(с. Острів, вул. Промислова, 1, Тернопільський район Тернопільська область, код ЄДРПОУ 33282246, р/р 2600200054001 в філії ВАТ КБ «Надра»ТРУ, МФО 338783), на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Комфорт-Сервіс Л»(м. Львів, вул. Стрийська, 121 Б, код ЄДРПОУ 33358613, р/р 26001040214100 в акціонерно-комерційному інноваційному банку «Укрсиббанк», м. Харків, МФО 351005):
- 8 058 (вісім тисяч п'ятдесят вісім) грн. 81 коп. основного боргу з врахуванням індексу інфляції;
- 910 (дев'ятсот десять) грн. 39 коп. пені;
- 150 (сто п'ятдесят) грн. 69 коп. 3 % річних від простроченої суми;
- 102 (сто дві) грн. сплаченого державного мита;
- 118 (сто вісімнадцять) грн. сплачених витрат на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу.
3. Наказ видати стягувачеві після набрання судовим рішенням законної сили.
Сторони вправі подати апеляційну скаргу, а прокурор внести апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили протягом десяти днів з дня його прийняття через місцевий господарський суд.
Суддя