"04" лютого 2009 р. Справа № 4/168-3466(5/251-4343)
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Бурди Н.М.
Розглянув справу
за позовом Дочірньої компанії “Газ України” НАК “Нафтогаз України”, вул. Шолуденка, 1, м. Київ.
до Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Тернопільгаз”, вул. Чернівецька, 54, м. Тернопіль.
про стягнення 7 819 631 грн. 86 коп.
За участю представників сторін:
позивача: головний юрисконсульт -Клімова С.В. (довіреність № 161/10 від 17.12.2008р.)
відповідача: начальник юридичного відділу -Ловчук М.В. (довіреність № 01/11 від 02.01.2009р.)
Суть справи:
В розпочатому судовому засіданні представникам сторін процесуальні права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22, 81-1 ГПК України, роз'яснено.
Дочірня компанія „Газ України” НАК „Нафтогаз України” звернулася в господарський суд з позовом про стягнення з Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Тернопільгаз” -7 819 631 грн. 86 коп., із них: 5 271 177грн.40коп. основного боргу за поставлений природний газ протягом січня-грудня 2006 року згідно договору №06/05-1893 від 19.12.2005р., 873 229 грн. 86коп. пені, 1 331 603 грн. 75 коп. втрат від інфляції, 343 620 грн. 85коп -три відсотки річних.
Рішенням господарського суду Тернопільської області у справі № 5/251-4343 від 19.12.2007р. позов задоволено частково, стягнуто з Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Тернопільгаз”, вул. Чернівецька, 54, м. Тернопіль на користь Дочірньої компанії “Газ України” НАК “Нафтогаз України”, вул. Шолуденка, 1, м. Київ -5 271 177 грн. 40 коп. боргу за поставлений природний газ, 43 661 грн. 50 коп. пені, 1 303 895 грн. 51 коп. втрат від інфляції, 343 620 грн. 85 коп. -три відсотки річних, 25 500грн.00коп. -витрат по сплаті державного мита, 118грн.00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Постановою Вищого господарського суду України від 06.11.2008р. касаційну скаргу Дочірньої компанії “Газ України” НАК “Нафтогаз України” задоволено частково. Рішення господарського суду Тернопільської області від 19.12.2007р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 13.05.2008р. у справі № 5/251-4343 скасовано частково, в частині стягнення пені, інфляційних та 3 % річних. Справу № 5/251-4343 направлено на новий розгляд до господарського суду Тернопільської області.
Ухвалою від 12.12.2008р. на підставі розпорядження в. о. голови господарського суду Тернопільської області від 11.12.2008р. матеріали справи №5/251-4343 прийнято до провадження суддею Бурда Н.М. та присвоєно їй № 4/168-3466(5/251-4343).
Відповідач у відзиві на позовну заяву за №01/241 від 28.01.2009р. та його повноважний представник в судових засіданнях зазначив, що на даний час підприємство опинилося в надзвичайно важкій фінансово-економічній ситуації внаслідок невідповідності діючих тарифів на постачання та транспортування природного газу, затверджених НКРЕ, фактичним експлуатаційним витратам підприємства, неврегульованості на державному рівні питання відшкодування комерційних витрат, великої дебіторської заборгованості (заборгованість населення станом на 01.01.2009р. становить 25 943,1 тис. грн., не відшкодовано пільг з державного бюджету на суму 3 722,2 тис. грн., по субсидіях 588,3 тис. грн.), що не дає можливості проводити своєчасно розрахунки з постачальниками природного газу, а також з працівниками по заробітній платі, здійснювати у визначені законодавством терміни відрахування по податкових зобов'язаннях, і у зв'язку з тим, що основним видом діяльності є транспортування природного газу за регульованим тарифом і встановленими державою цінами, інших джерел прибутку, окрім дольового відщеплення за надані послуги, не існує, підприємство має змогу розрахуватись з постачальником газу лише по мірі поступлення коштів за спожитий природний газ від усіх категорій споживачів та здійснює оплату за отриманий природний газ на підставі Алгоритму розщеплення коштів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України та Національного банку за № 1785 від 13.11.1998р. та № 840 від 21.05.2000р. і Постановою НКРЕ за № 759 від 12.07.2000р., у відповідності з якими підприємство не має права втрутитись в механізм розподілу та перерахування коштів, а відтак провести повністю оплату за отриманий газ. Таким чином, наслідком несвоєчасної оплати споживачами області за спожитий природний газ та послуги з його транспортування перед ВАТ “Тернопільгаз” є неможливість розрахунків з постачальником за газ придбаний для потреб населення. Враховуючи викладене, відповідач просить суд врахувати викладені обставини, визнати їх винятковими і зменшити розмір пені. Враховуючи викладене, відповідач, у відповідності до ст. 233 Господарського кодексу України, ч.3 ст. 551 Цивільного кодексу України та п.3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, просить суд врахувати викладені обставини, визнати їх винятковими і зменшити розмір штрафних санкцій.
Повноважний представник позивача, в судовому засіданні, яке відбулося 04.02.2009р., позовні вимоги підтримав повністю.
Розгляд справи, у відповідності до ст. 77 ГПК України, відкладався на 28.01.2009р, про що винесено ухвалу та в судовому засіданні оголошувалась перерва до 04.02.2009р. до 12год. 00хв., для надання можливості сторонам подати додаткові докази по справі та прийняти участь у її розгляді.
Технічна фіксація (звукозапис) судового процесу у відповідності до ст. 81-1 ГПК України не здійснювалась за відсутності відповідного клопотання представників сторін.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено наступне:
- відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки;
- на виконання умов укладеного між Дочірньою компанією „Газ України” НАК “Нафтогаз України” та ВАТ “Тернопільгаз” договору №06/05-1893 від 19.12.2005р. на постачання природного газу, позивач за період з січня по грудень (включно) 2006 року поставив відповідачеві природний газ виключно для подальшої реалізації його населенню (п.1.3 даного договору) в об'ємі 435829,456 тис. куб. м. на загальну суму 71 448 697,46грн., що підтверджується актами подачі-приймання природного газу за кожний місяць 2006 року, підписаними представниками сторін та завіреними печатками компанії та товариства, копії яких знаходяться в матеріалах справи;
- згідно п.5.1 зазначеного вище договору оплата за газ здійснюється Покупцем (відповідачем по справі) грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки, а остаточний розрахунок за фактично спожитий газ здійснюється до 10 числа, наступного за місяцем поставки газу;
- пунктом 6.2 договору передбачено, що в разі неоплати або несвоєчасної оплати за спожитий газ у строки, зазначені у п. 5.1 вказаного Договору, Покупець сплачує на користь Постачальника, крім суми заборгованості пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.
Відповідно до вимог ст.ст. 509, 526 Цивільного кодексу України, в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання, що виникають з договору або з інших підстав, визначених ст. 11 ЦК України, повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Взаємовідносини, що склалися між сторонами у справі суд кваліфікує як взаємовідносини, що випливають із договору поставки, згідно якого та в силу ст. 712 Цивільного кодексу України одна сторона (постачальник) зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність другої сторони (покупця) для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Позивач стверджує, що відповідач свої зобов'язання щодо оплати отриманого газу виконав частково в сумі 66 177 520,06грн., і на день заявлення позову за ним рахується борг в сумі 5271177,40грн.
Постановою Вищого господарського суду України від 06.11.2008р., рішення господарського суду Тернопільської області від 19.12.2007р. та постанова Львівського апеляційного господарського суду від 13.05.2008р. у справі № 5/251-4343 в частині стягнення 5271177, 40 коп. заборгованості, залишені без змін, а тому набрали законної сили.
Враховуючи, що згідно ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору і у встановлений строк, відповідачем дані строки порушені, в зв'язку з чим він повинен нести відповідальність, передбачену умовами договору (п.6.2 та п.6.3) у вигляді сплати пені, що за період з 08.04.2007р. по 08.10.2007р. становить 873 229 грн. 86 коп.
Однак, приймаючи до уваги клопотання відповідача про зменшення суми нарахованої пені, враховуючи, що заборгованість за спожитий природний газ виникла в зв'язку з важким фінансово-економічним станом товариства внаслідок великої заборгованість населення, яка станом на 01.01.2009р. становить 25 943,1 тис. грн., не відшкодовано пільг з державного бюджету на суму 3 722,2 тис. грн., по субсидіях 588,3 тис. грн., а збитки становлять 24,2 млн. грн., про що свідчать баланс та звіт про фінансові результати ВАТ “Тернопільгаз” за 9 місяців 2008 року, в зв'язку з тривалою кризою неплатежів у паливно-енергетичному комплексі, оскільки основною категорією споживачів природного газу по даному договору є населення, рівень оплат якого дуже незадовільний, а також і в зв'язку з тим, що відповідачем здійснюється оплата за отриманий природний газ на підставі договору та Алгоритму розщеплення коштів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України та НБУ за №1785 від 13.11.1998р., за №840 від 21.05.2000р. та Постанови НКРЕ за №759 від 12.07.2000р., тобто ВАТ “Тернопільгаз” контролює розмір надходжень коштів відповідним підприємствам, але не має права втрутитись в механізм та розмір розподілу та перерахування зазначених коштів, а відтак не має можливості у повному обсязі погасити заборгованість, окрім того, позивач не пред'явив позовної вимоги в межах цього провадження про стягнення з відповідача збитків, також доказів понесення ним збитків подано не було, суд вважає за можливе на підставі п.3 ст.551 Цивільного кодексу України, п.1ст.233 Господарського кодексу України, п.3.ст.83 ГПК України зменшити розмір пені до 5 відсотків і стягнути з відповідача 43661 грн. 49 коп. пені.
Крім того, згідно п.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, що за період з лютого 2006р. по серпень 2007р. становить 1 303 895 грн. 51коп., а також три проценти річних від простроченої суми, що за період з 11.02.2006р. по 08.10.2007р. становить 343 620грн.85коп.
Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 27708,24грн. інфляційних нарахувань задоволенню не підлягають, оскільки в цій частині такі нараховані безпідставно, так як на дану суму інфляційні нарахування позивачем здійснені на суму боргу з сумою інфляційних нарахувань за попередні періоди, тоді як ст. 625 ЦК України передбачає нарахування інфляційних тільки на суму боргу.
При таких обставинах позовні вимоги в частині стягнення 43 661,50 грн. пені, 1 303 895, 51 грн. втрат від інфляції, 343 620, 85 грн. -три відсотки річних підлягають задоволенню як обґрунтовано заявлені.
Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, згідно ст.49 ГПК України, покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 43, 49, 82, 83 п.3, 84, 85 ГПК України, господарський суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Тернопільгаз”, м. Тернопіль, вул. Чернівецька, 54, (код ЄДРПОУ 03353503):
- на користь Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”, м. Київ, вул. Шолуденка,1 (код ЄДРПОУ 31301827) - 43 661 (сорок три тисячі шістсот шістдесят три) грн. 50 коп. пені, 1 303 895 (один мільйон триста три тисячі вісімсот дев'яносто п'ять) грн. 51коп. втрат від інфляції, 343 620 (триста сорок три тисячі шістсот двадцять) грн. 85коп. -три відсотки річних, 16 911 (шістнадцять тисяч дев'ятсот одинадцять) грн. 78коп. -витрат по сплаті державного мита, 118 грн. 00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
3. В решті позову -відмовити.
На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня підписання рішення "_18__" 02 2009 року через місцевий господарський суд.
Суддя Н.М. Бурда