"24" грудня 2008 р.Справа № 15/156-2773(02-2/13-096)
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Бучинської Г.Б.
Розглянув матеріали справи
за позовом: Державної компанії з утилізації відходів як вторинної сировини "Укрекокомресурси" Кабінету Міністрів України в особі директора її виробничого об'єднання "Галант" Гумен В.Б., вул. Збаразька, 16, м. Тернопіль, вул. Збаразька, 16
до відповідачів: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Герда ЛТД", вул. Збаразька, 16, м. Тернопіль;
2) Виконавчого комітету Тернопільської міської ради, вул. Листопадова, 5, м. Тернопіль
про: про захист права власності держави на нерухоме майно шляхом визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Тернопільської міської ради № 1026 від 10.12.1997 року та Державний акт І-ТР № 002219 від 05.03.1998 року в частині надання Товариству з обмеженою відповідальністю "Герда ЛТД" трьох земельних ділянок площею 400 м2, 1000 м2 та 200 м2 по вул. Збаразька, 16 в м. Тернополі, на яких розташовані будівлі, які є державною власністю і перебувають на праві повного господарського відання Державної компанії "Укрекокомресурси" Кабінету Міністрів України.
За участю представників сторін
позивача: Бочан Іван Павлович -довіреність № 8-7/31-07 від 25.09.07р.;
Гумен Володимира Богданівна -довіреність № 8-7/41-08 від 03.11.08р.;
відповідача 1: Гаврилюк Зеновій Володимирович -доручення № 49 від 01.11.08р.;
Глущенко Іван Григорович - директор
Суть справи:
Державна компанія з утилізації відходів як вторинної сировини "Укрекокомресурси" Кабінету Міністрів України в особі директора її виробничого об'єднання "Галант" Гумен В.Б., вул. Збаразька, 16, м. Тернопіль, вул. Збаразька, 16, звернулася з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Герда ЛТД", вул. Збаразька, 16, м. Тернопіль, Виконавчого комітету Тернопільської міської ради, вул. Листопадова, 5, м. Тернопіль, та Управління земельних ресурсів Тернопільської міської ради, вул. Лисенка, 30а, м. Тернопіль про захист права власності держави на нерухоме майно шляхом визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Тернопільської міської ради № 1026 від 10.12.1997 року та Державний акт І-ТР № 002219 від 05.03.1998 року в частині надання Товариству з обмеженою відповідальністю "Герда ЛТД" трьох земельних ділянок площею 400 м2, 1000 м2 та 200 м2 по вул. Збаразька, 16 в м. Тернополі, на яких розташовані будівлі, які є державною власністю і перебувають на праві повного господарського відання Державної компанії "Укрекокомресурси" Кабінету Міністрів України.
В розпочатому судовому засіданні учаснику судового процесу роз'яснено його права та обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22, 81-1 ГПК України.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги повністю.
Представник відповідача № 1 позовні вимоги заперечив, посилаючись на те, що позивач вже звертався з аналогічними вимогами за наслідком розгляду яких рішенням господарського суду Тернопільської області у справі № 8/86-1432 (6/26-189) йому в позові відмовлено, а тому провадження у даній справі підлягає припиненню. Також звертає увагу суду, на відсутність у позивача будь-яких документів, що підтверджують право власності на нерухоме майно.
Відповідачі № 2 участь повноважного представника в судовому засіданні не забезпечив, однак у поданому 12.08.2008р. відзиві, проти позовних вимог заперечив, посилаючись на те, що позивачем не доведено в чому саме полягає порушення його права власності на нерухоме майно, оскільки жодних документів, які б підтверджували це право власності, ним не надано. Вважає спірні рішення виконавчого комітету Тернопільської міської ради № 1026 від 10.12.1997 року та Державний акт І-ТР № 002219 від 05.03.1998року такими, що відповідають чинному законодавству. Також звертає увагу суд на те, що законність спірного рішення вже досліджувалося судом при розгляді справи № 8/86-1432 (6/226-189). Просить суд в позові відмовити, а спір розглядати без участі його представника.
Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, на підставі ст. 43. ГПК України давши оцінку поданим сторонами доказам та наведеним доводам, прийшов до висновку, що провадження у справі підлягає припиненню на підставі п. 2 ст. 80 ГПК України.
При цьому суд виходив з наступного.
Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання незаконним рішення органу місцевого самоврядування.
Захист права власності врегульовано главою 29 Цивільного кодексу України. Зокрема, згідно ст. 393 ЦК України, право власності може порушуватися органами місцевого самоврядування шляхом видання нормативних або ненормативних (індивідуальних) актів, у зв'язку з чим власник має право вимагати визнання незаконними та скасування таких актів.
Позивач звернувся до суду з позовом про захист права власності держави на нерухоме майно шляхом визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Тернопільської міської ради № 1026 від 10.12.1997 року та Державний акт І-ТР № 002219 від 05.03.1998 року в частині надання Товариству з обмеженою відповідальністю "Герда ЛТД" трьох земельних ділянок площею 400 м2, 1000 м2 та 200 м2 по вул. Збаразька, 16 в м. Тернополі, на яких розташовані будівлі, які є державною власністю і перебувають на праві повного господарського відання Державної компанії "Укрекокомресурси" Кабінету Міністрів України на підставі ст. 393 ЦК України, 30, 120 Земельного кодексу України.
Рішенням Виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 10.12.1997 року № 1026 “Про надання земельних ділянок в користування” надано в постійне користування ТзОВ “Герда ЛТД” земельну ділянку площею 10224,57 кв.м. для обслуговування викуплених адміністративно-складських приміщень, розташованих за адресою: м. Тернопіль, вул. Збаразька, 16. Відповідно до даного рішення відповідачу видано 05.03.1998 року Державний акт на право постійного користування землею серії І-ТР № 002219, зареєстрований за № 288.
Позивач визначає способом захисту права власності на нерухоме майно -визнання незаконним і скасування рішення органу місцевого самоврядування на надання в користування земельної ділянки та державного акта на землю.
При цьому в якості доказів на обґрунтування свого права власності позивачем долучено -головну книгу підприємства за 2007р., баланс підприємства станом на 01.01.2008р та декларація з податку на прибуток, які судом оцінюються як такі, що не можуть бути належними доказами в розумінні ст.. 34 ГПК України, згідно якої обставини справи, що відповідно до законодавства можуть бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування, оскільки головна книга та баланс підприємства є лише формою бухгалтерського обліку, визначення, складу і вартості майна та обсягу фінансових зобов'язань на конкретну (звітну) дату. Баланс не визначає підстав знаходження майна у власності (володінні) підприємства. А тому перебування майна на балансі підприємства в підтвердження права власності останнього на це майно не ґрунтується на нормах матеріального права, оскільки перебування майна, в т.ч. приміщень, споруд, будинків на балансі підприємства ще не є безспірною ознакою його права власності і не може слугувати доказом в підтвердження права власності. Декларація з податку на прибуток є документом податкової звітності, і також не є доказом права власності.
Разом з тим в обґрунтуванні своїх позовних вимог позивач посилається на те, що спірні земельні ділянки перебувають у його користуванні, оскільки на час прийняття оспорюваного рішення , дані земельні ділянки, згідно раніше виданих рішень № 256 від 23.07.1978р., №159 від 27.02.1981р., № 827 від 28.10.1983р., знаходилися в користуванні позивача і в установленому законом порядку не були в нього вилучені, у зв'язку з чим у позивача є підстави вважати, що його право землекористування та право власності та складські приміщення, що розташовані на спірних земельних ділянках.
Отже, як визначено і в постанові ВГС України від 02.10.2008р., фактично предметом спору у даній справі є право користування спірною земельною ділянкою.
У відповідності до п. 2 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо є рішення господарського суду між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.
Як було встановлено в ході судового розгляду, заявлені вимоги вже були предметом дослідження у справі № 8/86-1432 (6/26-189) за позовом Державної компанії з утилізації відходів як вторинної сировини "Укрекокомресурси" Кабінету Міністрів України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Герда ЛТД" та Виконавчого комітету Тернопільської міської ради про визнання недійсним рішення виконавчого комітету Тернопільської міської ради № 1026 від 10.12.1997 року та Державного акта І-ТР № 002219 від 05.03.1998 року, за результатами розгляду якої в задоволенні позовних вимог позивача відмовлено.
З матеріалів справи № 8/86-1432 (6/26-189) вбачається, що позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що дане рішення виконавчого комітету порушує його права, у зв'язку з тим, що землі, які виділено ТОВ „Герда ЛТД” включають в себе земельні ділянки пл. 200 кв.м, 400 кв.м. та 1000 кв.м., які рішеннями ВК Тернопільської міської ради від 09.07.1970р., 23.03.1978 р. та від 27.02.1981 р були закріплені за Тернопільською обласною базою „Укроптгалантерея” і на яких споруджено складські приміщення, які є власністю держави і на час прийняття спірного рішення знаходилися на балансі підприємства „Галант” (на час подання позовної заяви) і на балансі Виробничого комплексу „Галант” Державної компанії з утилізації відходів як вторинної сировини „Укрекркрмресурси” Кабінету Міністрів України ( на час розгляду спору). Позивач стверджує, що відповідно до ст. 30 Земельного Кодексу України, 1990 року та ст.. 120 Земельного Кодексу України, 2001 року до позивача у справі, як правонаступника Тернопільського обласного оптового підприємства „Укроптгалантерея” перейшло право користування земельними ділянками, що рішення виконавчого комітету Тернопільської міської Ради № 1026 прийнято з грубим порушенням вимог закону, оскільки на момент його прийняття не були скасовані та є чинними рішення про виділення тих же земель підприємству „Галант”, що при виділенні земельної ділянки ТОВ „Герда ЛТД” не було проведено погодження меж із суміжним землекористувачем -Тернопільським обласним підприємством „Галант”, оскільки акт погодження від його імені підписано не уповноваженою (на час підписання) особою.
Отже, предмет і підстави позовних вимог у даній справі та справі № 8/86-1432 (6/26-189) є однаковими.
Твердження позивача, що у даному спорі він захищає право власності на нерухоме майно, а відтак предмет спору є іншим, судом до уваги не береться, оскільки підставою визнання незаконним рішення органу місцевого самоврядування та державного акта у справі № 8/86-1432 на час розгляду даної справи позивач також визначав порушення права власності, обґрунтовуючи його тими ж доказами, які досліджувалися судом. А тому подання позовних заяв із викладенням вимог у різних редакціях, при цьому предмет яких є однаковий, є зловживанням позивачем своїми правами.
На підставі наведеного, враховуючи, що предметом розгляду в даній справі є рішення виконавчого комітету Тернопільської міської ради № 1026 від 10.12.1997 року та Державний акт І-ТР № 002219 від 05.03.1998 року з підстав, які вже досліджувалися судом при вирішенні справи № 8/86-1432 (6/26-189) , та щодо яких прийнято рішення, провадження у справі у відповідності з п. 2 ст. 80 ГПК України підлягає припиненню.
Враховуючи викладене, керуючись 33, 34, п. 2 ст. 80, ст. 86 ГПК України, господарський суд
1.Провадження у справі № 15/167-3043 припинити.
2.Дану ухвалу надіслати сторонам.
Суддя