Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"23" жовтня 2021 р.м. ХарківСправа № 922/3018/21
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Новікової Н.А.
розглянувши справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія “Промінвестбуд”, 02225, м. Київ, вул. Оноре де Бальзака, буд. 16 код 38343596;
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Бест Офер Інвестмент”, 61103, м.Харків, вул. Дерев'янка, буд. 7А, код 42785461;
про стягнення заборгованості за договором підряду на виконання робіт №18/09-ЖЛ/20-01 у розмірі 744324,95грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія “Промінвестбуд” звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Бест Офер Інвестмент”, в якому просить стягнути з останнього заборгованість за договором підряду на виконання робіт №18/09-ЖЛ/20-01 у розмірі 744324,95грн., з яких 649135,12грн. - боргу, 25183,63грн. - пені, 12148,35грн. - 3%річних та 57912,85грн. - інфляційних . Також позивач просив покласти на відповідача судові витрати, які понесені внаслідок розгляду даної справи на професійну правничу допомогу у розмірі 50000,00грн., а також зі сплати судового збору у розмірі 11164,87грн..
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем в порушення умов договору підряду на виконання робіт №18/09-ЖЛ/20-1 від 19.09.2021 не здійснив остаточного розрахунку з позивачем у строки визначені умовами договору внаслідок чого у відповідача виникли заборгованість за договором підряду у розмірі 744324,95грн., з яких 649135,12грн. - боргу, 25183,63грн. - пені, 12148,35грн. - 3%річних та 57912,85грн. - інфляційних про стягнення яких останній звернувся до суду.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 02.08.2021 відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження. Відповідачеві, згідно статті 251 ГПК України, встановити строк 15 днів з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позов та на підставі ч. 4 ст. 250 ГПК України встановити відповідачу строк 15 днів з дня отримання цієї ухвали для подання клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
07.09.2021 від відповідача надійшов відзив на позов, в якому останній проти задоволення позову заперечує повністю, вказує, що надані позивачем акти КБ-2в та довідка КБ-3в оформлені з порушенням вимог договору та ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013, оскільки підрядником не було надано документів визначених п. 3.3.4 договору. Крім цього, відповідач вказує, що при укладенні господарського договору сторонами не було погоджено істотних умов договору підряду, а саме не визначено строки початку та закінчення робіт, джерела та порядок фінансування робіт, оскільки між сторонами не узгоджено, а ні плану фінансування і виконання робіт, а також не підписано графіку виконання робіт, що свідчить про те, що договір не можна вважати укладеним. Крім цього, відповідач наголошує, що позивачем не здійснено реєстрацію податкових накладних за актами, що є порушенням податкового законодавства, а акти звірки взаємних розрахунків, які надані позивачем складені та направлені позивачу помилково. При цьому, суд зазначає, що вказаний відзив було подана в межах строку на подання відзиву на позов, а тому клопотання про поновлення строку на подання відзиву окремо не розглядалось.
16.09.2021 від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач проти доводів відповідача викладених у відзиві на позов заперечував, вказував, що умовами договору не було погоджено форму, а самі документи, які підписані позивачем та відповідачем, а саме: акти приймання виконаних будівельних робіт за Договором №18/09-ЖЛ/20-1 та довідки форми №КБ-3 містять всі обов'язкові реквізити первинних документів, крім того, вони підписані Відповідачем без жодних зауважень, що підтверджує виконання робіт позивачем та прийняття їх відповідачем. Крім цього, відповідач вказує, що Договором №18/09-ЖЛ/20-1 не передбачено, що акти приймання виконаних будівельних робіт та довідки форми №КБ-3 повинні підписуватись ще й замовником, п.12.1. ст. 12 Договору передбачається двостороннє підписання актів та довідок форми №КБ-3; оплату за виконані роботи здійснює відповідач як генпідрядник, а не замовник, як то вказує відповідач а тому твердження відповідача, що акти та довідки оформлені з порушенням вимог законодавства, умов договору та не можуть підтверджувати факт виконання підрядних робіт, є необгрунтованими. Також позивач вказує, що враховуючи те, що Договір №18/09-ЖЛ/20-1 від 18.09.2021 року виконаний позивачем повністю, а відповідачем частково виконаний в розмірі 1 790 000,00 0 грн., відповідач як генпідрядник прийняв виконані позивачем як підрядником підрядні роботи без зауважень щодо їх якості та неналежного виконання і провів їх оплату за обумовленою в договорі ціною, а тому твердження представника відповідача, що зазначений договір є неукладеним (сторони не погодили всі істотні умови), є необґрунтованими.
27.09.2021 від позивача надійшло клопотання про доручення до матеріалів справи доказів, які підтверджують понесення позивачем судових витрат про які зазначалось у позові.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 22.10.2021 відмовлено в задоволенні клопотань відповідача про призначення судової почеркознавчої експертизи (вх.№24345 від 18.10.2021), про долучення доказів (вх. №24346 від 18.10.2021) та заяви із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження (вх. №24347 від 18.10.2021).
Таким чином, суд дійшов висновку, що всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог та судом дотримано, під час розгляду справи, обумовлені чинним ГПК України процесуальні строки для звернення із заявами по суті справи та іншими заявами з процесуальних питань.
За висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.
Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані докази, суд встановив наступне.
Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За приписами ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, в тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Як вбачається з матеріалів справи, 18 вересня 2020 року між товариством з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія “Промінвестбуд” (надалі - Позивач, Підрядник) та товариством з обмеженою відповідальністю “Бест Офер Інвестмент” (надалі - Відповідач, Генпідрядник) укладено договір підряду на виконання робіт №18/09-ЖЛ/20-1 (надалі - Договір №18/09-ЖЛ/20-1).
Відповідно п. 2.1 договору №18/09-ЖЛ/20-1 Підрядник за завданням Генпідрядника зобов'язується на свій ризик власними та/або залученими силами і засобами, з використанням власних та/або залучених Ресурсів, у відповідності до Проектної документації, чинних будівельних норм і правил, та у визначений Договором строк, виконати Роботи на Об'єкті: “Будівництво житлово-адміністративного комплексу з вбудованими та прибудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом на вул. Жилянська, 26/28 у Голосіївському районі м. Києва ЖК “Cristal Hous”, а Генпідрядник зобов'язується надати Підряднику Фронт робіт, Проектну документацію, прийняти закінчені Роботи і оплатити їх вартість у відповідності до умов Договору.
Підрядник зобов'язується виконати на Об'єкті наступні Роботи; Влаштування монолітного каркасу, монтаж збірних залізобетонних конструкцій марші, сходи, вентиляційні блоки тощо згідно Додатка №1 та Додатка №2.(п. 2.2 договору)
Відповідно до п.3.1 Договору №18/09-ЖЛ/20-1 загальна вартість Робіт за цим Договором зазначається Сторонами в Додатку №1 та Додатку №2 (Договірна ціна) та становить 12 532 256,68 грн., крім того податок на додану вартість (20%) - 2 506 451,34 грн.. разом з ПДВ - 15 038 708,01 грн.
Генпідрядник протягом 10 (десяти) банківських днів з дати укладання Сторонами цього Договору перераховує Підряднику перший авансовий платіж у розмірі 1 000 000,00 грн., утому числі ПДВ (20%) - 166 666,67 грн. (п.3.3.1 Договору).
Відповідно до п.3.3.4 Договору №18/09-ЖЛ/20-1 оплата фактично виконаних Робіт за розрахунковий місяць, за винятком сплачених авансових платежів, здійснюється Генпідрядником протягом 10 (десяти) банківських днів з моменту підписання обома Сторонами Акту, Довідки Ф№ КБ-3. Акт та Довідку Форми №КБ-3 Підрядник зобов'язується передавати Генпідряднику до 30 (тридцятого) числа звітного місяця.
Згідно положень п. 12.1 договору, передбачено, що передача виконаних Робіт за Договором здійснюється щомісячно шляхом оформлення та підписання Сторонами двосторонніх Актів та Довідок Ф№ КБ-3. Акти складаються Підрядником за формою, що ведена в Додатку № 4 до цього Договору, та разом з Довідкою Ф№ КБ-3 з підписом начальника дільниці підрядника на Об'єкті надаються Генпідряднику в строк до 30 (тридцятого) числа (включно) звітного місяця. Сторони погодили, що у визначений вище строк Підрядник направляє Генпідряднику Акти та Довідки № КБ-3 в електронному вигляді.
Сторони погодили, що у разі надання Підрядником Актів та Довідок Ф№ КБ-3 з підписом начальника дільниці Генпідрядника на Об'єкті після 30 (тридцятого) числа звітного місяця, Роботи, що визначені в таких актах та Довідках Ф№ КБ-3, приймаються Генпідрядником в наступному місяці, що слідує за звітним.
Відповідно до п. 19.6 договору, договір набуває чинності з дати укладення його Сторонами, та діє до повного виконаний сторонами прийнятих на себе зобов'язань, а в частині взаєморозрахунків - до повного їх закінчення.
Проаналізувавши умови вказаного договору, суд констатує, що такий за своєю правовою природою є договором підряду.
Відповідно до ч.1 ст. 181 ГК України, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Згідно до ч. 7 ст. 179 ГПК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів
Частиною 1 ст. 837 ЦК України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
За приписами ч. 1 ст. 843, ст. 844 ЦК України у договорі підряду встановлюється ціна роботи або спосіб її визначення, ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Зміни до твердого кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін.
Відповідно до ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.
Як вбачається з матеріалів справи, згідно Акту №1 приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2020 р. форми №КБ-2 від 30.09.2020 р. та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт і витрат за вересень 2020 р. форми №КБ-3 на суму 549 701,00 грн., Акту №2 приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2020 р. форми №КБ-2 від 30.10.2020 р. та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт і витрати за жовтень 2020 р. форми №КБ-3 на суму 620 992,96грн., Акту №3 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2020 р. форми №КБ-2 від 30.11.2020 р. та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт і витрати за листопад 2020 р. форми №КБ-3 на суму 1 268 441,16грн., позивачем протягом вересня-листопада 2020 року було виконано роботи на суму 2439135,12грн.
Так, як вбачається з банківської виписки, а також наданих відповідачем платіжних доручень №247 від 27.10.2020 на суму 340000,00грн., №364 від 13.11.2020 на суму 450000,00грн., №634 від 15.12.2020 на суму 1000000,00грн., відповідачем частково сплатив вартість робіт за договором на суму 1790000,00грн.
Таким чином, як вказує позивач, у відповідача числиться заборгованість перед позивачем за договором підряду на виконання робіт №18/09-ЖЛ/20-01 у розмірі 649135,12грн. - боргу, що додатково підтверджується наявним в матеріалах справи двостороннім актом звірки за період з 01.09.2020 по 18.12.2020, який складений відповідачем та підписаний і скріплений печатками позивачем та відповідачем без будь-яких заперечень. А тому внаслідок прострочення строків оплати боргу, позивачем нараховано 25183,63грн. - пені, 12148,35грн. - 3%річних та 57912,85грн. - інфляційних.
Відповідач, заперечуючи проти позову вказує, що позивачем акти КБ-2в та довідка КБ-3в оформлені з порушенням вимог договору та ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013, оскільки підрядником не було надано документів визначених п. 3.3.4 договору. Крім цього, відповідач вказує, що при укладенні господарського договору сторонами не було погоджено істотних умов договору підряду, а саме не визначено строки початку та закінчення робіт, джерела та порядок фінансування робіт, оскільки між сторонами не узгоджено, а ні плану фінансування і виконання робіт, а також не підписано графіку виконання робіт, що свідчить про те, що договір не можна вважати укладеним. Крім цього, відповідач наголошує, що позивачем не здійснено реєстрацію податкових накладних за актами, що є порушенням податкового законодавства, а акти звірки взаємних розрахунків, які надані позивачем складені та направлені позивачу помилково.
Щодо тверджень відповідача, про те, що акти КБ-2в та довідка КБ-3в оформлені з порушенням вимог договору та ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013, а отже зазначені документи не можуть підтверджувати факт виконання підрядних робіт на зазначену суму, оскільки вони оформлені з порушенням вимог законодавства та умов договору так як до них не були додані документи передбачені п. 11.7.36 договору, суд зазначає наступне.
Так, згідно із п. 11.7.36 Договору Підрядник зобов'язується разом з Актами приймання Робіт передати Генпідряднику всю Виконавчу документацію. Відповідно до п. 1.2 Договору виконавча документація - журнал виконання робіт, виконавчі креслення, технічні паспорти, сертифікати на обладнання, матеріали, інструкції з експлуатації, регламенти експлуатації та обслуговування систем та обладнання, акти перевірки та випробувань результатів Робіт та інша необхідна документація для приймання Робіт та подальшої експлуатації результатів рoбiт, яку зобов'язаний належним чином оформлювати Підрядник у складі, визначеному іншим законодавством України, та передавати Генпідряднику на умовах, що передбачені Договором.
Пунктом 11.7.33 Договору Підрядник зобов'язується щотижня надавати Генпідряднику Звіт про фактично виконані Роботи згідно з Графіком виконання Робіт; відповідальність за достовірність відомостей, викладених в такому Звіті, несе Підрядник.
При цьому, пунктом 3.3.4 Договору передбачено, що оплата фактично виконаних Робіт за розрахунковий місяць, за винятком сплачених авансових платежів, здійснюється Генпідрядником протягом 10 (десяти) банківських днів з моменту підписання обома Сторонами Акту, Довідки Ф № КБ-3 та прийняття Генпідрядником за окремим актом Виконавчої документації та Журналу виконаних робіт за формою № КБ-6. Акт та Довідку Ф № КБ-3 Підрядник зобов'язується передати Генпідряднику до 30 (тридцятого) числа звітного місяця.
Водночас, положеннями п.12.4 договору, якщо під час прийому-передачі виконаних Робіт будуть виявлені неякісно виконані Роботи (мається на увазі недоробки, недоліки, дефекти закінчених Робіт, змонтованих конструкцій, використаних ресурсів), що не відповідають Проектній документації, вимогам чинних норм і правил, встановлених нормативними документами, технологічних карт, чи інші відступи від умов Договору (включаючи випадок виявлення неякісно виконаних Робіт при проведенні перевірки на Об'єкті Департаментом державної Архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві (або іншим компетентним органом) з метою визначення відповідності Об'єкта Проектній документації, вимогам державних будівельних норм, стандартів і правил; під час проведення перевірок або інших процедур іншими компетентними органами, організаціями, згідно вимог іншого законодавства України), Генпідрядник має право не приймати Роботи до усунення Підрядником таких недоліків. У цьому випадку Сторони зобов'язані скласти дефектний акт, з зазначенням усіх недоліків, доробок, дефектів виконаних Робіт, Ресурсів та строків їх усунення Підрядником.
Таким чином, суд констатує, що умовами договору дійсно передбачено, що під час приймання-передачі робіт підрядник дійсно зобов'язаний передати генпідряднику документи визначені п. 11.7.36, при цьому, згідно положень п.12.4 договору, генпідрядник має право не приймати роботи згідно акту, у випадку, в тому числі інших відступів від умов Договору до яких, зокрема, відноситься не виконання позивачем обов'язків передбачених положеннями п. 11.7.33, 11.7.36 договору.
Водночас, як вбачається з Акту №1 приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2020 р. форми №КБ-2 від 30.09.2020 р. та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт і витрат за вересень 2020 р. форми №КБ-3 на суму 549 701,00 грн., Акту №2 приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2020 р. форми №КБ-2 від 30.10.2020 р. та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт і витрати за жовтень 2020 р. форми №КБ-3 на суму 620 992,96грн., Акту №3 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2020 р. форми №КБ-2 від 30.11.2020 р. та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт і витрати за листопад 2020 р. форми №КБ-3 на суму 1 268 441,16грн., вказані акти без зауважень та будь-яких заперечень підписані та скріплені печатками як позивача так і відповідача, жодних доказів складення дефектних актів щодо недотримання позивачем вказаних положень договору чи будь-яких інших доказів, які б підтверджували обставини, які б свідчили про порушення позивачем вказаних пунктів договору щодо передачі документації відповідачу, останнім не надано, а тому твердження про невідповідність вказаних актів та довідок умовам договору є необґрунтованими.
Що стосується тверджень відповідача, що акти та довідки форми №КБ-3 не містять підпису замовника, що на думку відповідача є порушенням умов договору та вимог чинного законодавства України, необхідно зазначити наступне.
Відповідно до статті 838 Цивільного кодексу України та пункту 61 Загальних умов, підрядник може, якщо інше не встановлено договором підряду, залучати до виконання робіт інших осіб (субпідрядників). При цьому договори субпідряду укладаються та виконуються з дотриманням вимог, визначених цими Загальними умовами. Підрядник відповідає за результати роботи субпідрядників і виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядниками - як замовник.
Замовник і субпідрядник не можуть пред'являти один до одного претензії, пов'язані з порушенням умов договорів, укладених кожним з них з генеральним підрядником, якщо інше не встановлено договором або законом.
Оплата робіт, виконаних субпідрядниками, проводиться відповідно до договору підряду на підставі складених ними та підписаних генеральним підрядником документів про прийняття виконаних робіт та їх вартість і може проводитися безпосередньо генеральним підрядником, або замовником, що зазначається у договорі підряду та договорі субпідряду (пункт 101 Загальних умов).
Якщо оплату робіт, виконаних субпідрядником, проводить замовник, то в такому випадку форма № КБ-3 "Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати" підписується усіма учасниками процесу (замовник, генпідрядник, субпідрядник).
Порядок оформлення форм первинних облікових документів у будівництві генпідрядними організаціями у випадку залучення субпідрядних організацій регулюється договором підряду та залежить від встановлених взаємовідносин між замовником, генпідрядною та субпідрядною організаціями.
Договором №18/09-ЖЛ/20-1 не передбачено, що акти приймання виконаних будівельних робіт та довідки форми №КБ-3 повинні підписуватись ще й замовником, навпроти п.12.1 Договору передбачається підписання актів та довідок форми №КБ-3 та здійснення оплати за виконані роботи саме відповідачам як Генпідрядником, а не замовником, а тому твердження відповідача, що акти та довідки оформлені з порушенням вимог законодавства, умов договору та не можуть підтверджувати факт виконання підрядних робіт, є необгрунтованими.
Твердження відповідача, що при укладенні господарського договору сторонами не було погоджено істотних умов договору підряду, а саме не визначено строки початку та закінчення робіт, джерела та порядок фінансування робіт, оскільки між сторонами не узгоджено, а ні плану фінансування і виконання робіт, а також не підписано графіку виконання робіт, а тому договір не можна вважати укладеним, суд оцінює критично виходячи з наступного.
Відповідно до п.3.1 Договору №18/09-ЖЛ/20-1 загальна вартість Робіт за цим Договором зазначається Сторонами в Додатку №1 та Додатку №2 (Договірна ціна) та становить 12 532 256,68 грн., крім того податок на додану вартість (20%) - 2 506 451,34 грн., разом з ПДВ - 15 038 708,01 грн.
Загальна вартість робіт за цим Договором становить загальну кількість виконаних Підрядником та прийнятих Генпідрядником Робіт за відповідними Актами та Довідками Ф№КБ-3.
Таким чином, доводи відповідача про те, що сторонами не було погоджено ціни договору, як істотної умови договору спростовується матеріалами справи, при цьому не підписання Додатків 1-2 не може свідчити про не погодження договірної ціни, оскільки така вже визначена умовами договору.
Відповідно до частини 7 статті 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів. За положенням частини 1 статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з вимогами частин 1, 8 статті 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.
Водночас, суд зазначає, що як вбачається з матеріалів справи, не зважаючи на твердження відповідача щодо неукладеності вказаного договору, сторонами, як позивачем так і відповідачем надано суду докази виконання цього договору, що, зокрема, підтверджується підписаними та скріпленими печатками актами приймання-передачі робіт, довідок про вартість робіт, акту взаємозвірки, а також платіжних доручень з боку відповідача в яких в призначенні платежу міститься посилання на спірний договір підряду.
Приймаючи до уваги наведене, суд дійшов висновку про те, що спірний договір виконується його сторонами, що в свою чергу виключає кваліфікацію такого договору як неукладеного.
Аналогічна правова позиція міститься у Постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.10.2018 у справі №922/189/18 та від 06.11.2018 у справі №926/3397/17.
Доводи відповідача про помилковість підписаного акту взаємозвірки, оскільки дані вказані у ньому не відповідають бухгалтерському обліку відповідача, оцінюються судом критично, оскільки по-перше: акт взаємозвірки, який наданий позивачем до матеріалів позову, був виготовлений та складений відповідачем, по-друге: відомості вказані у даному акті підтверджуються, окрім іншого, відповідними актами на зазначені суми та довідками, які також підписані сторонами, а по-третє: згідно акту звірки, який не підписаний сторонами та в свою чергу наданий відповідачем, вбачається, що останній погоджується з тим, що ним прийнято роботи за вересень-жовтень 2020 на суми вказані і в попередньому акті, при цьому щодо робіт виконаних у листопаді ним зазначена інша сума, яка в свою чергу не підтверджується жодними іншими доказами, що свідчить про суперечність та достовірність вказаного доказу.
Посилання відповідача на те, що позивачем не здійснено реєстрацію податкових накладних на суми а суми 549701 грн., 620992,96 грн.. 1268441,16 грн., що є порушенням податкового законодавства та на думку відповідача свідчить про недоведеність виконання позивачем робіт, суд оцінює критично, оскільки самі по собі податкові накладні не можуть слугувати належними та достовірними доказами на підставі яких можна встановити обставини щодо виконання чи неналежного виконання умов договору, в даному випадку виконання робіт за договором підряду, при цьому не реєстрація таких накладних у строки визначені податковим законодавством жодним чином не звільняє відповідача від обов'язку оплатити вартість виконаних та прийнятих останнім робіт.
Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі №922/2081/19 від 28.08.2020 та у справі №916/922/19 від 29.01.2020.
Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У даному разі, в матеріалах справи наявні: Акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2020 р. форми №КБ-2 від 30.09.2020 р. та Довідка про вартість виконаних будівельних робіт і витрат за вересень 2020 р. форми №КБ-3 на суму 549 701,00 грн., Акт №2 приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2020 р. форми №КБ-2 від 30.10.2020 р. та Довідка про вартість виконаних будівельних робіт і витрати за жовтень 2020 р. форми №КБ-3 на суму 620 992,96грн., Акт №3 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2020 р. форми №КБ-2 від 30.11.2020 р. та Довідка про вартість виконаних будівельних робіт і витрати за листопад 2020 р. форми №КБ-3 на суму 1 268 441,16грн., при цьому,всі вказані документи підписані з боку відповідача без будь-яких претензій та зауважень, ба більше того відповідачем здійснювалась часткова оплата вартості вказаних робіт, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями.
Згідно ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Умовами договору, зокрема, відповідно до п.3.3.4 Договору №18/09-ЖЛ/20-1 оплата фактично виконаних Робіт за розрахунковий місяць, за винятком сплачених авансових платежів, здійснюється Генпідрядником протягом 10 (десяти) банківських днів з моменту підписання обома Сторонами Акту, Довідки Ф№ КБ-3
Проте відповідач не надав суду доказів в підтвердження оплати відповідачем заборгованості за виконані роботи у повному обсязі за Актами приймання виконаних будівельних робіт форми №КБ-2: №1 від 30.09.2020 р. за вересень 2020 р. на суму 549 701,00 грн., №2 від 30.10.2020 р. за жовтень 2020 р. на суму 620 992,96грн., №3 від 30.11.2020 р. за листопад 2020 р. на суму 1 268 441,16грн., та доказів які б спростовували наявності перед позивачем заборгованості у розмірі 649135,12, у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що сума основного боргу у зазначеному розмірі є обґрунтованою та підлягає стягненню з останнього.
Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Приймаючи до уваги, що відповідачем не здійснено остаточного розрахунку з позивачем за виконані роботи у порядку та строки визначені п. 3.3.4 договору, суд дійшов висновку, що відповідач є таким, що прострочив виконання зобов'язання щодо розрахунку з позивачем за виконані роботи за Актами приймання виконаних будівельних робіт форми №КБ-2: - №1 від 30.09.2020 р. за вересень 2020 р., з 15.10.2020; - №2 від 30.10.2020 р. за жовтень 2020 р. з 14.11.2020; - №3 від 30.11.2020 р. за листопад 2020 р. з 15.12.2020.
Як вбачається з позовної заяви позивач просить стягнути з відповідача 25183,63грн. - пені, 12148,35грн. - 3%річних та 57912,85грн. - інфляційних.
Відповідно до п. 15.5 ст. 15 Договору №18/09-ЖЛ/20-1 сторони домовились, що у випадку порушення встановлених Договором та додатками до нього строків оплати виконаних Робіт, Генпідрядник сплачує Підрядник', на його вимог', пеню в розмірі облікової ставки НБУ, що діяла в період порушення зобов'язання, від суми простроченої заборгованості, за кожен день прострочення платежу.
Стаття 549 ЦК України визначає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Як вбачається з наданого позивачем розрахунку пені у розмірі 25183,63грн., останнім здійснено нарахування пені комулятивним способом за виходячи з розміру простроченої заборгованості за кожним актом із врахуванням сплат відповідачем та додаванням сум залишку заборгованості за період з 15.10.2020 (дата прострочення оплати за актом №1 від 30.09.2020) по 15.06.2021 (дата шестимісячного строку оплати за останньою не оплаченою накладною) та розміру подвійної облікової ставки зі змінами протягом відповідних періодів нарахування.
Перевіривши правомірність та правильність нарахування позивачем пені суд встановив, що дані нарахування не суперечать вимогам чинного законодавства та умовам договору, розрахунок виконано арифметично вірно, у зв'язку з чим позовні вимоги щодо стягнення пені у розмірі 25128,63грн. є обґрунтованими, доведеним матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач у відповідності до статті 625 ЦК України за порушення строків виконання зобов'язання, нарахував відповідачеві 12148,35грн. - 3%річних та 57912,85грн. - інфляційних.
Так як вбачається з разрахунку 3%річних та інфляційних, такий здійснено комулятивним способом за виходячи з розміру простроченої заборгованості за кожним актом із врахуванням сплат відповідачем та додаванням сум залишку заборгованості за період з 15.10.2020 (дата прострочення оплати за актом №1 від 30.09.2020) по 26.06.2021 та 3% і відповідних індексів інфляції за вказаний період.
Перевіривши розрахунки позивача щодо 3% річних в сумі 12148,35грн. та 57912,85грн. - інфляційних, суд провівши власні розрахунки встановив, що вони є обґрунтованими та вірно розрахованими, а тому в підлягають задоволенню в повному обсязі.
Пунктом 5 частини 1 статті 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.
Статтею 123 ГПК України визначено види судових витрат. Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з вимогами п. п. 1-2 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до ст. 129 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).
Як вбачається з матеріалів справи, 22 липня 2021 року між Позивачем та адвокатським об'єднанням “Дефендо Капітал”, було укладено договір про надання правової (правничої) допомоги (надалі -Договір), предметом якого є надання правової (правничої) допомоги Замовнику у вигляді аналізу наданих Замовником документів щодо стягнення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю “Бест Офер Інвестмент” за договором підряду на виконання робіт №18/09-ЖЛ/20-1 від 18.09.2020 р; збір необхідних для підготовки позовної заяви доказів; складання та подання до Господарського суду Харківської області позовної заяви про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Бест Офер Інвестмент” заборгованості за договором підряду на виконання робіт №18/09-ЖЛ/20-1 від 18.09.2020 р.; складання розрахунку заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю “Бест Офер Інвестмент”; складання розрахунку інфляційних втрат, 3 відсотків річних та пені по заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю “Бест Офер Інвестмент” за договором підряду на виконання робіт №18/09-ЖЛ/20-1 від 18.09.2020 р.; складання заяв по суті справи за позовом Замовника до Товариства з обмеженою відповідальністю “Бест Офер Інвестмент”; складання заяв з процесуальних питань в справі за позовом Замовника до Товариства з обмеженою відповідальністю “Бест Офер Інвестмент” (заяв, клопотань і заперечень); представництво інтересів Замовника в Господарському суді Харківської області під час розгляду справи за позовною заявою Замовника; консультування з усіх питань, які виникають у зв'язку з поданням позовної заяви та розглядом справи в Господарському суді Харківської області.
Відповідно до п. 3.1 договору вартість правової допомоги, що надається за цим договором Виконавцем, узгоджена Сторонами та становить 50 000 грн. (п'ятдесят тисяч гривень).
Оплата правової допомоги, передбаченої п.3.1 ст. 3 Договору здійснюється Позивачем протягом п'яти банківських днів з дня підписання цього Договору на банківський рахунок Виконавця.
22.09.2021 року позивачем на виконання умов укладеного Договору оплачена правова допомога, передбачена ст. 3 Договору, в розмірі 50000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №1218 від 22.09.2021 р., а також випискою з рахунку адвокатського об'єднання “Дефендо Капітал”.
Як вбачається з детального опису правової допомоги від 24.09.2021 та акту приймання передачі від 05.10.2021 позивачу було надано правничі послуги: аналіз наданих ТОВ “Будівельна компанія “Промінвестбуд” документів щодо стягнення заборгованості з Товариства з обмеженою відповідальністю “Бест Офер Інвестмент” за договором підряду на виконання робіт №18/09-ЖЛ/20-1 від 18.09.2020 р; збір необхідних для підготовки позовної заяви доказів; складання та подання до Господарського суду Харківської області позовної заяви про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Бест Офер Інвестмент” заборгованості за договором підряду на виконання робіт №18/09-ЖЛ/20-1 від 18.09.2020 р.; складання розрахунку заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю “Бест Офер Інвестмент”; складання розрахунку інфляційних втрат, 3 відсотків річних та пені по заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю “Бест Офер Інвестмент” за договором підряду на виконання робіт №18/09-ЖЛ/20-1 від 18.09.2020 р.; складання 13.09.2021 р. відповіді на відзив Відповідача, відправка засобами поштового зв'язку Відповідачу та до Господарського суду Харківської області; складання клопотання до Господарського суду Харківської області про приєднання документів до матеріалів справи №922/3018/21 від 24.09.2021 р. Відправка клопотання з доданими документами Відповідачу засобами поштового зв'язку; складання клопотання до Господарського суду Харківської області про ознайомлення з матеріалами справи від 24.09.2021 р.; подання 27.09.2021 р. до Господарського суду Харківської області клопотання про ознайомлення з матеріалами справи та про приєднання документів до матеріалів справи; ознайомлення 28.09.2021 р. з матеріалами справи в Господарському суду Харківської області; складання клопотання про стягнення з ТОВ “Бест Офер Інвестмент” витрат на правову (правничу допомогу) від 05.10.2021 р. та детального опису обсягу наданої правової допомоги по договору про надання правової (правничої) допомоги від 22.07.2021 р., відправка засобами поштового зв'язку Відповідачу для подання 06.10.2021 р. до Господарського суду Харківської області; консультування з усіх питань, які виникають у зв'язку з поданням позовної заяви до суду та розглядом справи № 922/3018/21 у Господарському суді Харківської області.
При цьому, сторонами обумовлено, що вартість наданих та отриманих послуг є фіксована у розмірі 50000,00грн. та не залежить від обсягу наданих послуг, а також інших витрат адвокатів представників.
Так, як вбачається з матеріалів справи, позивачу дійсно надавалась професійна правнича допомога, зокрема, було подано позов, а також відповідь на відзив, також дійсно подавались зазначені у в описі робіт та акті клопотання.
Водночас, відповідач проти витрат позивача на правничу допомогу заперечує, вказує, що заявлені позивачем судові витрати на професійну правничу допомогу є значно завищеними, не відповідають принципу співрозмірності відносно затраченого адвокатом часу, на думку відповідача, реальні витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката у даній справі, мають становити 10 000 грн., зазначена справа є стандартною справою про стягнення заборгованості по договору, справа не містить великого обсягу матеріалів, що в свою чергу вказує на те, що адвокатом не витрачено багато часу для збору, аналізу доказів та підготовки заяв по суті, адвокатські запити з метою збору доказів адвокатом не подавались, для розрахунку пені , 3% річних та інфляційних в Інтернет мережі створені спеціальні калькулятори, крім того, перевірка зазначених розрахунків здійснюється зазвичай саме бухгалтером.
Водночас за змістом ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).
Отже, у розумінні положень ч. 5 ст. 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 ГПК України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.
При цьому, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч. ч. 5-6 ст. 126 ГПК України).
Аналогічна правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.
Вирішуючи питання щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає, що згідно положеннь пункту 4 статті 1, частин третьої та п'ятої статті 27 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.
Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).
Відповідно до статті 19 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
При встановленні розміру гонорару відповідно до частини третьої статті 30 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” врахуванню підлягають складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, витрачений ним час, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.
Також за статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно -виборним з'їздом адвокатів України від 9 червня 2017 року гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.
Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.
Тож домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов'язання.
Суд зауважує, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі “Іатрідіс проти Греції” (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов'язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги. ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов'язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов'язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов'язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).
З урахуванням наведеного вище не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату вартості послуг у фіксованій сумі, у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат, при цьому вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
Аналогічна правова позиція міститься у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18.
Таким чином, оцінюючи докази, які надані позивачем, виходячи із принципів співмірності та реальності витрат позивача, з огляду на клопотання відповідача про зменшення таких витрат, зазначає про те, що послуги, які надані позивачу, а саме: складання клопотання до Господарського суду Харківської області про приєднання документів до матеріалів справи №922/3018/21 від 24.09.2021 р. відправка клопотання з доданими документами Відповідачу засобами поштового зв'язку; складання клопотання до Господарського суду Харківської області про ознайомлення з матеріалами справи від 24.09.2021 р.; подання 27.09.2021 р. до Господарського суду Харківської області клопотання про ознайомлення з матеріалами справи та про приєднання документів до матеріалів справи; складання клопотання про стягнення з ТОВ “Бест Офер Інвестмент” витрат на правову (правничу допомогу) від 05.10.2021 р. та детального опису обсягу наданої правової допомоги по договору про надання правової (правничої) допомоги від 22.07.2021 р., відправка засобами поштового зв'язку Відповідачу для подання 06.10.2021 р. до Господарського суду Харківської області; консультування з усіх питань, які виникають у зв'язку з поданням позовної заяви до суду та розглядом справи № 922/3018/21 у Господарському суді Харківської області, не можуть виокремлюватись в окремі послуги, оскільки чинним ГПК України не передбачено подання окремих клопотань про долучення доказів, оскільки такі у відповідності до положень ч. 2 ст. 80 ГПК України, повинні подаватись разом з відповідними заявами по суті справи, а подання клопотання про ознайомлення з матеріалами справи та відповідно вчинення відповідної процесуальної дії не є послугою, яка надається безпосередньо позивачу, таким чином, суд, враховуючи, що справа розглядалась в порядку спрощеного позовного провадження, вважає, що надання вказаних послуг не були необхідними під час розгляду даної справи, а отже витрати на професійну правничу допомогу, які заявлені позивачем у розмірі 50000,00грн. не відповідають критерію реальності таких витрат.
Попри це, суд констатує, що позивачу дійсно надавалась професійна правнича допомога згідно умов укладеного договору, а саме подано позовну заяву та відповідь на відзив, у зв'язку з чим, приймаючи до уваги, що суд задовольнив позов повністю, зважаючи на обґрунтованість заявлених витрат, враховуючи що предметом спору по даній справі є стягнення заборгованості за договором підряду на виконання робіт №18/09-ЖЛ/20-01 у розмірі 744324,95грн., з огляду, що дана справа за своєю правовою природою, в розумінні положень п.5 ч.2 ст.12 ГПК України, є справою незначної складності, виходячи з принципів співмірності та розумності, беручи до уваги заперечення відповідача, дійшов висновку про те, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягають витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 30000,00грн., при цьому витрати позивача у розмірі 20000,00грн. не підлягають компенсації за рахунок відповідача та покладаються на позивача.
Щодо судових витрат зі сплати судового збору, суд зазначає, що враховуючи задоволення позову повністю, на підставі положень ст. 129 ГПК України, судовий збір у розмірі 11164,87грн., підлягає стягненню з відповідача на користь позивача повністю.
На підставі викладеного, керуючись статями 73, 74, 76-79, 86, 130, 165, 202, 233, 236-238, 241, 252 ГПК України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Бест Офер Інвестмент” (61103, м.Харків, вул. Дерев'янка, буд. 7А, код 42785461) на корить Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія “Промінвестбуд” (02225, м. Київ, вул. Оноре де Бальзака, буд. 16 код 38343596) заборгованість за договором підряду на виконання робіт №18/09-ЖЛ/20-01 у розмірі 744324,95грн., з яких 649135,12грн. - боргу, 25183,63грн. - пені, 12148,35грн. - 3%річних та 57912,85грн., а також витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 30000,00грн.. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 11164,87грн..
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія “Промінвестбуд”, 02225, м. Київ, вул. Оноре де Бальзака, буд. 16 код 38343596;
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю “Бест Офер Інвестмент”, 61103, м.Харків, вул. Дерев'янка, буд. 7А, код 42785461;
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду через Господарський суду Харківської області протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 23.10.2021.
Суддя Н.А. Новікова