65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"18" жовтня 2021 р.м. Одеса Справа № 916/3423/19
Господарський суд Одеської області у складі судді Гута С.Ф.,
при секретарі судового засідання Борисовій Н.В.,
розглянувши зареєстровану 04.10.2021 р. за вх. № 2-1231/21
заяву Приватного підприємства "ВЕРЕСЕНЬ" про відстрочку виконання судового рішення
по справі № 916/3423/19
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-ЗАХИСТ"
до відповідача: Приватного підприємства "ВЕРЕСЕНЬ"
про стягнення 3 984 415,52 грн.
За участю представників учасників справи:
від позивача: Нестерова І.В., Ліберов Г.Е.,
від відповідача: Воробйов А.В., Зубченко Н.І.,
встановив:
Рішенням Господарського суду Одеської області від 23.06.2020 р. у справі № 916/3423/19 позов задоволено; стягнуто з Приватного підприємства "ВЕРЕСЕНЬ" (далі - ПП "ВЕРЕСЕНЬ") на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-ЗАХИСТ" (далі - ТОВ "АГРО-ЗАХИСТ") заборгованість за договором №126 від 18.04.2018 у розмірі 1351364,29 грн, з яких: основний борг - 1063070,94 грн, пеня - 185185,97 грн, інфляційні збитки - 69460,20 грн, 3% річних - 33647,18 грн, та заборгованість за договором №123 від 16.04.2019 у розмірі 2633051,23 грн, з яких: основний борг - 2583370,12 грн, пеня - 45652,92 грн, 3% річних - 4028,19 грн, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 59766,23 грн.
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.01.2021 р. по справі № 916/3423/19 апеляційну скаргу ПП "ВЕРЕСЕНЬ" задоволено частково; рішення Господарського суду Одеської області від 23.06.2020 р. у справі № 916/3423/19 в частині задоволення позовних вимог про стягнення 90531,58 грн пені, 40661,30 грн інфляційних втрат та 23458,88 грн 3% річних скасовано, у задоволенні позовних вимог в цій частині відмовлено, в частині розподілу судових витрат - змінено, в решті рішення залишено без змін, виклавши його резолютивну частину в наступній редакції: "Позов ТОВ "АГРО-ЗАХИСТ" до ПП "ВЕРЕСЕНЬ" задовольнити частково. Стягнути з ПП "ВЕРЕСЕНЬ" на користь ТОВ "АГРО-ЗАХИСТ" 3646441,06 грн основного боргу, 140307,31 грн пені, 28798,90 грн інфляційних втрат, 14216,49 грн 3% річних та 57446,46 грн судового збору за подання позовної заяви. У задоволенні решти позовних вимог відмовити"; стягнуто з ТОВ "АГРО-ЗАХИСТ" на користь ПП "ВЕРЕСЕНЬ" 3585,97 грн судових витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
20.01.2021 р. на виконання рішення Господарського суду Одеської області від 23.06.2020 р. та постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.01.2021 р. Господарським суд Одеської області видано відповідні накази.
Так, 20.01.2021 р. приватним виконавцем Виконавчого округу Одеської області Притуляком Валерієм Миколайовичем (далі - приватний виконавець) за заявою ТОВ "АГРО-ЗАХИСТ" про відкриття виконавчого провадження винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 64227547, відповідно до якої відкрито виконавче провадження з виконання наказу Господарського суду Одеської області від 20.01.2021 р. № 916/3423/19 про стягнення з ПП "ВЕРЕСЕНЬ" на користь ТОВ "АГРО-ЗАХИСТ" 3 646 441,06 грн. основного боргу, 140 307,31 грн. пені, 28 798,90 грн. інфляційних втрат, 14 216,49 грн. 3% річних та 57 446,46 грн. судового збору за подання позовної заяви.
04.10.2021 р. ПП "ВЕРЕСЕНЬ" звернулось до Господарського суду Одеської області з заявою (зареєстрована за вх. № 2-1231/21) про відстрочку виконання судового рішення, в якій просить: зупинити виконавче провадження № 64227547 з примусового виконання наказу № 916/3423/19 від 20.01.2021 р., виданого Господарським судом Одеської області на виконання рішення Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.01.2021 р.; відстрочити виконання рішення Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.01.2021 р. у справі № 916/3423/19 строком на один рік з дати винесення відповідної ухвали.
Обґрунтовуючи звернення з заявою ПП "ВЕРЕСЕНЬ" посилається на скрутне матеріальне становище, викликане несприятливими погодними умовами на території Одеської області протягом останніх років; існування заборгованості, окрім необхідності сплатити 3 887 210,22 грн на користь ТОВ "АГРО-ЗАХИСТ", з платежів на користь бюджету на суму 653 300,00 грн; існування зобов'язань щодо виконання умов мирової угоди, затвердженої ухвалою Господарського суду Одеської області від 31.07.2020 р. по справі № 916/2192/20; необхідність сплачувати орендну плату орендодавцям за оренду земельних ділянок. Крім того повідомляє суду про наявність адміністративної справи (справа № 420/14496/21) за позовом Головного управління Державної податкової служби в Одеській області про стягнення податкового боргу.
Враховуючи вищевикладене, з метою запобігання виникнення ситуації, пов'язаної з банкрутством ПП "ВЕРЕСЕНЬ", останнє звернулось до господарського суду з заявою про відстрочку виконання судового рішення.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 04.10.2021 р. вищевказану заяву ПП "ВЕРЕСЕНЬ" передано на розгляд судді Господарського суду Одеської області Гуту С.Ф.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 05.10.2021 р. прийнято заяву ПП "ВЕРЕСЕНЬ" про відстрочення виконання судового рішення до розгляду, призначено її розгляд в судовому засіданні на 18.10.2021 р., запропоновано ТОВ "АГРО-ЗАХИСТ" надати пояснення щодо заяви.
18.10.2021 р. ТОВ "АГРО-ЗАХИСТ" звернулось із запереченнями проти заяви про зупинення виконавчих дій та відстрочення виконання рішення, в яких просить відмовити у задоволенні заяви відповідача.
Обґрунтовуючи необхідність відмовити у задоволенні заяви ТОВ "АГРО-ЗАХИСТ" посилається на те, що у період з 11.01.2021 р. по 20.01.2021 р. ПП "ВЕРЕСЕНЬ" вчинено дії щодо відчуження наявного в нього рухомого та нерухомого майна, у зв'язку з чим відсутня можливість звернути стягнення на майно боржника, адже воно відсутнє. На теперішній час у відповідача відсутні кошти на рахунках, відсутнє майно на яке можливо звернути стягнення, відсутні докази поліпшення господарських справ, що разом із зверненням з заявою про відстрочення виконання рішення суду, на думку позивача, підтверджує відсутність у відповідача наміру виконувати рішення суду. ТОВ "АГРО-ЗАХИСТ" звертає увагу суду на те, що в якості підтвердження наміру виконання рішення суду відповідач не позбавлений права на отримання кредиту або останній має можливість запропонувати інший (майновий або немайновий) спосіб виконання рішення суду. Посилається на значні фінансові втрати, понесені в межах виконавчого провадження та численних судових провадженнях, що у зв'язку з тривалим невиконанням рішення суду може призвести до банкрутства ТОВ "АГРО-ЗАХИСТ". Окремо звертає увагу суду на той факт, що тривале невиконання рішення суду порушує право позивача на справедливий судовий захист.
Подані 18.10.2021 р. ПП "ВЕРЕСЕНЬ" письмові пояснення (зареєстровані за вх. № 27396/21), враховуючи заперечення представників позивача, судом долучено до матеріалів справи, проте не прийнято до розгляду.
В ході судового засіданні 18.10.2021 р. представники ПП "ВЕРЕСЕНЬ" підтримали та просили задовольнити заяву, представники ТОВ "АГРО-ЗАХИСТ" наполягали на відмові у задоволенні заяви. Крім того, представниками ПП "ВЕРЕСЕНЬ" не заперечувалось проти укладення мирової угоди в процесі виконавчого провадження, а для підтвердження наміру добровільного виконання рішення суду пред'явлено як суду, так і представникам процесуального опонента банківські квитанції про сплату 55 500,00 грн.
Розглянувши заяву про відстрочку виконання судового рішення, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для її розгляду, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Вказані положення кореспондуються з ч.2 ст.13 Закону України “Про судоустрій та статус суддів”.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Вказані положення кореспондують зі ст.18 ГПК України.
Як передбачено ст.327 ГПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав особи і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини на державу покладено позитивне зобов'язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як у теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до пункту 1 статті 6 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі "Чижов проти України", заява № 6962/02). За практикою Європейського суду з прав людини в окремих справах проти України було встановлено, що короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення пункту 1 статті 6 Конвенції ("Корнілов та інші проти України", заява № 36575/02, ухвала від 07.10.2003). І навіть строк у два роки та сім місяців не був визнаний надмірним і не вважався таким, що суперечить вимозі стосовно його розумної тривалості, передбаченої у статті 6 Конвенції (ухвала від 17.09.2002 у справі "Крапивницький та інші проти України", заява № 60858/00).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі “Савіцький проти України” (Заява № 38773/05) від 26.07.2012 суд наголосив, що право на суд, захищене пунктом 1 статті 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національні правові системи Договірних держав допускали щоб остаточні та обов'язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду одній із сторін. Ефективний доступ до суду включає в себе право на виконання судового рішення без зайвих затримок.
Держава зобов'язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці (рішення від 7 червня 2005 року у справі “Фуклев проти України”, заява № 71186/01, п. 84).
Саме на державу покладається обов'язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у п.1 ст.6 Конвенції.
Приписами ст.1 Закону України “Про виконавче провадження” від 2 червня 2016 року N 1404-VIII встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ч.1 ст.33 Закону України “Про виконавче провадження” за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.
Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 року по справі № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення від 25.04.2012 року по справі № 11-рп/2012).
Поряд з цим, господарським процесуальним законодавством передбачено механізм відстрочення виконання рішення за наявності певних умов.
Так, за приписами ч.1 ст.331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.
Відповідно до ч.ч.3,4 ст.331 ГПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Як роз'яснено у п.7.2., 7.1.1. Постанови Пленуму ВГСУ №9 від 17.10.2012р. „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України” підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.
При цьому при вирішенні заяви сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення судом враховується те, що задоволення вказаних заяв можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (роз'яснення в ч.10 постанови Пленуму Верховного суду України №14 від 26.12.2003р. „Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження”).
Частиною 5 ст.331 ГПК України встановлено, що розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
При цьому, необхідно враховувати, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених ст.331 ГПК України, ця норма не вимагає, і господарський суд законодавчо обмежений річним терміном відстрочки чи розстрочки виконання рішення з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Оцінивши доводи ПП "ВЕРЕСЕНЬ" та заперечення ТОВ "АГРО-ЗАХИСТ" з урахуванням наявних в матеріалах справи платіжних доручень про сплату відповідачем в добровільному порядку 55 500,00 грн, враховуючи озвучену представниками ПП "ВЕРЕСЕНЬ" можливість врегулювання виконавчого провадження мирним шляхом, з метою запобігання можливості виникнення ситуації пов'язаної з банкрутством ПП "ВЕРЕСЕНЬ" (яка істотно ускладнить виконання судового рішення по справі № 916/3423/19), господарський суд вважає за можливе частково задовольнити заяву ПП "ВЕРЕСЕНЬ" та надати відстрочку виконання рішення (постанови) Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.01.2021 р. у справі № 916/3423/19 в межах визначеного ч.5 ст.331 ГПК України строку до 11.01.2022 р.
Керуючись ст.ст.233,234,235,331 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Заяву (04.10.2021 р. за вх. № 2-1231/21) Приватного підприємства "ВЕРЕСЕНЬ" про відстрочку виконання судового рішення по справі № 916/3423/19 задовольнити частково.
Відстрочити виконання рішення Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.01.2021 р. у справі № 916/3423/19 до 11.01.2022 р.
В решті заяви відмовити.
Ухвала набирає законної сили в порядку ст.235 ГПК України та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її проголошення (підписання).
Повний текст ухвали складено 23 жовтня 2021 р.
Суддя Гут Сергій Федорович