вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"18" жовтня 2021 р. Cправа № 902/648/21
Господарський суд Вінницької області у складі судді Маслія І.В. при секретарі судового засідання Шушковій А.П.
за участю представників
позивача Підвербна Г.Я., довіреність №01/1853 від 27.08.2021
відповідача 1 Пешков О.О., довіреність №0120-197 від 13.12.2021
відповідача 2 Мунтян Є.В., ордер АВ №1016055 від 07.07.2021
відповідача 3 Мунтян Є.В., ордер АВ №1016056 від 06.07.2021
третьої особи не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду матеріали справи
за позовом: Комунального некомерційного підприємства "Територіальне медичне об'єднання "Вінницький обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Вінницької обласної ради" (вул. Пирогова, 46-А, м. Вінниця, 21018)
до: Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" (вул. Івана Федорова, 32-А, м. Київ, 03038)
до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробичо-комерційна фірма "АЛАНДА" (вул. Зулінського, 44, м. Вінниця, 21022)
до: Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОДОГРАЙ-В" (вул. Зулінського, 44, м. Вінниця, 21022)
третя особа, що не заявляє самостійних вимог на стороні відповідачів ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
про стягнення 193926 грн шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди
Комунальне некомерційне підприємство "Територіальне медичне об'єднання "Вінницький обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Вінницької обласної ради" звернулось до Господарського суду Вінницької області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група", Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробичо-комерційна фірма "АЛАНДА", Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОДОГРАЙ-В" про стягнення 193 926,00 грн. шкоди.
Ухвалою суду від 23.06.2021 відкрито провадження у справі № 902/648/21 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами (без проведення судового засідання), залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - ОСОБА_1 , встановлено відповідачам 15-ти денний строк для подання відзивів та клопотання про розгляд справи у порядку загального позовного провадження, з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
05.07.2021 на адресу суду від відповідача1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач1 просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог повністю, з підстав у ньому викладених.
До суду від позивача 05.07.2021 надійшла відповідь на відзив відповідача1.
15.07.2021 до суду від відповідачів 2 та 3 надійшли відзиви на позовну заяву, в яких відповідачі2 та3 просять суд відмовити у задоволенні позовних вимог повністю, з підстав у них викладених.
19.07.2021 до суду від позивача надійшли заперечення на відзиви відповідачів 2,3.
Ухвалою від 16.08.2021 суд постановив перейти до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, продовжити строк підготовчого провадження по справі на 30 днів та підготовче засідання у справі призначити на 07.09.2021 о 10:30.
На визначену судом дату (07.09.2021) з'явивлась представник позивача, яка подала у судовому засіданні клопотання про долучення доказів до матеріалів справи та не заперечила проти закриття підготовчого провадження та призначення справи для розгляду по суті.
Суд постановив задовольнити вищевказане клопотання та долучити надані представником позивача докази до матеріалів справи.
Ухвалою від 07.09.2021 закрито підготовче провадження з 15.09.2021 та призначено справу № 902/648/21 для судового розгляду по суті на 28 вересня 2021 р.
13.09.2021 до суду від відповідача1 надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника, позовні вимоги не визнає в повному обсязі.
28.09.2021 від представника відповідачів 2,3 до суду надійшли заяви про розгляд справи за відсутності представника, позиція відповідачів 2,3 висловлено у відзивах.
На визначену судом дату в судове засідання 28.09.2021 з'явився представник позивача, яка підтримала позовні вимоги в повному обсязі.
За наслідками судового засідання судом оголошено перерву до 18.10.2021, про що зазначено в протоколі судового засідання (Протокольна ухвала).
Ухвалою від 28.09.2021, в порядку визначеному ст.ст. 120, 121 ГПК України, повідомлено відповідачів та третю особу про судове засідання з розгляду справи по суті, яке відбудеться 18.10.2021.
На визначену судом дату в судове засідання 18.10.2021 з'явились представники позивача та відповідачів, третя особа правом участі свого представника в судовому засіданні не скористалась.
Представник позивача підтримала позовні вимоги у повному обсязі та просила їх задовольнити, з підстав викладених у позові, відповіді та запереченнях на відзиви.
Представники відповідачів проти задоволення позовних вимог заперечили з підстав викладених у відзивах на позовну заяву та просили відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.
Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті.
Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 18.10.2021 судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
В позовній заяві позивачем зазначено, що Комунальне некомерційне підприємство «Територіальне медичне об'єднання «Вінницький обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Вінницької обласної Ради» (далі - позивач) є власником спеціалізованого санітарного транспортного засобу Автоспецпрому АСПА.941157.018.04, реєстраційний номер НОМЕР_1 , що зареєстрований 20.03.2020 цивільно-правова відповідальність якого застрахована у ПрАТ СК «ВУСО», поліс № 147899539 від 23.03.2020.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 19.06.2020 о 20 год. 11 хв. в м. Вінниці по вул. Київській, 68, автомобіль позивача, яким керував водій автотранспортних засобів Бершадського відділення екстреної медичної допомоги, філії КІ-ІП «ТМО «ВОЦЕМДМК ВОР» «Бершадська станція екстреної медичної допомоги» ОСОБА_2 та здійснював доставку пацієнта в Вінницьку обласну інфекційну дитячу лікарю згідно подорожнього листа, було пошкоджено, чим спричинено матеріальної шкоди.
Відновлення пошкодженого автомобіля позивача здійснювалося Товариством з обмеженою відповідальністю «АВТОВІНН» на підставі договору № 136 від 27.05.2020 про закупівлю послуг з ремонту і технічного обслуговування моторно-транспортних засобів і супутнього обладнання в системі PROZORRO № UА2020-04-24-001500-b.
Відповідно до наряд-замовлення № АВП-000507 від 22.06.2020 та акту виконаних робіт від 17.10.2020 на підставі дефектовки дорожньо-транспортної пригоди, згідно з якою пошкоджена задня ліва сторона автомобіля, позивачем платіжним дорученням № 5414 від 21.10.2020 за технічне обслуговування та ремонт Автомобіля підприємства перераховано 193926,00 грн.
В постанові Вінницького міського суду Вінницької області від 13.07.2020 у справі №127/13883/20 встановлено, що 19 червня 2020 року о 20 год 11 хв. в м. Вінниці по вул. Київській, 68 водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки «Isuzu NQR 71P», номерний знак НОМЕР_2 , не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати його та безпечно керувати транспортним засобом, не дотримався безпечної дистанції та перед перестроюванням з лівої смуги руху в праву, не переконався, що це буде безпечно та не створить перешкоди іншим учасникам дорожнього руху та допустив зіткнення з транспортним засобом Автоспецпрому АСПА, номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 , в результаті чого обидва транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Водія ОСОБА_1 , який керував автомобілем марки «Isuzu NQR 71P» реєстраційний номер НОМЕР_2 , визнано винним у вчинені правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності.
Відповідно до пояснень ОСОБА_1 зазначених в протоколі про адміністративне порушення серії ДПР18 № 544638 від 19.06.2020, він працював у ПП ВОДОГРАЙ.
Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру транспортних засобів транспортний засіб марки «Isuzu NQR 71P», реєстраційний номер НОМЕР_2 зареєстрований за юридичною особою ТОВ «ВКФ» АЛАНДА». Належного користувача за даним транспортним засобом не зареєстровано, що підтверджується листом РСЦ ГСЦ у Вінницькій області від 10.06.2021 № 31/2-1292.
Позивачем із відкритих джерел встановлено, що цивільно-правова відповідальність транспортного засобу марки «Isuzu NQR 71P», реєстраційний номер НОМЕР_2 була застрахована відповідно до полісу № ЕР-14869399 від 11.04.2020 у ПАТ «СК «УСГ».
З метою вирішення питання про визнання дорожньо-транспортної події страховим випадком та отримання регламентної виплати водій підприємства ОСОБА_2 надіслав до ПАТ «СК «УСГ» повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, що мала місце 19.06.2020.
Позивач скерував до страховика заяву від 20.01.2021 із відповідними додатками про виплату страхового відшкодування.
14.05.2011 позивач отримав від ПАТ «СК «УСГ» лист від 22.03.2021 № ДКЦВ-21658/5 про відмову у виплаті страхового відшкодування через порушення позивачем вимог ст. 37.1.3. Закону України № 1961-ІУ та через неможливість страховика встановити факт дорожньо-транспортної пригоди, причин та обставин п настання та розміру заподіяної шкоди.
Позивач зазначає, що твердження ПАТ «СК «УСГ», викладені в лист від 22.03.2021 № ДКЦВ-21658/5 про відмову у виплаті страхового відшкодування, спростовуються доданими позивачем до заяви про виплату страхового відшкодування письмовими матеріалами, зокрема, належним чином завіреними копіями протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 544638 від 19.06.2020, схеми місця дтп від 19.06.2020, пояснення водіїв ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , рапорту поліцейського роти 2 взводу ГУПП у Вінницькій області Максима Шевчука, додаткового пояснення водія ОСОБА_2 і схеми дтп, складеної ним власноруч, постанови Вінницького міського суду Вінницької області від 13.07.2020 про притягнення до адміністративної відповідальності водія ОСОБА_1 . Усі ці письмові докази свідчать про факт дорожньо-транспортної пригоди, причини та обставини її настання.
До заяви позивача від 20.01.2021 про виплату страхового відшкодування також додавалися документи, що спростовують ствердження відповідача про неможливість встановлення розміру збитку. Зокрема були надані наряд-замовлення на виконання робіт від 22.06.2020, акт виконаних робіт від 17.10.2020 та копія платіжного доручення від 21.10.2020 про перерахування коштів в сумі 193926,00 грн.
Автомобіль позивача 2020 року випуску, про що свідчить свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, первісною вартістю 3004661,98 грн. (згідно інвентарної картки № 441 обліку основних засобів в бюджетних установах), до дорожньо-транспортної пригоди експлуатувався три місяці з пробігом 6 140 км та у дорожньо-транспортних пригодах до 19.06.2020 не зафіксований правоохоронними органами, що підтверджує довідка управління превентивної діяльності ГУ НП у Вінницькій області від 15.06.2021 № 1757/20/03-2021.
Водій транспортного засобу марки «Isuzu NQR 71P», реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_1 повідомив про дорожньо-транспортну пригоду свого страховика - ПАТ «СК «УСГ». Тому відповідно до п. 33.3 ст. 33 Закону України № 1961-ІУ не з вини позивача не був оглянутий аварійним експертом до початку ремонту пошкоджений автомобіль позивача.
Акт виконаних робіт від 17.10.2020, схема дорожньо-транспортної пригоди, складена працівником поліції на місці пригоди, та підписана обома водіями, підтверджують те, що відновлювальний ремонт автомобіля позивача здійснювався після дорожньо-транспортної пригоди, в зв'язку з пошкодженням лівої задньої сторони автомобіля.
Відповідно до приписів ст. 32 Закону України № 1961-ІУ випадки не відшкодуванням страховиком шкоди, є вичерпними, жоден з таких випадків не встановлений у відносинах ПАТ «СК «УСГ» і позивача.
Тому позивач вважає, що відповідач ПАТ «СК «УСГ» навмисне затягував огляд Автомобіля підприємства, вирішення питання про врегулювання спору та страхового відшкодування. Умисне не надавав будь-якої інформації з приводу страхового полісу № ЕР-14869399 від 11.04.2020 транспортного засобу марки «Isuzu NQR 71P», реєстраційний номер НОМЕР_2 , страхової суми на відшкодування шкоди, заподіяної майну, та розміру франшизи.
З відкритих джерел інформації позивачем встановлено, що ПАТ «СК «УСГ» у договорах обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на одного потерпілого за шкоду, заподіяну майну, встановило виплату у розмірі 130 000 грн. та розмір франшизи 2600 грн.
Оскільки автомобіль позивача на момент аварії не мав зносу, останній визначає розмір страхового відшкодування у сумі 127 400,0 грн. (за мінусом франшизи), що має бути стягнутий з відповідача ПАТ «СК «УСГ».
Інші збитки, понесені позивачем на відновлення пошкодженого Автомобіля у розмірі 66 526,00 грн. (193926,0 - 127 400,0) та франшиза в розмірі 2 600,00 грн., а всього 69126,00 грн. мають бути відшкодовані власником джерела підвищеної небезпеки ТОВ «ВКФ» АЛАНДА» чи іншою особою - ТОВ «ВОДОГРАЙ-В», працівник якої ОСОБА_1 вчинив винні діяння, що перебувають у безпосередньому причинному зв'язку із заподіяною позивачеві матеріальною шкодою.
Данні обставини стали підставою звернення позивача до суду.
Відповідач1 у відзиві на позовну заяву проти задоволення позову заперечує зазначаючи, що 11 квітня 2020 року між ПАТ «СК «Українська страхова група» та ТОВ «ВКФ «АЛАНДА» був укладений Поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ЕР-143869399, предметом якого є страхування цивільно-правової відповідальності водіїв, що експлуатують автомобіль «Isuzu NQR 71P», державний реєстраційний № НОМЕР_2 .
19 червня 2020 року трапилась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Isuzu NQR 71P», державний реєстраційний № НОМЕР_2 , яким керував водій ОСОБА_1 та транспортного засобу Автоспецпрому АСПА, державний реєстраційний № НОМЕР_1 , яким керував водій ОСОБА_2
24 червня 2020 року до ПАТ «СК «Українська страхова група» звернулось ТОВ «ВКФ «АЛАНДА» з заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування та надало письмові пояснення ОСОБА_1 про обставини настання події.
24 червня 2020 року на виконання вимог Договору страхування № 28-0220-19\00002 від 10 квітня 2019 року у присутності ОСОБА_1 було проведено огляд транспортного засобу ««Isuzu NQR 71P», державний реєстраційний № НОМЕР_2 та зроблено його фотографії, у зв'язку з чим було складено Акт огляду пошкодженого транспортного засобу (дефектна відомість).
17 серпня 2020 року ПАТ «СК «Українська страхова група» здійснило виплату ТОВ «ВКФ «АЛАНДА» страхового відшкодування на підставі Договору страхування № 28-0220-19\00002 від 10 квітня 2019 року.
26 січня 2021 року до ПАТ «СК «Українська страхова група» звернулось КНП «ТМО «Вінницький обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Вінницької обласної ради» з заявою про виплату страхового відшкодування, повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду, а також падало копію Наряд-замовлення № АВП-000507 від 22 червня 2020 року, Акт виконаних робіт № АВП-000507 від 17 жовтня 2020 року та платіжне доручення № 5414 від 21 жовтня 2020 року.
Таким чином, виходячи з вище наданих документів до ПАТ «СК «Українська страхова група» станом на дату звернення. 26 січня 2021 року, КНП «ТМО «Вінницький обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Вінницької обласної ради» вже було проведено відновлювальний ремонт транспортного засобу Автоспецпрому АСПА, державний реєстраційний № НОМЕР_1 .
Тому, 24 лютого 2021 року представником ПАТ «СК «Українська страхова група» було складено Протокол технічного огляду КТЗ, відповідно до якого на момент огляду транспортного засобу Авгоспецпрому АСПА, державний реєстраційний № НОМЕР_1 пошкоджень по ДТП, яка сталась 19 червня 2020 року не виявлено.
Таким чином, позивач своїми діями позбавило ПАТ «СК «Українська страхова група» можливості визначити розмір школи, пов'язаної з пошкодженням транспортного засобу Авгоспецпрому АСПА, державний реєстраційний № НОМЕР_1 внаслідок ДТП, що сталась 19 червня 2020 року відповідно до вимог ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
22 березня 2021 року ПАТ «СК «Українська страхова група» керуючись п. 37.1.3. ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» повідомило КНП «ТМО «Вінницький обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Вінницької обласної ради» про відсутність підстав для виплати страхового відшкодування за Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР-143869399 у зв'язку із неможливістю визначити розмір шкоди, пов'язаної з пошкодженням транспортного засобу Автоспецпрому АСПА, державний реєстраційний № НОМЕР_1 внаслідок ДТП, що сталась 19 червня 2020 року.
ПАТ «СК «Українська страхова група» вважає, що пред'явлення особою вимоги про виплату страхового відшкодування в розмірі повної вартості відновлювального ремонту без урахування коефіцієнта фізичного зносу є неправомірним, оскільки якщо для відновлення пошкодженого під час дорожньо-транспортної пригоди ТЗ ремонт здійснюється методом заміни складових частин, що були пошкоджені, на нові, страховик за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності відшкодовує не повну вартість цих складових частин, а з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складників аварійно пошкодженого ТЗ.
З огляду на викладене, позовні вимоги КНП «ТМО «Вінницький обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Вінницької обласної ради» до ПАТ «СК «Українська страхова група» є безпідставними та необґрунтованими, а тому не підлягають задоволенню в повному обсязі.
Позивач у відповіді на відзив відповідача1 зазначив, що останній не спростував доводи позовної заяви про те, що мав усі можливості, отримавши 24.06.2020 від ТОВ «АЛАНДА» повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, що сталася 19.06.2021 з вини ОСОБА_1 - водія транспортного засобу, здійснити огляд пошкодженого транспортного засобу позивача Автоспецпрому АСПА № НОМЕР_1 . Надані до позову документи свідчать, що ремонтні роботи були завершені 17.10.2020, після чого 21.10.2020 позивачем проведено розрахунок із ТОВ «АВТОВІНН», що здійснювало ремонтні роботи.
Крім того, відповідач1 навіть і після отримання повідомлення водія позивача про дорожньо-транспортну пригоду ще 25.01.2021, тільки через місяць провів огляд транспортного засобу Автоспецпрому АСПА № НОМЕР_1 - 24 лютого 2021 року в порушення вимог Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», що свідчить про ухилення від виконання приписів п. 22.1 ст. 22 зазначеного Закону та небажання урегулювати спірні правовідносини.
Не можна взяти до уваги і твердження відповідача1 про те, що пред'явлення позивачем вимоги про стягнення шкоди без врахування коефіцієнту фізичного зносу транспортного засобу суперечить вимогам закону.
До позову надано і направлено відповідачу1 достовірні і належні докази того, що транспортний засіб Автоспецпрому АСПА р.н. НОМЕР_1 2020 року випуску, до дорожньо-транспортної пригоди 19.06.2020 експлуатувався три місяці, пробіг складав 6140 км., за цей час не був пошкоджений у інших дорожньо-транспортних пригодах, а отже і не мав на той час зносу, що має братися до уваги відповідно до приписів ст. 29 Закону.
Таким чином, за твердженням позивача відповідач1 не спростував належними і достатніми доказами доводи позовної заяви.
У відзиві на позовну заяву відповідач2 проти задоволення позову заперечив зазначивши, що позивач помилився в розрахунках, оскільки розмір франшизи він вже відняв від 130000,00 грн ліміту страхового відшкодування, в результаті чого вийшло 127400,00 грн. і потім від розміру шкоди 193926,00 грн відняв 127400,00 грн, в результаті чого вийшло 66526,00 грн, в яких вже міститься франшиза 2600 грн. Таким чином, вимога про стягнення з відповідача 2600 грн є помилковою та, відповідно, безпідставною.
Також вважає, що розмір шкоди 66526 грн є необґрунтованим та безпідставним. По-перше, позивач не повідомляв відповідача2 про огляд транспортного засобу. З відзиву страхової компанії стало відомо, що таке повідомлення не надходило і до неї. Не встановивши конкретні пошкодження з боку відповідача2 та страхової компанії, останні були позбавлені можливості встановити об'єм та вартість ремонтних робіт по усуненню цих пошкоджень.
Договір № 136, що був укладений між позивачем та ТОВ «АВТОВІНН» передбачає гарантійний ремонт та технічне обслуговування транспортних засобів, а даний випадок пошкодження не є, а ні гарантійним ремонтом, а ні технічним обслуговуванням. Тим більше, з даного договору не вбачається, що його дія розповсюджується на автомобіль позивача. Згідно відомостей, що містяться в схемі місця ДТП, в автомобіля позивача пошкоджено заднє ліве крило, що взагалі не співпадає з переліком послуг та запасних частин, що міститься в наряді-замовлення №АПВ-000507 від 22.06.2020 року.
В акті виконаних робіт №АПВ-000507 від 17.10.2020 року, окрім ремонту також зазначено про те, що здійснювалось і технічне обслуговування, здійснення якого не має наслідком ДТП.
ДТП мало місце 19 червня 2020 року - в п'ятницю, а наряд-замовлення складено 22 червня 2020 року - в понеділок, тобто, огляд пошкодженого автомобіля було здійснено без присутності аварійного комісара та представника відповідача. Враховуючи такі короткі терміни, а ні представник страхової компанії, а ні представник відповідача не могли прибути на огляд автомобіля. З додатків до позову вбачається, що заява про виплату страхового відшкодування та повідомлення про ДТП позивач надіслав страховій компанії тільки 22 січня 2021 року, тобто, з порушенням строків, встановлених Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»
Більш того, згідно додатку 20 до позовної заяви, автомобіль потрапив в ще одну ДТП, яка мала місце 22.02.2021 року в місті Бершадь Гайсинського району Вінницької області. Таким чином, на сьогоднішній день неможливо встановити об'єм пошкоджень автомобіля, що виникли внаслідок ДТП 19.06.2020 року.
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , відповідач2 є власником транспортного засобу ISUZU NQR71P, ДНЗ НОМЕР_2 . Відповідно до полісу № ЕР-203559823 на момент ДТП цивільно-правова відповідальність відповідача2 щодо даного транспортного засобу була застрахована страховиком.
Враховуючи, що позивач не виконав обов'язків, встановлених Законом щодо повідомлення страховика про ДТП та зберігання пошкодженого автомобіля до моменту огляду його представником страховика, вважає, що саме з вини позивача останній не отримав страхову виплату.
Транспортний засіб ISUZU NQR71P, ДНЗ НОМЕР_2 є власністю відповідача2 і в оренді у ТОВ «Водограй-В» на момент ДТП не перебував.
Гр. ОСОБА_1 - третя особа, заволоділа даним транспортним засобом неправомірно. Шляхом взяття ключів від транспортного засобу з приміщення, в якому зберігаються ключі від транспортних засобів відповідача2 та відповідача3 - ТОВ «ВОДОГРАЙ-В».
Відповідно до ч. 3 ст. 1187 ЦК, особа, яка неправомірно заволоділа транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, завдала шкоди діяльністю щодо його використання, зберігання або утримання, зобов'язана відшкодувати її на загальних підставах.
В зв'язку із відсутністю потерпілих відповідач2 не звертався з заявою про неправомірне заволодіння транспортним засобом до компетентних органів, тим більше транспортний засіб був повернутий власнику.
В разі неповного відшкодування ремонту транспортного засобу відповідача2, останній буде змушений звертатись до суду на ОСОБА_1 з позовом про відшкодування збитків
З урахуванням викладених обставин, вважаю, що заявлені позовні вимоги до ТОВ «ВКФ» «АЛАНДА» безпідставні, в зв'язку із чим в їх задоволені слід відмовити.
У відповіді на відзив відповідача2 позивач зазначив, що будь-яких помилок при розрахунках позивачем не допущено, оскільки сума відшкодування заподіяної шкоди в розмірі 66526,00 грн., включає у себе розмір франшизи 2600 грн., який відповідно до ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закону України № 1961) має бути відшкодований у даному випадку власником транспортного засобу, що здійснив зіткнення із транспортним засобом позивача.
Вимоги Відповідача-2 про необхідність залучення представника відповідача2 до огляду страховою компанією пошкодженого автомобіля Автоспецпрому АСПА реєстраційний номер НОМЕР_1 не відповідають вимогам Закону України № 1961.
Позивачем не допущено порушень Закону України № 1961 при направленні 22.01.2021 до відповідача1 заяви про виплату страхового відшкодування. У відзиві відповідача2 не зазначено, які конкретно норми вказаного Закону України № 1961 порушено позивачем. Крім того, відповідач1 жодного разу не стверджував, що позивач направив до нього заяву про страхове відшкодування з порушенням вимог закону.
Таким чином, відповідач2 не спростував належними, достатніми і достовірними доказами доводи позовної заяви.
У відзиві на позовну заяву відповідач3 проти задоволення позову заперечив зазначивши, зокрема, що відповідач3 на момент ДТП не був а ні власником, а ні користувачем автомобіля. На час скоєння ДТП гр. ОСОБА_1 перебував в трудових відносинах з відповідачем3, але не здійснював своїх трудових обов'язків на транспортному засобі ISUZU NQR71P, ДНЗ НОМЕР_2 . Даним транспортним засобом ОСОБА_1 заволодів шляхом взяття ключів від транспортного засобу з приміщення, в якому зберігаються ключі від транспортних засобів, що перебувають в користуванні ТОВ «ВОДОГРАЙ-В». Після скоєння ДТП ОСОБА_1 звільнився за власним бажанням.
Як слідує з норм ст. 1172 та ст. 1182 ЦК України, гр. ОСОБА_1 зобов'язаний самостійно відшкодувати шкоду позивачу, завдану в результаті скоєння ДТП.
Оскільки відповідач3 не є а ні власником а ні користувачем транспортного засобу, тому не має ніякого відношення до сум страхування.
До того ж, позивач помилився в розрахунках, оскільки розмір франшизи в же включено в суму 66526,00 грн шкоди, а до стягнення останній заявив 69126,00 грн повторно додавши франшизу.
Враховуючи, що у позивач не виконав обов'язків, встановлених Законом щодо повідомлення страховика про ДТП, зберігання пошкодженого автомобіля до моменту огляду його представником страховика, вважає, що саме з вини позивача останній не отримав страхову виплату та позбавив відповідача і страхову компанію можливості встановити об'єм та вартість ремонтних робіт по усуненню цих пошкоджень.
З урахуванням викладених обставин, вважає, що заявлені позовні вимоги до ТОВ «Водограй-В» безпідставні, в зв'язку із чим в їх задоволені слід відмовити.
У відповіді на відзив відповідача3 позивач зазначив, що твердження відповідача3 у відзиві, про те, що ОСОБА_1 не здійснював своїх трудових обов'язків на транспортному засобі ISUZU NQR71P, ДНЗ НОМЕР_2 .. то такі обставини не підтверджене будь-яким належним, достатнім та допустимим доказом, а саме за яким автомобілем був закріплений водій ОСОБА_1 , немає його посадової інструкції, подорожнього листа чи іншого документа, який би підтвердив які саме обов'язки та на якому транспортному засобі виконував ОСОБА_1 , не надано документів про режим роботи водія ОСОБА_1 у відповідача3. Таким чином відповідач3 не спростував того, що саме водій ОСОБА_1 керував 19.06.2020 на законних підставах транспортним засобом.
Твердження відповідача3 про те, що ОСОБА_1 самовільно заволодів указаним автомобілем також не підтверджене будь-якими доказами. При цьому відповідач3 як і відповідач2 (в одній особі директора Вержіковської О.А. ) намагаються покласти матеріальну відповідальність за заподіяну шкоду на третю особу ОСОБА_1 .
Таким чином, відповідач3 не спростував належними, достатніми і достовірними доказами доводи позовної заяви.
Дослідивши і оцінивши надані докази суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст. З Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», обов'язкове страхування цивільно- правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
Згідно ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.
Відповідно до п. 22.1. ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до положень ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
Відповідно до п. 33.3. ст. 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», водії та власники транспортних засобів, причетних до дорожньо-транспортної пригоди, власники пошкодженого майна зобов'язані зберігати пошкоджене майно (транспортні засоби) у такому стані, в якому воно знаходилося після дорожньо-транспортної пригоди, до тих пір, поки його не огляне призначений страховиком представник (працівник, аварійний комісар або експерт), а також забезпечити йому можливість провести огляд пошкодженого майна (транспортних засобів).
Особи, зазначені в цьому пункті, звільняються від обов'язку збереження пошкодженого майна (транспортних засобів) у такому стані, в якому воно знаходилося після дорожньо-транспортної пригоди, у разі якщо не з їхньої вини протягом десяти робочих днів після одержання страховиком повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду його уповноважений представник не прибув до місцезнаходження такого пошкодженого майна.
Згідно п. 331.1. ст. 331 Страхувальник, інша особа, відповідальність якої застрахована, водій транспортного засобу, причетного до дорожньо-транспортної пригоди, особа, яка має право на отримання відшкодування (потерпілий), зобов'язані сприяти страховику та МТСБУ в розслідуванні причин та обставин дорожньо-транспортної пригоди, а саме: надати для огляду належний їй транспортний засіб або інше пошкоджене майно, повідомити страховика (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) про всі відомі їй обставини та надати для огляду та копіювання наявні у неї документи щодо цієї дорожньо-транспортної пригоди протягом семи робочих днів з дня отримання нею відповідної інформації або документа. Якщо зазначені особи з поважних причин не мали змоги виконати ці дії, вони мають підтвердити це документально.
Відповідно до п. 34.4. ст. 34 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків страховиком та МГСБУ залучаються їх працівники. Страховиком, МТСБУ та потерпілими також можуть залучатися аварійні комісари, експерти або юридичні особи, у штаті яких є аварійні комісари чи експерти.
Відповідно до п. 35.1. ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право па отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику заяву про страхове відшкодування.
Судом встановлено, що 19 червня 2020 року о 20 год 11 хв. в м. Вінниці по вул. Київській, 68 водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки «Isuzu NQR 71P», номерний знак НОМЕР_2 , не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати його та безпечно керувати транспортним засобом, не дотримався безпечної дистанції та перед перестроюванням з лівої смуги руху в праву, не переконався, що це буде безпечно та не створить перешкоди іншим учасникам дорожнього руху та допустив зіткнення з транспортним засобом Автоспецпрому АСПА, номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 , в результаті чого обидва транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 13.07.2020 у справі №127/13883/20 ОСОБА_1 , який керував автомобілем марки «Isuzu NQR 71P» реєстраційний номер НОМЕР_2 , визнано винним у вчинені правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності.
Відповідно до Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» відповідальність власника автомобіля «Isuzu NQR 71P» реєстраційний номер НОМЕР_2 застрахована в ПАТ «СК «Українська страхова група», серія поліса № ЕР-143869399 і станом на дату ДТП 19.06.2020 року поліс був діючим.
Відновлення пошкодженого автомобіля позивача здійснювалося Товариством з обмеженою відповідальністю «АВТОВІНН» на підставі договору № 136 від 27.05.2020 про закупівлю послуг з ремонту і технічного обслуговування моторно-транспортних засобів і супутнього обладнання в системі PROZORRO № UА2020-04-24-001500-b.
Відповідно до наряд-замовлення № АВП-000507 від 22.06.2020 та акту виконаних робіт від 17.10.2020 на підставі дефектовки дорожньо-транспортної пригоди, згідно з якою пошкоджена задня ліва сторона автомобіля, позивачем платіжним дорученням № 5414 від 21.10.2020 за технічне обслуговування та ремонт Автомобіля підприємства перераховано 193926,00 грн.
26 січня 2021 року до ПАТ «СК «Українська страхова група» звернулось КНП «ТМО «Вінницький обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Вінницької області з заявою про виплату страхового відшкодування, повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду.
З встановленого вбачається, що ДТП сталось 19.06.2020 і вже 22.06.2020 почалось відновлення пошкодженого автомобіля позивача.
26 січня 2021 року позивач звернувся до ПАТ «СК «Українська страхова компанія» із заявою про відшкодування матеріального збитку отриманого в результаті дорожньо-транспортної пригоди та повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду.
Пошкоджений в результаті ДТП автомобіль який належить позивачу, на день звернення позивача до страхової компанії із заявою про відшкодування матеріального збитку, був відремонтований без визначення вартості відновлювального ремонту та вартості матеріального збитку заподіяного автомобілю позивача.
Наданий позивачем наряд-замовлення на виконання робіт від 22.06.2020 та акт виконаних робіт від 17.10.2020 не є доказом розміру збитків в розумінні Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Таким чином, позивачем було порушено п. 33.3 ст. 33 Закону щодо обов'язку збереження пошкодженого транспортного засобу у такому стані, в якому воно знаходилося після дорожньо-транспортної пригоди до тих пір, поки його не огляне призначений страховиком представник.
Дана обставина призвела до неможливості визначення страховиком розміру заподіяної шкоди.
Згідно пункту 37.1.3. ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» невиконання потерпілим або іншою особою, яка має право на отримання відшкодування, своїх обов'язків, визначених цим Законом, якщо це призвело до неможливості страховика (МТСБУ) встановити факт дорожньо-транспортної пригоди, причини та обставини її настання або розмір заподіяної шкоди є підставою для відмови у здійснені страхового відшкодування.
Таким чином, у зазначеній нормі втілено загальний принцип недопустимості формального підходу до вирішення питання про здійснення або нездійснення компенсації і надання пріоритету зовнішній формі юридично значущих дій або бездіяльності над їх змістом і наслідками. Адже підставою для відмови у відшкодуванні визнаються не будь-які порушення регламентованої цим законом процедури, а лише ті, що призвели до неможливості встановлення обставин, які мають істотне значення для вирішення питання про наявність чи відсутність підстав для здійснення виплат і визначення їх розміру.
З огляду на викладене, суд вважає, що відмова ПАТ «СК «Українська страхова компанія» у здійснені страхового відшкодування відповідає вимогам Закону.
Дана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду по справі №405/5159/15-ц від 27.06.2018 року.
За принципом змагальності кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Отже, на позивача, поряд із обов'язком довести факт порушення свого суб'єктивного права відповідачем, також покладено обов'язок довести підставу позову, а саме обставини, якими він обґрунтовує свої позовні вимоги і з якими закон пов'язує настання певних правових наслідків, тобто можливість задоволення позову.
Статтею 14 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Згідно з положеннями статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Судом кожній стороні була надана розумна можливість, представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони, в т.ч. подати докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, прийняти участь у досліджені доказів, надати пояснення, обґрунтувати перед судом переконливість поданих доказів та позицій по справі, скористатись іншими процесуальними правами.
Згідно з ч.4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Приймаючи до уваги наведені вище положення законів, враховуючи встановлені судом обставини, зміст позовних вимог та те, що на день розгляду справи неможливо встановити дійсний (фактичний) розмір завданих автомобілю позивача в ДТП збитків, суд доходить висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Окрім того, господарський суд, при вирішення даної справи враховує висновки, наведені Європейським судом з прав людини у справі "Проніна проти України", яким було вказано, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
З урахуванням висновків, до яких дійшов суд при вирішенні даного спору, суду не вбачається за необхідне надавати правову оцінку кожному із доводів наведених позивачем в обґрунтування заявлених позовних вимог, а також заперечень відповідачів, оскільки їх оцінка не може мати наслідком спростування висновків, до яких дійшов господарський суд під час вирішення даного спору.
Вирішуючи питання судових витрат, суд, виходячи з положень ст. 129 ГПК України, витрати позивача по сплаті судового збору покладає на позивача.
Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, п. 2 ч. 1 ст. 231, ст.ст. 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд,
1. В позові відмовити повністю.
2. Понесені позивачем судові витрати залишити за позивачем.
3. Копію рішення надіслати сторонам рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення та на відомі суду адреси електронної пошти: позивача - med_katastrof@ukr.net, відповідача1 - ІНФОРМАЦІЯ_1, представника відповідачів2 та3 - 3009302555@mail.gov.ua.
Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення (ч.1 ст.256 ГПК України).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано (ч.1 ст.241 ГПК України).
Апеляційна скарга подається у порядку, визначеному ст.ст. 256, 257 ГПК України.
Повне рішення складено 23 жовтня 2021 р.
Суддя Маслій І.В.
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - позивачу (вул. Пирогова, 46-А, м. Вінниця, 21018)
3 - відповідачу 1 (вул. Івана Федорова, 32-А, м. Київ, 03038)
4 - відповідачу 2 (вул. Зулінського, 44, м. Вінниця, 21022)
5 - відповідачу 3 (вул. Зулінського, 44, м. Вінниця, 21022)
6 - третій особі (АДРЕСА_1)