11.10.2021 Справа № 904/78/21
м.Дніпро, пр.Дмитра Яворницького, 65
Центральний апеляційний господарський суд у складі:
головуючого судді: Верхогляд Т.А. (доповідач)
суддів: Білецької Л.М., Коваль Л.А.,
секретар судового засідання Колесник Д.А.
від позивача: Шишковський Богдан Леонідович адвокат, свідоцтво серії КВ №001101 від 14.12.2020 р.;
від відповідача: Сандул Володимир Андрійович адвокат, довіреність №б/н від 15.02.2021 р.
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Бюлер Сервіс" на додаткове рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.06.2021 року у справі № 904/78/21 (суддя Панна С.П.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бюлер Сервіс", м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Потоки", м. Дніпро
про стягнення 201 310, 78 грн.-
Додатковим рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 10.06.2021 року у справі № 904/78/21 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Бюлер Сервіс" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Потоки" 32614грн. 96коп. витрат на професійну правничу допомогу задоволено частково.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Потоки" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бюлер Сервіс" витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8 013 грн. 50 коп..
В решті заявлених витрат відмовлено.
Додаткове рішення мотивовано тим, що:
- заявлений до відшкодування розмір послуг адвоката, зокрема, вартість кожної складової послуг адвоката є завищеною, не відповідає принципу співмірності та розумності, є неспівмірною з часом, витраченим на їх надання;
- спір у даній справі не передбачає значної кількості доказів, оскільки відповідач не оспорював факт поставки товару, а лише заявив про застосування судом строків позовної давності;
- заявлені позивачем до стягнення витрати за участь представника позивача у трьох судових засіданнях в загальній сумі 154 євро, що в еквіваленті складає 5142 грн. є необґрунтованими;
- з урахуванням всіх аспектів і складності цієї справи, а також часу, який міг би витратити адвокат на вивчення матеріалів останньої та підготовку документів справедливою та співмірною є компенсація витрат на професійну правничу допомогу на загальну суму 8013 грн. 50 коп., з яких 6677грн.92 коп., що є еквівалентом 200євро, про які при поданні позовної заяви зазначав позивач, та ПДВ в сумі 1335грн 58коп.
Не погодившись з додатковим рішенням, позивач оскаржив його в апеляційному порядку.
Апелянт вважає додаткове рішення незаконним та необґрунтованим, прийнятим при неправильному застосуванні норм матеріального права та зазначає, зокрема, що:
- приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції не належним чином встановив і обґрунтував неспівмірність зі справою розмір витрат позивача на правничу допомогу, а також не встановив фактичні дані, на які відповідач посилається, аргументуючи необхідність зменшення розміру цих витрат;
- що стосується часу, витраченого фахівцями в галузі права, то достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обґрунтування, що саме така кількість часу витрачена на відповідні дії;
- посилання суду на практику Європейського суду з прав людини є безпідставними, оскільки не є релевантними з обставинами, що мають місце у даній справі;
- подання відповідачем необґрунтованих заяв про застосування строків позовної давності викликало додаткові часові затрати з боку фахівців КПМГ, в тому числі, на пошук доказів, які б свідчили про визнання відповідачем заборгованості за видатковою накладною №501 від 08.12.2017 року;
- оскаржуване рішення не відповідає принципу змагальності, оскільки метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої прийняте рішення понесених збитків, але і у певному сенсі має спонукати утримуватися від подачі безпідставних заяв, скарг та своєчасно вчиняти дії, необхідні для поновлення порушення прав та інтересів фізичних та юридичних осіб;
- суд першої інстанції, довільно трактуючи норми права, фактично обмежив апелянта у праві на компенсацію судових витрат.
Скаржник просить додаткове рішення господарського суду у даній справі скасувати, ухвалити нове рішення про відшкодування йому витрат на професійну правничу допомогу в сумі 32614грн. 96коп.
ТОВ"Потоки" у відзиві на апеляційну скаргу вважає її необґрунтованою, а додаткове рішення таким, що ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Також зазначає, що адвокатом витрачено небагато часу на надання юридичних послуг позивачу та надано їх незначний обсяг.
Згідно з Рамковим договором №А26-АА/2020 гонорар в сумі 93093, 00грн. був погоджений сторонами за юридичний супровід фахівцями "КПМГ" трьох спорів за участю позивача і відповідача у судах першої, апеляційної і касаційної інстанцій.
Також, за твердженням відповідача, заявлена позивачем до відшкодування сума витрат на професійну правничу допомогу є неспівмірною із ціною позову та становить 16,2% від ціни позову.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав:
З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Бюлер Сервіс" звернулось з позовом до ТОВ "Потоки" про стягнення 155 777, 64 грн. основної заборгованості, 31231, 14 грн. інфляційних втрат та 14302,00 грн. 3% річних та посилалось на невиконання відповідачем своїх зобов'язань зі своєчасної оплати поставленого позивачем товару за договором, укладеним між сторонами у спрощений спосіб, за видатковою накладною №501 від 08.12.2017 року.
Одночасно в позовній заяві позивач просив стягнути з відповідача витрати на правову допомогу. Попередній розмір таких витрат був визначений позивачем в розмірі 200євро, що сплачуватимуться в гривнях згідно офіційного курсу євро до гривні на день виставлення рахунку.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 26.05.2021 року у даній справі позовні вимоги задоволені частково.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Потоки" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бюлер Сервіс" основний борг в сумі 155777,64 грн., інфляційні втрати в сумі 31 231,14 грн., 3 % річних в сумі 14301,70 грн. та судовий збір у сумі 3 019,66грн.
В іншій частині заявлених вимог відмовлено.
01.06.2021 року від ТОВ "Бюлер Сервіс" надійшла заява, в якій останній просив суд ухвалити додаткове рішення про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу у загальній сумі 32 614,96 грн., з яких 5 435,83 грн. ПДВ.
У заяві йдеться про надання позивачем відповідних документів, що підтверджують фактичне понесення ним витрат на професійну правничу допомогу у вказаній вище сумі.
Крім того у заяві зазначено, що визначена вартість послуг співмірна з професійним досвідом та компетенцією працівників Адвокатського об"єднання "КПМГ Право України" .
03.06.2021 року позивачем подано клопотання про долучення до матеріалів справи виписки з рахунку від 01.06.2021року на суму 32614,96 грн.
Відповідач заперечував проти заяви та 09.06.2021року надав клопотання про залишення без розгляду заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу або зменшення розміру вказаних витрат.
В обґрунтування своїх заперечень відповідач зазначав, що даний спір, який виник щодо поставки товару, що була здійснена позивачем за однією видатковою накладною №501 від 08.12.2017 року, є справою незначної складності.
При цьому відповідач вказував, що він не оспорював факт поставки товару, наявність заборгованості та її суми, а лише заявив про застосування судом строків позовної давності.
Матеріали справи свідчать, що між ТОВ "Бюлер Сервіс" та Адвокатським об'єднанням "КПМГ Право Україна" укладено Рамковий договір №26-АА/2020 про надання послуг, відповідно до п.1.1. якого Адвокатське об"єднання зобов"язалось надати товариству послуги з податкових та юридичних питань (далі - послуги).
Згідно з п.1.2 договору обсяг послуг по кожному окремому проекту буде узгоджуватися сторонами та закріплюватися в окремому документі. Кожен такий додатковий документ (далі-Завдання) підписується сторонами.
В п.4.1. договору сторонами визначено, що вартість послуг за цим договором може бути фіксованою та/або визначатися виходячи з фактично витраченого часу та погодинних ставок спеціалістами КПМГ.
При оформленні Завдання, вартість послуг визначається в кожному окремому Завданні.
Встановлено, що 02.11.2020 ТОВ "Бюлер Сервіс" та Адвокатським об'єднанням "КПМГ Право Україна" укладено Завдання № 3 до Рамкового договору № 26-АА/2020 про надання послуг (додаток № 1 до Рамкового договору).
За умовами розділу 2 Завдання № 3 результатом послуг буде підготовка та подання процесуальних документів, а також вчинення інших дій та процедур, передбачених в розділі 1 "Послуги".
Відповідно до розділу 3 Завдання № 3 гонорар Адвокатського об'єднання складає 93 093,00 грн., що є еквівалентом 2 800,00 євро та розраховується з урахуванням погодинної змішаної ставки у сумі 3 989,70 грн., що є еквівалентом 120,00 євро, згідно з офіційним курсом Національного банку України на дату укладання цього Завдання, без урахування податку на додану вартість, який буде сплачуватися додатково відповідно до вимог чинного українського законодавства, без урахування накладних витрат та будь-яких податків, потреба у сплаті яких може виникнути у подальшому.
Згідно п.3.2. розділу 3 Завдання № 3 у разі зміни офіційного курсу продажу гривні до євро, що встановлюється Національним банком України, з дати підписання цього Завдання до дати виставлення відповідного рахунку (-ів) КПМГ, вищезазначена розрахункова вартість послуг підлягає коригуванню пропорційно зміні вказаного курсу.
Встановлено, що представництво інтересів позивача у суді першої інстанції здійснювалося адвокатом Шишковським Богданом Леонідовичем (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю свідоцтво серії КВ № 001101 від 21.12.2020 року) на підставі довіреності від 07.12.2020 року.
Згідно з деталізацією юридичних послуг щодо супроводу судового спору №904/78/21 у суді в рамках виконання Завдання № 3 до Рамкового договору № 26-АА/2020 про надання послуг з ТОВ "Бюлер Сервіс" на надання цих послуг, Адвокатським об"єднанням було витрачено 6 годин 47 хвилин, загальна вартість останніх склала 814 євро, що в еквіваленті складає 27179,13грн. (згідно з офіційним курсом Національного банку України на час виставлення рахунку 31.05.2021 офіційний курс євро до гривні складав 33,3896 грн), а саме:
- підготовка та подача позовної заяви від 30.12.2020 року у справі № 904/78/21 -3,5год. (погодинна ставка 120 євро), сума до сплати 420 євро;
- підготовка та подача відповіді на відзив ТОВ "Потоки" від 17.05.2021- 1,5год. (погодинна ставка 120 євро), сума до сплати 180 євро;
- підготовка та подача заперечень на заяву ТОВ "Потоки" про застосування строків позовної давності від 26.04.2021р. - 30 хв., (погодинна ставка 120 євро), сума до сплати 60 євро;
- участь у судовому засіданні та представництво інтересів ТОВ "Бюлер Сервіс" під час судового засідання 27.04.2021 у суді по справі № 904/78/21 - 12 хв. (погодинна ставка 120 євро), сума до сплати 24 євро;
- участь у судовому засіданні та представництво інтересів ТОВ "Бюлер Сервіс" під час судового засідання 30.04.2021 у суді по справі № 904/78/21 - 23 хв. ( погодинна ставка 120 євро), сума до сплати 46 євро;
- участь у судовому засіданні та представництво інтересів ТОВ "Бюлер Сервіс" під час судового засідання 26.05.2021 у суді по справі № 904/78/21, - 42 хв. (погодинна ставка 120 євро), сума до сплати 84 євро.
31.05.2021року Адвокатським об"єднанням та товариством був складений та підписаний акт приймання-передачі послуг на загальну суму 32 614,96грн., з яких 20 % ПДВ в сумі 5 435,83грн.
Відповідно до платіжного доручення № 799 від 31.05.2021 року позивачем було перераховано Адвокатському об'єднанню "КПМГ Право Україна" гонорар за надання правової допомоги відповідно до договору № 26-АА/2020 в сумі 32614,96грн.
Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Частинами 1, 2 статті 124 Кодексу встановлено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
Згідно з статі 126 Кодексу витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до пункту 1 частини 4, частин 6, 8 статі 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.
Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Загальне правило розподілу судових витрат визначено в частиною 4 статті 129 Кодексу. Проте, у частині п'ятій наведеної норми цього Кодексу визначені критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Таким чином, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою-сьомою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись положеннями вищезазначених норм відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення.
До того ж Верховний Суд неодноразово вказував на те, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Такі критерії оцінки поданих заявником доказів суд застосовує з урахуванням особливостей кожної справи та виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, приписів статей 123 - 130 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".
Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36).
Таким чином, розглядаючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації.
Крім того, у статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
З положень наведених норм слід зробити висновок, що свобода сторін у визначенні розміру на професійну правничу допомогу не є абсолютною та безумовною навіть у разі їх повної документальної доведеності.
При цьому не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат.
Тобто, домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, у межах правовідносин між якими і може розглядатися питання щодо обов'язковості такого зобов'язання.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат за надання правової допомоги, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи розумність цих витрат, їх співмірність із ціною позову, складністю справи та її значенням для позивача.
У даному випадку, проаналізувавши детальний опис наданих юридичних послуг в рамках виконання Завдання №3 до Рамкового договору №26-АА/2020 апеляційний суд вважає, що відображена в ньому інформація про характер виконаної адвокатом роботи (наданих послуг) відповідає документам і інформації, що містяться в матеріалах даної справи.
Між тим, пред"явлена позивачем до стягнення з відповідача сума витрат на професійну правничу допомогу не є співмірною з ціною позову, виконаними роботами та наданими послугами.
Так, предметом позовних вимог у даній справі є стягнення заборгованості за договором поставки, укладеним у спрощеній спосіб - за єдиною видатковою накладною, інфляційних втрат та трьох процентів річних. Вказана позовна заява є типовою, а розрахунки заявлених до стягнення сум не є складними і не потребують значного часу.
Даний спір є спором незначної складності, відноситься до категорії спорів, що виникають у зв'язку із неналежним виконанням договору поставки. У спорах такого характеру, за відсутності протиріч між наявними у справі документами щодо факту поставки товару, судова практика є сталою, справи не містять великої кількості документів, на дослідження б яких адвокат витратив значний час.
Відповідач у даній справі не заперечує поставку та заборгованість перед позивачем, а лише заявляє про застосування строків позовної давності.
До того ж, як встановлено місцевим господарським судом в рішенні від 26.05.2021 року, позивачем у позовній заяві неправильно розраховано розмір 3 % річних та інфляційних втрат, які підлягали стягненню з відповідача. За таких обставин, судом було стягнуто інфляційні втрати у межах вимог позивача. Викладене свідчить про складання позовної заяви представником позивача з недоліками.
Також слід враховувати, що спірні правовідносини регулюються нормами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, тому великої кількості законів і підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню адвокатом і застосуванню спірні правовідносини не передбачають.
Крім того, відповідно до частини 6 статті 129 Господарського процесуального кодексу України якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.
Щодо досліджуваної справи, то орієнтовний розмір судових витрат на правничу допомогу, заявлений позивачем у позовній заяві, складав 200 євро (6677,92грн).
Станом на момент подання заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу сума цих витрат склала 814євро ( 27179,13 грн.).
Тобто, розмір таких витрат істотно (більш ніж в 4 рази) перевищує ті, що були заявлені в орієнтовному розрахунку і позивачем не доведено, що він не міг передбачити їх на час подання останнього.
Враховуючи вищевикладене, загальна сума витрат на адвокатські послуги виходить за розумні межі визначення гонорару для такої категорії спорів, є завищеною та становить надмірний тягар для відповідача.
Одночасно, апеляційний суд не погоджується з висновками місцевого господарського суду про те, що заявлена позивачем до стягнення сума 5142 грн. за участь у судових засіданнях не є обґрунтованою, оскільки участь у судових засіданнях та час, витрачений представником позивача на цю послугу підтверджується протоколами судових засідань від 27.04.2021 року, 30.04.2021 року та 26.05.2021 року, погодинна ставка адвоката визначена сторонами у Завданні №3 до Рамкового договору про надання правової допомоги та складає 120 євро (еквівалент цієї суми станом на момент подання заяви про відшкодування витрат дорівнював 4006, 75грн.).
Вартість послуги з участі представника у судових засіданнях розрахована позивачем виходячи з часу, витраченого адвокатом на її надання.
При цьому витрати, пов"язані з участю представника позивача у судових засіданнях, не могли бути враховані останнім при попередньому розрахунку витрат на правову допомогу з огляду на те що, ціна позову у даній справі не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, у зв"язку з чим, згідно зі ст. 12, ч. 1 ст. 247, ч. 7 ст. 250 Господарського процесуального кодексу України даний спір підлягав розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.
Доводи скаржника про подання відповідачем необґрунтованих заяв та відзиву з метою затягування розгляду справи, що призвело до додаткових часових затрат з боку фахівців КПМГ не знайшли свого підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, оскільки подання відповідачем відзиву на позов та інших заяв по суті спору є очікуваної дією останнього, з огляду на те, що можливість їх подання є правом учасників справи, передбаченим Господарським процесуальним кодексом України.
Отже, з урахуванням обставин, викладених в заяві позивача про компенсацію судових витрат на професійну правничу допомогу, наданих ним документів в їх сукупності, загальних засад цивільного законодавства щодо справедливості, добросовісності та розумності, принципу співмірності судових витрат заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Бюлер Сервіс" підлягає задоволенню в частині стягнення з відповідача витрат на таку допомогу в сумі 15 000,00 грн., що на думку колегії суддів є співмірним, обґрунтованим розміром вказаних витрат з урахуванням сукупності доводів, викладених вище.
За наведеного апеляційну скаргу слід задовольнити частково, оскаржуване додаткове рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.06.2021 року у справі № 904/78/21 змінити в частині розміру стягнутої суми витрат на професійну правничу допомогу.
Керуючись ст.269, 275, 277, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу задовольнити частково.
Додаткове рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.06.2021 року у справі № 904/78/21 змінити.
Викласти абзац перший резолютивної частини додаткового рішення в наступній редакції:
"Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Потоки" (49074, м.Дніпро, вул. Байкальська, буд. 9, код ЄДРПОУ 40832205) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бюлер Сервіс" (02098, м.Київ, вул. Шумського Юрія, буд. 1-А, код ЄДРПОУ 38013718) 15 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, видати наказ".
Видачу наказу доручити господарському суду Дніпропетровської області.
В решті додаткове рішення залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повної постанови .
Повний текст постанови складено 23.10.2021 року.
Головуючий суддя Т.А. Верхогляд
Суддя Л.М.Білецька
Суддя Л.А.Коваль