19.10.2021 року м.Дніпро Справа № 904/6698/20
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач)
суддів: Кузнецова В.О., Чередка А.Є.
при секретарі судового засідання Михайловій К.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.07.2021 (прийняте суддею Ярошенко В.І., повне судове рішення складено 29.07.2021) у справі № 904/6698/20
за позовом ОСОБА_1
до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Першотравневий"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Нікопольської міської ради в особі Відділу реєстрації нерухомого майна та реєстрації юридичних та фізичних осіб-підприємців
про визнання незаконним та скасування рішення загальних зборів
1.Короткий зміст позовних вимог.
ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Першотравневий" про визнання незаконним та скасування рішення позачергових загальних зборів співвласників № 1 від 10.07.2016.
2.Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі та мотиви його прийняття.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 19.07.2021 у справі № 904/6698/20 в задоволенні позову відмовлено.
Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд виходив з тих обставин, що доводи позивача про відсутність кворуму на оскаржуваних загальних зборах, який є безумовною підставою для визнання оскаржуваного рішення недійсним, є недоведеними. В той же час, у матеріалах справи відсутні і відповідачем не надано належних та допустимих доказів у підтвердження факту дотримання при скликанні загальних зборів ОСББ "Першотравневий" від 10.07.2016 порядку повідомлення членів об'єднання про проведення вказаних зборів, а саме - у письмовій формі під розпис або поштовим відправленням (рекомендованим листом). Неповідомлення позивача про проведення позачергових загальних зборів ОСББ "Першотравневий" має наслідком порушення його прав як співвласника багатоквартирного будинку житлового будинку АДРЕСА_1 . Позовні вимоги позивача визнані судом обґрунтованими.
Проте, суд відмовив у позові у зв'язку з пропуском строку позовної давності, про застосування якої заявлено відповідачем. Заяви про поновлення строку позовної давності для звернення до суду за захистом порушеного права позивачем подано не було. Суд зазначив, що подання позову з недодержанням правил підвідомчості/підсудності, не перериває перебігу позовної давності.
3.Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.07.2021 у справі № 904/6698/20, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.
4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що про застосування позовної давності відповідачем заявлено з натяку судді. Окрім того, заява відповідача про застосування строків позовної давності не отримана позивачем до останнього судового засідання.
Позивач зазначає, що за захистом свого права, який становить предмет спору, позивач звернувся до суду у лютому 2018 року, тобто у межах строку позовної давності (справа № 182/934/18), розгляд якої закінчився 17.03.2020. З господарським позовом позивач звернувся 09.12.2020. Відтак строк позовної давності позивачем не пропущено.
Також, позивач вказує, що у судовому засіданні не було оприлюднено перелік з нумерацією матеріалів по справі на його прохання.
Від позивача надійшла уточнена апеляційна скарга, в якій зазначено, що суд першої інстанції порушив норми процесуального права, оскільки прийняв заяву про застосування позовної давності від відповідача в день ухвалення рішення, поза межами підготовчого провадження, чим позбавив позивача можливості подати клопотання про поновлення пропущеного строку позовної давності.
Під час судового засідання 22.06.2021 у підготовчому провадженні відповідач стверджував, що від сторони немає заяв з приводу пропуску позивачем строку позовної давності.
За доводами позивача, суд встановивши, що відповідачем було допущено зловживання процесуальними правами (оскільки копія заяви про застосування строків позовної давності надіслана позивачу в останній робочий день перед судовим засіданням) мав застосувати заходи процесуального примусу у вигляді штрафу, а саму заяву - залишити без розгляду.
5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.
Відповідач проти задоволення апеляційної скарги заперечує та зазначає, що дійсно ОСОБА_1 вже звертався до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області в лютому 2018 року про скасування даного рішення загальних зборів ОСББ "Першотравневий" від 10.07.2016 р. Але Ухвалою суду провадження по справі № 182/934/18 від 23.12.2019 р. було закрито у зв'язку із тим, що дана категорія справ відноситься до господарської юрисдикції. Дану Ухвалу суду позивач ОСОБА_1 продовжував оскаржувати в апеляційному та касаційному порядку. І лише після усвідомлення того, коли Постановою Верховного суду України ОСОБА_1 було роз'яснено, що справа підлягає до розгляду в порядку господарської юрисдикції. Лише тоді він звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області 09 грудня 2020 року із пропущенням строку позовної давності в три роки.
Причому вже в липні 2016 року ОСОБА_1 було відомо про обрання нового голови правління ОСББ "Першотравневий" ОСОБА_2 : саме 21 липня 2016 року за матеріалами газети "Репортер", на яку він посилається та надає суду як письмовий доказ. При цьому, подання позову з недодержанням правил підвідомчості не перериває перебігу строку позовної давності.
Цивільний кодекс України не має застережень саме на якій стадії повинна бути подана дана заява про застосування строків позовної давності, а лише вказано до винесення судом рішення. Отже, відповідач ОСББ "Першотравневий" на законних та вчасно подав заяву про застосування строків позовної давності до даного спору по даній справі.
Позивач подав відповідь на відзив та зазначає, що правом оскарження рішення загальних зборів від 10 липня 2016 року скористався в межах встановленого законом трирічного строку позовної давності, суд прийняв до розгляду позовну заяву, про що свідчить Ухвала Нікопольського міськрайонного суду про відкриття провадження у справі від 28 лютого 2018 року, справа № 182/934/18.
Посилаючись на норми ч. 3 ст. 267 ЦК України та ч. 1 ст. 177 ГПК України позивач вважає, що заява про застосування строків позовної давності має бути подана в межах підготовчого провадження у справі аби у другої сторони була можливість подати заяву про поновлення відповідного строку.
Відповідач подав заперечення на відповідь на відзив, в яких заначено, що позивач звернувся до Нікопольського міськрайонного суду, але Ухвалою суду від 23.12.2019 провадження у справі було закрито. Та позивачу було роз'яснено, що така справа віднесена до господарської юрисдикції. Отже, позивач був обізнаний про те, що дана категорія справ повинна розглядатися господарськими судами. Тому позивач мав можливість звернутися в рамках строків позовної давності до господарського суду. Але позивач цим правом не скористався одразу. Враховуючи практику Верховного суду України, позовна давність в даній справі не може перериватися внаслідок подання позову ОСОБА_1 до іншого суду не за підвідомчістю.
Третя особа відзив на апеляційну скаргу не надала. Про дату, час та місце судового засідання повідомлена належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
6. Рух справи в суді апеляційної інстанції.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.08.2021 для розгляду справи № 904/6698/20 визначено колегію суддів у складі головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач), суддів Мороза В.Ф., Кузнецова В.О.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 30.08.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.07.2021 у справі № 904/6698/20; розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 19.10.2021 о 14:30 год.
Згідно розпорядження керівника апарату суду № 3334/21 від 18.10.2021 у зв'язку з перебуванням у відпустці судді Мороза В.Ф., призначено проведення автоматичної зміни колегії суддів у судовій справі № 904/6698/20.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.10.2021 для розгляду справи визначено колегію суддів у складі головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач), суддів Кузнецова В.О., Чередка А.Є.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 19.10.2021 прийнято апеляційну скаргу до свого провадження колегією суддів у складі головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач), суддів Кузнецова В.О., Чередка А.Є.
В судовому засіданні 19.10.2021 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
7. Встановлені судом обставини справи.
У справі № 182/934/18 встановлено, що позивач є власником квартири у багатоквартирному будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно з довідкою № 11777 від 24.01.2005 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Першотравневий" було зареєстровано 20.10.2004, керівником вказано ОСОБА_1 (а.с.16).
Статут ОСББ "Першотравневий" було зареєстровано рішенням виконавчого комітету Нікопольської міської ради № 580/3 від 20.10.2004, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 10-15).
10 липня 2016 року відбулись загальні збори Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Першотравневий", розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , за результатами яких складено протокол № 1 від 10.07.2016 (а.с. 17-18).
Згідно з протоколом у зборах взяли участь 117 членів об'єднання співвласників багатоквартирного будинку зі 160, що становить 73%. У протоколі зазначено, що збори вважаються правомочними приймати рішення.
Головою зборів обрано ОСОБА_3 , секретарем - ОСОБА_4 , за що проголосували 114 осіб, проти - 1 особа, утримались - 2 особи.
Загальні збори відбулися з наступним порядком денним:
1. Затвердження статуту ОСББ "Першотравневий" в новій редакції.
2. Припинення повноважень попереднього правління ОСББ "Першотравневий"
3. Обрання нового складу правління ОСББ "Першотравневий" та голови правління.
4. Визначення особи, уповноваженої надати документи для проведення державної реєстрації відбувшихся змін.
По першому питанню порядку вирішили: затвердити статут ОСББ "Першотравневий" в новій редакції.
По другому питанню вирішили: припинити повноваження попереднього правління ОСББ "Першотравневий".
По третьому питанню вирішили: обрати правління ОСББ "Першотравневий" у новому складі: ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ; головою правління - Фісюка Володимира Анатолійовича.
По четвертому питанню вирішили: уповноважити голову правління ОСББ "Першотравневий" Фісюка Володимира Анатолійовича підготувати і надати відповідні документи для проведення державної реєстрації відбувшихся змін до державного реєстратора відділу реєстрації речових прав на нерухоме майно та реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців виконавчого комітету Нікопольської міської ради.
По всіх питаннях порядку денного проголосували: за - 114 осіб, проти - 1 особа, утримались - 2 особи. Відповідно до протоколу загальних зборів ОСББ "Першотравневий" № 1 від 10.07.2016 загальна площа житлових та нежитлових приміщень власників, що голосували становить 6 475, 67, тобто становить 68%, тож рішення вважаються прийнятими.
Додатком до протоколу є список співвласників багатоквартирного будинку "Першотравневий", які брали участь в загальних зборах ОСББ.
Первинні документи, які б дозволяли встановити площу всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, кількість співвласників багатоквартирного будинку та належні їм площі в матеріалах справи відсутні.
Позивач посилається, що під час проведення зборів був відсутнім кворум, збори були організовані та проведені особами, які не входять до складу правління, співвласників належним чином не повідомили про дату та місце проведення зборів; у зборах брали участь та голосували неповноважні особи; у протоколі відсутня інформація про документ, що підтверджує право власності на квартиру або нежитлове приміщення/документ, що надає повноваження на голосування від імені співвласника (для представника); протокол підписаний особами, які не є власниками квартир; письмове опитування співвласників протягом 15 календарних днів з дати проведення загальних зборів не проводилось.
8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.
Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об'єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов'язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" (в редакції на дату проведення спірних зборів).
Особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, правові, організаційні та економічні відносини, пов'язані з реалізацією прав та виконанням обов'язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління також врегульовані Законом України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку".
За визначенням наданим у Законі України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об'єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.
Стаття 10 Закону "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" встановлює порядок прийняття рішень щодо управління багатоквартирним будинком зборами співвласників.
Органами управління об'єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія об'єднання.
Вищим органом управління об'єднання є загальні збори.
Загальні збори скликаються і проводяться в порядку, передбаченому цим Законом для установчих зборів, правлінням об'єднання або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників.
Загальні збори скликаються не рідше одного разу на рік.
Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов'язковим для всіх співвласників.
Кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку. Якщо одна особа є власником квартир (квартири) та/або нежитлових приміщень, загальна площа яких становить більш як 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, кожний співвласник має один голос незалежно від кількості та площі квартир або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.
Статутом об'єднання може бути встановлено інший порядок визначення кількості голосів, що належать кожному співвласнику на загальних зборах.
Рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, порядок управління та користування спільним майном, передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку або зведення господарських споруд вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як дві третини загальної кількості усіх співвласників, а в разі якщо статутом не передбачено прийняття таких рішень, - більшістю голосів. З інших питань рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості співвласників.
Якщо в результаті проведення загальних зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів "за" або "проти", встановленої частиною чотирнадцятою цієї статті, проводиться письмове опитування серед співвласників, які не голосували на загальних зборах. Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення загальних зборів. Якщо протягом цього строку необхідну кількість голосів "за" не набрано, рішення вважаються неприйнятими.
Рішення приймається шляхом поіменного голосування. Під час підрахунку голосів враховуються і голоси, подані співвласниками під час проведення загальних зборів, і голоси, подані під час письмового опитування. Рішення оформляється особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату голосування ("за" чи "проти").
Для керівництва поточною діяльністю об'єднання обирається правління. Правління має право приймати рішення з питань діяльності об'єднання, визначених статутом.
Правління є виконавчим органом об'єднання і підзвітне загальним зборам.
Порядок обрання та відкликання членів правління, їх кількісний склад та строки обрання встановлюються загальними зборами.
Пунктом 3.1 Статуту ОСББ "Першотравневий" визначено, що влаcники квартир, частин квартир і нежитлових приміщень будинку є співвласниками на праві спільної часткової власності загального майна житлового комплексу і неподільного майна житлового комплексу на праві спільної сумісної власності, перелік яких наведено в розділі IV цього Статуту.
Членами об'єднання може бути фізична чи юридична особа, яка є власником квартири (квартир) або приміщення (приміщень) у багатоквартирному будинку (п. 5.1 Статуту ОСББ "Першотравневий").
Відповідно до пункту 5.2 Статуту ОСББ "Першотравневий" членство в об'єднанні є добровільним і може набуватися одночасно з створенням об'єднання при проведенні установчих зборів, а також індивідуально, на основі письмової заяви, в будь-який момент його існування. Членство в об'єднанні розпочинається на підставі поданої письмової заяви власника за згодою об'єднання (п. 5.3 Статуту ОСББ "Першотравневий").
Пунктом 5.4 Статуту ОСББ "Першотравневий" передбачено, що членство в об'єднанні припиняється на підставі поданої письмової заяви власника приміщення та з інших підстав відповідно до статуту об'єднання. Членство в об'єднанні припиняється з часу втрати членом об'єднання права власності на квартиру (п. 5.5 Статуту ОСББ "Першотравневий").
Власники приміщень, розташованих у межах одного житлового комплексу, які не є членам об'єднання, можуть укладати з об'єднанням угоди про співпрацю та дії у спільних інтересах (п. 5.6 Статуту ОСББ "Першотравневий").
Пунктом 6.1 Статуту ОСББ "Першотравневий" визначені права членів об'єднання. Зокрема, член об'єднання має право:
- брати участь у прийнятті рішень загальних зборів членів об'єднання як особисто, так і через свого представника за дорученням (п.п. 6.1.3 Статуту ОСББ "Першотравневий");
- брати участь в управлінні об'єднанням у порядку, визначеному статутом об'єднання (п.п. 6.1.4 Статуту ОСББ "Першотравневий");
- обирати та бути обраним до складу статутних органів об'єднання (п.п. 6.1.5 Статуту ОСББ "Першотравневий");
- одержувати відомості про діяльність об'єднання, його фінансовий стан та витрати (п.п. 6.1.14 Статуту ОСББ "Першотравневий");
- член об'єднання має інші права, передбачені чинним законодавством і статутом об'єднання (п.п. 6.1.15 Статуту ОСББ "Першотравневий").
Згідно з пунктом 7.1 Статуту ОСББ "Першотравневий" об'єднання має право відповідно до законодавства та статуту шляхом скликання загальних зборів, зокрема створювати органи управління та визначати умови їх діяльності та оплати.
Органами управління об'єднання є загальні збори, правління об'єднання, ревізійна комісія об'єднання (п. 9.1 Статуту ОСББ "Першотравневий").
Відповідно до пункту 9.2 Статуту ОСББ "Першотравневий" вищим органом управління об'єднання є загальні збори його членів. Кожний власник на зборах має один голос незалежно від площі та кількості квартир, що перебувають у його власності.
Після закінчення календарного року для розгляду результатів діяльності правління об'єднання скликає загальні збори членів об'єднання. Позачергові загальні збори членів об'єднання можуть бути скликані за вимогою членів правління або членів об'єднання, які мають більше 20 відсотків голосів від загальної кількості або за вимогою ревізійної комісії (ревізора) (п. 9.3 Статуту ОСББ "Першотравневий").
Пунктом 9.4 Статуту ОСББ "Першотравневий" передбачено, що повідомлення про проведення загальних зборів членів об'єднання надсилається в письмовій формі та вручається кожному члену об'єднання під розпис або поштовим відправленням (рекомендованим листом) на вказану адресу. Повідомлення надсилаються не пізніше ніж за 30 календарних днів до дати проведення загальних зборів. У повідомленні про проведення загальних зборів зазначаються порядок денний, дата та місце їх проведення.
У відповідності до пункту 9.5 Статуту ОСББ "Першотравневий" загальні збори членів об'єднання є чинними, якщо на них присутні члени об'єднання, які мають більше ніж 50 відсотків голосів. Рішення загальних зборів приймаються більшістю в 2/3 голосів від загальної кількості голосів членів об'єднання, які присутні на загальних зборах. У разі відсутності кворуму для проведення загальних зборів правління визначає нову дату і час їх проведення, про що членам об'єднання надається додаткова інформація. Нові збори призначаються не раніше 14 днів і не пізніше 30 днів з моменту рішення попередніх зборів, що не відбулися і є чинними, якщо присутні на них мають не менше 50 відсотків голосів. Рішення загальних зборів приймаються більшістю голосів від загальної кількості голосів членів об'єднання, які присутні на загальних зборах.
Згідно з пунктом 9.6 Статуту ОСББ "Першотравневий" до питань, в яких рішення приймаються загальними зборами переважною більшістю голосів (3/4 голосів присутніх членів об'єднання ), належить, зокрема, внесення змін і доповнень до Статуту об'єднання.
Враховуючи, що первинні документи, які б дозволяли встановити площу всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, співвласників багатоквартирного будинку, їх кількість та належні їм площі в матеріалах справи відсутні, доводи позивача про відсутність кворуму на оскаржуваних загальних зборах, який є безумовною підставою для визнання оскаржуваного рішення недійсним, є недоведеними.
Позивачем не надано відповідних документів; клопотань до суду першої інстанції про їх витребування позивачем також не заявлялося.
Проте, судом встановлено, що протокол зборів та додатки до нього не містять інформацію про документи, що підтверджують право власності на квартиру або документи, що уповноважують представників на голосування від імені співвласника.
Також, з матеріалів справи неможливо встановити чи є власниками/співвласниками квартир голова та секретар зборів, які підписали протокол.
Відносно посилання позивача на скликання зборів неуповноваженими особами колегія суддів зазначає, що ч. 3 ст. 10 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" передбачено, що загальні збори скликаються не лише правлінням об'єднання а і ініціативною групою з не менш як трьох співвласників.
Також, колегія суддів відхиляє доводи позивача щодо обов'язкової необхідності проведення письмового опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення загальних зборів. За приписами ч.ч. 14, 15 ст. 10 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" таке письмове опитування проводиться, якщо в результаті проведення загальних зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів "за" або "проти", які встановлені законом.
Позивач не був присутній на спірних зборах та його не було повідомлено про проведення цих зборів.
У матеріалах справи відсутні, а відповідачем не надано належних та допустимих доказів у підтвердження факту дотримання при скликанні загальних зборів ОСББ "Першотравневий" від 10.07.2016 порядку повідомлення членів об'єднання про проведення вказаних зборів, а саме - у письмовій формі під розпис або поштовим відправленням (рекомендованим листом), як це встановлено ч. 4 ст. 6, ч. 3 ст. 10 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" та п. 9.4. Статуту.
Неповідомлення позивача про проведення позачергових загальних зборів ОСББ "Першотравневий" є порушенням прав позивача, як співвласника багатоквартирного будинку, визначених ст. 14 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", п.п. 6.1.3., 6.1.4 Статуту ОСББ "Першотравневий", а саме права брати участь у прийнятті рішень загальних зборів членів об'єднання як особисто, так і через свого представника за дорученням; брати участь в управлінні об'єднанням у порядку, визначеному законом та статутом об'єднання.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вказане порушення є достатньою та самостійною підставою для визнання недійсним рішення загальних зборів ОСББ "Першотравневий", оформлених протоколом № 1 від 10.07.2016.
Оцінюючи доводи апеляційної скарги в частині порушення судом першої інстанцій норм права при вирішенні питання щодо порядку обчислення строків позовної давності у даній справі, колегія суддів зазначає наступне.
Стаття 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно зі ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Отже, позовна давність пов'язується із судовим захистом суб'єктивного права особи в разі його порушення, невизнання або оспорювання. Якщо упродовж установлених законом строків особа не подає до суду відповідного позову, то за загальним правилом ця особа втрачає право на позов у розумінні можливості в судовому порядку здійснити належне їй цивільне майнове право. Тобто, сплив позовної давності позбавляє цивільне суб'єктивне право здатності до примусового виконання проти волі зобов'язаної особи.
Для спірних відносин застосовується загальна позовна давність тривалістю у три роки (ст. ст. 256, 257 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Для визначення моменту виникнення права на позов важливими є як об'єктивні (порушення права), так і суб'єктивні (особа дізналася або повинна була дізнатися про це порушення) аспекти. Порівняльний аналіз понять "довідався" та "міг довідатися", що містяться в ст. 261 ЦК України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо (правова позиція Верховного Суду, викладена в постанові від 26.09.2019 у справі № 924/1114/18 та у постанові від 03.04.2018 у справі № 910/31767/15 з посиланням на позицію Верховного Суду України в постанові від 16.11.2016 у справі № 487/10132/14-ц (провадження № 6-2469цс16)).
Отже, початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд (така правова позиція відображена, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі № 907/50/16).
Відповідно до ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.
Пред'явлення позову до суду - це реалізація заявником права на звернення до суду. Саме з цією процесуальною дією пов'язується початок процесу у справі.
Перебіг позовної давності шляхом пред'явлення позову може перериватися в разі звернення позивача (заявника) до суду, в тому числі й направлення позовної заяви поштою, здійсненого з додержанням вимог процесуального законодавства. Якщо суд у прийнятті позовної заяви відмовив або повернув її, то перебіг позовної давності не переривається. Не перериває перебігу такого строку й подання позову з недодержанням правил підвідомчості, а також з іншим предметом спору та з іншими матеріально-правовими підставами.
Спірне рішення зборів було прийняте 10.07.2016. Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на інформацію щодо оскаржуваних загальних зборів ОСББ "Першотравневий", яка була наведена у статті (мовою оригіналу) "Первомайская, 9: история одного председателя ОСМД" в газеті "Репортер" за 21.07.2016, № 52. Тож, з огляду на оприлюднення вказаної інформації у друкованому виданні, яке є засобом масової інформації, позивач міг довідатись про порушення свого права 21.07.2016. У зв'язку з цим з позовом до суду він мав звернутись не пізніше 21.07.2019.
Позивач звернувся за захистом свого порушеного права до Господарського суду Дніпропетровської області 22.01.2021, тобто після спливу позовної давності.
Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення (ч. 3 ст. 267 ЦК України).
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).
Відповідач у справі подав заяву про застосування наслідків спливу позовної давності.
Як свідчать матеріали справи, для захисту своїх інтересів позивач ОСОБА_1 через півтора роки після прийняття оскаржуваного рішення зборів - у лютому 2018 року звернувся до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Першотравневий" про визнання незаконним та скасування рішення загальних зборів, оформленого протоколом № 1 від 10.07.2016.
Ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23.12.2019 у справі № 182/934/18 провадження у справі закрито підставі пункту 1 частини 1 статті 255 ЦПК України з посиланням на правову позицію викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.10.2019 по справі № 501/1571/16-ц, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Позивач не погодився з вказаною ухвалою та оскаржував її в апеляційному та касаційному порядку.
Ухвалу Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23.12.2019 у справі № 182/934/18, залишено без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 17.03.2020 та постановою Верховного суду від 04.06.2020 у цій справі.
З позовною заявою до Господарського суду Дніпропетровської області позивач звернувся (09.12.2020) більше ніж через пів року після винесення судом касаційної інстанції постанови у справі № 182/934/18.
Подання позову з недодержанням правил підвідомчості/підсудності (навіть у разі наступного закриття провадження у справі, а не відмови в позові або повернення позову), не перериває перебігу позовної давності, проте з урахуванням конкретних обставин справи може бути поважною причиною для поновлення строку позовної давності для звернення до суду за захистом порушеного права. До такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у справі № 922/1467/19.
Відповідно до ч. 5 ст. 267 ЦК України, якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
Водночас позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але, враховуючи право позивача згідно за приписом ч. 5 ст. 267 ЦК України отримати судовий захист у разі визнання судом поважними причин пропуску позовної давності саме на позивача покладено обов'язок доказування тієї обставини, що строк було пропущено з поважних причин. Це також випливає із загального правила, встановленого ст. 74 ГПК України, про обов'язковість доведення стороною спору тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач, навпаки, мусить довести відсутність об'єктивних перешкод для своєчасного звернення позивача з вимогою про захист порушеного права (правова позиція Судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладена у постанові від 11.02.2020 у справі № 10/5026/995/2012 з посиланням на позицію Великої Палати Верховного Суду у постановах від 30.01.2019 у справі № 706/1272/14-ц (провадження № 14-456цс18) та від 21.08.2019 у справі №911/3681/17 (провадження № 12-97гс19).
Питання щодо поважності цих причин, тобто наявності обставин, які з об'єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову, вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини.
Закон не передбачає переліку причин, які можуть бути визнані поважними для захисту порушеного права, у випадку подання позову з пропуском строку позовної давності. Тому, вирішення цього питання покладається безпосередньо на юрисдикційний орган - суд, який розглядає справу по суті заявлених вимог з врахуванням всіх обставин справи на підставі здійсненої оцінки поданих доказів.
Клопотання про визнання поважними причин пропуску строку позовної давності позивач не подавав.
В апеляційній скарзі позивач посилається, що суд позбавив його можливості на подання відповідного клопотання, оскільки позивач не отримував заяву відповідача про застосування наслідків спливу позовної давності до останнього судового засідання, в якому було прийнято рішення по суті спору.
Не зважаючи на ті обставини, що позивач не подав клопотання про визнання поважними причин пропуску строку позовної давності, у суді першої інстанції позивач посилався на обставини розгляду справи № 182/934/18, та їм мала бути надана судом першої інстанції оцінка, як підставі поважності пропущення позовної давності.
На інші поважні підстави пропуску строку позовної давності позивач не посилається в апеляційній скарзі.
У свою чергу, колегія суддів не встановила і позивачем не доведено будь-яких обставин, які з об'єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову.
Колегія суддів враховує позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 904/5726/19, що перебування справи в провадженні судових органів, вчинення в ній передбачених законом дій, на думку добросовісного й розсудливого спостерігача, виключає необхідність вчинення процесуальних дій, спрямованих на припинення цього процесу, а саме подачі заяв про закриття провадження у справі, подачі позовів у порядку іншого судочинства тощо. За таких обставин є неправильним та несправедливим покладення виключно на позивача відповідальності за помилку у визначенні підвідомчості відповідної справи й позбавлення його права на захист у спірних правовідносинах.
Проте, як встановлено вище, позивач зволікав з оскарження спірного рішення не лише у зв'язку з розглядом справи № 182/934/18 та її подальшим закриттям у зв'язку з підвідомчістю позову господарським судам. Так, з позовною заявою до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області позивач звернувся у лютому 2018 року, тоді як спірне рішення прийнято 10.07.2016, а опубліковано 21.07.2016, тобто через півтора роки; підстав неможливості оскарження рішення протягом цього строку позивач не наводить. Також, після зазначення судом касаційної інстанції у постанові від 04.06.2020 правильної підвідомчості спору під час розгляду справи № 182/934/18, позивач звернувся з відповідним позовом до господарського суду лише у грудні 2020, тобто через пів року, при цьому жодних поважних підстав подання позову з таким проміжком позивач не наводить.
Суд відмовляє у позові через сплив позовної давності у разі відсутності визнаних судом поважними причин її пропуску, про які повідомив позивач.
Отже, помилковий висновок суду першої інстанції на неможливість дослідження поважних причин пропуску строку позовної давності у даній справі (без відповідного клопотання позивача), не вплинув на правомірний висновок суду про відмову у задоволенні цих вимог за наслідком спливу загальної позовної давності, про застосування якого було заявлено відповідачем.
Колегія суддів відхиляє доводи позивача щодо безпідставного прийняття до розгляду заяви відповідача про застосування наслідків спливу позовної давності поза межами підготовчого провадження.
Такі обмеження в поданні заяви про застосування наслідків спливу позовної давності не встановлені ні Господарським процесуальним кодексом, ні Цивільним кодексом. Заява про застосування строку позовної давності може бути подана у будь який час до винесення рішення судом першої інстанції.
У випадку необхідності надання позивачу додаткового часу для підготовки відповіді на таку заяву, позивач не був обмеженим у праві заявити у судовому засіданні клопотання про відкладення розгляду справи у суді першої інстанції.
9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За викладених обставин апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду зміні або скасуванню.
10. Судові витрати.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.
Керуючись статтями 129, 269, 275, 276, 277, 281-283 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.07.2021 у справі № 904/6698/20 залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.07.2021 у справі № 904/6698/20 залишити без змін.
Витрати з оплати судового збору за подання апеляційної скарги віднести на апелянта.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 23.10.2021
Головуючий суддя Л.А. Коваль
Суддя В.О. Кузнецов
Суддя А.Є. Чередко