Справа № 216/2910/20
Провадження № 1-кп/216/428/21
22 жовтня 2021 року місто Кривий Ріг
Дніпропетровської області
Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі головуючого - судді ОСОБА_1
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі розглянувши у судовому засіданні матеріали кримінального провадження за № 12020040230000742 від 15.04.2020 року за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Аягуз, Казахстан, українця, громадянина України, освіта повна професійно-технічна, одруженого, офіційно працюючого, в силу ст. 89 КК України не судимого, має на утриманні двох неповнолітніх дітей: сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , доньку - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , -
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,
учасники кримінального провадження:
прокурор ОСОБА_6 ,
обвинувачений ОСОБА_3 ,
потерпілий ОСОБА_7 ,
ОСОБА_3 , діючи за попередньою змовою з особою, матеріали кримінального провадження відносно якої виділено в окреме провадження, 10 квітня 2020 року близько 02.20 год., умисно, з корисливих спонукань, реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на відкрите викрадення чужого майна і обернення його на власну користь, знаходячись біля будинку АДРЕСА_2 , підійшли до раніше знайомого їм ОСОБА_7 , що йшов у напрямку свого місця мешкання до будинку АДРЕСА_3 . Продовжуючи діяти за попередньою змовою з ОСОБА_3 , на досягнення єдиного злочинного результату, направленого на відкрите викрадення майна ОСОБА_7 , із застосуванням насильства,що не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, особа, матеріали кримінального провадження відносно якої виділено в окреме провадження, нанесла не менше одного удару в область потиличної частини голови ОСОБА_7 , від чого потерпілий втратив рівновагу та нахилився вперед. В цей час, ОСОБА_3 , діючи за попередньою змовою з особою, матеріали кримінального провадження відносно якої виділено в окреме провадження, виконуючи свою роль у відкритому викраденні чужого майна, наніс потерпілому ОСОБА_7 не менше двох ударів в область обличчя, тим самим застосовуючи насильство, що не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, після чого, особа, матеріали кримінального провадження відносно якої виділено в окреме провадження, діючи відкрито, за попередньою змовою з ОСОБА_3 , з метою заволодіння майном потерпілого ОСОБА_7 , з правого заднього карману штанів, одягнених на потерпілому, витягнув шкіряний гаманець потерпілого, в якому знаходились грошові кошти у сумі 7500 гривень, дві банківські карткиАТ "Райффайзен Банк Аваль" № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , та картка ГО «Українці разом», належні потерпілому. В цей же час, ОСОБА_3 , діючи за попередньою змовою з особою, матеріали кримінального провадження відносно якої виділено в окреме провадження, на відкрите викрадення майна потерпілого, з лівої зовнішньої кишені спортивної кофти потерпілого витягнув належний потерпілому ОСОБА_7 мобільний телефон марки "Xiaomi» моделі "Redmi Note7" на 3/32 Gb, Space Black, імеі1: НОМЕР_3 , імеі2: НОМЕР_4 , вартість якого згідно висновку експерта №19/104-17/1/5/329 від 23.04.2020, станом на 10.04.2020 складає 2883,33 грн. Після чого ОСОБА_3 разом з невстановленою особою утримуючи при собі викрадене майно, з місця скоєння злочину втекли, обернувши викрадене майно на власну користь.
Внаслідок сумісних злочинних дій ОСОБА_3 та невстановленої особи потерпілому ОСОБА_7 спричинено тілесні ушкодження у вигляді: підшкірної гематоми обличчя, лобної області праворуч, що виникли від дії тупого твердого предмета з обмеженою травмуючою поверхнею, які згідно висновку судово-медичної експертизи №614 від 22.04.2020 відносяться за своїм характером до легких тілесних ушкоджень, як такі, що мають незначні скороминучі наслідки та матеріальну шкоду на загальну суму 10 383,33 гривень.
Умисні дії ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , кваліфікуються як кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.186 КК України, за ознаками: відкритого викрадення чужого майна (грабіж), поєднаного із насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, за попередньою змовою групою осіб.
Обвинувачений ОСОБА_3 у судовому засіданні свою вину у вчиненні злочину, що йому інкримінують, визнав повністю, підтвердив свої показання, які давав під час судового розгляду, фактичні обставини обвинувачення та пояснив, що дійсно вчинив вказаний вище злочин за обставин, які вірно встановлені стороною обвинувачення та зазначені в обвинувальному акті, показання давав і дає добровільно, заборонених методів до нього зі сторони обвинувачення не застосовувались. Крім того, додатково додав, що ввечері 10.04.2020 року він був вдома, йому подзвонив ОСОБА_8 та запропонував піти покурити. Вийшовши на вулицю ОСОБА_9 та ОСОБА_10 домовилися здійснити напад на ОСОБА_11 . Вони удвох підійшли до 36 дому у Військовому Містечку-35 в м. Кривому Розі, побачили потерпілого ОСОБА_7 , ОСОБА_9 його вдарив, а ОСОБА_10 наніс два удари в обличчя потерпілому та забрав телефон.
Допитаний раніше у судовому засіданні, а саме 20.12.2020 року, потерпілий ОСОБА_7 суду пояснив, що знав обвинувачених. 10 квітня 2020 року він познайомився з ОСОБА_8 , вони взяли пляшку спиртного напою, ввечері біля 22 -00 год. пішли до ОСОБА_8 . Потім він пішов проводжати дівчину, а потім пішов до себе. В той вечір він давав ОСОБА_9 гроші, той докупав спиртне. ОСОБА_7 мав з собою приблизно 10 тис. грн. ОСОБА_10 та ОСОБА_9 бачили, що в той вечір в нього з собою були гроші. Коли він дійшов до угла будинку АДРЕСА_2 , то відчув, що в його сторону біжать два чоловіка. Він побачив лише тінь, як потім йому було нанесено 2 удари, нападаючі забрали гаманець з грошима та телефоном. Гаманець був у задньому кармані, телефон у кармані куртки. Удари наносили вдвох, тільки не пам'ятає хто куди. Один удар в область віска, тільки він не бачив хто саме його вдарив. Він впав на землю, коли піднявся, то побачив як нападаючі бігли в сторону 43-го дома по Воєнному Містечку-35 в Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу, потім пішов додому. На наступний день поїхав у поліцію. ОСОБА_10 та ОСОБА_9 встановили працівники поліції. Телефон з ломбарду викупив сам. ОСОБА_9 відшкодував 7500 грн., а ОСОБА_10 віддав 2 тис. грн. та на 3 тис. грн. написав розписку. Додатково додав, що перед тим як вдарити ОСОБА_10 та ОСОБА_9 щось кричали нецензурне, при цьому один був спереді, а другий стояв позаду. Спререді точно був ОСОБА_10 , бо він наніс йому пару ударів в переносицю. Гаманець витягнули, а телефон можливо випав сам, хто саме витягнув не знає та не пам'ятає.
Прокурор заявив клопотання про застосування ч. 3 ст. 349 КПК України та просив не досліджувати обставини справи, оскільки обвинувачений фактичні обставини вчинення злочину визнав повністю.
Обвинувачений дане клопотання підтримав.
Суд на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо усіх фактичних обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись дослідженням матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, у суду немає сумнівів у добровільності позиції обвинуваченого, якому декілька разів роз'яснено, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку. Про добровільність позицій обвинуваченого та про розуміння ним правових наслідків свідчить його згода на клопотання.
Фактичні обставини стороною обвинувачення встановлені вірно та підтверджуються обвинуваченим.
Ухвалюючи вирок, суд вважає, що мало місце діяння, в яких обвинувачуються ОСОБА_3 . Це діяння містить склад злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, за ознаками: відкритого викрадення чужого майна (грабіж), поєднаного із насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, за попередньою змовою групою осіб.
Прокурор у судовому засіданні, ураховуючи обставини справи та особу обвинуваченого, просив визнати ОСОБА_3 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК та призначити покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
Обвинувачений ОСОБА_3 просив суворо його не карати та призначити покарання із застосуванням іспитового строку.
Потерпілий ОСОБА_7 у судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи без його участі, просить призначити обвинуваченому покарання не пов'язане з позбавленням волі, цивільний позов не заявлятиме, претензій до обвинуваченого ОСОБА_3 немає.
Призначаючи покарання обвинуваченому, суд відповідно до положень ст. 65 КК України виходить із меж, установлених у санкції статті, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, враховує положення Загальної частини Кримінального кодексу України, ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує ступінь тяжкості скоєного правопорушення, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, особу обвинуваченого, який в силу ст. 89 КК України не судимий, за місцем проживання характеризується позитивно, скарг не надходило (м.к.п. а.с. 178), фізично здоровий, інвалідом не являється, одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей: сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , доньку - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 181-183), вину визнав повністю, щиро розкаявся в скоєному, обліку у лікаря-психіатра не перебував та не перебуває (м.к.п. а.с. 185) на обліку у лікаря - нарколога не перебував та не перебуває (м.к.п. а.с. 187), матеріальна шкода потерпілому відшкодована повністю.
Пунктом 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24.10.2003 р. зі змінами від 06.11.2009 р. звернуто увагу судів на те, що вони при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Суд визнає обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченому згідно зі ст. 66 КК України, його щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданого збитку. Обставин, що обтяжують покарання відповідно до ст. 67 КК України, не встановлено.
З урахуванням відношення обвинуваченого до вчиненого, поведінку після вчиненого злочину, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, думку потерпілого про можливість звільнення від відбування покарання із іспитовим строком, суд приходить до висновку про можливість виправлення обвинуваченого без відбування покарання шляхом призначення покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції ч. 2 ст. 186 КК України та на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання його звільнити з іспитовим строком, поклавши на нього обов'язки передбачені ст. 76 КК України.
Потерпілим цивільного позову не заявлено, однак за ним зберігається право на звернення до суду за відшкодуванням матеріальної та моральної шкоди в порядку цивільного судочинства.
Заходи забезпечення кримінального провадження не обиралися.
З обвинуваченого ОСОБА_3 слід стягнути на користь держави документально підтверджених процесуальних витрат на залучення експерта, а саме: 653,80 грн.
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ч. 9 ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 349, 368, 370, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, та призначити йому покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
Згідно зі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку 3 (три) роки не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов'язки.
На підставі п. п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 та такі обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави витрати у кримінальному провадженні № 12020040230000742 за проведення судово - товарознавчої експертизи № 19/104-17/1/5/329 від 23.04.2020 року в розмірі 653,80 грн. (шістсот п'ятдесят три гривень 80 коп.)
Заходи забезпечення кримінального провадження не обиралися.
Речові докази, а саме: розкладний гаманець шкіряний чорного кольору розміром на 10,5 см. на 9,5 дві банківські карти банку «Аваль» № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , ксерокопія товарного чеку від 08.03.2020 року, картка ГО «Українці разом», мобільний телефон марки "Xiaomi» моделі "Redmi Note7" на 3/32 Gb, Space Black, імеі1: НОМЕР_3 , імеі2: НОМЕР_4 , що знаходяться на зберіганні у потерпілого, відповідно до зберігальної розписки ОСОБА_7 (м.к.п. а.с. 42) - залишити потерпілому.
Матеріали кримінальних проваджень № 12020040230000742 залишити при обвинувальному акті, з подальшим зберіганням при обвинувальному акті № 216/2910/20 (1-КП/216/428/21).
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Дніпровського апеляційного суду,через Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні при проголошенні вироку, копія вироку надсилається не пізніше наступного дня після його проголошення.
Головуючий суддя ОСОБА_1