Справа № 183/5901/18
№ 1-кп/183/1027/21
21 жовтня 2021 року м. Новомосковськ
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянув у підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області кримінальне провадження № 12018040350000878 відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кам'янське Дніпропетровської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , без постійного місця проживання,
обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України,
08.04.2021 року до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, підготовче судове засідання по якому відповідно до вимог ст. 314 КПК України було призначено на 12.04.2021 року, однак не було проведено, тому підготовче судове засідання проведено 21.10.2021 року.
В судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_4 заявив клопотання про закриття кримінального провадження та звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності за вчинення 23 березня 2018 року кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України.
Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав клопотання свого захисника, просив закрити кримінальне провадження та звільнити його від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності.
Прокурор не заперечував проти задоволення клопотання захисника. Одночасно заявив клопотання про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_5 на користь держави документально підтвердженні витрати на залучення експерта згідно з актом здачі-приймання висновку судового експерта, спеціаліста № 3144-18 від 22.06.2018 року, які складають 286,00 грн.
Обвинувачений та його захисник, кожен окремо, не заперечували проти відшкодування витрат на залучення експерта.
Суд, вислухавши думку учасників процесу, вирішуючи заявлені сторонами кримінального провадження клопотання, дослідивши матеріали провадження, дійшов такого висновку.
За змістом обвинувального акта ОСОБА_5 пред'явлено обвинувачення у тому, що 23 березня 2018 року приблизно о 20 годині 30 хвилин ОСОБА_5 , проходячи строкову військову службу у військовий частині НОМЕР_1 на посаді акумуляторника відділення ремонту та зарядки акумуляторних батарей взводу технічного забезпечення групи матеріального забезпечення, знаходився у приміщенні медичної роти військової частини НОМЕР_1 , розташованої в АДРЕСА_2 , де в цей час перебував ОСОБА_6 , який мав при собі мобільний телефон марки «Nomi 5013 Evo M2», та в цей час у ОСОБА_5 виник злочинний умисел на заволодіння майном ОСОБА_6 шляхом обману.
Цього ж дня, а саме 23 березня 2018 року приблизно о 20 годині 35 хвилин ОСОБА_5 , знаходячись у приміщенні медичної роти військової частини НОМЕР_1 , розташованої в АДРЕСА_2 , реалізуючи свій злочинний умисел, попросив у ОСОБА_6 належний йому мобільний телефон марки «Nomi 5013 Evo M2» у корпусі темно синього кольору, вартістю 1759 гривень 00 копійок, із захисним склом, вартістю 79 гривень 00 копійок, та шкіряним чохлом марки «Status Case», вартістю 80 гривень 00 копійок, для здійснення телефонного дзвінка. На що потерпілий ОСОБА_6 , будучи упевненим у поверненні належного йому майна, передав свій мобільний телефон ОСОБА_5 , який відразу відійшов у бік для здійснення дзвінка, тим самим своєю поведінкою створив такі умови, за яких потерпілий був упевнений у поверненні належного йому майна. Після цього ОСОБА_5 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи і бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, діючи умисно, з корисливих мотивів, утримуючи при собі мобільний телефон, покинув приміщення медичної роти військової частини НОМЕР_1 , тобто місце вчинення кримінального правопорушення, та в подальшому розпорядився ним на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_6 матеріальний збиток на суму 1918 гривень 00 копійок.
Вказані дії ОСОБА_5 стороною обвинувачення кваліфіковані за ч. 1 ст. 190 КК України - як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство).
Відповідно до ст. 44 КК України особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюються виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.
Статтею 49 КК України встановлено, зокрема, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі.
Відповідно до ч. 2 ст. 12 КК України кримінальним проступком є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов'язане з позбавленням волі.
Санкція ч. 1 ст. 190 КК України «Шахрайство» (в редакції, що діяла на момент вчинення кримінального правопорушення) передбачає покарання у виді штрафу до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк до двохсот сорока годин, або виправні роботи на строк до двох років, або обмеження волі на строк до трьох років.
За змістом ст. 49 КК України звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності застосовується за таких умов: 1) вчинення особою кримінального правопорушення; 2) з дня вчинення кримінального правопорушення до набрання вироком законної сили минули визначені ч. 1 ст. 49 КК України строки давності; 3) особа не ухилялася від досудового слідства або суду; 4) особа до закінчення зазначених у ч. 1 ст. 49 КК України строків не вчинила нового кримінального правопорушення, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років.
Звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов'язком суду у разі настання обставин, передбачених ч. 1 ст. 49 КК України та за наявності згоди підозрюваного, обвинуваченого, засудженого на звільнення на підставі спливу строків давності.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
У відповідності до ч. 1 ст. 285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
За ч. 3 ст. 285 КПК України обвинуваченому, який може бути звільнений від кримінальної відповідальності, повинно бути роз'яснено суть обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави. У разі якщо обвинувачений, щодо якого передбачене звільнення від кримінальної відповідальності, заперечує проти цього, судове провадження проводиться в повному обсязі в загальному порядку.
Відповідно до ч. 4 ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Згідно з ч. 3 ст. 288 КПК України, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Відтак, суд повинен невідкладно розглянути клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, якщо під час судового розгляду провадження, що надійшло до суду з обвинувальним актом, одна із сторін цього провадження звернеться до суду з таким клопотанням. При цьому, суд має з'ясувати думку сторін щодо закриття кримінального провадження за такою підставою, у разі згоди обвинуваченого (засудженого) розглянути питання про звільнення останнього від кримінальної відповідальності.
Отже, суд може звільнити особу від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності із закриттям кримінального провадження як під час підготовчого судового засідання, так і в ході судового розгляду в загальному порядку, керуючись положеннями ст. 49 КК України.
Судом встановлено, що вчинене 23 березня 2018 року ОСОБА_5 кримінальне правопорушення належить до кримінальних проступків, за яке передбачено покарання у виді обмеження волі строком до трьох років, а відтак строки давності закінчуються 23 березня 2021 року і сплили 24 березня 2021 року.
Також, судом роз'яснено обвинуваченому, що за фактом заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайства), за яким згідно з обвинувальним актом він обвинувачується, закінчилися строки давності притягнення до кримінальної відповідальності, що є підставою для звільнення його від кримінальної відповідальності, із чим він погодився та не вимагав здійснювати провадження в повному обсязі в загальному порядку.
В судовому засіданні також встановлено, що ОСОБА_5 з моменту вчинення ним кримінального правопорушення і до закінчення зазначених у ч. 1 ст. 49 КК України строків не ухилявся від досудового слідства та суду, а також не вчинив нового кримінального правопорушення.
Отже, суд вважає, що на підставі ст. 49 КК України у зв'язку з закінченням строків давності слід звільнити ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за вчинений 23 березня 2018 року кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 190 КК України.
При цьому, відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право закрити кримінальне провадження, зокрема, у випадку встановлення підстави, передбаченої п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК - у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
За таких обставин, встановивши наявність передбачених законом підстав для звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за вчинене 23 березня 2018 року кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 190 КК України, а також врахувавши відсутність заперечень зі сторони захисту, суд доходить висновку, що клопотання сторони захисту про звільнення обвинуваченого ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України та про закриття кримінального провадження на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України обґрунтоване та підлягає задоволенню.
Вирішуючи клопотання прокурора про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_5 на користь держави документально підтвердженні витрати на залучення експерта згідно з актом здачі-приймання висновку судового експерта, спеціаліста № 3144-18 від 22.06.2018 року, які складають 286,00 грн., суд вважає, що дане клопотання обґрунтоване, тому підлягає задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 118 КПК України витрати, пов'язані із залученням потерпілих, свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів належать до процесуальних витрат.
Частиною 1 статті 124 КПК встановлено, що у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтвердженні витрати на залучення експерта.
Відповідно до ст. 125 КПК України суд за клопотанням осіб має право визначити грошовий розмір процесуальних витрат, які повинні бути їм компенсовані.
У відповідності до ч. 1 ст. 126 КПК України суд вирішує питання щодо процесуальних витрат у вироку суду або ухвалою.
За правовим висновком, який міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 червня 2020 року у справі № 598/1781/17 (провадження № 13-47кс20) кримінальний процесуальний закон не обмежує можливість вирішення питання розподілу процесуальних витрат, зокрема витрат, пов'язаних із залученням експертів, виключно обвинувальним вироком. Суд повинен вирішити питання про розподіл процесуальних витрат у будь-якому рішенні, яким завершується розгляд кримінального провадження по суті, у тому числі й в ухвалі про закриття кримінального провадження у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 12, 49 КК України, ст. ст. 125, 126, 284-288, 314, 372, 376 КПК України, суд
Клопотання сторони захисту про закриття кримінального провадження та звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності - задовольнити.
Звільнити обвинуваченого у вчинені кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності.
Кримінальне провадження № 12018040350000878 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України- закрити у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави витрати на залучення експерта у розмірі 286 гривень 00 копійок.
Повний текст ухвали складено і оголошено 23 жовтня 2021 року о 13 годині 10 хвилин.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що ухвала не набрала законної сили.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом 7 днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1