Справа № 202/2251/21
Провадження № 2/202/1625/2021
22 жовтня 2021 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючої судді - Бєсєди Г.В.
за участю секретаря - Варави А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за позовною заявою акціонерного товариства «Універсал банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
До Індустріального районного суду м. Дніпропетровська звернувся представник акціонерного товариства «Універсал банк» з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 27.05.2018 року між акціонерним товариством «Універсал Банк» та ОСОБА_1 укладено договір про надання банківських послуг «Monobank», відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у гривні у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, а відповідач зобов'язався погашати кредит та сплачувати нараховані проценти за користування грошовими коштами. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана анкета-заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають Договір, що підтверджується підписом у анкеті-заяві. Позивач свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі. У свою чергу відповідач належним чином не виконує взяті на себе зобов'язання, внаслідок чого станом на 22.12.2020 року заборгованість за кредитним договором становить 48 586, 28 грн., яка складається із заборгованості за тілом кредиту у сумі 37 628, 66 грн.; заборгованості за комісією та пенею у сумі 10 957, 62 грн.
У судове засідання представник позивача не з'явився, в матеріалах справи наявна заява про розгляд справи в його відсутність, у якій проти винесення судом заочного рішення не заперечує.
Відповідач у судове засідання не з'явився, повідомлялася про час і місце розгляду справи, поважну причину неявки не повідомив, відзив на позов не надав, у зв'язку з чим судом проведено заочний розгляд справи на підставі наявних доказів.
Суд, з'ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, приходить до висновку, що позов акціонерного товариства «Універсал банк» підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
Судом встановлено, що 27.05.2018 року відповідач звернувся до позивача та підписав анкету-заяву до договору про надання банківських послуг, за умовами якої ОСОБА_1 просила відкрити поточний рахунок у гривні та встановити кредитний ліміт на суму, вказану у мобільному додатку відповідно до умов договору та наведених у анкеті-заяві умов.
В анкеті-заяві до Договору про надання банківських послуг від 27.05.2018 року, відповідач підтвердив, що підписана ним заява разом із Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг та відповідно підтвердив, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку вищезазначених документів, що складають Договір та зобов'язався виконувати його умови.
З доданого банком до позовної заяви розрахунку заборгованості за договором вбачається, що станом на 22.12.2020 року заборгованість за кредитним договором становить 48 586, 28 грн., яка складається із заборгованості за тілом кредиту у сумі 37 628, 66 грн.; заборгованості за комісією та пенею у сумі 10 957, 62 грн.
При цьому до кредитного договору Банк додав Витяг з Умов обслуговування рахунків фізичних осіб в ПАТ «Універсал Банк» щодо умов та правил обслуговування фізичних осіб при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
В переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ «Універсал Банк»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
За змістом частини 2 статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної стави (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
В анкеті-заяві до Договору про надання банківських послуг від 27.05.2018 року відсутні умови про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов'язання та сплату комісії.
Банк, пред'являючи вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором, просить крім заборгованості за кредитом стягнути з відповідача пеню і комісію за несвоєчасну сплату кредиту.
Обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі розмір і порядок нарахування неустойки, банк посилається на Умови обслуговування рахунків фізичних осіб в ПАТ «Універсал Банк», зокрема умови та правила обслуговування фізичних осіб при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів як невід'ємної частини договору.
Однак матеріали справи не містять підтвердження, що саме з цим умовами та правилами обслуговування фізичних осіб в ПАТ «Універсал Банк» ознайомився відповідач і погодився з ними, підписуючи Анкету-заяву про приєднання до Договору про надання банківських послуг.
В даному випадку, хоча в заяві, підписаній відповідачем як позичальником, зазначено, що він погоджується з тим, що Анкета заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг, укладанням якого він підтверджує та зобов'язується виконувати його умови, а також, що він ознайомлений з Умовами та правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту та отримав їх примірники у мобільному додатку, які йому зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення, в той же час вказані документи, які б містили підпис позичальника відсутні в матеріалах справи.
Отже, суд позбавлений можливості визначити, з якими саме умовами ознайомився та погодився відповідач, зокрема, що такі умови містять відповідальність у вигляді сплати неустойки (пені, штрафів) та комісії.
Тож суд вважає неможливим застосувати до правовідносин сторін правила частини першої статті 634 ЦК України, оскільки без надання підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та Правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору.
Згідно з частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Таким чином, оскільки Умови та правила обслуговування фізичних осіб в ПАТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів, які містяться в матеріалах справи, не містять підпису відповідача, суд вважає, що їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 27.05.2018 року шляхом підписання анкети-заяви. Тому відсутні підстави вважати, що сторони обумовили настання для відповідача відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов'язань та сплату комісії.
Аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у справі № 342/180/17-ц від 03 липня 2019 року.
Слід відзначити, що позивач у наданому розрахунку заборгованості взагалі не розмежував суму нарахованої комісії та пені, у зв'язку з чим суд позбавлений можливості перевірити правомірність нарахування таких сум відповідачу як позичальнику.
Враховуючи вищевикладене, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені та комісії.
В той же час, беручи до уваги, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку банку в повному обсязі не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України, за змістом якої якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позову та стягнення з відповідача на користь АТ «Універсал Банк» заборгованості за кредитом в сумі 37 628, 66 грн.
Крім того, при зверненні до суду позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 2 270 грн.
Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позов задоволено частково, сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 1 757, 88 грн. (77, 44 %).
Керуючись ст. ст. 258-259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд
Позов акціонерного товариства «Універсал банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості- задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь акціонерного товариства «Універсал банк» (м. Київ, вул. Автозаводська, буд. 54/19, код ЄДРПОУ 21133352) заборгованість за договором у сумі 37 628 (тридцять сім тисяч шістсот двадцять вісім) грн. 66 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь акціонерного товариства «Універсал банк» (м. Київ, вул. Автозаводська, буд. 54/19, код ЄДРПОУ 21133352) витрати по сплаті судового збору в сумі 1 757 (одна тисяча сімсот п'ятдесят сім) грн. 88 коп.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду безпосередньо або через Індустріальний районний суд міста Дніпропетровська (до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи) протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя: Г.В. Бєсєда