21 жовтня 2021 року м. Херсон
Номер справи: 648/3524/20
Номер провадження: 22-ц/791/1483/21
Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого (суддя-доповідач)Приходько Л.А
суддів:Базіль Л.В.,
секретар Бездрабко В.О., Юськів І.В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
відповідач - ОСОБА_3 ,
третя особа - Білозерська державна нотаріальна контора Херсонської області,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою адвоката Устюжиної Тетяни Юріївни, поданою від імені та в інтересах ОСОБА_4 , на рішення Білозерського районного суду Херсонської області від 18 травня 2021 року у складі головуючого судді Бугрименка В.В.,
встановив:
19 листопада 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Посад-Покровської сільської ради Білозерського району Херсонської області, третя особа - Білозерська державна нотаріальна контора Херсонської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько - ОСОБА_5 , після смерті якого залишилося спадкове майно, а саме: 1/4 частка земельної частки (паю) розміром 4,36 га, успадкована ним після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 , та 1/3 частка земельної частки (паю) розміром 4,36 га, успадкована ним після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_7 .
25 серпня 2020 року позивачка звернулась до Білозерської державної нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 батька, ОСОБА_5 .
Проте нотаріусом їй було надано роз'яснення про неможливість видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв'язку з пропущенням строку для прийняття спадщини.
Посилаючись на те, що про існування спадкового майна, яке померлий ОСОБА_5 успадкував після смерті своїх батьків, їй стало відомо лише в серпні 2020 року від тітки ОСОБА_5 , просила визначити їй додатковий строк тривалістю в три місяці з моменту набрання судовим рішенням у цій справі законної сили для подання заяви про прийняття спадщини після смерті батька, як пропущений з поважних причин.
Ухвалою Білозерського районного суду Херсонської області від 16 лютого 2021 року Посад-Покровську сільську раду Білозерського району Херсонської області, як неналежного відповідача, замінено на належних відповідачів: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Рішенням Білозерського районного суду Херсонської області від 18 травня 2021 року у задоволені позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що зазначена позивачем причина пропуску встановленого законом строку на подання заяви про прийняття спадщини не є поважною причиною, оскільки не пов'язана з наявністю у позивачки труднощів у поданні такої заяви, зазначивши, що необізнаність позивача про наявність спадкового майна не є поважною причиною для визначення їй додаткового строку про прийняття спадщини.
В апеляційній скарзі представник позивача ОСОБА_8 , посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції безпідставно не визнав поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини після смерті батька, оскільки законодавством не встановлено конкретний перелік поважних причин пропуску строку, але лише зазначено, що такі поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця для вчинення цих дій.
Вважає, що необізнаність спадкоємців про існування спадкового майна є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.
Відзив на скаргу до апеляційного суду не надходив.
Під час розгляду справи представник ОСОБА_4 адвокат Устюжина Т.Ю. апеляційну скаргу підтримала за обставинами викладеними у скарзі, просила рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явились, причини неявки суду не повідомили.
Від Білозерської державної нотаріальної контори Херсонської області надійшла заява про розгляд справи без участі її представника.
Статтею 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим та має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеного цим Кодексом. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Частиною 1 статті 367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, визначених статтею 367ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть від 06 березня 2018 року серія НОМЕР_1 .
Згідно з довідки Посад-Покровської сільської ради Білозерського району Херсонської області за №669 від 26 серпня 2020 року на день смерті ОСОБА_5 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з ним за вказаною адресою були зареєстровані та проживали ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .
Позивач, ОСОБА_4 , є дочкою ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 та свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 .
Відповідно до довідки про реєстрацію місця проживання особи №1186 від 4 грудня 2019 року на день смерті батька позивач проживала за адресою: АДРЕСА_1 .
З довідки Білозерської державної нотаріальної контори Херсонської області за №46/01-16 від 20 січня 2021 року та інформаційної довідки з Спадкового реєстру за №63233702 від 20 січня 2021 року вбачається, що спадкова справа після смерті ОСОБА_5 не заводилась.
25 серпня 2020 року позивач звернулася із заявою до державного нотаріуса Білозерської державної нотаріальної контори Херсонської області, в якій просила видати на її ім'я свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті батька, ОСОБА_5 .
Зі змісту листа-роз'яснення від 25 серпня 2020 року вбачається, що державним нотаріусом Білозерської державної нотаріальної контори Херсонської області Алпеєвою Т.В. роз'яснено ОСОБА_4 неможливість видачі свідоцтва про право на спадщину у зв'язку з пропуском нею строку для прийняття спадщини.
За загальним правилом право на спадщину виникає в день відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
Відповідно до частини 1 статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Отже, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
За змістом вищезазначеної статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є ті, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Отже, правила частини третьої статті 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.
З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
Разом з тим, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: тривала хвороба спадкоємців; велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
При цьому, судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна та відкриття спадщини, похилий вік, непрацездатність, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови тощо.
Подібна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 11 липня 2018 року у справі № 381/4482/16-ц (провадження № 61-12844св18).
Як вбачається зі змісту позовних вимог та пояснень даних представником позивача під час розгляду справи, єдиною причиною пропуску ОСОБА_4 строку на прийняття спадщини, яку зазначає позивач є її необізнаність щодо наявності спадкового майна. Будь-яких інших обставин, які б створювали спадкоємцю перешкоди у прийнятті спадщини у встановлені законом строки позивачем не зазначені.
Враховуючи, що перешкод для подання заяви у спадкоємця, ОСОБА_4 , не було, а вона не скористалася правом на прийняття спадщини лише через необізнаність про наявність спадкового майна, то суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Зазначені висновки відповідають установленим обставинам справи та нормам матеріального права, а доводи, викладені представником позивача ОСОБА_8 у апеляційній скарзі, цих висновків не спростовують.
Докази та обставини, на які посилається адвокат Устюжина Т.Ю., яка діє від імені та в інтересах ОСОБА_4 , в апеляційній скарзі, були предметом дослідження суду першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом були дотримані норми процесуального права.
Будь-яких інших доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції, апелянтом не наведено.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстави для його скасування або зміни, відповідно до вимог статті 375 ЦПК України, відсутні.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд
постановив:
Апеляційну скаргу адвоката Устюжиної Тетяни Юріївни, поданою від імені та в інтересах ОСОБА_4 , залишити без задоволення.
Рішення Білозерського районного суду Херсонської області від 18 травня 2021 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Повний текст постанови складений 23 жовтня 2021 року.
Головуючий Л.А. Приходько
Судді: Л.В. Базіль
В.О. Бездрабко