Справа №592/7157/21 Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1
Номер провадження 11-сс/816/325/21 Суддя-доповідач - ОСОБА_2
Категорія - арешт майна
18 жовтня 2021 року колегія суддів Сумського апеляційного суду в складі:
головуючого-судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_5
прокурора - ОСОБА_6
володільця майна ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою представника володільця майна ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 11 червня 2021 року про накладення арешту на майно,
Ухвалою слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 11 червня 2021 року клопотання слідчого Сумського РУП ГУНП в Сумській області ОСОБА_9 про арешт майна у кримінальному провадженні №12021200480000229 від 01 лютого 2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, було задоволено частково.
Накладено арешт на:
- транспортний засіб «Богдан 211040» кузов № НОМЕР_1 н.з. НОМЕР_2 ;
- талон державної автомобільної інспекції №049214 на ВАЗ 21070 н.з. НОМЕР_3 ;
- свідоцтво про реєстрацію т/з НОМЕР_4 на Богдан 211040 кузов № НОМЕР_1 ;
- поліс обов'язкового страхування №200989932 на т/з «Богдан 211040» н.з. НОМЕР_2 ;
- ключ у кількості один та ключ в кількості один від сигналізації т/з «Богдан 211040» н.з. НОМЕР_2 .
У задоволенні клопотання слідчого про арешт товарного чека 787 від 18 березня 2021 року на перфоратор Stanley відмовлено та повернути його ОСОБА_10 .
Не погодившись з таким рішенням слідчого судді, захисник підозрюваного ОСОБА_10 , який також є і представником володільця майна ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій просить відмовити у задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на майно, а саме, на транспортний засіб «Богдан 211040» кузов № НОМЕР_1 н.з. НОМЕР_2 ; талон державної автомобільної інспекції №049214 на ВАЗ 21070 н.з. НОМЕР_3 ; свідоцтво про реєстрацію т/з НОМЕР_4 на Богдан НОМЕР_5 кузов № НОМЕР_1 , ключі від сигналізації т/з «Богдан 211040» н.з. НОМЕР_2 .
.
В обгрунтування апеляційних вимог, апелянт вказує, що:
- вилучене майно не має відношення, ні до зареєстрованого злочину, ні до інших, будь-яких, кримінальних правопорушень, воно належить АТ «А-Банк», а в технічному паспорті зазначено володільця ОСОБА_7 ;
- при проведенні обшуку в ухвалі суду зазначались речі які необхідно було відшукати в автомобілі, однак ніяких речей знайдено не було, а вказаний автомобіль вже тривалий час знаходився на території СТО в неробочому стані;
- слідчим в судовому засіданні не наведено доказів, що автомобіль міг бути знаряддям злочину, а тому арешт майна призведе до безпідставного позбавлення користування ним власника та надмірного обмеження звичайних соціально-побутових потреб;
- слідчий суддя, обґрунтовуючи рішення про накладання арешту на майно, не врахував, що ОСОБА_7 , як володілець майна, є матір'ю двох малолітніх дітей - трьох та п'яти років, один з яких є інвалідом з дитинства, транспортний засіб потрібен сім'ї, щоб возити дитину до лікарень, крім того у, володільця майна ОСОБА_7 мається фермерське господарство в 30 км від м. Суми в с. Ступки, за рахунок якого сім'я живе, і позбавлення транспортного засобу значно ускладнить життя сім'ї з малолітніми дітьми.
Апелянт вважає, що клопотання слідчого не підлягає до задоволення, як таке, що не відповідає вимогам ст. 171 КПК України, оскільки в ньому не зазначені обґрунтовані підстави для накладення арешту на майно.
Заслухавши доповідь головуючого-судді щодо змісту оскарженого судового рішення, пояснення володільця майна ОСОБА_7 , яка підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити, думку прокурора, який вважав ухвалу слідчого судді законною, обґрунтованою та просив залишити її без зміни, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Відповідно до п.7 ч.2 ст.131 КПК України арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження.
Відповідно до п.1 ч. 3 ст. 132 КПК України передбачено, що застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
Положеннями ст.ст. 94, 132, 173 КПК України визначено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Відповідно до статті 100 КПК України, на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України, а згідно ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, слідчий суддя, суд накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України.
Перевіряючи законність прийнятого судового рішення про арешт майна в межах поданої апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що при вирішенні питання щодо накладення арешту на майно у даному кримінальному провадженні слідчим суддею вищезазначені вимоги було дотримано повному обсязі.
З матеріалів даного кримінального провадження вбачається, що СВ Сумського РУП ГУНП в Сумській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12021200480000229 від 01 лютого 2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.
07 червня 2021 року ОСОБА_10 було повідомлено про підозру у вчиненні вказаного кримінального правопорушення.
09 червня 2021 року за адресою м. Суми, вул. Білопільський шлях, 26, в ході проведення обшуку транспортного засобу «Богдан 211040» кузов № НОМЕР_1 н.з. НОМЕР_6 в салоні було виявлено та вилучено: талон державної автомобільної інспекції № 049214 на ВАЗ 21070 н.з. НОМЕР_3 ; товарний чек 787 від 18 березня 2021 року на перфоратор Stanley; свідоцтво про реєстрацію т/з НОМЕР_4 на Богдан 211040 кузов № НОМЕР_1 ; поліс обов'язкового страхування № 200989932 на т/з «Богдан 211040» н.з. НОМЕР_6 ; ключ (у кількості один) та ключ (у кількості один) від сигналізації т/з «Богдан 211040» н.з. НОМЕР_6 . Також, вилучений сам т/з «Богдан 211040» кузов № НОМЕР_1 н.з. НОМЕР_6 . Вказане майно визнано речовим доказом постановою слідчого від 09 червня 2021 року.
В рамках даного кримінального провадження до слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми звернувся старший слідчий СВ Сумського РУП ГУНП в Сумській області з клопотанням про накладення арешту на майно виявлене та вилучене в ході огляду місця події 09 червня 2021 року майно.
Ухвалою слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 11 червня 2021 року клопотання слідчого було задоволено та накладено арешт на вищезазначене майно.
Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що матеріалами провадження, а саме, протоколами про результати проведення негласних слідчих дій, протоколом обшуку, постановою про визнання речовими доказами та передачу їх на зберігання, підтверджується те, що зазначений транспортний засіб належить АТ «А-БАНК» та перебуває у користуванні підозрюваного ОСОБА_10 та його дружини ОСОБА_7 . Що зазначений транспортний засіб з документами і ключами, відповідає критеріям, визначеним у ч. 2 ст. 167 КПК України, а саме є знаряддям злочину, зберіг сліди вчинення злочину та може бути використаний, як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Колегія суддів погоджується з таким рішенням слідчого судді та, всупереч доводам апеляційної скарги, вважає, що на час розгляду клопотання слідчого, були законні підстави для арешту майна, за наявності достатніх доказів того, що вказане майно відповідало критеріям, визначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України.
Колегія суддів зазначає, що оскільки станом на момент винесення ухвали зазначений транспортний засіб з документами і ключами, відповідає критеріям, визначеним у ч. 2 ст. 167 КПК України, а саме є знаряддям злочину, зберіг сліди вчинення злочину, тому суд першої інстанції правомірно наклав арешт на майно, а відповідно доводи апелянта про те, що вилучене майно не має відношення, ні до зареєстрованого злочину, ні до інших, будь-яких, кримінальних правопорушень, воно належить АТ «А-Банк», а в технічному паспорті зазначено володільця ОСОБА_7 і що, при проведенні обшуку в ухвалі суду зазначались речі які необхідно було відшукати в автомобілі, однак ніяких речей знайдено не було, а вказаний автомобіль вже тривалий час знаходився на території СТО в неробочому стані, жодним чином не спростовують правомірність накладення арешту на це майно.
При цьому, доводи апеляційної скарги про те, що накладаючи арешт на автомобіль «Богдан 211040», слідчий суддя не врахував, що у ОСОБА_7 є двох малолітніх дітей, один з яких є інвалідом з дитинства і транспортний засіб потрібен, щоб возити дитину до лікарні, що у неї є фермерське господарство, за рахунок якого сім'я живе і позбавлення транспортного засобу значно ускладнить їх життя, колегія суддів вважає такими, що не спростовують правильність висновків суду, оскільки накладення арешту на майно є необхідним для з'ясування усіх обставин справи і запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, що узгоджується з положеннями закону, з яким пов'язане вирішення питання арешту майна.
Таким чином, під час апеляційного перегляду вказаного судового рішення не встановлено обставин, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, крім того, арешт майна є лише одним із заходів забезпечення кримінального провадження, під час досудового розслідування якого перевіряються та уточнюються відомості, які мають значення для встановлення наявності чи відсутності обставин вчинення кримінального правопорушення.
При цьому, колегія суддів враховує і те, що відповідно до положень ч. 2 ст. 174 КПК України, арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Враховуючи вищезазначене колегія суддів вважає ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою та не вбачає підстав для її скасування, у зв'язку з чим вказане судове рішення слід залишити без зміни, а апеляційну скаргу представника володільця майна - без задоволення.
Керуючись ст. ст.170,173,404,405,407,419,422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 11 червня 2021 року, якою часткового задоволено клопотання слідчого Сумського РУП ГУНП в Сумській області ОСОБА_9 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №12021200480000229 від 01 лютого 2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України - залишити без змін, а апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_8 на цю ухвалу - без задоволення.
Ухвала набирає чинності негайно та оскарженню не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4