Справа №729/847/21
Провадження №2-а/751/115/21
21 жовтня 2021 р. місто Чернігів
Новозаводський районний суд міста Чернігова
в складі: головуючого-судді - Павлова В.Г.,
секретаря - Овдій О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання м. Чернігова адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора взводу 1 роти №3 батальйону управління патрульної поліції в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції Цибулько Андрія Володимировича, Департамент патрульної поліції Національної поліції України про скасування про скасування постанови від 02.08.2021 року серії БАА №569480 в справі про адміністративне правопорушення -
І. Стислий виклад позиції позивача та відповідача.
1. ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до інспектора управління патрульної поліції в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції Цибулько А.В. (далі - відповідач 1) та Департаменту патрульної поліції (далі - відповідач 2) про скасування постанови від 02.08.2021 року серії БАА №569480 в справі про адміністративне правопорушення, якою позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.122 КУпАП.
2. Заявлені позовні вимоги обґрунтовані тим, що інспектором поліції безпідставно звинувачено позивача в порушенні вимог п.12.4 ПДР України, оскільки неспростовних доказів в підтвердження факту перевищення нею швидкості в розпорядженні працівника поліції не було.
3. Відповідач 1 надав письмовий відзив, заперечуючи щодо задоволення заявлених позовних вимог, мотивуючи їх безпідставністю та необґрунтованістю, оскільки швидкість руху транспортного засобу під керуванням позивача було зафіксовано за допомогою лазерного вимірювача швидкості TruCam LTI 20/20.
4. Відповідач 2 письмового відзиву не надав.
ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.
5. Представник позивача надіслав до суду клопотання про розгляд справи без його участі.
6. Представник відповідачів у відзиві зазначила про розгляд справи без їх участі.
ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.
7. Ухвалою Бобровицького районного суду від 26.08.2021 року адміністративну справу було передано на розгляд до Новозаводського районного суду м. Чернігова.
8. Ухвалою Новозаводського районного суду від 21.09.2021 року відкрито провадження в справі за правилами спрощеного позовного провадження /а.с.50/.
9. Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу на здійснювалося.
ІV. Обставини встановлені судом та зміст спірних правовідносин.
10. Постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 02.08.2021 року серії БАА №569480 позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.122 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 1700 грн.
11. Як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови, 02.08.2021 року о 11 год. 26 хв. ОСОБА_1 керувала автомобілем KIA CEED /д.н.з. НОМЕР_1 / в населеному пункті позначеному дорожнім знаком 5.45 зі швидкістю 106 км/год, чим порушила п.12.4 ПДР України, та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.4 ст.122 КУпАП. Швидкість руху ТЗ вимірювалась за допомогою лазерного вимірювача швидкості руху TruCam LTI 20/20 №ТС001134.
12. Згідно Сертифікату затвердження типу засобів вимірювальної техніки від 29.08.2012 року лазерний вимірювач швидкості автотранспортних засобів TruCam LTI 20/20 зареєстровано в Державному реєстрі засобів вимірювальної техніки /а.с.37/.
13. Відповідно до Свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 22-01/119765, яке чинне до 17.09.2021 року, лазерний вимірювач швидкості автотранспортних засобів TruCam LTI 20/20 серії №ТС001134 відповідає вимогам технічної документації.
14. Конфіденційність, цілісність та автентичність зареєстрованих даних за допомогою лазерного вимірювача швидкості руху TruCam LTI 20/20 серії № ТС001134 підтверджується експертним висновком Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України /а.с.39/.
15. З переглянутого в судовому засіданні DVD-диска, долученого відповідачем 1 до відзиву, встановлено, що він містить 10 відео-файлів та 1 фото.
Узагальнений зміст вказаних записів зводиться до фіксації відповідачем 1 на прилад TruCam LTI 20/20 серії № ТС001134 рух автомобіля KIA CEED /д.н.з. НОМЕР_1 / в населеному пункті зі швидкістю 106 км/год, а також спілкування позивача з працівниками поліції під час розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Суд звертає увагу на те, що незгода позивача на момент винесення оскаржуваної постанови базується виключно на необізнаності позивача про наявність дорожнього знаку на відповідній ділянці автодороги. Жодних заперечень з приводу визначеної інспектором поліції швидкості за допомогою приладу TruCam позивачка в момент винесення оскаржуваної постанови не висловлювала.
V. Оцінка суду.
16. Згідно вимог ст.14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
17. Відповідно до п.8.1 Правил Дорожнього Руху України, затверджених постановою КМУ України № 1306 від 10.10.2001 року, регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою дорожніх знаків, дорожньої розмітки, дорожнього обладнання, світлофорів, а також регулювальниками.
Згідно п.12.4 ПДР України у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.
18. Складом правопорушення, за яке передбачається адміністративна відповідальність відповідно до ч.4 ст.122 КУпАП є перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п'ятдесят кілометрів на годину.
19. Предметом розгляду даної справи є правомірність дій суб'єкта владних повноважень щодо встановлення адміністративного правопорушення, законність та обґрунтованість постанови про адміністративне правопорушення.
Підставою для прийняття спірної постанови було порушення позивачем Правил дорожнього руху, а саме: перевищення в населеному пункті швидкості руху транспортного засобу на 50 км/год, тобто порушень вимог п.12.4 ПДР України.
20. З системного аналізу вище вказаних норм, вбачається, що для правомірного притягнення позивача до адміністративної відповідальності, відповідачем повинно бути надано докази в підтвердження фіксації швидкості руху транспортного засобу під керуванням позивача в межах населеного пункту.
21. Положеннями ч.1 ст.9 КАС України регламентовано, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
22. Згідно ч.1 ст.78 КАС України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
Так, суд визнає обставинами, що не підлягають доказуванню факт керування 02.08.2021 року позивачем KIA CEED /д.н.з. НОМЕР_1 / в населеному пункті позначеному дорожнім знаком 5.45 та її зупинку працівниками поліції з підстав перевищення швидкості на 56 км/год, яку було зафіксовано на прилад TruCam LTI 20/20 серії № ТС001134.
23. Як вбачається з переглянутих записів на DVD-диску позивач безпосередньо після зупинки її працівниками поліції не заперечувала ані факту перевищення швидкості, ані ставила під сумнів правильність показань технічного приладу.
Позиція незгоди позивача базувалась лише на тому, що вона не бачила дорожнього знаку, який би обмежував швидкість руху транспортного засобу. Разом з тим, доказів неналежної організації дорожнього руху (в частині розміщення дорожнього знаку) матеріали справи не містять.
24. У відповідності до ст.86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
25. Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
26. Отже, в даних правовідносинах зі сторони позивача в обґрунтування надано лише пояснення, що ґрунтується на суб'єктивному не сприйнятті результатів швидкості руху транспортного засобу, а зі сторони відповідача - відеозапис, здійснений сертифікованим приладом TruCam LTI 20/20 серії № ТС001134, на якому ідентифіковано та чітко зафіксовано, що швидкість автомобіля саме позивача становить 106 км/год.
Вказаний висновок посилюється відсутністю на автодорозі потоку транспортних засобів, що унеможливлює помилкову фіксацію відповідачем 1 швидкості іншого транспортного засобу.
27. Згідно з ч.1 ст.9, ст.72, ч.ч.1,2,5 ст.77 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За таких обставин, оцінюючи аргументи позивача щодо неправомірності винесення щодо неї оскаржуваної постанови, суд приходить до висновку, що вищевказані доводи ОСОБА_1 не основані на належних доказах, нічим не підтверджується і спрямовані на спробу ухилитись від адміністративної відповідальності за скоєне адміністративне правопорушення, факт наявності якого, не викликає у суду, жодних сумнівів.
Посилання позивача на візуальне несприйняття дорожнього знаку лише вказує на її неуважність при керуванні транспортним засобом, що не може бути підставою для скасування оскаржуваної постанови.
28. Враховуючи надані в розпорядження суду матеріали в справі про адміністративне правопорушення, суд приходить до переконання, що факт порушення позивачем вимог п.12.4 ПДР України об'єктивно підтверджується показаннями засобу вимірювальної техніки, відеозаписом та фотофіксацією адміністративного правопорушення, які правомірно були покладені відповідачем в основу для винесення оскаржуваної постанови, а відтак підстав для задоволення адміністративного позову не вбачається.
Обставини, що викладені в адміністративному позові, на думку суду, свідчать про певну тенденцію представника позивача моделювання позиції захисту з врахуванням і осмисленням фактичних обставин справи, що не заборонено законом.
29. Відповідач 1, при вирішенні питання про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, діяв розсудливо та пропорційно, оскаржувана постанова від 02.08.2021 року серії БАА №569480 в справі про адміністративне правопорушення винесена з додержанням норм чинного законодавства і з дотриманням необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав та інтересів особи і цілями на досягнення яких спрямовано було рішення про накладення штрафу, а тому підстав для її скасування не вбачається.
30. Клопотання позивача про визнання відеозаписів з TruCam LTI 20/20 та портативного відео-реєстратора неналежними, недостовірними та недопустимими доказами є безпідставним з огляду на наступне.
За змістом ч.ч.1,2 ст.40 Закону України «Про Національну поліцію» поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Відповідно до ч.1 ст.99 КАС України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам'яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).
31. Частинами 1,4 ст.73 КАС України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.
За приписами ст.76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Твердження позивача про фальсифікацію відповідачем відеозаписів наданих в розпорядження суду з метою штучного створення доказів його винуватості є непереконливими.
В даному випадку суд, з огляду на сукупний аналіз наявних матеріалів справи, вважає, що електронний документ - відеозапис з нагрудної камери інспектора патрульної поліції, є документом, який відповідно до вимог ст.251 КУпАП, містить фактичні дані щодо предмету доказування, зокрема - місце, суть порушення та доводи сторін в момент винесення оскаржуваної постанови, а тому є належним та допустимим доказом у справі. Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 12 березня 2018 року по справі № 751/6165/17 (провадження № К/9901/1457/17).
32. Посилання позивача на те, що в оскаржуваній постанові не зазначено прилад на який здійснювалась фіксація швидкості як на підставу для скасування постанови суд вважає не переконливими. Суд вважає, що сукупність досліджених відео записів переконливо свідчать про допущення ОСОБА_1 порушення вимог п.12.4 ПДР України, а відтак за конкретних обставин справи «технічна (механічна) помилка» інспектора поліції не може бути підставою для скасування постанови.
Вказані позивачем недоліки оформлення оскаржуваної постанови не можуть бути самостійною підставою для визнання протиправним такого рішення за умови, якщо позивачем вчинено порушення вимог Правил дорожнього руху, оскільки при розгляді спорів перевага надається змісту документа порівняно з його зовнішньою формою.
Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 24.12.2019 року у справі № 459/1801/17, яка в силу приписів ч.5 ст.242 КАС України та ч.6 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є обов'язковою під час вирішення наведеного спору.
33. Позовна вимога ОСОБА_1 щодо закриття провадження в адміністративній справі є похідною від первісної вимоги про скасування оскаржуваної постанови, з огляду на встановлення правомірності дій суб'єкта владних повноважень, суд приходить до переконання про необхідність відмови в задоволенні позову і в цій частині.
Керуючись ст.ст.3,4,9,72,78,241-246,255,286,293,295-297 КАС України, суд -
В задоволенні позову ОСОБА_1 до інспектора взводу 1 роти №3 батальйону управління патрульної поліції в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції Цибулько Андрія Володимировича, Департамент патрульної поліції Національної поліції України про скасування про скасування постанови від 02.08.2021 року серії БАА №569480 в справі про адміністративне правопорушення - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, або у порядку, передбаченого ч.2 ст.255 КАС України.
Рішення суду може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя В.Г.Павлов