Справа № 740/5925/21
Провадження № 2-з/740/11/21
23 жовтня 2021 року м. Ніжин
Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:
головуючого - судді Карпусь І.М.,
за участю секретаря судового засідання Кубрак Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,
До Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову.
Заявник просить зупинити стягнення на підставі виконавчого напису, виданого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем.
Заяву обґрунтовано тим, що подано позов про визнання вказаного виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Але наразі, державним виконавцем Ніжинського відділу державної виконавчої служби у Ніжинському районі Чернігівської області Північно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Суми) Черних Н.В. відкрито виконавче провадження на підставі вказаного виконавчого напису нотаріуса та вчиняються відповідні виконавчі дії щодо стягнення з заявника коштів з її заробітної плати. Існує ризик того, що до моменту вирішення справи в суді державним виконавцем буде проведене повне стягнення коштів із її заробітної плати, тим самим буде завдано їй збитків і значно утруднить виконання рішення у справі.
Вивчивши матеріали заяви, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК України заява про забезпечення позову подається: до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо.
Заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду) (ч. 1 ст. 153 ЦПК України).
Як передбачено ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно вимог ч. 1, 2 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується:1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.
Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 22.12.2006 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
Як роз'яснено в постанові №9 Пленуму Верховного суду України від 22.12.2006 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Суд звертає увагу, що відповідно до вимог п. 6 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується шляхом зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.
Однак, попри наведені у заяві твердження про подання заявником до суду позову про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, жодних належних та допустимих доказів цьому не подано.
Таким чином, враховуючи відсутність доказів оскарження боржником у судовому порядку виконавчого напису нотаріуса, стягнення на підставі якого заявник просить зупинити, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви.
Одночасно суд роз'яснює, що заявник не позбавлений можливості звернутися до суду із заявою про забезпечення позову разом з позовною заявою про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
На підставі викладеного, керуючись ст.149-153 ЦПК України, суд
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви відмовити.
На ухвалу суду може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання.
Суддя І.М. Карпусь