Ічнянський районний суд Чернігівської області
Провадження№ 1-кп/733/110/21
Єдиний унікальний №733/1083/21
Вирок
Іменем України
21 жовтня 2021 року м.Ічня
Ічнянський районний суд Чернігівської області
в складі : головуючого судді - ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
за участі прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ічня Чернігівської області кримінальне провадження №12021270330000813 від 10.08.2021 р. за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Рожнівка Ічнянського району Чернігівської області, місце проживання та реєстрації : АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, одруженого, з повною загальною освітою, пенсіонера, раніше не судимого, у вчинені кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст.121 КК України,-
ОСОБА_4 обвинувачується в тому ,що 10 серпня 2021 року, близько 08 год.30 хв. по місцю свого проживання в АДРЕСА_1 між ОСОБА_4 та його дружиною ОСОБА_5 раптово виникла сварка. У ході даної сварки, ОСОБА_4 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння та передбачаючи настання суспільно- небезпечних наслідків своїх дій, пов'язаних із заподіянням тяжкої шкоди здоров'ю потерпілої, з метою спричинення тілесних ушкоджень своїй дружині, взяв у праву руку молоток, який знаходився в коридорі будинку та умисно наніс ним ОСОБА_5 не менше трьох ударів у область життєво важливого органу - голови, а саме її лівої тім'яної ділянки, чим спричинив ОСОБА_5 тілесні ушкодження у виді відкритої непроникаючої черепно-мозкової травми у формі переломів кісток склепіння та основи черепа, правобічної субдуральної гематоми, субарахноїдального крововиливу, трьох забійних ран у лівій тім'яній ділянці, які згідно висновку судово-медичної експертизи №210 від 06.09.2021 року відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя.
Таким чином, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачений ч. 1 ст. 121 КК України - умисне тяжке тілесне ушкодження, кваліфікуючими ознаками якого є умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.
Цивільний позов по справі не заявлений.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю та підтвердив суду обставини, викладені у обвинувальному акті щодо вчинення ним вищевказаного злочину. В скоєному щиро розкаявся, просив суворо не карати та запевнив, що в подальшому більше не буде вчиняти кримінальних правопорушень.
Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні не оспорював факт вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 Кримінального кодексу України при вищезазначених обставинах, повністю визнає свою вину, з'ясувавши, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також їм роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, суд, керуючись ч. 3 ст. 349 КПК України , визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Таким чином, дії ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч.1 ст.121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, кваліфікуючими ознаками якого є умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.
Відповідно до ст. 65 КК України, при призначенні виду і міри покарання суд враховує суспільну небезпеку вчиненого кримінального правопорушення (злочину), особу обвинуваченого. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення має бути призначене покарання необхідне і достатнє для виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного, які підлягають обов'язковому врахуванню. Під час вибору покарання мають значення обставини, які його пом'якшують та обтяжують, відповідно до положень статей 66 та 67 КК України.
Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_4 - суд визнає визнання вини та щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.
Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченому ОСОБА_4 згідно п.6-1 ст.67 КК України є вчинення кримінального правопорушення стосовно дружини.
Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання за вчинене кримінальне правопорушення, суд враховує наступне.
Відповідно до вимог статей 50, 65 Кримінального кодексу України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження вчинення нових злочинів. Це покарання має відповідати принципам справедливості, співмірності й індивідуалізації. Для вибору такого покарання суд повинен урахувати ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини його вчинення, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу винного, обставини, що впливають на покарання, ставлення винної особи до своїх дій, інші обставини справи, які впливають на забезпечення відповідності покарання характеру й тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та наділяють суд правом вибору щодо розміру призначеного покарання, завданням якого є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки вищезазначених обставин, що впливають на покарання, а її реалізація становить правозастосовну інтелектуально-вольову діяльність суду, в рамках якої і приймається рішення про можливість виправлення засудженого.
Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини, який у своїх рішеннях (справа Довженко проти України ) зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема, відповідним обґрунтуванням обраного рішення в процесуальному документі суду тощо.
Виходячи з принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу.
В даному випадку, при обранні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_4 відповідно до ст. 65 Кримінального кодексу України, суд враховує характер і ступінь тяжкості скоєного ним кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, пом'якшуючі та обтяжуючі покарання обставини, вік та майновий стан обвинуваченого.
За таких обставин, враховуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, приймаючи до відома досудову доповідь органу з питань пробації щодо соціально-психологічної характеристики обвинуваченого,який на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не знаходиться суд вважає, що обвинуваченому слід призначити покарання у виді позбавлення волі у межах, встановлених санкцією статті Особливої частини Кримінального кодексу України, за якою він обвинувачується, і яка передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, оскільки відсутні умови і підстави призначення обвинуваченому покарання із застосуванням ст.69 КК України.
Проте, зважаючи на те, що обвинувачений щиро розкаявся у скоєному, зробив належні висновки та дав критичну оцінку своїм злочинним діям, раніше не судимий, суд вважає, що виправлення обвинуваченого можливе без реального відбуття призначеного йому покарання, однак в умовах здійснення контролю за його поведінкою в період строку звільнення від покарання з покладенням обов'язків, передбачених ст. ст. 75, 76 Кримінального кодексу України.
Суд вважає, що зазначені обставини дійсно можуть бути підставою для застосування даної міри покарання, бо ще не втрачена можливість соціальної реабілітації та виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства, що також підтверджується його поведінкою після вчинення кримінального правопорушення, яка свідчить про дійсне прагнення стати на шлях виправлення і перевиховання.
Дане покарання, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчиненню ним нових кримінальних правопорушень. Крім того, призначення такого покарання є дотриманням судом принципів рівних можливостей та справедливого судового розгляду , встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року та не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини та нормам кримінального законодавства України
Процесуальні витрати відсутні.
Запобіжний захід стосовно обвинуваченого не обирався.
Питання щодо речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 Кримінального процесуального України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 349 , 368 , 370 , 374 , 376 КПК України , суд,-
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчинені кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст.121 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком 5 (п'ять) років.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку - 3 (три) роки не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки.
На підставіп.п.1, 2 ч.1, п.2 ч.3 ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_4 періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Речові докази: халат, рушник, хустка та спортивні штани, молот з дерев'яною ручкою, які поміщені до камери зберігання речових доказів - знищити.
Вирок може бути оскаржений до Чернігівського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги через Ічнянський районний суд Чернігівської області, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1