Справа № 748/1205/21
Провадження № 2/750/1713/21
23 жовтня 2021 року м. Чернігів
в складі судді Коверзнева В. О.
учасники судового процесу:
секретар судового засідання - Хамайко С. В.
представник позивача - адвокат Сагаль С. В.
відповідач - ОСОБА_1
представник співвідповідача ОСОБА_2 - адвокат Лопатка В. М.
представник органу опіки та піклування - Змійок А. А.
розглянув у відкритому судовому засіданні (в порядку загального позовного провадження) цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про виселення з квартири з наданням іншого жилого приміщення
третя особа без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів - Чернігівська міська рада
у справі бере участь Управління (служба) у справах дітей Чернігівської міської ради, що діє як орган опіки та піклування
І. СУТЬ СПОРУ
1.1. 26.05.2021 товариство з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 (далі - відповідачі) про виселення відповідачів з квартири АДРЕСА_1 (далі - Квартира) з наданням їм Чернігівською міською радою житлового приміщення з житлового фонду соціального призначення.
1.2. В обґрунтування позову зазначає, що позивач є власником Квартири, в якій проживають відповідачі. Право власності на Квартиру виникло у позивача в зв'язку з невиконанням відповідачкою ОСОБА_4 умов договору про надання споживчого кредиту і зареєстровано в Реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Рішенням Апеляційного суду Чернігівської області від 25.07.2017 задоволено апеляційну скаргу позивача, при цьому відповідача ОСОБА_2 визнано таким, що втратив право користування Квартирою, та усунено перешкоди в користуванні Квартирою шляхом зобов'язання ОСОБА_2 надати позивачеві безперешкодний доступ до Квартири.
Втім, відповідач ОСОБА_2 й надалі проживає в Квартирі разом із членами своєї сім'ї (іншими відповідачами), чим створює перешкоди у вільному розпорядженні квартирою.
ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ СУДУ ТА УЧАСНИКІВ У СПРАВІ
2.1. Ухвалою судді від 23.06.2021 відкрито провадження в цивільній справі № 748/1205/21, яку призначено до судового розгляду в порядку загального позовного провадження.
Цією ж ухвалою учасникам справи запропоновано подати до суду процесуальні заяви по суті справи (а.с. 56, 57).
2.2. Користуючись своїми процесуальними правами, третя особа подала суду письмові пояснення вказуючи на те, що відповідачі не перебувають на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов і не зверталися із заявою про зарахування на соціальний квартирний облік у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 № 682.
За таких обставин, відсутні підстави для надання відповідачам соціального житла, що, на думку третьої особи, є підставою для відмови в задоволенні позову (а.с. 69-72).
2.3. Ухвалою суду від 06.08.2021, яку постановлено за результатом проведення підготовчого засідання, закрито підготовче провадження в справі, яку призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні; залучено до участі в справі в якості органу опіки та піклування Управління (службу) у справах дітей Чернігівської міської ради через те, що співвідповідачка ОСОБА_6 є неповнолітньою особою; зобов'язано орган опіки та піклування надати суду висновок про шляхи розв'язання спору (а.с. 103, 104).
2.4. На виконання ухвали суду від 06.08.2021, орган опіки та піклування надіслав суду висновок про недоцільність виселення з Квартири неповнолітньої відповідачки ОСОБА_6 у зв'язку з ненаданням позивачем доказів гарантованого забезпечення дитини іншим жилим приміщенням у разі її виселення (а.с. 111, 112).
ІІІ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
3.1. Представник позивача пред'явлений позов підтримав.
3.2. Відповідач ОСОБА_1 позов не визнав з підстав відсутності в нього іншого житла.
3.3. Представник співвідповідача ОСОБА_2 - адвокат Лопатка В. М. позов також не визнав. Він вважає, що в разі виселення відповідачів з Квартири буде порушено їхнє право на житло, яке гарантовано статтею 47 Конституції України та статтею 8 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
3.4. Представник органу опіки та піклування підтримав висновок про недоцільність виселення неповнолітньої відповідачки ОСОБА_6 через відсутність у неї права на інше жиле приміщення та просив суд відмовити в задоволенні позову в цій частині.
ІV. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ, ЯКІ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
4.1. 20.06.2008 акціонерний комерційний інноваційний банк «УкрСиббанк» (далі - Банк) уклав з відповідачкою ОСОБА_4 . Договір про надання споживчого кредиту № 11363082000, на підставі якого надав їй кредит у сумі 51000 доларів США, строком до 19.06.2018, зі сплатою 15 % річних (далі - Договір; а.с. 25-28).
З метою забезпечення належного виконання умов Договору, того ж дня Банк уклав з відповідачем ОСОБА_2 . Договір іпотеки № 30305Z148, за яким відповідач ОСОБА_2 передав в іпотеку Банку Квартиру, яка на той час належала йому на праві власності на підставі Свідоцтва про право власності від 31.05.2008 (а.с. 29, 30, 37, 38).
4.2. 13.02.2012 Банк уклав із позивачем Договір факторингу № 2 про передачу у власність права вимоги за Договором (а.с. 31-33).
Того ж дня Банк уклав із позивачем Договір відступлення права вимоги за Договором іпотеки № 30305Z148 (а.с. 34-36).
4.3. 21.01.2016 відбулася процедура звернення стягнення на Квартиру в позасудовому порядку та державна реєстрація за позивачем права власності на неї на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про що внесено відповідний запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно (а.с. 37).
Набуте позивачем право власності на Квартиру відповідачем ОСОБА_2 у судовому порядку не оскаржувалося.
4.4. Рішенням Апеляційного суду Чернігівської області від 25.07.2017 частково задоволено позов товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект», при цьому визнано відповідача ОСОБА_2 таким, що втратив право користування Квартирою з одночасним усуненням ним перешкод у користуванні Квартирою шляхом надання позивачеві безперешкодного доступу до неї (а.с. 40, 41).
4.5. Як убачається з довідки Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради (а.с. 39), станом на 21.04.2021 в Квартирі зареєстровані та постійно проживають відповідачі по справі, при цьому відповідачка ОСОБА_6 є неповнолітньою особою.
V. РЕЛЕВАНТНІ НОРМИ ПРАВА, ЩО РЕГУЛЮЮТЬ СПІРНІ ПРАВОВІДНОСИНИ, ТА ВИСНОВКИ СУДУ
5.1. Відповідно до частини першої статті 316 Цивільного кодексу України (далі - Кодекс) правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Згідно з частиною першою статті 317 Кодексу власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Таким чином, позивач як законний власник Квартири має право вільного розпорядження нею незалежно від волі відповідачів.
5.2. За приписом частини першої статті 109 Житлового кодексу Української РСР виселення із займаного жилого приміщення допускається з підстав, установлених законом. Виселення проводиться добровільно або в судовому порядку. Громадянам, яких виселяють з жилих приміщень, одночасно надається інше постійне жиле приміщення, за винятком виселення громадян при зверненні стягнення на жилі приміщення, що були придбані ними за рахунок кредиту (позики) банку чи іншої особи, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення. Постійне жиле приміщення, що надається особі, яку виселяють, повинно бути зазначено в рішенні суду.
Статтею 4 Житлового кодексу Української РСР до житлового фонду соціального призначення віднесено квартири в багатоквартирних жилих будинках, садибні (одноквартирні) жилі будинки, а також жилі приміщення в інших будівлях усіх форм власності, що надаються громадянам, які відповідно до закону потребують соціального захисту.
Підпунктами 5, 6 пункту «б» статті 30 Закону України «Про місцеве самоврядуванняв Україні» повноваження з обліку відповідно до закону житлового фонду, здійснення контролю за його використанням; надання відповідно до закону громадянам, які потребують соціального захисту, безоплатного житла або за доступну для них плату - віднесено до делегованих повноважень виконавчих органів місцевого самоврядування.
5.3. Аналіз наведених у пункті 5.2 цього рішення законодавчих положень дає суду підстави для висновку, що виселення відповідачів з Квартири можливо виключно за умови зазначення в рішенні суду конкретного постійного жилого приміщення, яке підлягає виділенню їм за рахунок житлового фонду соціального призначення Чернігівської міської ради.
Зазначене напряму впливає на права та обов'язки виконавчого комітету Чернігівської міської ради, що виконує делеговані повноваження у сфері надання громадянам житла.
Всупереч цьому, при зверненні до суду позивач не залучив до участі в справі в якості належного співвідповідача виконавчий комітет Чернігівської міської ради; не звертався до суду з клопотанням про залучення цієї особи в якості співвідповідача в підготовчому засіданні або до початку розгляду справи по суті і представник позивача, а в силу положень статті 51 ЦПК України суд позбавлений права самостійно ініціювати або вирішувати вказане питання.
5.4. Оскільки вирішення судом позовної вимоги про виселення відповідачів з Квартири неможливо без одночасного вирішення питання забезпечення їх постійним житлом за рахунок житлового фонду соціального призначення, вважається, що вимога позивача про надання жилого приміщення Чернігівською міською радою, яка бере участь у справі в якості третьої особи, - заявлена до неналежних відповідачів, що є безумовною підставою для відмови в задоволенні позову.
6. Керуючись статтями 81, 258, 259, 263-265, 355 ЦПК України,
6.1. У задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про виселення з квартири з наданням іншого жилого приміщення відмовити.
6.2. Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду протягом 30 днів від дня проголошення.
Суддя В. О. Коверзнев