Справа №766/23081/18
Пров. №2/766/3041/21
18 жовтня 2021 року м. Херсон
Херсонський міський суд Херсонської області у складі: головуючого - судді Ус О.В., секретар судового засідання Савчук В.В., з участю представника позивача адвоката Пацалової Т.В., відповідачки ОСОБА_1 та її представника та представника відповідача ОСОБА_2 (за довіреностями) ОСОБА_3 , законного представника неповнолітньої ОСОБА_4 - ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань міського суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_7 , треті особи: виконавчий комітет Херсонської міської ради (орган опіки та піклування), Служба у справах дітей виконавчого комітету Корабельної районної у м. Херсоні ради про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням,-
Позивач ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати такими, що втратили право користування квартирою АДРЕСА_1 колишніх членів його сім'ї, а саме: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_7 2008 р.н., мотивуючи тим, що за ордером №00896 від 15.05.1990 року він є основним та єдиним квартиронаймачем житлового приміщення, окрім нього у квартирі зареєстровані колишні члени його родини - відповідачі. Зазначає, що відповідачі не проживають у спірному житловому приміщенні з 2009 року, за весь час реєстрації у спірному житловому приміщенні, останні жодного разу не несли витрат щодо сплати комунальних платежів, проведення внутрішньодомових чи квартирних ремонтів. Внаслідок чого ще з 2006 року почали зростати борги за комунальні послуги у вищевказаній квартирі.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 03.12.2018 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження та призначено судовий розгляд.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 20 грудня 2018 року, задоволено клопотання позивача про виклик та допит свідків, судове засідання відкладено.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 11 березня 2019 року залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Херсонську міську раду, у справі оголошено перерву.
25.03.2019 року представником Херсонської міської ради подані письмові пояснення щодо позову в яких вказала, що не погоджується з позовними вимогами, оскільки позивач не має права власності на спірне житлове приміщення, оскільки ні ордер на вселення в житловому приміщенні ні договір найму не наділяють особу таким правом, отже виходячи з наведеного, позовна заява не підлягає задоволенню оскільки позивач не має права власності на вказане житлове приміщення у зв'язку з чим не може вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження майном.
18.04.2019 року представником позивача подано заяву про залучення до матеріалів справи додаткових письмових доказів.
26.06.2019 року представником Херсонської міської ради подано клопотання про долучення доказів.
08.10.2019 року представником позивача подано клопотання про долучення доказів.
09.10.2019 року представником відповідачки ОСОБА_1 подано заперечення на позовну заяву в яких вказав, що позивач не є власником квартири АДРЕСА_1 , у 2009 році за рішенням Комсомольського районного суду м. Херсона Богатиренко І.В., ОСОБА_2 та ОСОБА_7 в примусовому порядку були вселені до квартири, проте на сьогоднішній день позивач не дає можливості відповідачам потрапити у житло. Тобто, відсутність відповідачів за місцем їх реєстрації, не може бути визнано судом, як відсутність без поважних причин, оскільки відповідачі відсутні за місцем реєстрації через те, що позивач чинить їм перешкоди у користуванні своїм житлом. Просив відмовити у задоволенні позову.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 10 жовтня 2019 року задоволено клопотання представника відповідача ОСОБА_1 про виклик та допит свідків.
27.01.2020 року представником позивача подано відповідь на відзив відповідача ОСОБА_1 в якому вказала, що доводи відповідача ОСОБА_6 , викладені у відзиві, безпідставні, необґрунтовані та такі, що не заслуговують на увагу суду. Просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 05.02.2020 року задоволено клопотання представника позивача про виклик та допит свідків.
10.02.2020 року ОСОБА_2 ОСОБА_5 подано відзив на позовну заяву, у якому просили відмовити у задоволенні позову. Обгрунтування аналогічно відзиву ОСОБА_1 .
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 27.04.2020 року задоволено клопотання представника позивача про виклик та допит свідків.
16.10.2020 року представником позивача подано клопотання про долучення доказів.
19.10.2020 року представником відповідачки подано клопотання про долучення доказів.
Ухвалами Херсонського міського суду Херсонської області від 21.0.2020 року витребувано докази, від 25.03.2021 року застосовано заходи процесуального примусу за невиконання ухвали про витребування доказів, зобов'язано надати інформацію.
16.06.2021 р. стороною позивача надано додаткові докази.
26.07.2021 р. від позивача надійшла заява про розгляд справи у його відсутність з огляду на стан його здоров'я.
В судовому засіданні 18.10.2021 р. з занесенням до протоколу судового засідання відмовлено у задоволенні клопотання про витребування доказів з АТ «Херсонгаз» через визнання представником позивача адвокатом Пацаловою Т.В. обставини відключення у спірній квартирі газопостачання.
Представники третьої особи в судове засідання не з'явилися, суду поданий висновок щодо недоцільності визнання малолітньої такою, що втратила право користування житловим приміщенням та пояснення міської ради.
В ході судового розгляду позивач підтримав позовні вимоги та пояснив, що він з колишньою дружиною ОСОБА_1 , що вона проживає в будинку, а він в квартирі, але в потім у 2009 році вона вселилася до квартири за судовим рішенням та проживала там місяць приблизно у 2009-2010 роках. Він не чинів перешкод відповідачем у проживанні в будинку, вони за квартиру не сплачують. В подальшому в ході розгляду справи був представлений представником адвокатом Пацаловою Т.А., яка позов підтримала в повному обсязі та просила його задовольнити, визнати відповідачів такими, що втратили право користування житловим приміщенням, з підстав, вказаних у позовній заяві.
Відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , їх представник за довіреністю ОСОБА_3 законний представник малолітньої ОСОБА_7 - ОСОБА_5 , позов не визнали, оскільки позивач постійно створює умови, які перешкоджають нормальному проживанню в квартирі.
Допитана в судовому засіданні 22.01.2019 р. свідок ОСОБА_8 суду пояснила, що вона голова правління ОСББ, який було створено у квітні 2016 року. У вказаний час вона знайомилася з мешканцями будинку. Спірна квартира не приватизована, однак, ОСОБА_9 хоча і не голосував за обрання членів ОСББ, оскільки не є власником, але всі рішення виконував. Їй відомо, що по квартирі існують борги. Всередині квартири жодного разу не була.
Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні 22.01.2019 р. показав, що є сусідом позивача, відповідачі - син, невістка та онук позивача 10 років не проживають у спірній квартирі.
Допитана в судовому засіданні 22.01.2019 р. свідок ОСОБА_11 суду пояснила, що проживає у будинку АДРЕСА_2 тридцять років. Вона проживає на третьому поверсі, а ОСОБА_6 на 5. ОСОБА_12 (син позивача) приблизно 10-11 років не проживає у квартирі, а ОСОБА_13 вона бачить регулярно, ОСОБА_14 (перша дружина позивача) взагалі не пам'ятає, може колись і бачила. Онуку позивача - ОСОБА_15 бачила лише коли вона була ще маленькою.
Свідок ОСОБА_16 (мама дружини сина позивача) в судовому засіданні 21.10.2020 року показала, що їй відомо, що ОСОБА_12 та ОСОБА_17 одружилися у 2000 році, спірна квартира була їм дарунком на весілля, вони в'їхали та проживали в ній до 2008 року, у них народилася ОСОБА_15 . Позивач купував дитині речі, подарунки. У 2009 році ОСОБА_15 був рік, ОСОБА_9 знайшов іншу жінку та проживав по АДРЕСА_3 , ОСОБА_18 з ОСОБА_17 у квартирі зробили ремонт. Позивач зламав замки та поламав усе у квартирі, змінив замки, зникли дитячі речі, вони зверталися до поліції, він створював перешкоди у користуванні квартирою. ОСОБА_18 з донькою та онукою пішли на інше місце проживання, оскільки ОСОБА_9 у квартирі усе зняв. ОСОБА_19 боїться діда. З 2000 року по АДРЕСА_4 відповідачі проживали увесь час, не проживають лише деякий час через погані вчинки позивача. Вона приходить у гості. Квартира складається із двох кімнат, балкон. У квартирі проживають позивач та його нова дружина. Раніше у квартирі були гарні умови, до того часу як все не зламав позивач.
Допитана в судовому засіданні 21.10.2020 року свідок ОСОБА_20 суду пояснила, що є сусідкою позивача. Їй відомо, що коли онуці позивача ОСОБА_15 був 1 рік, сім'я ОСОБА_21 виїхала зі спірної квартири. ОСОБА_22 казала, що їм запропонували будинок або квартиру. Відповідачі у квартирі не проживають 11 років. Останнім часом, приходили до квартири на півгодини, а може й ночували. Почали навідуватися до квартири з зими. Вона проживає на першому поверсі та всіх бачить, хто проживає. Вона не виключає, що в її відсутність відповідачі могли приходити до квартири. Вони спускали воду у трубах, а у спірній квартирі повна розруха, на її думку вона не є жилою. Одна лише кімната житлова, інша ні, їй ключі давав ОСОБА_18 . Хто вивозив з квартири ванну, унітаз, газову плиту їй невідомо. На квартирі є відеокамера, сигналізація, були ключі. У грудні 2019 р. з поліцією приходили відповідачі та зламали замок. Хто саме демонтував та вивозив речі вона не бачила, бачила лише, що речі вивозять.
В судовому засіданні 21.10.2020 року була допитана свідок ОСОБА_23 , яка суду пояснила, що є сусідкою позивача, проживає у будинку з1983 року. У 90 роках квартиру отримав ОСОБА_24 . Його син ОСОБА_18 на той час ходив до школи, як і її дитина, проживала сім'я ОСОБА_24 до 2000 року. Потім з 2010 року у квартирі проживали ОСОБА_18 та ОСОБА_22 з донькою ОСОБА_15 , у них квартира була чистенька, прибрана, акуратна. Коли ОСОБА_15 ще року не було, ОСОБА_22 повідомила, що йде проживати у будинок, а у квартирі будуть мешкати ОСОБА_9 та його нова дружина. Потім, відповідачі передумали та почалися судові тяганини. У 2009 р. бачила, що у квартирі відсутня ванна та унітаз. У 2009 р. відповідачі вже не проживали у квартирі. ОСОБА_9 у квартирі проживає у зимовий період в одній кімнаті, а друга кімната зачинена. У квартирі відсутній газ, гаряча вода, відсутні взагалі умови для проживання дитини. Ремонт у квартирі робився ще до народження ОСОБА_15 , робив його ОСОБА_18 .
Допитаний в судовому засіданні 21.10.2020 року свідок ОСОБА_25 суду пояснив, що сторони його сусіди. ОСОБА_1 проживає через будинок від нього, а ОСОБА_9 на ОСОБА_26 бачить зранку та у вечері на АДРЕСА_5 не проживає з ОСОБА_27 , де саме він проживає йому не відомо, відомо лише що десь в районі Краснознам'янки. Іван Андрійович по АДРЕСА_6 проживав лише до поділу будинку.
Свідок ОСОБА_28 в судовому засіданні 21.10.2020 року показала, що ОСОБА_29 проживає 10 років на вул. Стуса через будинок від неї. Раніше вони спілкувалися близько, а з моменту сусідства вона її не підтримує. Ірину бачить о 7 годині ранку, вона рухається в іншу сторону ніж її чоловік, коли йде на роботу, також бачить як ОСОБА_14 повертається додому з роботи. Підтвердити, що ОСОБА_30 не буває в квартирі по АДРЕСА_4 не може, оскільки вона там не проживає.
Допитана в судовому засіданні 21.10.2020 року свідок ОСОБА_31 суду пояснила, що працює поштаркою, позивач споживач послуг Укрпошти. ОСОБА_6 проживає за адресою: АДРЕСА_7 , та отримує за вказаною адресою пошту. Вона працює поштаркою з 1991 року. Коли приходить кореспонденція на ім'я ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , сусіди кажуть, що останні не проживають за вказаною адресою. Вона знає усіх мешканців пенсіонерів на своїй дільниці. Судові повістки на відповідачів приходили, однак вона їх не вручала, оскільки адресатів не було за вказаною в кореспонденції адресою.
Свідок ОСОБА_32 (допитана в судовому засіданні 21.10.2020 року) пояснила, що спірну квартиру отримав батько її племінника. Ірина проживає по вул. Енгельса, а ОСОБА_33 на ОСОБА_34 . Ірина до 2000 року проживала на ОСОБА_35 , діти проживали десь на ОСОБА_36 , вона з ними не спілкується. ОСОБА_33 проживав на ОСОБА_35 , а потім почав проживати на ОСОБА_34 після розлучення.
Допитаний в судовому засіданні 21.10.2020 року свідок ОСОБА_37 суду пояснив, що позивач його сусід. ОСОБА_38 мешкає по АДРЕСА_6 , бачить її кожен день, ОСОБА_18 зі своєю родиною проживає на Забалке або ОСОБА_39 , але точно не знає. Зранку та увечері бачить ОСОБА_40 . Будинок поділений на дві частини, на ОСОБА_35 , 73 мешкає ОСОБА_38 , а її сусід ОСОБА_33 , також проживає у іншій частині.
Допитана в судовому засіданні 21.10.2020 року свідок ОСОБА_11 суду пояснила, що сторони сусіди. ОСОБА_33 та ОСОБА_41 мешкають у під'їзді років 10. ОСОБА_9 мешкає разом з ОСОБА_41 на 3 поверсі у 104 квартирі, більше там ніхто не мешкає. Вона проживає в будинку АДРЕСА_8 роки, ОСОБА_33 з родиною заїхали пізніше, у них був син ОСОБА_18 , який потім одружився, виїхав ОСОБА_18 з дружиною з квартири приблизно у 2012 році. Потім в квартирі проживав один позивач, знає, що приходили ОСОБА_18 з дружиною та виявляли бажання проживати в квартирі, приїжджали правоохоронні органи, на час її допиту в квартирі більше проживають ОСОБА_33 с дружиною. В самій квартирі АДРЕСА_9 вона не була жодного разу, звичайно вона не може стверджувати, що в квартиру відповідачі не приходять.
ОСОБА_42 , яка є рідною сестрою дружини відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_5 , при допиті її в якості свідка пояснила, що позивач створив умови за яких дитина не може проживати в квартирі. При цьому квартиру на весіллі її сестри з ОСОБА_18 його батьки подарували новій родині. З 2009 року позивач та його нова дружина створюють перешкоди у проживанні в квартирі, в тому числі дебоширять, скандалить, розливає їдкі речовини. Коли ОСОБА_22 з ОСОБА_18 не було дома, ОСОБА_9 зламав замки та вивіз з квартири люстру, ванну тощо. Ремонт в квартирі робив ОСОБА_18 з ОСОБА_22 . Був час коли позивач поселив ОСОБА_22 з ОСОБА_18 у свою частину будинку, а потім вигнав. Позивач при дитині ходить в туалет, називає онуку поганими та образливими висловами. У літній період позивач не проживає у квартирі, а приїжджає лише на зимовий період. Вказала, що в квартирі одна кімната, яка «виділена» відповідачам, інша кімната позивача.
Суд, заслухавши вступні слова сторін, допитавши свідків, встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.
12 вересня 1980 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_43 зареєстровано шлюб. внаслідок чого остання змінила прізвище на ОСОБА_24 . що підтверджено свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_1 (арк. справи 17 том 1).
За довідкою від 24.07.2018 року ОСББ «Богуна 78» за вих. №14, ОСОБА_6 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_7 та є головним квартиронаймачем згідно ордеру №00896 від 15.05.1990 року (том 1 арк. справи 12).
Відповідно до технічного паспорту складеного 19.01.2017 року на квартиру АДРЕСА_1 документи на вказану квартиру не оформлені (том 1 арк. справи 10-11).
ОСОБА_6 проживає у квартирі, що розташована за адресою: АДРЕСА_7 , загальною площею 27,75 кв.м., власником особистого рахунку є ОСОБА_6 , будинок знаходиться на балансі Міського житлового управління, сім'я складається з чотирьох чоловік, з них ОСОБА_6 (квартиронаймач), ОСОБА_1 (колишня дружина), ОСОБА_2 (син), ОСОБА_7 2008 р.н. (онука), що підтверджується довідкою виданою ТОВ «Шумен (том 1 арк. справи 13).
За актом №1 від 31.01.2017 р. складеним головою правління ОСББ "Богуна 78" та сусідами ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ОСОБА_20 , ОСОБА_30 , 1960 р.н., ОСОБА_12 , 1982 р.н., ОСОБА_7 , 2008 р.н. зареєстровані за адресою: АДРЕСА_7 , але фактично не проживають з 2009 року (арк. справи 21 том 1). Аналогічний за змістом акт складено 09.08.2018р. за №4 (арк. справи 22 том 1).
26.10.2006 року заочним рішенням Комсомольського районного суду м. Херсона з ОСОБА_6 стягнуто на користь Відкритого акціонерного товариства "Херсонгаз" заборгованість за послуги з газопостачання у розмірі 927,16 грн. (арк. справи 23 том 1).
Згідно довідки виданої 24.09.2015 року ТОВ «Шумен», заборгованість ОСОБА_6 за квартплату станом на 01.09.2015 року складає 905,52 грн. (том 1 арк. справи 24).
За довідкою №б/н від 23.01.2017 р., виданої ТОВ КК "Шумен", ОСОБА_6 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_7 заборгованості за квартплату станом на 01.07.2016 р. не має (арк. справи 26 том 1).
Заборгованість ОСОБА_6 за послуги водопостачання та водовідведення, що надаються за адресою: АДРЕСА_7 , складає 4844,52 грн, що підтверджено довідкою від 09.04.2010 року №15/424 (том 1 арк. справи 27).
04.09.2014 року Комсомольським районним судом м. Херсона, видано судовий наказ, яким стягнуто з ОСОБА_6 на користь МКП "Виробниче управління водопровідного каналізаційного господарства м.Херсона" заборгованість за оплату житлово-комунальних послуг (водопостачання та водовідведення) у розмірі 11436,51 грн (арк. справи 28 том 1).
За довідкою №1354 виданою КП «Херсонтеплоенерго» 19.05.2010 року, заборгованість ОСОБА_6 за опалення та гарячу воду станом на 01.05.2010 року становить 6979,26 грн. (том 1 арк. справи 30).
ОСОБА_7 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 її батьками є ОСОБА_12 та ОСОБА_5 , що підтверджено свідоцтвом про народження серія НОМЕР_2 від 26.02.2008 року (том 1 арк. справи 120).
За інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта №158989487 від 11.03.2019 р., нерухомого майна за ОСОБА_12 не зареєстровано (арк. справи 122 том 1).
За інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта №159167852 від 12.03.2019 р., за ОСОБА_30 зареєстровано 53/100 частин домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_6 ; інша частина 47/100 домоволодіння зареєстрована за ОСОБА_6 (арк. справи 123 том 1).
З довідки, виданої 06.06.2019 року за вих. №17/106 Управлінням обліку, розподілу та приватизації житла Херсонської міської ради, вбачається, що згідно з архівними даними управління обліку, розподілу та приватизації житла міської ради квартира АДРЕСА_1 є неприватизованою, питання укладення договору найму вищезазначеної квартири також не розглядалось (том 1 арк. справи 136).
Відповідно до рішення Виконавчого комітету Комсомольської районної ради народних депутатів №71 від 09.02.1990 року, спірна квартира надана ОСОБА_4 та члену його родини ОСОБА_44 , що підтверджено архівним витягом (арк. справи 154 том 1). В судовому засіданні з пояснень сторони позивача встановлено. що ОСОБА_4 є батьком позивача ОСОБА_6 .
За п. 22 розпорядження №164-р виконавчого комітету Херсонської міської ради народних депутатів, дозволено внутріміський обмін між родинами ОСОБА_4 та родиною його сина ОСОБА_6 (родина з трьох осіб) (арк. справи 167 том 1).
Відповідно до довідки від 26.09.2019 року за вих. №11 ОСББ «Богуна 78», ОСОБА_6 фактично зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_7 , завжди бере активну участь у житті будинку, має позитивні відгуки від мешканців будинку (том 1 арк. справи 155).
З рішення Комсомольського районного суду м. Херсона від 24.09.2010 року по справі №2-2708/2010р., за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа ВГІРФО Комсомольського ВМ ХМВ УМВС України в Херсонській області, зацікавлена особи органи опіки та піклування, про усунення перешкод у користуванні майном шляхом виселення, зустрічним позовом ОСОБА_2 , який виступає також в інтересах малолітньої ОСОБА_7 , ОСОБА_1 до ОСОБА_6 третя особа орган опіки та піклування Комсомольської районної ради у м. Херсоні про усунення перешкод в користуванні квартирою шляхом вселення, позовні вимоги ОСОБА_6 задоволено, усунуто перешкоди ОСОБА_6 у користуванні власністю шляхом виселення ОСОБА_2 та членів його родини з належних йому 1/2 частини житлового будинку АДРЕСА_6 , зустрічний позов ОСОБА_2 , який виступає також в інтересах малолітньої ОСОБА_7 , ОСОБА_1 задоволено, усунуто перешкоди ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та неповнолітній ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в користуванні квартирою АДРЕСА_1 шляхом вселення їх до зазначеної квартири (том 1 арк. справи 151-152).
26.11.2010 року Комсомольським районним судом м. Херсона видано виконавчий лист по справі №2-2708/10 за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_1 про усунення перешкод: усунути перешкоди ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та неповнолітній ОСОБА_7 в користуванні квартирою АДРЕСА_1 шляхом вселення до зазначеної квартири, рішення набрало чинності 05.10.2010 року (арк. справи 169 том 1).
01.12.2009 р., 01.12.2010 р., 24.12.2009 р. відмовлено у порушенні кримінальних справ за заявою ОСОБА_5 , ОСОБА_2 стосовно конфліктів з ОСОБА_6 пов'язаних з житловими питаннями щодо спірної квартири (арк. справи 170, 171, 188 том 1).
27.05.2010 р. ОСОБА_5 зверталася до Комсомольського райвиконкому із заявою стосовно відключення ОСОБА_6 газу до будинку АДРЕСА_6 , з якої вбачається також, те, що заявниця повідомляє про те, що у зимовий час ОСОБА_6 виселив їх з неповнолітньою донькою зі спірної квартири у зв'язку із чим вона зверталася на прийом і просила створити комісію для фіксування умов проживання неповнолітньої дитини (арк. справи 172 том 1).
За особовим рахуноком № НОМЕР_3 ТОВ "Шумен" у спірній квартирі зареєстровані сторони по справі, основним квартиронаймачем зазначений позивач (арк. справи 173 том 1).
З постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 31.12.2011 р. вбачається, що ОСОБА_5 зверталася до правоохоронних органів з питання висловлювання на її адресу та адресу її сім'ї фізичною розправою зі сторони ОСОБА_6 . Вказані погрози останній висловлював в приміщенні Суворовського районного суду м. Херсона. У телефонній бесіді ОСОБА_6 заперечував вказані висловлювання. В порушенні кримінальної справи відмовлено (арк. справи 174 том 1).
06.10.2010 р. ОСОБА_5 зверталася до ТОВ "Шумен" та просить не приймати жодних мір щодо виписки та приватизації спірної квартири без її відома та її особистої згоди як матері неповнолітньої (арк.справи 175 том 1). Аналогічна заява ОСОБА_5 подана голові Комсомольського райвиконкому 15.12.2009 р. (арк. справи 177 том 1).
Листом від 22.02.2010 р. ОСОБА_5 . Управління житлового господарства ХМР повідомило, що за її заявою надано припис керівництву ТОВ "Шумен" не виписувати її дочку ОСОБА_7 зі спірної квартири (арк. справи 176 том 1).
29.11.2010 р. ОСОБА_2 повідомлено ТОВ "Шумен" про порядок вселення та прописки його дружини у спірну квартиру лише за згодою всіх зареєстрованих повнолітніх членів сім'ї (арк. справи 178 том 1).
У червні 2010 р. затверджено акт обстеження джитлово-побутових умов ОСОБА_5 у будинку АДРЕСА_10 , де проживала її родина (арк. справи 179 том 1).
ОСОБА_5 у лютому 2012 р. зверталася зі скаргою до прокуратури суворовського району м.Херсона з питання погроз на її адресу та адресу її сім'ї зі сторони ОСОБА_6 (арк. справи 180 том 1
02.02.2016 р. ОСОБА_1 звернулася до комсомольського РВВС із заявою у якій зазначила, з питання постійних погроз у спірній квартирі зі сторони ОСОБА_6 , зазначає про те, що в квартирі закривається у своїй кімнаті на ключ. Вказала, що син, його дружина та їх донька вимушені були піти проживати на квартиру через погрози ОСОБА_6 (арк. справи 181 том 1). З житлових питань щодоспірної квартири, ОСОБА_1 зверталася 12.11.2016 р., 08.09.2019 р., 24.03.2017 р., 10.09.2018 р., 17.09.2019 р., 25.05.2018 р., 04.05.2019 р., 21.03.2014 р., 23.04.2019 р. (арк. справи 182 - 190, 192, 193 том 1).
ОСОБА_5 25.07.2019 р. надавала пояснення поліції щодо відносин що склалися з ОСОБА_6 та його дружиною ОСОБА_45 . Повідомляла про неможливість проживання з неповінолітню дитиною у спірній квартирі, оскільки ОСОБА_6 їх не пускає (арк. справи 191 том 1).
За повідомленням Корабельного Відділу Поліції від 28.11.2019 р. направленому адворкату ОСОБА_46 , від ОСОБА_1 надходила заява щодо конфлікту у спірній квартирі 08.09.2019 р., 16.10.2019 р. Проведені перевірки матеріали списані в справу (арк. справи 209 том 1).
За довідкою №3 складеною ОСББ "Богуна 78" відповідачами викликана поліція 01.02.2020 р. з питання відсутності у малолітньої ОСОБА_7 доступу до квартири. Особами, які підписали зазначену довідку є ОСОБА_47 , ОСОБА_20 ОСОБА_23 , підписи яких засвідчила голова ОСББ "Богуна 78". Вказаними особами, зроблено висновок, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_7 мають місце для проживання, а у спірну квартиру лише навідуються, а внески на утримання будинку з 01.07.2016 р. сплачує ОСОБА_6 (арк. справи 72 том 2). Аналогічного змітсту є довідка 4 (арк. справи 74 том 2), яка підписана сусідами ОСОБА_20 , ОСОБА_23 ОСОБА_48 , ОСОБА_11 , ОСОБА_31 .
Відповідно до актів №1 від 10.04.2020 р., №13 від 15.07.2020 р., №15 від 09.10.2020 р., №3 від 03.06.2021 р., відповідачі по справі зареєстровані, але не проживали з 01.03.2020 р. по 10.04.2020 р., у червні 2020 р., у вересні 2020 р., у квітні та травні 2021 р., але кілька разів навідувалися не надовго (арк. справи 160 том 2).
За висновокм Виконавчого комітету Корабельної районної у м. Херсоні ради від 16.02.2021 р., виконком вважає недоцільним визнання неповнолітньої ОСОБА_7 такою, що втратила право користування спірною квартирою. Висновок обгрунтований відсутсністю власного житла та тимчасового проживання дитини з батьками за іншою адресою, оскільки ОСОБА_6 створив такі умови, що перешкоджаюить спільному проживанню родини з дитиною. Звернули увагну, що неповнолітня має право користування неприватизованим житлом. а отже можде бути учасником процедури приватизації, а тому позбавлення її права користування житловим приміщенням грубо порушує права дитини (арк. справи 122-124 том 2).
За повдомленням Управління поліції охорони в Херсонській області від 14.04.2021 р. ОСОБА_6 уклав договір з управлінням про централізовану охорону майна фізичних осіб засобами сигналізцації з реагуванням наряду поліції охорони від 20.12.2019 р. та договір про спостереження за ручними системи тривожної сигналізації установлених у житлових приміщеннях із реагуванн наряду поліції охорони від 20.12.2019 р. з підключенням спірної квартири на пульт централізованого спостереження УПО у Херсонській області (арк. справи 141 том 2).
Суд, приймаючи до уваги покази усіх свідків в сукупності, вважає встановленим, що спірна квартира, приблизно з 2010 року знаходиться у неналежному житловому стані, проживання в ній є утрудненим, оскільки відсутня газова плита, квартира відключена від постачання газу, частково відсутнє сантехнічне обладнання. Покази свідків з кожної сторони протирічать один одному, а тому суд достовірно не встанови чиї дії призвели до приведення квартири у такий стан. Крім того, дослідженні в судовому засіданні докази свідчать про багатотривалі конфліктні стосунки сторін, пов'язані з користуванням спірною квартирою.
Суд вважає, що стороною позивача не надано достатніх доказів, які свідчать про те, що відповідачі за власним бажанням переїхали з усіма речами на інше постійне місце проживання та вказаний переїзд не пов'язаний з умовами проживання, оскільки з показів свідків зі сторони відповідачів вбачається, що вони періодично вселялися до спірної квартири, але були вимушені з неї виїжджати через постійні сварки та створення нестерпних умов. При цьому достовірно перевірити доводи сторін суд не має можливості, а покази свідків є фактично показами зі слів сторін, кожна з яких заінтересована в протилежних результатах розгляду справи. Свідки зі сторони позивача також категорично не вказували на те, що відповідачі не відвідують житло.
Відповідно до ст. 3 ЦПК України та ст. 15 ЦК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України (ст. 4 ЦПК України). Способи захисту визначені ст. 16 ЦК України та ЖК України
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках
Відповідно до положень ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).
Частиною другою статті 95 ЦПК України передбачено, що письмові докази подаються в оригіналі або належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ст. 47 Конституції України проголошує, що кожен має право на житло. Держава гарантує не тільки свободу його придбання, але й можливість стабільного користування житлом, його недоторканість, а також недопущення примусового позбавлення житла, не інакше, як на підставі закону і за рішенням суду.
Відповідно до п. 1 ст. 8 Європейської конвенції про захист прав та основних свобод гарантує кожній особі, окрім інших прав право на повагу до житла, охоплює насамперед займати право житло і не бути виселеною чи позбавленою житла. П. 2 ст. 8 конвенції визначаються підстави, за яких втручання держави у використання особою прав в п. 1 цієї статті і таке втручання має бути передбачене законом і необхідне в демократичному суспільстві, а також здійснюватися в інтересах національної і громадської безпеки, економічного добробуту країни, для охорони порядку і запобігання злочинності, охорони здоров'я чи моралі, захисту прав і свобод інших осіб. Цей перелік підстав є вичерпним і не підлягає розширеному тлумаченню. Водночас державі надаються широку межі розсуду, які не є однаковими в кожному конкретному випадку та залежить від цілей зазначених у п. 2 ст. 8 конвенції.
Спірні правовідносини регулюються нормами житлового законодавства.
Згідно із ст. 64 ЖК України, члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члені сім'ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов'язаннями, що випливають із зазначеного договору. До членів сім'ї наймача належать дружина наймача, їх діти та батьки. Членами сім'ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство. Якщо особи, зазначені в ч. 1 цієї статті, перестали бути членами сім'ї наймача, але продовжують проживати в займаному жилому приміщенні, вони мають такі ж права і обов'язки, як наймач та члени його сім'ї.
Згідно із частиною четвертою статті 9 Житлового кодексу Української РСР ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.
Стаття 71 Житлового кодексу УРСР установлює загальні правила збереження жилого приміщення за тимчасово відсутніми громадянами.
При тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.
Якщо наймач або члени його сім'ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом.
Відповідно до статті 72 Житлового кодексу УРСР визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
Відповідно до пункту 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1985 року № 2 "Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України" роз'яснено, що у справах про визнання наймача або члена його сім'ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням (ст.71 ЖК), необхідно з'ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. В разі їх поважності (перебування у відрядженні, у осіб, які потребують догляду, внаслідок неправомірної поведінки інших членів сім'ї тощо) суд може продовжити пропущений строк.
Отже, вирішуючи спір по суті, суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов, вимоги щодо захисту права, щодо якого не доведено факт його порушення, не можуть бути предмету судового захисту.
Надані сторонами докази, в тому числі рішення суду про вселення позивачів у 2010 році, заяви до правоохоронних органів, встановлення сигналізації, умови проживання тощо свідчать про конфліктні відносини сторін, що унеможливлюють їх сумісне проживання.
Крім того, в судовому засіданні встановлено, що як позивач, так і відповідачі постійно в квартирі не проживають. Виходячи з того, що квартира є комунальною власністю та неприватизована, то в даному фактично розгляд справи на думку суду пов'язаний з подальшою приватизацією житла, а тому судове провадження фактично було ініційовано з метою визначення осіб, які будуть мати право на приватизацію.
Повно та всебічно встановивши обставини справи, оцінивши усі наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням на предмет їх належності, достовірності та достатності, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено відсутність відповідачів за місцем реєстрації понад установлений законом строк безперервно протягом 6 місяців без поважних причин та, доказів наявності іншого житла, тому суд дійшов висновку, що в ході судового розгляду не здобуто доказів неповажності не проживання відповідачів у спірному житловому приміщенні, не встановлено безперевний період не проживання у 6 місяців, при цьому акти ОСББ «Богуна 78» не свідчать про те, що відповідачі не проживають в квартирі без поважних причин. Допитані свідки, в тому числі і голова ОСББ , ОСОБА_49 , ОСОБА_20 , в судовому засіданні вказали, що ОСОБА_50 та ОСОБА_51 вказали на нежитловий стан приміщення, та постійне спостереження за квартирою не вели.
Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що в судовому засідання не доведено проживання відповідачів без поважних причин більше 6 місяців у спірному житлі, а тому плзов задоволенню не підлягає.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, з врахуванням відмови у задоволенні позову, судові витрати покладаються на позивача; відповідачами про наявність судових витрат не заявлено.
Підстави для негайного виконання судового рішення відсутні.
Заходи забезпечення позову судом не застосовувалися.
Рішення в повному обсязі складене 23 жовтня 2021 року.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 316, 317, 319 ЦК України, ст.ст. 12, 76, 81, 90, 235, 258, 263-265, 268, 273, 279, 280-283, 352, 354 ЦПК України, -
В задоволенні позову ОСОБА_6 до ОСОБА_30 , ОСОБА_21 , ОСОБА_7 , треті особи: виконавчий комітет Херсонської міської ради (орган опіки та піклування), Служба у справах дітей виконавчого комітету Корабельної районної у м.Херсоні ради про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням відмовити в повному обсязі.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Херсонського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяО. В. Ус