23.10.21
Справа № 664/3190/21
23 жовтня 2021 року м. Олешки Херсонського району
Херсонської області
Суддя Цюрупинського районного суду Херсонської області Савчак С.П. розглянувши заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову подану разом з позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи - приватний нотаріус Краснова Наталія Володимирівна, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання правочину фіктивним -
ОСОБА_1 (яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 (який проживає за адресою: АДРЕСА_2 ) про визнання фіктивним договору купівлі-продажу від 31.08.2020 року посвідченого приватним нотаріусом Олешківського районного нотаріального округу Херсонської області Красновою Наталією Василівною про продаж 5/6 часток житлового будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Позов обґрунтовано тим, що позивач, як власник 4/6 часток житлового будинку та її дочка ОСОБА_4 , як власник 1/6 частки 31.08.2020 року уклали з ОСОБА_2 договір купівлі-продажу належних їм часток житлового будинку. При цьому, ОСОБА_2 є її зятем та чоловіком ОСОБА_4 . У іншої дочки позивача - ОСОБА_3 , яка також є співвласником житлового будинку з часткою 1/6 були наявні заборгованості в банківських установах та фінансових установах швидкого кредитування, а тому вони уклали зазначений договір з метою збереження такого майна та вказаний договір не передбачав за собою жодних юридичних наслідків. Вони не припинили фактичного проживання та користування будинком, не мали на меті реального відчуження майна, не зверталися до ріелторів та інших установ щодо продажу та реклами про продаж. Грошові кошти у сумі 173 912,50 грн. ніхто із співвласників не отримував, суму купівлі було зазначено за мінімальним розміром з метою уникнення сплати податку великого розміру. ОСОБА_2 повинен був повернути у власність будинок після вирішення питань з проблемами по кредиту. Проте вказаного не здійснив, переоформив на себе рахунку, вчинив дії щодо виселення позивача та інших мешканців з будинку та відімкнув домоволодіння від газопостачання. Також, відповідач намагається продати будинок через агентство нерухомості, психологічно тисне на позивача та ОСОБА_3 з метою добровільної продажу частки, що залишилася у власності, постійно вчиняє сварки та сіпається до позивача битися.
Разом з позовною заявою позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову за якою вона просить накласти арешт на житловий будинок та заборонити вчинення будь-яких реєстраційних дій (укладення договору купівлі-продажу, міни, дарування, укладення іпотечних договорів, спадкових договорів) щодо 5/6 часток житлового будинку. При цьому, позивач посилається на необхідність вжиття зазначених заходів забезпечення позову враховуючи, що тривалість розгляду справи по суті у зв'язку з завантаженістю суду та запровадженням карантину може зайняти рік і більше. Застосування судом заходів забезпечення позову спрямоване насамперед на реальне виконання судового рішення у разі задоволення позову та захист прав позивача, а тому у випадку невжиття таких заходів це утруднить виконання рішення суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до п. 4, 6 ч. 1 ст. 151 ЦПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: - захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; - пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення. Подана заява не містить пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення.
Відповідно до ч. 4 ст. 154 ЦПК України зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі, визначеному судом. Якщо позивач з поважних причин не має можливості внести відповідну суму, зустрічне забезпечення також може бути здійснено шляхом:- надання гарантії банку, поруки або іншого фінансового забезпечення на визначену судом суму та від погодженої судом особи, щодо фінансової спроможності якої суд не має сумнівів;- вчинення інших визначених судом дій для усунення потенційних збитків та інших ризиків відповідача, пов'язаних із забезпеченням позову.
За аналізом ч. 1, 3 ст. 154 ЦПК України суд може вимагати забезпечення позову та суд зобов'язаний застосувати зустрічне забезпечення, тобто законодавець покладає/визначає це питання в певних випадках на розсуд суду (визначає як право суду), в інших випадках, як обов'язок суду. Пропозиція заявника надає можливість суду вибрати певний захід зустрічного забезпечення, який заявник може собі дозволити з метою, щоб суд не визначив певний захід на свій розсуд, який позивач не зможе виконати.
Подана заява про забезпечення позову не містить пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення. Під пропозицією щодо зустрічного забезпечення розуміється, те що пропонує заявник (позивач) суду в якості зустрічного забезпечення з переліку визначеного ч. 4 ст. 154 ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Відповідно до ч. 1 ст. 154 ЦПК України зустрічне забезпечення є механізмом забезпечення можливого відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричиненні забезпеченням позову.
Крім того, суддя не приймає до уваги можливі припущення заявника про те, що не має необхідності для застосування зустрічного забезпечення. В даному випадку з урахуванням епідеміологічної ситуації в країні, неможливості визначення людиною строку свого життя, можливості випадку смерті будь-якої людини, в будь-який час, в т.ч. і ОСОБА_1 , та у випадку відмови у позові при забезпеченні позову та відсутності у неї майна на яке може бути звернене стягнення, без наявності зустрічного забезпечення - ОСОБА_2 може понести збитки. Тобто, у зв'язку з неможливістю здійснити відчуження майна (отримати від цього певних дохід) і як наслідок заподіяння збитків та при відсутності майна (коштів) у позивача не можливо буде здійснити відшкодування збитків завданих забезпеченням позову ОСОБА_2 .
При цьому, до заяви не надано жодного документу, який підтверджує майновий стан ОСОБА_1 та стан її здоров'я.
Також, суддя, не приймає до уваги можливі припущення заявника про те, що відсутність пропозиції зустрічного забезпечення не є підставою для повернення заяви та/або не розгляду її, внаслідок вказівки про це у Постанові Верховного Суду від 25.02.2019 року № 924/789/18, оскільки вказане рішення винесене судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, у справі щодо спору між суб'єктами господарювання, відповідно до вимог ГПК України та це рішення не є рішенням Великої Палати Верховного Суду прийняте з метою забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики.
Крім того, суддя не приймає до уваги і можливі припущення заявника про те, що відсутність пропозиції зустрічного забезпечення не є підставою для повернення заяви та/або не розгляду її, внаслідок рішень (постанов) Верховного Суду від 10.04.2019 року у справі № 753/2380/18-ц, від 30.05.2019 року у справі № 456/2437/17, оскільки ці постанови (рішення) не є рішеннями Великої Палати Верховного Суду прийняте з метою забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики та в них не міститься правових позицій щодо того, що в заяві про забезпечення позову не повинно міститися пропозиції щодо зустрічного забезпечення, якщо заявник вважає, що цього не потрібно.
Можливі думки та/або припущення заявника про неможливість спричинення збитків відповідачу забезпеченням позову не можуть вважатися відсутністю необхідності вказувати пропозиції щодо зустрічного забезпечення.
Крім того, заявник не обґрунтовує необхідність застосування вказаних ним заходів забезпечення позову, а саме яким чином невжиття цих заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, при тому, що у випадку визнання договору фіктивним не передбачено примусового виконання рішення суду.
Відповідно до ч. 6 ст. 151 ЦПК України до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі. За подання заяви про забезпечення позову має бути сплачено судовий збір у розмірі 454,00 грн.
До заяви про забезпечення позову додано фотозображення (скріншот) проведення невідомою особою оплати за покупку/послугу на суму 463,27 грн. без зазначення її зарахування до бюджету на певні рахунки та того, що це оплата саме судового збору за подання заяви про забезпечення позову до Цюрупинського районного суду Херсонської області у певній справі заявником.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 ЗУ «Про судовий збір» сплата судового збору за допомогою електронного платіжного засобу оформляється квитанцією платіжного термінала, чеком банкомата, сліпом або іншими документами за операціями з використанням електронних платіжних засобів у паперовій або електронній формі. Сплата судового збору за допомогою платіжного пристрою оформляється за допомогою касового документа (квитанції, чека тощо), який містить усі обов'язкові реквізити касового документа.
Отже, до заяви про забезпечення позову не додано документу, що підтверджує сплату судового збору за її подання у розмірі 454,00 грн. та у встановленому порядку.
Відповідно до ч. 10 ст. 153 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
Враховуючи, що заява про забезпечення позову не відповідає вимогам, які ставляться до неї ст. 151 ЦПК України її слід повернути заявнику.
Керуючись ст. 149-154, 259-261, 351-354 ЦПК України, суддя
Повернути заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена безпосередньо до Херсонського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повної ухвали (рішення).
Згідно з підпунктом 15.5 пункту 15 частини першої Перехідних положень Розділу XIII ЦПК України до визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), можливості вчинення передбачених цим Кодексом дій з використанням підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до або через відповідні суди.
Ухвала підписана та повний текст складено 23.10.2021 року.
Суддя (підпис) Савчак С. П.