Дата документу 18.10.2021
Справа № 937/8591/21
Провадження № 2/937/3754/21
18 жовтня 2021 року м. Мелітополь
Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:
головуючого - судді: Іваненко О.В.,
за участю секретаря: Захарової І.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Мелітопольської міської ради Запорізької області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до Мелітопольської міської ради Запорізької області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
В обґрунтування позову, позивач посилається на те, що вона ОСОБА_1 , народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , і її батьками є: мати - ОСОБА_2 , батько - ОСОБА_3 . ІНФОРМАЦІЯ_2 помер її батько - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 . Після його смерті відкрилася спадщина, до складу якої входить частина квартири АДРЕСА_1 . Вона є єдиним спадкоємцем першої черги після смерті померлого - його дочка. На момент смерті її батька вони разом мешкали за однією адресою: АДРЕСА_2 . А тому вона вважала, що є такою, що фактично прийняла спадщину шляхом проживання разом. У теперішній час вона вирішила продати квартиру, пішла до нотаріуса для її переоформлення і виявилося, що батько на момент своєї смерті не був прописаний в квартирі. Вона одразу звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті батька, де їй було надано письмове роз'яснення, що нею пропущений 6-місячний строк для звернення до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини і рекомендовано звернутися до суду з цим питанням. Тому вона просить суд визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 протягом 3 (трьох) місяців з моменту набрання законної сили рішенням суду.
В судове засідання позивач не з'явилася, але надала заяву про розгляд справи за її відсутності, позов підтримує в повному обсязі.
Представник відповідача - Мелітопольської міської ради Запорізької області - в судове засідання не з'явився, але від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, відзиву або заперечень щодо позовних вимог не надано.
У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України у зв'язку з розглядом справи за відсутності сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, суд вважає позов таким, що підлягає повному задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч.1 ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.
Згідно ч.5 ст.263 ЦПК України, обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно ч.1 ст. 1222 ЦПК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Як встановлено в судовому засіданні, ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася позивач ОСОБА_1 , та її батьками є: мати - ОСОБА_2 , батько - ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження № НОМЕР_1 (а.с.9).
Так ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько позивача - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 (а.с.10).
Після смерті ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 відкрилася спадщина, до складу якої входить частина квартири АДРЕСА_1 ., яка належала померлому на підставі свідоцтва про право власності на житло від 24.05.1999 року (а.с.8).
Згідно ч.1 ст.1221 ЦК України, місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.
Згідно позовної заяви, судом встановлено, що на момент смерті ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживав разом із позивачем ОСОБА_1 за однією адресою: АДРЕСА_2 .
Згідно ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Згідно ч.1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Судом з позовної заяви та матеріалів справи встановлено, що позивач ОСОБА_1 , як донька померлого, є єдиним спадкоємцем за законом.
Так після звернення позивача до нотаріуса Мелітопольського районного нотаріального округу Малярчук Н.М. нею було отримано відповідь про відмову у прийнятті заяви у зв'язку із пропуском нею шестимісячного строку для прийняття спадщини.
Згідно вимог ч.3 ст. 1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк.
Відповідно до листа від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ визначаючи спадкоємцеві додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не повинен вирішувати питання про визнання за ним права на спадщину. Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, встановленому ст. 1269 ЦК, та набути право на спадщину відповідно до ч. 5 ст. 1268, статей 1296 - 1299 ЦК.
Відповідно до п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Так Верховний Суд у своїй постанові від 26.06.2019 у справі № 565/1145/17 зазначив, що за змістом ст. 1272 ЦК України поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Згідно ч.1, 4 ст. 206 ЦПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Враховуючи викладене, керуючись конституційним принципом верховенства права, оцінивши всебічно, повно та об'єктивно всі наявні у справі докази окремо та у сукупності, застосовуючи відповідні норми матеріального права, забезпечуючи права людини і основоположні свободи сторін, враховуючи принципи справедливості та неупередженості, суд дійшов до висновку про те, що позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем за законом, з заявою про відмову від прийняття спадщини до нотаріальної контори не звертався, враховуючи те, що відповідач не заперечує проти задоволення позовних вимог, обставини через які позивач пропустила строк для подання заяви про прийняття спадщини, а саме у зв'язку з тим що вважала себе такою що прийняла спадщину, оскільки постійно мешкала разом із спадкодавцем однією родиною та доглядала за ним, суд визнає причину пропуску подання заяви на прийняття спадщини - поважною, та, згідно вимог ст. 1272 ЦК України, вважає можливим визначити позивачу додатковий строк в три місяці для подання нею заяви про прийняття спадщини.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, не можна тлумачити як таке, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, а може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Проніна проти України, № 63566/00 § 23, ЄСПЛ від 18 липня 2006 року, SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
На підставі вищевикладеного, та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 131, 141, 259, 263-265 ЦПК України, ст. ст. 1216-1218, 1222-1223, 1268-1272, 1296 ЦК України, Пленумом ВСУ №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», суд
Позов ОСОБА_1 до Мелітопольської міської ради Запорізької області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити повністю.
Визначити ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 (і.н. НОМЕР_3 ), яка мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, залишеної після смерті - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , до нотаріальної контори - терміном 3 (три) місяці з моменту набрання рішенням суду законної сили.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Мелітопольського
міськрайонного суду О. В. Іваненко