Провадження № 2-а/331/61/2021
Справа № 331/4357/21
05 жовтня 2021 року місто Запоріжжя
Жовтневий районний суд міста Запоріжжя у складі:
головуючого судді Скользнєвої Н.Г.,
за участю секретаря Постарнак М.М.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Інспектора патрульної поліції роти № 1 батальйону № 3 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Бойка Костянтина В'ячеславовича (адреса: м. Дніпро, вул. Троїцька, буд. № 2 «а), третя особа - Департамент патрульної поліції (м. Київ, вул. Федора Ернста, 3) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
06 серпня 2021 року до Жовтневого районного суду м. Запоріжжя надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Інспектора патрульної поліції роти № 1 батальйону № 3 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Бойка К.В., в якому позивач просить: скасувати постанову серії ЕАО № 4581427 від 03.08.2021 р. про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, провадження по справі закрити.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 03.08.2021 він керував автомобілем MERCEDES-BENS 109D, держ. № НОМЕР_1 , прямував по Новомосковській трасі М29 в бік міста Запоріжжя. На 159 км його було зупинено відповідачем та підставі п. 30.2 ПДР. На прохання відповідача він надав всі необхідні документи, в тому числі посвідчення водія, назвав номер чинного страхового полісу. Однак, у зв'язку із відсутністю інтернет покриття в місці зупинки поліцейський не зміг перевірити дійсність полісу. Зазначене правопорушення ним не визнавалося, він намагався надати пояснення інспектору, які б спростовували вину, так як він має чинний страховий поліс № 201070321 від 28.08.2020 р. Однак доводи були залишені відповідачем без уваги та на нього було складено постанову. Також позивач зазначає, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення інспектором було грубо порушено порядок розгляду: не досліджувались докази по справі: не було перевірено наявність страхового полісу через Централізовану базу даних МТСБУ, не було відібрано в нього пояснень; постанова виносилась в службовому приміщенні без його присутності. Також постанова не містить інформації про будь-яку фіксацію правопорушення.
На підставі викладеного, просить суд скасувати постанову серії ЕАО № 4581427 від 03.08.2021 р. про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, а провадження по справі закрити, також просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції на його користь понесені судові витрати, які складаються з: 908,00 грн - витрати на сплату судового збору; 2973,75 грн. - витрати на правову допомогу.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 11 серпня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного провадження з викликом сторін. Встановлено відповідачу строк для подачі відзиву. (а.с. 17)
06.09.2021 року представником Департаменту патрульної поліції подано заяву про залучення установи в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача. В обґрунтування заяви зазначено, що відповідач - інспектор патрульної поліції роти № 1 батальйону № 3 УПП в Дніпропетровській області Бойко К.В. є посадовою особою Департаменту патрульної поліції, а рішення по справі може вплинути на права та обов'язки установи.
Ухвалою суду від 09.09.2021 року Департамент патрульної поліції залучено до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.
Позивач ОСОБА_1 надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, на позовних вимогах наполягає.
Відповідач у судове засідання не з'явився, хоча про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином. Причини своєї неявки суду не повідомив. Заяв або клопотань, які б перешкоджали розгляду справи від нього до суду не надходило.
Представник третьої особи Департаменту патрульної поліції у судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи без його участі та пояснення по справі з фото та DVD-диск. Проти позову ОСОБА_1 заперечує на підстав такого.
03.08.2021 поліцейським Управління винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 126 КУпАП про притягнення позивача до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 425 грн., в якій зазначено про те, що останній, керував транспортним засобом без чинного страхового поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або чинного внутрішнього електронного договору обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, водія зупинено на підставі п. 30.2 ПДР, чим порушив п. 2.4. «а» Правил дорожнього руху України.
Відповідно до п. 30.2 забороняється змінювати розміри, форму, позначення, колір і розміщення номерних знаків, крім випадку закріплення заднього номерного знака на додатковому обладнанні, що призначене для тимчасового перевезення багажу або вантажу, наносити на них додаткові позначення або закривати їх, вони повинні бути чисті і достатньо освітлені.
Згідно підпунктом Г п. 2.1 Правил дорожнього руху водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі чинний страховий поліс (страховий сертифікат "Зелена картка") про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в єдиній централізованій базі даних, оператором якої є Моторне (транспортне) страхове бюро України.
Відповідно до п 2.4. «а» ПДР на вимогу поліцейського водій повинен пред'явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1.
Згідно зі ст. 126 КУиАГІ керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки поліс обов'язкового страхування, тягне за собою адміністративну відповідальність.
Також обов'язок мати при собі та на вимогу поліцейського пред'являти для перевірки страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів передбачено ч. 1 ч. 2 ст.16 Закону України «Про дорожній рух» ст.. 53 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Законодавством, як виключення, передбачено процедуру скороченого провадження при притягненні особи до адміністративної відповідальності, під час якої фіксація адміністративного правопорушення, розгляд справи і накладання адміністративного стягнення на правопорушника відбувається безпосередньо на місці його вчинення.
Поліцейський розглянув справу про адміністративне правопорушення, вчинене позивачем, з дотриманням всіх вимог чинного законодавства, а саме: встановлено особу правопорушника, ступінь його вини; позивачу були роз'яснені його права. При розгляді справи поліцейським позивача було ознайомлено з матеріалами справи, а саме відеозаписом з автомобільного реєстратора, встановленого на службовому автомобілі. Жодних переконливих доводів своєї невинуватості позивачем на місці розгляду справи не надано.
Також відсутні підстави для задоволення вимог позивача про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу, оскільки такі витрат не підтверджені належними доказами.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно п.1 ч.3 ст.205 КАС України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Враховуючи належне повідомлення сторін про дату, час та місце розгляду справи, суд вирішив розглядати справу на підставі наявних у ній доказів.
Вивчивши матеріали справи, суд прийшов до такого.
Матеріалами справи встановлено, що згідно постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЕАО № 4581427 від 03.08.2021 року, лейтенант поліції УПП в Дніпропетровській області Бойко К.В. склав постанову про накладення адміністративного стягнення відносно ОСОБА_1 у вигляді штрафу в сумі 425 грн. (а.с. 12).
Відповідно до винесеної постанови ОСОБА_1 визнаний винним у здійсненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП України.
Суть правопорушення - 03.08.2021 р. ОСОБА_1 керував автомобілем MERCEDES-BENS 109D, держ. № НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_2 , без чинного страхового поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних ТЗ, водія зупинено на підставі п. 30.2 ПДР, чим порушив п. 2.4 а. ПДР.
Правовідносини, які виникли між сторонами, врегульовані Конституцією, нормами Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ від 10 жовтня 2001 року №1306 (далі по тексту - ПДР), КУпАП, Законом України «Про Національну поліцію», Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженою наказом МВС України від 07.11.2015 року № 1395 (далі по тексту Інструкція № 1395).
Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 11 ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені Постановою Кабінету Міністрів від 10.10.2001 №1306. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із вимогами чинного законодавства.
Положеннями ст.14 Закону України «Про дорожній рух» визначено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Відповідно до п.2.1 «а, б, ґ» Правил дорожнього руху (в редакції, яка діялводій механічного транспортного засобу повинен мати при собі:
- посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії;
- реєстраційний документ на транспортний засіб (для транспортних засобів Збройних Сил, Національної гвардії, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Держспецзв'язку, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - технічний талон);
- чинний страховий поліс (страховий сертифікат "Зелена картка") про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в єдиній централізованій базі даних, оператором якої є Моторне (транспортне) страхове бюро України. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення).
Згідно долученої до позовної заяви копії полісу обов'язкового страхування ЦПВ власників наземних транспортних засобів № 201070321, на момент зупинки працівником поліції у позивача був наявний поліс чинний до 27.08.2021 року включно (а.с. 11).
Як вбачається з портативного відео реєстратора поліцейського, що надано суду як додаток до відзиву позивач зауважив відповідачу, що страховий поліс у нього є в електронному вигляді, однак він через відсутність покриття інтернету на трасі М29 159 км, не має можливості його надати у візуальній формі. Було запропоновано проїхати далі задля підключення до інтернету або подивитися в базі даних МТСБУ через інтернет позивача.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Стаття 55 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачає, що з метою організації обміну інформацією про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності та контролю за його здійсненням створюється єдина централізована база даних, яка містить відомості про чинні та припинені договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страхові випадки, що мали місце, транспортні засоби та їх власників. Оператором єдиної централізованої бази даних є МТСБУ. Користування інформаційними ресурсами єдиної централізованої бази даних є вільним і загальнодоступним, за винятком інформації, яка відповідно до законодавства є інформацією обмеженого доступу.
Отже, задля виконання вимог ст. 245 КУпАП інспекторами повинно було здійснено перевірку чинності поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на сайті МТСБУ.
Однак, інспектор УПП не перевірив інформацію про наявність страхового полісу у позивача в базі даних МТСБУ та прийняв рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Окрім того, відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Суб'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 126 КУпАП - є умисні дії.
Відповідно до ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Отже, для наявності складу правопорушення у ОСОБА_1 повинен бути умисел.
Однак, як вбачається з портативного відео реєстратора поліцейського позивач не мав умислу не пред'явити страховий поліс, у нього не було технічної можливості.
Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були прокладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідно до ч.1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ч. 1.ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
За викладених обставин у даній справі відсутні належні та допустимі докази, які б підтверджували факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення та як наслідок обґрунтовували б правомірність притягнення його до адміністративної відповідальності.
Дії суб'єкта владних повноважень щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності при відсутності належних, допустимих та достатніх доказів, які б підтверджували наявність чи відсутність події адміністративного правопорушення і винність особи у його вчиненні, не можуть вважатися правомірними та порушують принцип презумпції невинуватості, визначений статтею 62 Конституції України. Будь-які сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Правова природа адміністративної відповідальності по своїй суті аналогічна кримінальній, оскільки також є публічною, пов'язана із застосування державного примусу, ініціюється органами, які наділені владними повноваження, а застосовувані санкції можуть бути доволі суттєвими для особи, включаючи позбавлення волі.
У справі Надточій проти України (скарга № 7460/03) Європейський суд з прав людини зазначив, що Уряд України визнав карний кримінально-правовий характер Кодексу про адміністративні правопорушення (п. 21 рішення).
У рішенні від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 Конституційний Суд України дійшов до висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні. (п. 4.1)
Відповідачем під час прийняття вказаної постанови не враховано відсутність достатніх даних та доказів, що підтверджують вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, не перевірено наявність підстав для визнання винним позивача у вчиненні правопорушення.
Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність порушення позивачем вимог ст.. 126 КУпАП, що свідчить про необґрунтованість винесення постанови серії ЕАО № 4581427 від 03.08.2021 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Відповідно до ст.ст. 151, 247 КпАП України провадження у справі про адміністративне правопорушення може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення. Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган /посадова особа/ встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ч. 1, ч. 6 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 908,00 грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 2973,75 грн. (а.с. 1, 7-10).
Також з матеріалів справи слідує, що витрати, зазначені позивачем підтверджені квитанцією № 0007 від 04.08.2021 р., розрахунком суми гонорару від 04.08.2021 р., актом виконаних работ від 04.08.2021 р., договором № 0108/21 про надання правової допомоги від 03.08.2021 р.
Частиною 2 ст.134 КАС України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Представником третьої особою - Департаменту патрульної поліції у поясненнях до позову зазначено, що заявлено про не співмірність витрат на правничу допомогу з ціною позову та відсутність доказів, поданих на підтвердження фату надання правничої допомоги.
Згідно статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов'язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
При цьому, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України", від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України", від 30 березня 2004 року у справі "Меріт проти України", заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Приймаючи до уваги вищевикладене, суд, враховуючи співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, керуючись, принципами справедливості та верховенства права, вважає за необхідне задовольнити вимогу про стягнення витрат на правничу допомогу частково в розмірі 1 000 грн.
.
Керуючись ст.ст. 5, 6, 10, 19, 90, 241-246, 286 КАС України, суд -
Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) - задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 03.08.2021р. серія ЕАО № 4581427, про застосування до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_2 ) адміністративного стягнення у вигляді штрафу на суму 425,00 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП - скасувати.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_2 ) за ч. 1 ст. 126 КУпАП - закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) судовий збір в розмірі 908,00 грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 1 000 грн.
Повний текст рішення складено 05 жовтня 2021 року.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду в 10-денний строк з дня його проголошення.
У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу VII Перехідних Положень КАС України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Суддя: Н.Г.Скользнєва