308/11919/21
21 жовтня 2021 року м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Логойда І.В., за участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його захисника - адвоката Старцева Є.Г., прокурора Царя І.І., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , працює на посаді директора ТОВ “Росток”; обраний депутатом VIII-го скликання Закарпатської обласної ради, за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП України, -
06.09.2021 до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення №271 від 03.09.2021 про порушення ОСОБА_1 вимог ч.1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», без поважних причин, несвоєчасно, а саме: 09.07.2021 опублікував на офіційному веб-сайті НАЗК щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2020 рік, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
Судове засідання, призначене на 20.09.2021, було відкладено у зв'язку з клопотанням представника особи, що притягається до адміністративної відповідальності, про ознайомлення з матеріалами справи. Судове засідання, призначене на 28.09.2021, було відкладено за клопотанням представника ОСОБА_2 , у зв'язку з перебуванням у відпустці, засідання 06.10.2021 було відкладено у зв'язку із залученням представника ОСОБА_2 у іншому кримінальному провадженні та перебуванням у відрядженні, судове засідання 12.10.2021 відкладалось у зв'язку з перебуванням ОСОБА_1 у відпустці. Постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 12.10.2021 зупинено строк розгляду справи. Постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 21.10.2021 поновлено строк розгляду справи.
Прокурор у судовому засіданні 21.10.2021 підтримав вимоги протоколу та просив притягнути особу до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП. Наголосив, що подання декларації кандидита на посаду не звільняє від обов'язку подати щорічну декларацію, при заповненні декларації автоматично користувачу надсилаються повідомлення про відповідальність та перевірку повноти внесених даних.
Представником особи, що притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_2 подано письмове клопотання про закриття справи про притягнення до адміністративної відповідальності у зв'язку з відсутністю у діях складу адміністративного правопорушення. Пояснив, що ОСОБА_1 31.03.2021 року подав декларацію за формою декларації як кандидата на посаду, оскільки створював її на основі такого типу декларації. Вказує, що система у день подачі декларації 31.03.2021 давала збій через перевантаженість та повертала саму реєстрацію понад 5 разів, та річна декларація за 2020 рік зареєструвалась як декларація кандидата у депутати, а не депутата. Тобто, у даному випадку мала місце технічна помилка через збій у системі, до якої ОСОБА_1 не має жодного відношення. У подальшому 09.07.2021 року подав щорічну декларацію за 2020 рік за відповідним типом без зміни суті самої декларації. Наведене підтверджується послідовністю дій користувача "Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування". З даного документа вбачається, що 31.03.2021 року о 13:00:57 ОСОБА_1 було успішно здійснено вхід до системи. Далі, о 13:01:39 ним натиснуто кнопку «Нова декларація на основі цієї», що підтверджує факт подання декларації на основі кандидатської. Потім, у чіткій послідовності було заповнено усі розділи декларації. О 13:38:11 такі заповнення та редагування були завершені, однак, через збій у системі дані зберегти не вдалося. У зв'язку з чим, ОСОБА_1 здійснено додатковий вхід у систему із черговою спробою успішно зареєструвати та подати декларацію, що у кінцевому варіанті вдалося зробити аж о 15:23:03. Згідно матеріалів справи видно також, що вхід у систему було здійснено й 09.07.2021 року, однак зміни вносилися лише у розділи 1 та 2.1, які стосувалися відомостей щодо посади та її категорії. Увесь інший зміст декларації зміні не піддавався. Вказані обставини підтверджують відсутність складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП через відсутність при вказаних вище обставинах суб'єктивної та об'єктивної сторін вказаного правопорушення. Не було також й безпосередньо несвоєчасного подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, як цього вимагає диспозиція ч.1 ст. 172-6 КУпАП, адже декларацію було подано вчасно, однак через неполадки у системі здійснено незначну технічну помилку. Відсутність умислу підтверджується ідентичністю змісту вказаних декларацій та технічною помилкою. У судовому засіданні 21.10.2021 представником ОСОБА_1 Старцевим Є.Г. було підтримано вказане клопотання. ОСОБА_1 підтримав думку свого представника - адвоката Старцева Є.Г. Також у своїх письмових поясненнях від 12.07.2021 ОСОБА_1 повідомив, що декларацію подав 31.03.2021 в повному обсязі. Робив декларацію на основі декларації кандидата на посаду, і так як система давала збій та повертала саму реєстрацію більше 5 разів, то річна декларація зареєструвалась як кандидатська, що вже є виправленим. Це технічна помилка, тому що суть і сама декларація подана вчасно і у повному обсязі.
Дослідивши матеріали даної справи, заслухавши думку прокурора, особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, його представника, суд доходить наступних висновків.
Статтею 45 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а" і "в" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством. Згідно з підпунктом б пункту 1 частини першої статті 3 Закону України "Про запобігання корупції" суб"єктами, на яких поширюється дія даної норми, є, зокрема, депутати місцевих рад, сільські, селищні, міські голови.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 4 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад" повноваження депутата місцевої ради починаються з дня відкриття першої сесії відповідної ради з моменту офіційного оголошення підсумків виборів відповідною територіальною виборчою комісією і закінчуються в день відкриття першої сесії цієї ради нового скликання, крім передбачених законом випадків дострокового припинення повноважень депутата місцевої ради або ради, до складу якої його обрано.
Згідно з протоколом другого пленарного засідання першої сесії Закарпатської обласної ради VII скликання від 07.12.2020 ОСОБА_1 обрано депутатом Закарпатської обласної ради (арк. спр. 20).
Частиною 1 ст. 6 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад" депутат місцевої ради здійснює свої повноваження, не пориваючи з виробничою або службовою діяльністю.
ОСОБА_1 подав щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2020 рік в інформаційно-телекомунікаційній системі «Єдиний державний реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» 09.07.2021.
На сайті НАЗК міститься декларація кандидата на посаду ОСОБА_1 від 31.03.2021.
Частиною 1 ст. 172-6 КУпАП визначено відповідальність за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у вигляді накладення штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Згідно з приміткою до вказаної норми суб'єктами декларування у цій статті є особи, які зазначені у пункті 1, підпунктах "а" та "в" пункту 2 частини першої статті 3 Закону України "Про запобігання корупції", які відповідно до частин першої, другої статті 45 Закону України "Про запобігання корупції" зобов'язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Визначення правопорушення, пов'язаного з корупцією, дано у ст. 1 Закону України "Про запобігання корупції" як діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді депутата Закарпатської обласної ради, був зобов'язаний до 01.04.2021 року подати декларацію за 2020 рік особи уповноваженої, на виконання функції держави або місцевого самоврядування. Згідно, інформації з офіційного веб-сайту Національного агентства з питань запобігання корупції встановлено, що ОСОБА_1 подав декларацію за 2020 рік в інформаційно-телекомунікаційній системі «Єдиний державний реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» 09.07.2021.
До матеріалів справи додано документ про послідовність дій користувача «Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», які вчинив ОСОБА_1 , дата реєстрації 11.12.2020, податковий номер НОМЕР_1 , період 01.01.2021-09.07.2021. Згідно з даним документом встановлено вхід у систему за допомогою кваліфікованого електронного підпису 31.03.2021, натиснуто кнопку "Нова декларація на основі цієї", заповнення даних до 13:38 31.03.2021. О 15:02 31.03.2021 зафіксовано вхід до системи за допомогою кваліфікованого електронного підпису та продовження заповнення/перегляду всіх розділів, після чого натиснуто кнопку "Зберегти документ", перехід до списку, заповнення/перегляду, вчинення дії у розділі 1, перевірка повноти та достовірності інформації, накладення КЕП та подання документа, вихід. Наступні дії із входу у систему та зміну кваліфікованого електронного підпису датуються 29.04.2021, а 09.07.2021 натиснуто кнопку "Нова декларація на основі цієї", заповнення даних та подання документа як щорічної. У своїх поясненнях ОСОБА_1 повідомив, що система давала збій, реєстрація відбувалась більше п'яти разів, річна декларація зареєструвалась як кандидата.
Таким чином, в період з 01.01.2021 по 31.03.2021 усвідомлюючи обов'язок подання щорічної декларації за 2020 рік, ОСОБА_1 мав можливість подати щорічну декларацію за 2020 рік особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, але подав її успішно лише 09.07.2021 року, тобто несвоєчасно. Документи, додані до протоколу, не підтверджують технічний збій у роботі системи чи збереження декларації як кандидата, замість щорічної.
Поряд з цим, у судовому засіданні особа, що притягається до адміністративної відповідальності, наполягала на помилковості вибору типу декларації, оскільки 31.03.2021 створювалась декларація: "Нова декларація на основі цієї", а єдиною на той час була декларація кандидата на посаду від 14.12.2020, ним насправді не малось на увазі створення декларації кандидата на посаду, оскільки наміру працювати в іншому державному органі юридичної особи публічного права не мав.
Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ч. 2 ст.7 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, а також іншими документами.
Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Листом Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вих. № 223-943/0/4-17 від 22.05.2017 року «Щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов'язані з корупцією» звернуто увагу на те, що вирішуючи питання про притягнення осіб до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, щодо порушення вимог фінансового контролю, яке полягало у несвоєчасному поданні без поважних причин декларації особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, слід враховувати об'єктивні ознаки складу цього адміністративного правопорушення, зокрема його об'єктивну сторону, яка має активну форму прояву та полягає у несвоєчасному поданні без поважних причин декларації. Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу; вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Співставленням даних декларацій, що розміщені на сайті НАЗК, поданих ОСОБА_1 31.03.2021 о 15 год. 22 хв. та 09.07.2021 року о 15 год. 34 хв., судом встановлена ідентичність вказаних декларацій, окрім типу декларацій (кандидата на посаду та щорічна). Поряд з цим, вимогами ч. 4 ст. 46 Закону України "Про запобігання корупції" передбачено єдину відмінність у вказаних типах декларацій - відомості, передбачені пунктом 10 частини першої цієї статті, не зазначаються у деклараціях осіб, які претендують на зайняття посади, зазначеної у пункті 1, підпункті "а" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, а також у деклараціях, що подаються відповідно до абзацу другого частини третьої статті 45 цього Закону. Тобто у декларації кандидата на посаду можуть не вказуватись видатки, а також будь-які інші правочини, вчинені у звітному періоді, на підставі яких у суб'єкта декларування виникає або припиняється право власності, володіння чи користування, у тому числі спільної власності, на нерухоме або рухоме майно, нематеріальні та інші активи, а також виникають фінансові зобов'язання, які зазначені у пунктах 2-9 частини першої цієї статті. Порівнявши подані декларації, розділ 14 "Видатки та правочини суб'єкта декларування" не заповнювався.
Доводи ОСОБА_1 про відсутність у нього умислу на несвоєчасне подання щорічної декларації за 2020 рік та уникнення фінансового контролю доходів заслуговують на увагу, оскільки останній зазначив, що 31.03.2021 року ним була подана електронна декларація за 2020 рік, однак було подано електронну декларацію за 2020 рік як «Кандидат на посаду», яку було створено під час виконання дії «Натиснуто кнопку «Нова декларація на основі цієї». Поряд з цим, особа, що притягається до адміністративної відповідальності мала час на заповнення декларації з 01.01.2021 по 31.03.2021 шляхом обрання вірного типу декларації. Доводи особи про те, що річна декларація за 2020 рік зареєструвалась як декларація кандидата через технічну помилку та збій у системі, відсутність намірів працевлаштовуватись у зв'язку з поданням декларації кандидата не можуть бути взяті судом до уваги, оскільки такі не підтверджені поданими доказами.
На підставі вище викладеного, в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП. Датою вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією є день подачі ОСОБА_1 щорічної декларації за 2020 рік після визначеного законодавством терміну, тобто 09.07.2021. Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, стверджується, у відповідності до вимог, передбачених ст. 251 КУпАП, належними та допустимими у справі доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, №271 від 03.09.2021, листом НАЗК від 13.07.2021 №47-06/52101/21, листом Управління стратегічних розслідувань в Закарпатській області від 12.07.2021 №2652/55/106/01-2021, листом Закарпатської обласної ради від 22.07.2021 №1242/01.1-31, листом Закарпатської обласної прокуратури від 30.06.2021 №22/3-1116-21, витягом з Державного реєстру декларацій та іншими матеріалами справи.
У відповідності до ч. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також, враховуючи практику Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09 червня 2011 року, заява № 16347/02), «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30 травня 2013 року, заява №36673/04), «Карелін проти Росії» (заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року), суддя, виходить з того, що, як і у кримінальному провадженні, так і у справах про адміністративні правопорушення, суд має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у протоколі про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі.
За змістом ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Зазначена норма закону не містить будь-якого переліку умов або обставин, наявність яких дозволила би судити про малозначність правопорушення, а також застережень щодо неможливості її застосування до окремих складів адміністративних правопорушень.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь вини, відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, за наявності підстав, враховуючи доводи особи про відсутність заподіяння шкоди державним та суспільним інтересам, суд повинен обговорювати питання про можливість звільнення особи від адміністративної відповідальності у зв'язку з малозначністю правопорушення на підставі ст.22 КпАП України, згідно якої таке звільнення можливе за правопорушення, яке не становить великої суспільної небезпеки і не завдає значних збитків державним чи суспільним інтересам. Враховуючи наведені обставини та відсутність великої суспільної небезпеки (особа подала декларацію і відобразила необхідні відомості) і не завдає значних збитків державним чи суспільним інтересам у даному конкретному випадку, суд вважає за можливе звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності на підставі ст. 22 КУпАП.
Відповідно до ч. 2 ст. 284 КУпАП при оголошенні усного зауваження, виноситься постанова про закриття справи.
Керуючись ст.ст.22, 23, 33-35, 283-285, 294 КУпАП, на підставі ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, враховуючи ст.ст. 3, 45 Закону України «Про запобігання корупції», суд, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , на підставі ст. 22 КУпАП звільнити від адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 172-6 КУпАП, обмежившись усним зауваженням.
Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч.1ст. 172-6 КУпАП- закрити.
Постанова може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбаченихчастиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.
Суддя Ужгородського міськрайонного суду
Закарпатської області І.В.Логойда