Справа № 307/3681/21
Провадження №1-кс/307/1008/21
іменем України
21 жовтня 2021 року м. Тячів
Слідчий суддя Тячівського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , представників Буштинської селищної ради ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Тячів клопотання слідчого СВ Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області про арешт тимчасово вилученого майна,
слідчий СВ Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_6 , за погодженням з прокурором Тячівської окружної прокуратури ОСОБА_3 , звернувся до суду з клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна.
В обґрунтування клопотання посилається на те, що в провадженні СВ Тячівського РВП ГУНП України в Закарпатській області знаходяться матеріали досудового розслідування, несеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021071160000578 від 13 жовтня 2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.246 КК України.
Вказує на те, що 12 жовтня 2021 року слідчим СВ Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_7 було проведено огляд місця події в смт. Буштино, по вул. Б. Хмельницького, Тячівського району Закарпатської області, в ході якого, було вилучено вантажний автомобіль марки "Урал" номерний знак НОМЕР_1 із причепом, номерний знак НОМЕР_2 , який завантажений лісопродукцією, а саме деревиною породи "Сосна", в кількості 31 штука, яку передано на зберігання ОСОБА_4 ..
Постановою слідчого СВ Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області 13 жовтня 2021 року вказаний транспортний засіб та лісопродукція визнані речовими доказами.
З метою забезпечення збереження речових доказів у кримінальному провадженні виникла необхідність у арешті тимчасово вилученого майна, а саме автомобіля марки "Урал" номерний знак НОМЕР_1 із причепом, номерний знак НОМЕР_2 , та лісопродукцію, а саме деревину породи "Сосна", в кількості 31 штука.
Прокурор в судовому засіданні просив повернути дане клопотання для доопрацювання.
Представники Буштинської селищної ради ОСОБА_5 та ОСОБА_4 не заперечували проти клопотання прокурора.
Вивчивши матеріали клопотання та вислухавши учасників процесу, суд приходить до наступного висновку.
В судовому засіданні встановлено, що в провадженні СВ Тячівського РВП ГУНП України в Закарпатській області знаходяться матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021071160000578 від 13 жовтня 2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 246 КК України.
Постановою слідчого слідчого відділення Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області від 13 жовтня 2021 року вантажний автомобіль марки "Урал" номерний знак НОМЕР_1 із причепом, номерний знак НОМЕР_2 , який завантажений лісопродукцією, а саме деревиною породи "Сосна", в кількості 31 штука, визнано речовими доказами по кримінальному провадженні №12021071160000578 від 13 жовтня 2021 року.
За змістом ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Відповідно до ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
За правилами ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Статтею 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч.2 ст.171 КПК України у клопотанні про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Згідно ч.1 ст.172 КПК України, клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Відповідно до ч.3 ст.172 КПК України, слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу. У такому разі тимчасово вилучене в особи майно підлягає негайному поверненню після спливу встановленого суддею строку, а у разі звернення в межах встановленого суддею строку з клопотанням після усунення недоліків - після розгляду клопотання та відмови в його задоволенні.
Із змісту клопотання та долучених до нього письмових доказів вбачається, що клопотання про арешт майна, не відповідає вимогам ст.ст. 170, 171 КПК України, тому підлягає поверненню для усунення недоліків, з наступних підстав.
Так, всупереч вимогам п.3 ч.2 ст.171 КПК України, у клопотанні не зазначено документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном (не зазначено власника майна).
Виходячи з вищенаведеного, слідчий суддя вважає, що дане клопотання подане з порушенням вимог КПК України, а тому його необхідно повернути прокурору з метою усунення його недоліків у відповідності до вимог кримінального процесуального закону, що не позбавляє його права після усунення недоліків в строки, передбачені ст. 172 КПК України, повторно звернутися до суду з даним клопотанням.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-173, 372, 395 КПК України, -
Клопотання слідчого СВ Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Тячівської окружної прокуратури Закарпатської області ОСОБА_3 , про арешт майна - повернути прокурору, встановивши строк в сімдесят дві години, для усунення недоліків.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1