Виноградівський районний суд Закарпатської області
Справа № 299/1093/20
21.10.2021 року м.Виноградів
Виноградівський районний суд Закарпатської області в складі: головуючий - суддя ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора Виноградівського відділу Берегівської окружної прокуратури ОСОБА_3 , засудженого ОСОБА_4 , начальника Берегівського районного відділу №2 філії Державна установа «Центр пробації» в Закарпатській області ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Виноградів подання фахівця Берегівського районного відділу №2 філії Державної установи «Центр пробації» в Закарпатській області ОСОБА_6 про скасування звільнення від відбування покарання засудженому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканцю АДРЕСА_1 , і направлення для відбування призначеного покарання,
Фахівець Берегівського районного відділу №2 філії Державної установи «Центр пробації» в Закарпатській області ОСОБА_6 звернувся до суду із поданням про скасування звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і направлення його для відбування призначеного покарання, засудженого вироком Виноградівського районного суду від 19.01.2021 року за ч.2 ст.185 КК України до покарання у виді двох років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільненого від відбування покарання, якщо він протягом одного року не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки,
Подання мотивовано тим, що 02.03.2021 року засуджений ОСОБА_4 був ознайомлений із порядком та умовами відбування покарання з випробуванням та здійснення органом пробації нагляду, роз'яснено, зокрема, обов'язок з'являтися періодично для реєстрації до уповноваженого органу - перший понеділок кожного місяця. 05.04.2021 року засуджений ОСОБА_4 не з'явився на реєстрацію. 06.04.2021 за вих..№39/3/1326-21 ОСОБА_4 направлено виклик на 09.04.2021 (а.с.42), за яким він не з'явився. 05.05.2021 року ОСОБА_4 з'явився та надав письмове пояснення про те, що не з'явився на реєстрацію, оскільки перебував на заробітках у Одеській області. Засудженому винесено попередження (а.с.45). 02.08.2021 засуджений не з'явився на чергову реєстрацію. 05.08.2021 отримано пояснення від ОСОБА_7 , який повідомив, що засуджений ОСОБА_4 не з'явився у зв'язку із тим, що перебуває на заробітках у Одеській області (а.с.59). 06.09.2021 засуджений ОСОБА_4 знову не з'явився на чергову реєстрацію. 07.09.2021 йому було направлено виклик (а.с.60), за яким він з'явився. 13.09.2021 він прибув до відділу №2, де дав пояснення, у якому підтвердив, що знаходився у одеській області на заробітках, тому не з'являвся на реєстрацію. Оскільки засуджений без поважних причин неодноразово не з'являвся на реєстрацію та систематично вчиняв правопорушення, то це свідчить про небажання засудженого стати на шлях виправлення, такий по місцю проживання охарактеризований посередньо (а.с.30), то установа пробації вважає, що є підстави для скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування покарання.
В судовому засіданні Начальник Виноградівського РВ філії Державної установи «Центр пробації» в Закарпатській області ОСОБА_5 підтримав подання та просив таке задовольнити.
Прокурор підтримав подання та вважає, що є підстави для його задоволення.
Засуджений ОСОБА_4 просив суд не скасовувати іспитовий строк, оскільки він став на шлях виправлення, а його неявки були зумовлені об'єктивними причинами, прийнятими органом виконання покарання. Так, він має цивільну дружину, з якою народили п'ятьох дітей. Діти знаходяться на його утриманні. Він шукає заробітки та в цей раз змушений був поїхати в Одеську область на заробітки. Тому об'єктивно не міг з'являтися на реєстрацію. Просив надати йому ще один шанс, оскільки він запевняє суд, що став на шлях виправлення, не допускав протиправних діянь та не має наміру їх допускати.
Заслухавши учасників справи, проаналізувавши доводи подання та дослідивши матеріали особової справи на засудженого ОСОБА_4 , суд вирішив наступне.
Вироком Виноградівського районного суду від 19.01.2021 року ОСОБА_4 засуджено за ч.2 ст.185 КК України до покарання у виді двох років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнено від відбування покарання, якщо він протягом одного року не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки, зокрема, з'являтися періодично для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.
Вирок набрав законної сили та такий звернутий до виконання. 26.02.2021 Вирок прийнято на виконання Виноградівським районним відділом філії Державної установи Центр пробації в Закарпатській області (а.с.125).
02.03.2021 року засуджений ОСОБА_4 був ознайомлений із порядком та умовами відбування покарання з випробуванням та здійснення органом пробації нагляду, роз'яснено, зокрема, обов'язок з'являтися періодично для реєстрації до уповноваженого органу - перший понеділок кожного місяця. 05.04.2021 року засуджений ОСОБА_4 не з'явився на реєстрацію. 06.04.2021 за вих..№39/3/1326-21 ОСОБА_4 направлено виклик на 09.04.2021 (а.с.42), за яким він не з'явився. 05.05.2021 року ОСОБА_4 з'явився та надав письмове пояснення про те, що не з'явився на реєстрацію, оскільки перебував на заробітках у Одеській області. Засудженому винесено попередження (а.с.45). 02.08.2021 засуджений не з'явився на чергову реєстрацію. 05.08.2021 отримано пояснення від ОСОБА_7 , який повідомив, що засуджений ОСОБА_4 не з'явився у зв'язку із тим, що перебуває на заробітках у Одеській області (а.с.59). 06.09.2021 засуджений ОСОБА_4 знову не з'явився на чергову реєстрацію. 07.09.2021 йому було направлено виклик (а.с.60), за яким він з'явився. 13.09.2021 він прибув до відділу №2, де дав пояснення, у якому підтвердив, що знаходився у одеській області на заробітках, тому не з'являвся на реєстрацію. ОСОБА_4 по місцю проживання охарактеризований посередньо (а.с.30).
За змістом ст.78 КК України, підставою для направлення засудженого для відбування призначеного покарання є невиконання ним покладених на нього судом обов'язків або систематичне вчинення правопорушень, які спричинили притягнення до відповідальності і свідчать про небажання стати на шлях виправлення.
При вирішенні питання про скасування звільнення засудженого від відбування покарання з випробовуванням суд зобов'язаний з'ясувати, чи мав засуджений реальні можливості виконати покладені на нього обов'язки і чи можна розглядати факти, викладені у поданні органу, що відає відбуванням покарання, як свідчення небажання засудженого стати на шлях виправлення.
Главою 26 Кримінально-виконавчого кодексу України врегульовано підстави та порядок здійснення контролю за поведінкою осіб, звільнених від відбування покарання.
Відповідно до ст.163 КВК України, нагляд за поведінкою осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням, протягом іспитового строку здійснюється уповноваженим органом з питань пробації за місцем проживання засудженого, а стосовно військовослужбовців - командирами військових частин.
Відповідно до ст.164 КВК України, уповноважений орган з питань пробації: веде облік засуджених протягом іспитового строку; роз'яснює засудженим порядок виконання обов'язків, покладених на них судом; здійснює нагляд за засудженими; вживає заходів з припинення порушень судових рішень; організовує першочергові заходи з виявлення засуджених, місцезнаходження яких невідоме; звертається до відповідних правоохоронних органів щодо розшуку засуджених, місцезнаходження яких невідоме; здійснює інші повноваження, передбачені цим Кодексом та Законом України "Про пробацію".
Відповідно до ч.3 ст.164 КВК України, звільнені від відбування покарання з випробуванням зобов'язані: виконувати обов'язки, які покладені на них судом; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання; з'являтися за викликом до зазначеного органу.
Відповідно до ст. 166 КВК України, якщо засуджений не виконує обов'язки, встановлені цим Кодексом, Законом України "Про пробацію", а також покладені на нього судом, або систематично вчиняє правопорушення, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, уповноважений орган з питань пробації вносить до суду подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання.
При цьому, частиною 2 ст.164 КВК України встановлено, що подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання вноситься до суду після застосування уповноваженим органом з питань пробації до засудженого письмового попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання.
Так, згідно частини 3 цієї статті у разі невиконання засудженим, звільненим від відбування покарання з випробуванням, обов'язків, визначених законом та покладених на нього судом, систематичного вчинення правопорушень, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, уповноважений орган з питань пробації застосовує до нього письмове попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання.
При цьому, відповідно до ч.4 цієї статті письмове попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання застосовується у разі невиконання засудженим хоча б одного з обов'язків, визначених законом та покладених на нього судом, за відсутності об'єктивних обставин, що фактично позбавляють засудженого можливості їх виконувати і документально підтверджені.
Проаналізувавши вказані норми, суд дійшов висновку, що належною правовою підставою для внесення до суду подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання є застосування уповноваженим органом з питань пробації до засудженого письмового попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Та в свою чергу, застосування до засудженого письмового попередження (як санкція за невиконання обов'язків) обумовлено сукупністю визначених законом ознак: це невиконання засудженим хоча б одного з обов'язків, визначених законом та покладених на нього судом, та відсутність об'єктивних обставин, що фактично позбавили засудженого можливості їх виконати.
Зміст подання, матеріали особової справи, пояснення ОСОБА_4 в судовому засіданні, свідчать про те, що засуджений за період знаходження на обліку Центру пробації декілька разів не з'явився для реєстрації, та в кожному випадку надав інспектору письмові пояснення з обґрунтуванням причини неявки.
Так, 05.05.2021 року ОСОБА_4 пояснив, що не мав можливості з'явитися на реєстрацію, оскільки знаходився на заробітках у Одеській області (а.о.с.44)
05.08.2021 року ОСОБА_7 пояснив (а.о.с. 59), що засуджений ОСОБА_4 не з'явився для реєстрації у визначену дату через те, що знаходився на заробітках у Одеській області.
Крім того, суд констатує, що ОСОБА_4 за іспитовий період не вчиняв адміністративних правопорушень, що за ступенем їх суспільної шкідливості свідчили б про небажання засудженого стати на шлях виправлення чи характеризували його поведінку як антисоціальну.
Зі слів засудженого, він має цивільну дружину, з якою народив п'ятьох дітей, які перебувають на його утриманні, за результатами тестування визначено низький рівень ризику вчинення правопорушень (а.о.с.32-40). Сукупність встановлених обставин скоріш свідчить про те, що ОСОБА_4 є на шляху виправлення.
Суд вважає, що згідно змісту частини 4 ст.166 КК України у разі наявності об'єктивних обставин, що фактично позбавили засудженого можливості виконати обов'язок, правова підстава для застосування письмового попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням - відсутня. При цьому поважність чи неповажність причини неявки не входить до визначеної законом сукупності ознак, що надають право на застосування письмового попередження про скасування звільнення від відбування покарання.
Встановлені судом на підставі сукупності досліджених доказів та наданих учасниками справи пояснень фактичні обставини справи беззаперечно вказують на наявність об'єктивних обставин, що фактично позбавили засудженого можливості виконати обов'язок.
Відтак, суд за результатами судового розгляду подання переконався, що факти, викладені у поданні органу пробації не свідчать про небажання засудженого стати на шлях виправлення. Тому за встановлених обставин подання задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст.372, 537, 539 КПК України, ст.78 КК України, ст.164, 166 КВК України, суд -
У задоволенні подання фахівця Берегівського районного відділу №2 філії Державної установи «Центр пробації» в Закарпатській області ОСОБА_6 про скасування звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , і направлення його для відбування призначеного покарання, - відмовити.
На ухвалу може бути подана апеляція протягом семи діб з моменту її проголошення до Закарпатського апеляційного суду.
Головуючий ОСОБА_1