19 жовтня 2021 року м. Київ № 320/13034/21
Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є., розглянувши заяву про забезпечення позову в межах матеріалів адміністративної справи за позовом громадської організації "Миронівська організація ветеранів Чорнобиля" в інтересах Миронівського відділу управління соціального захисту населення Обухівської районної державної адміністрації Київської області до Миронівської міської ради Обухівського району Київської області про скасування рішення ,
до суду в інтересах Миронівського відділу УСЗН Обухівської РДА Київської області звернулось ГО "Миронівська організація ветеранів Чорнобиля" з вимогами до Миронівської міської ради Обухівського району Київської області про скасування рішення від 24.09.2021 №1865-15-VIII "Про включення потенційних обєктів оренди до Переліку другого типу".
Разом із позовною заявою була подана заява про забезпечення позову шляхом зупинення дії виконання рішення відповідача від 24.09.2021 №1865-15-VIII.
Дослідивши подану заяву в аспекті ст.43 КАСУ, суд приходить до висновку про необхідність її повернення, з огляду на таке:
відповідно до ч.1 ст. 55 КАСУ сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Згідно із ч.1 ст. 57 КАСУ представником у суді може бути адвокат або законний представник.
За приписами положень ч. 3 ст. 55 КАСУ юридична особа, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 59 КАСУ, повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені: довіреністю фізичної або юридичної особи. Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.
Повноваження на ведення справи в суді дає представникові право на вчинення від імені особи, яку він представляє, усіх процесуальних дій, які може вчинити ця особа. Повноваження представника чинні протягом часу провадження у справі, якщо інший строк не зазначено у довіреності.
Статтею 5 КАСУ, кожному гарантовано право на звернення до суду в порядку, встановленому законом, у разі порушення йог прав, свобод чи інтересів шляхом подання адміністративного позову.
У відповідності до ч.1 ст.150 КАСУ, суд за заявою учасника справи має право вжити заходи забезпечення позову.
Водночас, при вирішенні питання щодо розгляду будь-якого процесуального документу, в тому числі заяви, суд встановлює процесуальну правосубєктність особи підписувати такий документ, адже найвагомішою передумовою участі суб'єкта в адміністративному судочинстві та наділення його правами й обов'язками є правосуб'єктність.
Виходячи із загальної концепції того, що суб'єкт права - це особа (фізична або юридична),
яка за законом володіє здатністю мати і реалізовувати безпосередньо або через представника права і юридичні обов'язки (тобто мати правосуб'єктність), відсутність останньої стоїть на заваді участі у матеріальних адміністративно-правових і адміністративно-процесуальних відносинах, простіше кажучи, позбавляє права на участь в адміністративному процесі у будь-якій формі, в тому числі і шляхом підписання заяв, які підлягають обов'язковому розгляду судом.
Як слідує із заяви про забезпечення позову, вона підписана керівником ГО "Миронівської організації ветеранів Чорнобиля" Доником І., на підтвердження повноважень якого надані неналежним чином посвідчені копії: рішення про його обрання його головою організації та статуту.
На вказаних документах відсутній напис "Згідно з оригіналом", а реквізити підписанта вказані з порушенням стандарту ДСТУ 4163:2020.
Суд звертає увагу, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, посвідчених електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону. Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством, -зазначено у ч.4 ст.94 КАСУ.
Установлений чинним законодавством порядок засвідчення копій письмових доказів це порядок, передбачений ч.5 ст.94 КАСУ, у якій вказано на таке: учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
З 01.09.2021 в Україні застосовуються нові вимоги до оформлення документів, оскільки набрав чинності ДСТУ 4163:2020 «Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів». Посвідчення копій, підпис, гриф та інші реквізити документа тепер оформлюються по-новому.
Починаючи з 1 вересня 2021 усі державні органи, органи місцевого самоврядування, установи, підприємства, організації та інші юридичні особи повинні застосовувати ДСТУ 4163 до таких видів документів: положення, статути, посадові інструкції, штатні розписи тощо; розпорядчі документи (постанови, рішення, накази, розпорядження); акти, довідки, доповідні записки, пояснювальні записки, службові листи тощо. Вимоги Стандарту поширюються як на паперові документи, так і на електронні. Обов'язкове використання одного типу шрифту - Times New Roman, з бажаним основним кеглем 12-14, текст документів на аркушах паперу формату А4 рекомендовано друкувати через 1- 1,5 міжрядкових інтервали; у документах мають використовуватись тільки прізвище та ім'я (адаптація до європейських стандартів).
Ці вимоги поширюються і на порядок засвідчення копії документа: слова «Згідно з оригіналом» (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії. При цьому, прізвище друкується великими літерами.
Касаційний адміністративний суд, який діє у складі Верховного Суду у справі №160/7887/18 висловив позицію щодо належного засвідчення копій документів, у якій підкреслено, що "... під час перевірки копій документів, що підтверджують повноваження представників, на предмет їх відповідності статті 59 КАСУ, слід брати до уваги:
- правила засвідчення копій документів, визначені Національним стандартом України «Державна уніфікована система документації; - уніфіковану систему організаційно-розпорядчої документації; - Вимоги до оформлення документів ДСТУ 4163-2003, затверджені наказом Держспоживстандарту України від 7 квітня 2003 року №55; - Правила організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 18 червня 2015 року №1000/5; - інструкції з діловодства в окремих органах державної влади (місцевого самоврядування) та інші нормативно-правові акти. Серед іншого, відповідно до пункту 8 розділу 10 зазначених Правил, копія набуває юридичної сили лише в разі її засвідчення в установленому порядку. Напис про засвідчення копії складається зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів (ініціалу імені) та прізвища, дати засвідчення копії. Напис про засвідчення копії скріплюється відбитком печатки відповідного структурного підрозділу установи або печатки «Для копій».
У випадках, визначених законодавством, копії документів засвідчуються відбитком печатки установи. На лицьовому боці у верхньому правому куті першого аркуша документа проставляється відмітка «Копія».
Оскільки під засвідченням копії документа слід розуміти саме засвідчення відповідності копії оригіналу відповідного документу, відсутність на копії напису про її засвідчення «Згідно з оригіналом» чи в іншому словесному виразі дає підстави вважати її такою, що не здійснена в установленому порядку.
За результатами дослідження заяви про забезпечення позову, судом встановлено, що копії документів, що надані позивачем в якості доказів підтвердження повноважень особи Доника І. на підписання заяви про забезпечення позову від імені громадської організації, посвідчені з порушенням встановленого законом порядку, позаяк відсутній напис "Згідно з оригіналом"; документи завірені особою Доник І., стосовно якої суду не представлено документально підтвердженого права на посвідчення відовідності копії оригіналу документа, що суперечить правовій природі засвідчення особою відповідності копії документу його оригіналу та вищевказаним вимогам законодавства.
З огляду на це, документи, що додані до позову та завірені особою, щодо якої немає відомостей про її повноваження на вчинення дій процесуального характеру від імені позивача, за своєю правовою природою не являються письмовими доказами в розумінні КАСУ, тому не можуть бути прийняті судом до уваги.
Суд акцентує, що неправильно засвідчені або незасвідчені копії документів є недопустимими доказами фактичних обставин справи та є підставою для скасування судового рішення у справі, про що зазначено в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11 липня 2018 року у справі № 904/8549/17.
Керуючись статтями 2, 5, 9, 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
заяву про забезпечення позову громадської організації "Миронівська організація ветеранів Чорнобиля" в інтересах Миронівського відділу управління соціального захисту населення Обухівської районної державної адиміністрації Київської області про зупинення дію рішення відповідача , -повернути без розгляду.
Копію ухвали направити заявникові.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення (підписання). Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Суддя Брагіна О.Є.