про залишення позовної заяви без руху
21 жовтня 2021 року Київ № 320/13089/21
Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправною дії та зобов'язання вчинити певну дію,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ГУ ПФУ у Київській області про визнання протиправною відмову у проведенні перерахунку та виплаті пенсії на підставі довідки УДО України від 07.06.2021 №2/6-1760; зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії на підставі вищевказаної довідки, яка включає в себе наступні види грошового забезпечення: посадовий оклад - 6910,00 грн.; оклад за військовим званням - 1200,00 грн.; надбавок за вислугу років - 3244,00 грн., за особливості проходження служби - 6244,70 грн., за службу в умовах режимних обмежень - 691,00 грн. та премію - 4837,00 грн., всього для обчислення пенсії 23126,70 грн., з урахуванням 100 відсотків суми підвищення починаючи з 05.03.2019, з урахуванням проведених раніше виплат.
Дослідивши позовну заяву в межах ст. 171 КАСУ на предмет дотримання ст. ст. 160, 161, 172 КАСУ, суд встановив її невідповідність вимогам процесуального законодавства у зв'язку з чим позов підлягає залишенню без руху з наданням позивачеві десятиденного строку для усунення недоліків шляхом: подання суду позовної заяви в іншій редакції із зазначенням у ній: обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги з посиланням на докази, які ці обставини підтверджують, зокрема, постановки ОСОБА_1 на облік в УПФУ як пенсіонера та представлення довідки про взяття його на облік; надання розпорядження про призначення йому пенсії станом на день прийняття на облік; подання Витягу з реєстру застрахованих осіб; викладення у позові обґрунтованого розрахунку суми на стягнення якої претендує заявник із визначенням всіх її складових та посиланням на докази, що підтверджують кожну складову зробленого розрахунку та методики розрахунку (зокрема індексації такої суми); обґрунтований розрахунок передбачає проведення математичних дій для встановлення характеру та параметрів величини для вирішення питання щодо обрунтованості вимог заявника матеріального характеру; загального розміру пенсійних виплат, які позивач одержував до моменту звернення до суду і з розбивкою по місяцях та представлення суду документів про іх одержання (виписка по руху банківської картки заявника; довідка про розмір поштових переказів; копії відомостей тощо); обґрунтування порушення оскаржуваними діями прав, свобод, інтересів позивача із розкриттям змісту порушених прав; власного письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
За приписами ч. 3 ст. 161 КАСУ, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Матеріалами справи підтверджено, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 908 грн. Водночас, суд зауважує, що нормативно-правовим актом, який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору є Закон України "Про судовий збір" №3674-VI. Відповідно до статті 3 частини 1 Закону України №3674-VI судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством. Так, згідно ст. 4 вказаного Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Цією ж нормою встановлено, що за подання до адміністративного суду фізичною особою адміністративного позову немайнового характеру судовий збір складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" установлено у 2021 році прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі з 1 січня 2021 року - 2270 гривні.
На підставі абз. 2 ч. 3 ст. 6 ЗУ "Про судовий збір", у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Як вбачається з позовної заяви, ОСОБА_1 заявлено 2 вимоги немайного характеру: визнати дії суб'єкта владних повноважень протиправними, зобов'язати перерахувати та виплатити призначену пенсію, водночас, судовим збором оплачена лише одна вимога немайного характеру. Таким чином, суду необхідно надати кватинцію про сплату судового збору у розмірі 908 грн. другої вимоги.
Крім того, заявник просить суд зобов'язати ГУ ПФУ у Київській області здійснити перерахунок та виплату пенсії з 05.03.2019. Вирішуючи питання щодо дотримання встановленого процесуальним законодавством строку звернення до суду із позовною заявою, суд звертає увагу на таке: ч. 2 статті 122 КАСУ установлено строк звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи тривалістю у шість місяців, який, якщо не визначено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Правова конструкція статті, яка містить диференціацію поняття "дізнався" та "повинен був дізнатись" передбачає конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушення її прав, свобод та інтересів.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24 грудня 2020 р. у справі №510/1286/16-а вказала на те, що у спорах, що виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу Пенсійного фонду України відповіді (листа-відповіді, листа-роз'яснення) на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів (про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку), на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок. Поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21 лютого 2020 р. №340/1019/19).
Разом з тим, суд зазначає, що пенсія є щомісячним регулярним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона утворюється, як обрахована та, на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.
31 березня 2021 року Верховний Суд в постанові по справі №240/12017/19 у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду відступив від висновків, викладених, зокрема у постановах від 29.10.2020 у справі №816/197/18 (касаційне провадження №К/9901/50050/18), від 20.10.2020 у справі №640/14865/16-а (касаційне провадження №К/9901/36805/18), від 25.02.2021 у справі №822/1928/18 (касаційне провадження №К/9901/1313/18) щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах та звернув увагу, що при застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та повернення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави (постанови Верховного Суду від 29.10.2020 у справі №816/197/18 (касаційне провадження №К/9901/50050/18), від 20.10.2020 у справі №640/14865/16-а (касаційне провадження №К/9901/36805/18), а також про те, що строк звернення позивача до суду у випадку спірних правовідносин розпочав перебіг після отримання позивачем листа-відповіді від органу Пенсійного фонду, а не після отримання пенсії за відповідний період (постанова Верховного Суду від 25.02.2021 у справі №822/1928/18) та дійшов такого висновку щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАСУ у спорах цієї категорії: 1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів; 2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.
Позивач одержує пенсію за віком на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби , та деяких інших осіб" . Пенсія це одноразова або регулярна грошова виплата (у розрахунку на місяць), яка призначається у встановленому державою порядку як захід матеріального забезпечення певних категорій осіб за принципами пенсійного страхування, загальнолюдської солідарності та субсидування. Закон Про Державний бюджет на 2021 рік був прийнятий 15 грудня 2020, відтак, ураховуючи, що позивач одержував пенсійні виплати щомісяця, станом на 05.03.2019, він повинен та міг дізнатися про порушення свого права щодо недоотримання підвищення до пенсії в момент чергової виплати у квітні 2019, натомість до суду звернувся 11.10.2021, тобто з пропуском строку звернення до суду. Одержання листа пенсійного органу у відповідь на заяву позивача про перерахунок пенсії не змінює момент, з якого він повинен був знати про порушення свого права, і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду.
Суд зауважує, що за умови відсутності часових обмежень для звернення до суду за минулі періоди Пенсійний фонд України як центральний орган виконавчої влади був би позбавлений можливості реалізовувати покладені на нього завдання, зокрема здійснювати ефективний розподіл фінансових ресурсів для пенсійного забезпечення; така ситуація не відповідала б принципу юридичної визначеності у правовідносинах щодо пенсійного забезпечення у солідарній системі. Законодавець визнав строк в шість місяців достатнім для того, щоб у справах цієї категорії особа визначилася, чи реалізуватиме своє право на звернення до суду.
Суд констатує пропуск позивачем строку звернення до суду, тому позивач має навести поважні та обґрунтовані причини пропуску строку звернення до суду, який встановлено ст. 122 КАСУ та подати відповідну, доказово підтверджену заяву про поновлення строку звернення до суду.
Зазначені вище обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам ст. 160-161 КАС України у зв'язку з чим вона підлягає залишенню без руху.
Керуючись ст.ст. 161, 169, 171 КАС України, суд -
позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправною дії та зобов'язання вчинити певну дію, - залишити без руху.
Встановити позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.
Роз'яснити, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Брагіна О.Є.