про залишення позовної заяви без руху
21 жовтня 2021 року м. Київ № 640/18926/21
Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду у Київській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва, пред'явивши вимоги ГУ ПФУ у Київській області про визнання дії суб'єкта владних повноважень щодо відмови у перерахунку призначеної йому пенсії протиправною та зобов'язання відповідача перерахувати призначену відповідно до ЗУ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" пенсію у розмірі 50% з її основного розміру, а також з урахуванням посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років - 45%, надбавки за особливості проходження служби - 50% та премії (середньої за 12 місяців) 29,6%, та виплату перерахованої пенсії в розмірі 50% від грошового забезпечення в повному обсязі без обмежень, починаючи з 01.04.2019 року з урахуванням вже сплачених сум та зобов'язання відповідача здійснити нарахування та виплату пенсії з поетапним підвищенням заниженого розміру за 2018 на 50%; за 2019 - 25%, які були перераховані станом на 01.03.2018, але не сплачені.
Ухвалою ОАСК від 11.08.2021, адміністративна справа №640/18925/21 за позовом ОСОБА_1 до ГУ ПФУ у Київській області про визнання дії протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, в порядку п.2 ч.1 ст.29 КАСУ була передана до КОАС.
Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, головуючим у данній справі була визначена суддя Брагіна О.Є.
Дослідивши позовну заяву ОСОБА_1 на предмет дотримання ст. ст. 160, 161, 172 КАСУ, суд приходить до висновку про необхідність залишення позову без руху, з огляду на таке:
частиною 5 ст. 160 КАСУ визначені вимоги до позовної заяви, які складаються із критеріїв, яких сторона повинна дотримуватись щодо форми та змісту позову. В позовній заяві зазначаються: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб'єкта владних повноважень; 4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача; 10) у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб'єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт; 11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Так, у поданій позовній заяві неправильно зазначено місцезнаходження юридичної особи - відповідача.
Відповідно до статті 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.
Згідно з положеннями частини четвертої статті 89 ЦК України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до єдиного державного реєстру.
Частиною другою статті 9 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань” закріплено, що в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб:
- місцезнаходження юридичної особи (п.10).
Відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, використовуються для ідентифікації юридичної особи або її відокремленого підрозділу, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, фізичної особи - підприємця, у тому числі під час провадження ними господарської діяльності та відкриття рахунків у банках та інших фінансових установах (ч.4 ст.10 Закону).
Отже, інформація про місцезнаходження юридичної особи підтверджується саме відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Крім того, саме за цією адресою, згідно з частиною восьмою статті 126 КАС України, направляються повістки про виклик та повістки-повідомлення, у зв'язку з чим відповідність адреси юридичної особи, зазначеної у позовній заяві, відомостям з Єдиного державного реєстру (за виключенням випадку, коли представник цієї юридичної особи зазначає іншу адресу) є необхідною передумовою дотримання судом процесуального законодавства.
В порушення п.5 ч.5 ст. 160 КАСУ, позивачем на викладені обставини, якими обгрунтовані заявлені вимоги та докази, якими підтверджені зазначені обставини.
Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху із зазначенням порядку та строку для усунення недоліків позовної заяви.
Недоліки позовної заяви повинні бути усунені шляхом подання суду позовної заяви в іншій редакції із зазначенням у ній: обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги з посиланням на докази, які ці обставини підтверджують, зокрема, обставини постановки ОСОБА_1 на облік в УПФУ та представленням довідки про взяття його на облік як пенсіонера; надання розпорядження про призначення пенсії станом на день прийняття на облік; подання Витягу з реєстру застрахованих осіб; викладення у позові обґрунтованого розрахунку суми на стягнення якої претендує заявник із визначенням всіх її складових та посиланням на докази, що підтверджують кожну складову зробленого розрахунку та методики розрахунку (зокрема індексації такої суми); обґрунтований розрахунок передбачає проведення математичних дій для встановлення характеру та параметрів величини для вирішення питання щодо обрунтованості вимог заявника матеріального характеру; загального розміру пенсійних виплат, які позивач одержував до моменту звернення до суду і з розбивкою помісячно та представленням суду документів про ії одержання (виписка по руху банківської картки заявника; довідка про розмір поштових переказів; копії відомостей тощо); загальної суми виплат, які були нараховані станом на 01.03.2018, але не виплачені заявникові з документильним підтвердженням невиплат відповідних сум; обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача із розкриттям змісту порушених прав; власного письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
За приписами ч. 3 ст. 161 КАСУ, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Матеріалами справи підтверджено, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 923 грн. Водночас, суд зауважує, що нормативно-правовим актом, який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору є Закон України "Про судовий збір" №3674-VI. Відповідно до статті 3 частини 1 Закону України №3674-VI судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством. Так, згідно ст. 4 вказаного Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Цією ж нормою встановлено, що за подання до адміністративного суду фізичною особою адміністративного позову немайнового характеру судовий збір складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" установлено у 2021 році прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі з 1 січня 2021 року - 2270 гривні.
На підставі абз. 2 ч. 3 ст. 6 ЗУ "Про судовий збір" , у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Як вбачається з позовної заяви, ОСОБА_1 заявлено 3 вимоги немайного характеру: визнати дії суб'єкта владних повноважень протиправними, зобов'язати перерахувати призначену пенсію, зобов'язати нарахувати та виплатити нараховану, але не виплачену пенсію, водночас, судовим збором оплачена лише одна вимога немайного характеру. Таким чином, суду необхідно надати кватинцію про сплату судового збору у розмірі 1816 грн. у якості оплати двох інших вимог.
Крім того, заявник просить суд зобов'язати ГУ ПФУ у Київській області здійснити перерахунок та виплату пенсії з 01.04.2019. Вирішуючи питання щодо дотримання встановленого процесуальним законодавством строку звернення до суду із позовною заявою, суд звертає увагу на таке: ч. 2 статті 122 КАСУ установлено строк звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи тривалістю у шість місяців, який, якщо не визначено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Правова конструкція статті, яка містить диференціацію поняття "дізнався" та "повинен був дізнатись" передбачає конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушення її прав, свобод та інтересів.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24 грудня 2020 р. у справі №510/1286/16-а вказала на те, що у спорах, що виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу Пенсійного фонду України відповіді (листа-відповіді, листа-роз'яснення) на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів (про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку), на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок. Поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21 лютого 2020 р. №340/1019/19).
Разом з тим, суд зазначає, що пенсія є щомісячним регулярним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона утворюється, як обрахована та, на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.
31 березня 2021 року Верховний Суд в постанові по справі №240/12017/19 у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду відступив від висновків, викладених, зокрема у постановах від 29.10.2020 у справі №816/197/18 (касаційне провадження №К/9901/50050/18), від 20.10.2020 у справі №640/14865/16-а (касаційне провадження №К/9901/36805/18), від 25.02.2021 у справі №822/1928/18 (касаційне провадження №К/9901/1313/18) щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах та звернув увагу, що при застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та повернення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави (постанови Верховного Суду від 29.10.2020 у справі №816/197/18 (касаційне провадження №К/9901/50050/18), від 20.10.2020 у справі №640/14865/16-а (касаційне провадження №К/9901/36805/18), а також про те, що строк звернення позивача до суду у випадку спірних правовідносин розпочав перебіг після отримання позивачем листа-відповіді від органу Пенсійного фонду, а не після отримання пенсії за відповідний період (постанова Верховного Суду від 25.02.2021 у справі №822/1928/18) та дійшов такого висновку щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАСУ у спорах цієї категорії: 1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів; 2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.
Позивач одержує пенсію за віком на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби , та деяких інших осіб" . Пенсія це одноразова або регулярна грошова виплата (у розрахунку на місяць), яка призначається у встановленому державою порядку як захід матеріального забезпечення певних категорій осіб за принципами пенсійного страхування, загальнолюдської солідарності та субсидування. Закон Про Державний бюджет на 2021 рік був прийнятий 15 грудня 2020, відтак, ураховуючи, що позивач одержував пенсійні виплати щомісяця, станом на 01.04.2019, він повинен та міг дізнатися про порушення свого права щодо недоотримання підвищення до пенсії в момент чергової виплати у травні 2019, натомість до суду звернувся в 06.07.2021, тобто з пропуском строку звернення до суду. Одержання листа пенсійного органу у відповідь на заяву позивача про перерахунок пенсії не змінює момент, з якого він повинен був знати про порушення свого права, і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду.
Суд зауважує, що за умови відсутності часових обмежень для звернення до суду за минулі періоди Пенсійний фонд України як центральний орган виконавчої влади був би позбавлений можливості реалізовувати покладені на нього завдання, зокрема здійснювати ефективний розподіл фінансових ресурсів для пенсійного забезпечення; така ситуація не відповідала б принципу юридичної визначеності у правовідносинах щодо пенсійного забезпечення у солідарній системі. Законодавець визнав строк в шість місяців достатнім для того, щоб у справах цієї категорії особа визначилася, чи реалізуватиме своє право на звернення до суду.
Суд констатує пропуск позивачем строку звернення до суду, тому позивач має навести поважні та обґрунтовані причини пропуску строку звернення до суду, який встановлено ст. 122 КАСУ та подати відповідну, доказово підтверджену заяву про поновлення строку звернення до суду.
Зазначені вище обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам ст. 160-161 КАС України у зв'язку з чим вона підлягає залишенню без руху.
Керуючись ст.ст. 161, 169, 171 КАС України, суд -
позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду у Київській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, - залишити без руху.
Встановити позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.
Роз'яснити, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Брагіна О.Є.