про залишення позовної заяви без руху
18 жовтня 2021 року Київ № 320/12428/21
Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобовязання вчинити певні дії,
05.10.2021, до суду звернувся ОСОБА_1 в порядку оскарження бездіяльності в/ч НОМЕР_1 щодо невиплати індексації грошового забезпечення в повному обсязі за період з 01.01.2016 по 01.03.2018; зобов'язання відповідача виплатити індексацію грошового забезпечення за вказаний період; зобов'язання нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати - за період з 14.09.2020 по ень фактичної виплати індексації. Вказана позовна заява була передана судді 18.10.2021.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Дослідивши позовну заяву на предмет дотримання вимог процесуального законодавства, суд приходить до висновку про її невідповідність, у зв'язку з чим позов підлягає залишенню без руху з наданням заявникові десятиденного строку з моменту одержання копії цієї ухвали для усунення недоліків шляхом подання до суду належним чином оформленої позовної заяви у новій редакції із зазначенням у ній: обставин, якими обґрунтовані заявлені вимоги з посиланням на докази, що підтверджують ці обставини, а саме: загального розміру виплат, які були одержані позивачем за спірний період, тобто з 01.01.2016 по 01.03.2018 у розрізі помісячних виплат із окремим визначенням кожної суми та представленням суду відповідних доказів, якими підтверджено факт одержання виплат (довідки з в/ч; копії відомості; копії витягу про рух коштів банківської картки тощо); надання розрахунку індексації грошового забезпечення на який претендує позивач із визначенням кожної складової такого розрахунку та конкретизацією правил індексації, які повинні були бути використані відповідачем приїї нарахуванні та виплаті; інформацію про розмір посадового окладу за посадами, на яких перебував позивач у період з 01.01.2016 по 01.03.2018; обґрунтування порушення прав, свобод та інтересів заявника із визначенням змісту порушених прав; наданням копії наказу про звільнення у придатному для читанні вигляді; поданням заяви про поновлення пропущеного строку на звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням поважних причин такого пропуску.
Одночасно, суд наголошує, що наведення змісту положень законів, інших нормативно-правових актів, цитування у позовній заяві їх приписів без відповідної фактичної аргументації оспорюваних дій та/або рішення не є обґрунтуванням твердження про порушення прав та інтересів заявника.
Також, відповідно до ст.161 КАСУ до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивач, звертаючись до суду з відповідним позовом вважає, що такий спір відноситься до категорії справ, пов'язаних зі стягненням заробітної плати, що є підставою для звільнення від сплати судового збору.
Натомість, заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу (Закону України "Про оплату праці").
Трудові спори - це неврегульовані внаслідок безпосередніх переговорів розбіжності між працівником і роботодавцем з приводу застосування норм трудового законодавства, а також встановлення нових або зміни існуючих умов праці.
В даному випадку, позивач проходив військову службу у в/ч № НОМЕР_2 , під час якої отримував грошове забезпечення, не погоджуючись із розміром якого ОСОБА_1 вимушений звертатися до суду з відповідним позовом.
Відповідно до Закону України від 25.03.92 р. № 2232-XII "Про військовий обов'язок і військову службу" військовослужбовці - це громадяни України, які проходять військову службу у складі Збройних Сил України та інших військових формувань.
При цьому згідно зі статтею 2 вищезазначеного Закону України військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язаній із захистом Вітчизни.
Стаття 3 Кодексу законів про працю України визначає, що законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
Військовослужбовці не перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності та господарювання, а проходять службу. Порядок проходження служби у Збройних Силах України та інших військових формуваннях урегульовано спеціальними нормативно-правовими актами, які покладають на громадян, котрі перебувають на такій службі, додаткові обов'язки і відповідальність.
Виходячи з наведеного, на військовослужбовців, які проходять військову службу у військових формуваннях, утворених відповідно до законів України, Кодекс законів про працю України не поширюється.
Крім того, індексація грошових доходів населення здійснюється відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 р. № 1282-ХІІ (далі - Закон № 1282) та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ від 17.03.2003 р. № 1078. Відповідно до ст. 5 Закону № 1282 індексація проводиться в межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік. Індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Індексація грошових доходів не входить до складу заробітної плати, тому на вирішення спору щодо її стягнення пільга, ппередбачена Законом України "Про судовий збір", не розповсюджується.
З урахуванням викладеного, суд зазначає, що правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011 р. № 3674-VI.
Згідно з абз.1 ч.1 ст.3 Закону України № 3674-VI судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (ч.1 ст.4 Закону України № 3674-VI).
Позивачем заявлено дві вимоги немайнового характеру, допустимого доказу на підтвердження звільнення від сплати судового збору суду не надано, відтак йому слід сплатити судовий збір у розмірі 2724,00 грн.
Позивач звернувся до суду з вимогами про визнання протиправною бездіяльності, яка виявилась у ненарахуванні та невиплаті йому індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 01.03.2018; втрати частини доходу за несвоєчасно виплачену компенсацію грошового забезпечення за період з 14.09.2020 по день фактичної виплати, але з даним позовом звернувся 17.09.21, тобто із пропущенням встановленого законом строку за відсутності заяви про його поновлення та незазначенням поважності причин пропуску такого строку без документів, якими підтверджено поважність причин пропуску строку звернення до суду. Отже, заявникові необхідно надати суду клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду із зазначенням причин такого пропуску та доказовим підтвердженням поважності причин пропуску строку.
З огляду на те, що матеріали позовної заяви оформлені не належним чином, чого вимагає Кодекс адміністративного судочинства України, суддя визнав за необхідне залишити позовну заяву без руху.
Керуючись ст.ст. 161, 169, 171 КАС України, суд -
позовну заяву позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобовязання вчинити певні дії, - залишити без руху.
Встановити позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Брагіна О.Є.