22 жовтня 2021 року
Київ
справа №200/151/20-а
адміністративне провадження №К/9901/36281/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Данилевич Н.А.,
суддів: Мацедонської В.Е., Шевцової Н.В.
перевірив касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 2 лютого 2021 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 27 квітня 2021 року у справі №200/151/20-а за позовом ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії,
04 жовтня 2021 року касаційна скарга надійшла до Верховного Суду, як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (надіслано засобами поштового зв'язку 30.09.2021).
У січні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, про визнання бездіяльності протиправною щодо невиплати вихідної допомоги при звільненні, зобов'язання здійснити виплату вихідної допомоги.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 2 лютого 2021 року, яке залишено без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 27 квітня 2021 року, позов задоволено частково:
- визнано протиправною бездіяльність Головного територіального управління юстиції у Донецькій області щодо невиплати ОСОБА_1 вихідної допомоги при звільненні.
У задоволенні решти частини позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись частково із цими судовими рішеннями, ОСОБА_1 втретє звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - "КАС України"), надіславши її 27 серпня 2021 року засобами поштового зв'язку.
У своїй касаційній скарзі скаржник просить рішення Донецького окружного адміністративного суду від 2 лютого 2021 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 27 квітня 2021 року у справі №200/151/20-а в частині відмови у задоволенні позовних вимог скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Перевіркою змісту касаційної скарги встановлено, що скаржник, на виконання вимог статті 330 КАС України, як на підставу звернення до Суду покликається на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України та вказує на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме ч. 1 ст.44 КЗпП України, ст.87 Закону України «Про державну службу».
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Згідно з частинами першою-третьою статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Предметом касаційного оскарження в даній справі є постанова Першого апеляційного адміністративного суду від 27 квітня 2021 року.
Касаційну скаргу подано 30.09.2021, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження. Одночасно з касаційною скаргою заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження з посиланням на те, що касаційна скарга подана повторно після її повернення, що не позбавляє права звернення з касаційною скаргою до Верховного Суду, та є поважною причиною пропуску строку.
При цьому, ухвалами Верховного Суду від 28 липня 2021 року, 12 серпня 2021 року, 20 вересня 2021 року, касаційні скарги ОСОБА_1 були повернуті особі, яка їх подала на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 332 КАС України, оскільки у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
Колегія суддів зауважує, що норми КАС України не містять виключень або підстав для звільнення учасників процесу від обов'язку надавати докази до суду та довести ті обставини, які є підставами для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.
За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Колегія суддів, не заперечуючи проти права на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення, вважає, що таке право не є абсолютним. Це обґрунтовується змістом частини восьмої статті 169 КАС України, відповідно до якої скаржник має право на повторне звернення з касаційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки касаційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань. Також скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої касаційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення.
Також Європейський Суд з прав людини в рішенні у справі "Перес де Рада Каванілес проти Іспанії" зазначає, що право на доступ до суду, не є абсолютним; воно підлягає обмеженням, дозволеним за змістом, зокрема, коли умови прийнятності скарги визначені, оскільки за своєю природою вона потребує регулювання з боку держави, яка користується певною свободою розсуду в цьому відношенні.
У цій справі у скаржника було достатньо часу для приведення своєї касаційної скарги у відповідність із вимогами КАС України. Проте касаційна скарга подана вчетверте майже через три місяці після її повернення вперше Верховним Судом, що свідчить про неналежне користування своїми процесуальними правами та виконання процесуальних обов'язків.
Сукупність цих обставин свідчить про допущення відповідачем необґрунтованих зволікань щодо реалізації свого права на касаційне оскарження судових рішень з дотриманням вимог КАС України. Отже, враховуючи обставини справи, відсутні підстави вважати, що скаржником пропущено строк з поважних причин, оскільки такі не пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
За таких обставин, суд касаційної інстанції зазначає, що неналежне використання наданих процесуальних прав не може визнаватись судом як поважна причина пропуску процесуального строку, а відтак зазначені скаржником причини пропуску строку касаційного оскарження є неповажними.
Отже, скаржник не надав доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження. У зв'язку з цим, зазначена причина пропуску строку не може бути визнана поважною, а отже відповідачу необхідно довести наявність об'єктивних перешкод, які не дозволили подати касаційну скаргу в строк, передбачений статтею 329 КАС України.
Згідно з частиною 2 статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
За таких обставин, відповідно до правил статті 332 КАС України, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку для подання заяви із зазначенням інших підстав для поновлення строку на касаційне оскарження та надання відповідних доказів, документа про сплату судового збору в установленому законом розмірі.
Керуючись статтями 329, частиною другою, третьою статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 2 лютого 2021 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 27 квітня 2021 року у справі №200/151/20-а за позовом ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.
Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційна скарга буде повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Н.А. Данилевич
Судді В.Е. Мацедонська
Н.В. Шевцова