22 жовтня 2021 року
Київ
справа №826/9693/13-а
адміністративне провадження №Зі/9901/132/21
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Тацій Л.В., розглянув у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відвід суддів: Коваленко Н.В., Берназюка Я.О., Желєзного І.В. від участі у розгляді справи №826/9693/13-а за позовом ОСОБА_2 до Національного банку України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, стягнення шкоди,-
Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду розглядається касаційна скарга ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , особа, яка приєдналася до касаційної скарги - ОСОБА_12 , на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.12.2013 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22.07.2014 у справі за позовом ОСОБА_2 до Національного банку України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, стягнення шкоди.
19.10.2021 до Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід суддів Коваленко Н.В., Берназюка Я.О., Желєзного І.В. від участі у розгляді цієї справи.
На думку заявника, вищевказані судді Верховного Суду підлягають відводу від розгляду цієї справи на підставі пункту 4 частини першої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки, на переконання ОСОБА_1 , наявні обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності суддів.
На обґрунтування вимог заяви висловлюється незгода із діями суддів щодо постановлення ухвали Верховного Суду від 10.12.2019 про прийняття цієї справи до провадження, які, на думку заявника, вчинені з порушенням норм процесуального права і Конституції України.
ОСОБА_1 також вважає, що окремі мотиви вищевказаної ухвали Верховного Суду стосовно необхідності актуалізації вимог касаційної скарги і рекомендації учасникам справи повідомити суд про можливі зміни, що відбулися у спірних правовідносинах, нові обставини, які зумовлені такими змінами, а також подати додаткові пояснення у межах доводів касаційної скарги, свідчать про прояв упередженого та зневажливого ставлення до прав заявників касаційної скарги з метою їх залякування та створення стану невизначеності, є погрозою на адресу останніх, оскільки, на думку автора відводу, у момент постановлення ухвали Верховного Суду від 10.12.2019 про прийняття цієї справи до провадження Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду вже вважає, що учасники справи будуть проводити дії та надавати пояснення для "введення суду в оману щодо фактичних обставин справи".
Окрім цього, за твердженнями заявника, постановлена Верховним Судом у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Коваленко Н.В. ухвала від 21.12.2019 про відмову у роз'ясненні ухвали Верховного Суду від 10.12.2019 порушує чинне законодавства України, норми процесуального права, не відповідає практиці та рекомендаціям Європейського суду з прав людини, порушує його та інших учасників справи право на справедливий судовий розгляд, захист прав та інтересів судом, право на звернення до суду.
Посилається заявник і на те, що Верховним Судом до цього часу не вирішена його письмова заява щодо постановлення окремої ухвали на адресу Конституційного Суду України у зв'язку із тривалим нерозглядом конституційного подання Верховного Суду України щодо відповідності (конституційності) Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", а також не наведено мотивів її неприйняття.
Вищенаведені факти, як вважає заявник, свідчать про те, що суддями Коваленко Н.В., Берназюком Я.О. та Желєзним І.В. порушуються норми Кодексу адміністративного судочинства України, чим обмежуються його права на доступ до правосуддя та захисту порушених прав суб'єктом владних повноважень.
У заяві міститься аргументація і про те, що розгляд попередньо поданої ОСОБА_3 заяви про відвід цих самих суддів від участі у розгляді цієї ж справи здійснено з порушенням статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України, якою не передбачено можливості розгляду колегією суддів питання про їх відвід у порядку письмового провадження.
З урахуванням наведених вище обставин ОСОБА_1 наголошує, що має обґрунтовані сумніви у тому, що Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду судді: доповідача - Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Желєзного І.В. належним чином і у повному обсязі, з урахуванням усіх обставин справи, об'єктивно та неупереджено розгляне цю справу, а ухвалене судове рішення буде ґрунтуватися на засадах верховенства права, буде законним і обґрунтованим.
Верховний Суд ухвалою від 20.10.2021 визнав необґрунтованим заявлений ОСОБА_1 відвід суддів Коваленко Н.В., Берназюка Я.О., Желєзного І.В. та передав заяву ОСОБА_1 на вирішення судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, який визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.10.2021 заяву передано для вирішення судді Тацій Л.В.
Відповідно до частини восьмої статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження.
Положення частин першої, другої статті 36 КАС України передбачають випадки, коли суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу), а саме: 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу, яка встановлює недопустимість повторної участі суддів в розгляді адміністративної справи.
Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" зазначено, що "у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду". Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що "особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного". Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але "вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими".
Стаття 6 Конвенції з прав людини вимагає суд у межах своїх повноважень бути неупередженим. Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб'єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами ("Ветштайн проти Швейцарії").
Аргументація ж заяви ОСОБА_1 фактично зводиться до незгоди із процесуальними рішеннями і діями цих суддів щодо прийняття справи до провадження і роз'яснення судового рішення, вирішення ними заяви про відвід суддів, однак у відповідності з положеннями частини четвертої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
До того ж, покладені в основу цих доводів мотиви ґрунтуються на суб'єктивному тлумаченні заявником норм процесуального права і їх помилковому розумінні, викривляють дійсний зміст останніх.
Суд звертає увагу на відсутність інших підстав, передбачених статтями 36, 37 Кодексу адміністративного судочинства України, які б унеможливлювали участь у розгляді справи суддів Коваленко Н.В., Берназюка Я.О., Желєзного І.В. і викликали необхідність їх відводу.
З урахуванням зазначеного, обґрунтованих підстав для задоволення заяви про відвід немає.
Керуючись статтями 36, 40 КАС України,
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід суддів Коваленко Н.В., Берназюка Я.О. та Желєзного І.В. у справі №826/9693/13-а за позовом ОСОБА_2 до Національного банку України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, стягнення шкоди - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Л.В. Тацій