Ухвала від 21.10.2021 по справі 813/1147/15

УХВАЛА

21 жовтня 2021 року

Київ

справа № 813/1147/15

провадження № К/9901/49434/18

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Коваленко Н.В., провівши підготовчі дії до касаційного розгляду справи за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 , начальника штабу військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_3 , третя особа - Військово-медичний клінічний центр Західного регіону, про визнання протиправною бездіяльність і зобов'язання вчинити дії, за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2017 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2018 року,

УСТАНОВИВ:

Ухвалою Верховного Суду від 23 травня 2018 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2017 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2018 року у цій справі.

Відповідно до положень пункту 3 частини першої статті 340 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя-доповідач в порядку підготовки справи до касаційного розгляду вирішує питання про можливість попереднього розгляду справи або письмового провадження за наявними у справі матеріалами у суді касаційної інстанції.

ОСОБА_1 заявлено клопотання про розгляд справи за його участю та участю його представника.

Відповідно до статті 340 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач одноособово в порядку підготовки справи до касаційного розгляду вирішує питання про можливість попереднього розгляду справи або письмового провадження за наявними у справі матеріалами, а також вирішує питання стосовно призначення справу до розгляду у судовому засіданні чи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ухвалою про відкриття провадження у цій справі сторонам була надана можливість повною мірою скористатися своїми процесуальними правами, зокрема скаржнику подати доповнення до касаційної скарги; іншим учасникам справи подати відзив на касаційну скаргу.

Вирішуючи заявлене клопотання, суд касаційної інстанції також враховує практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово висловлювався з приводу відсутності публічних слухань у судах касаційної інстанції. Зокрема, «публічний характер провадження у судових органах, згаданих у пункті 1 статті 6 [Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод], захищає учасників справи від здійснення правосуддя таємно, поза контролем громадськості та є також одним із засобів збереження довіри до судів вищих і нижчих ланок (пункт 25 рішення від 08 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany», № 8273/78).

Проте публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку, зокрема, і у суді касаційної інстанції. Так, у вказаній справі зазначена гарантія була забезпечена у судах першої й апеляційної інстанцій, а тому Європейський суд з прав людини не визнав порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції відсутність публічного розгляду у Федеральному суді Німеччини, який, як і Верховний Суд в Україні, вирішував винятково питання права.

Крім того, Європейський суд з прав людини визнав явно необґрунтованим і тому неприйнятним звернення у справі «Varela Assalino contre le Portugal» (пункт 28, № 64336/01) щодо гарантій публічного судового розгляду. У цій справі заявник просив розглянути його справу в судовому засіданні, однак характер спору не вимагав проведення публічного розгляду. Фактичні обставини справи вже були встановлені, а скарги стосувалися питань права. Європейський суд вказав на те, що відмову у проведенні публічного розгляду не можна вважати необґрунтованою, оскільки під час провадження у справі не виникло ніяких питань, які не можна було вирішити шляхом дослідження письмових доказів.

У випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду, є доцільнішим, ніж усні слухання; розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім.

Аналогічні позиції підтримані та висловлені в ухвалах Великої Палати Верховного Суду від 18 травня 2018 року у справі № 668/13907/13-ц та від 21 травня 2018 року у справі № 361/3009/16-ц.

На переконання суду характер спірних правовідносин та предмет доказування у даній справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін для повного і всебічного встановлення обставин справи, а тому у задоволенні клопотання про розгляд цієї справи у судовому засіданні слід відмовити.

На підставі статті 340 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за необхідне призначити справу до розгляду в письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами.

Керуючись статтями 3, 241, 248, 340, 345 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про участь у розгляді справи в касаційному порядку.

Закінчити підготовку зазначеної справи до касаційного розгляду.

Призначити справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 , начальника штабу військової частини НОМЕР_1 Ковальчука Андрія Трохимовича, третя особа - Військово-медичний клінічний центр Західного регіону, про визнання протиправною бездіяльність і зобов'язання вчинити дії до касаційного розгляду у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, яке відбудеться з 22 жовтня 2021 року в приміщенні суду за адресою: вул. Московська, 8, корпус 5, м. Київ, 01029.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н.В. Коваленко

Попередній документ
100512456
Наступний документ
100512458
Інформація про рішення:
№ рішення: 100512457
№ справи: 813/1147/15
Дата рішення: 21.10.2021
Дата публікації: 29.08.2022
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; соціального захисту (крім соціального страхування), з них