Справа № 446/2537/20 Головуючий у 1 інстанції: Котормус Т.І.
Провадження № 22-ц/811/1663/21 Доповідач в 2-й інстанції: Шандра М. М.
Категорія:70
19 жовтня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду у складі:
головуючого судді - Шандри М.М.
суддів: Мікуш Ю.Р., Савуляка Р.В.
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області від 25 березня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання,
24.12.2020 ОСОБА_2 подала до Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області позовну заяву до ОСОБА_1 , третя особа ОСОБА_3 , в якій просила стягувати з відповідача аліменти на утримання ОСОБА_3 у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з дня подання позову до суду та до закінчення навчання або до досягнення ОСОБА_3 двадцяти трьох річного віку. Свої вимоги обґрунтовувала тим, що вона та відповідач є батьками ОСОБА_3 . Син в даний час є повнолітнім, однак продовжує навчання у зв'язку з чим потребує матеріальної допомоги. Відповідач добровільно не надає матеріальної допомоги на утримання сина, чим не виконує свій обов'язок як батька утримувати повнолітню дитину, яка продовжує навчання, що визначено ст. 199 СК України. Відповідач є працездатною особою, інших утриманців не має, а тому має можливість утримувати повнолітню дитину, яка продовжує навчання.
Рішенням Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області від 25 березня 2021 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання задоволено.
Вирішено стягувати з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 аліменти на утримання повнолітнього ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 , який продовжує навчання, в розмірі 1/4 частини від його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 24.12.2020 до припинення ним навчання, чи до досягнення дитиною 23 річного віку - у зв'язку з тим, яка з цих обставин настане першою.
Допущено до негайного виконання рішення в частині стягнення аліментів за один місяць.
Рішення суду оскаржив ОСОБА_1 .
В апеляційній скарзі посилається на незаконність та необґрунтованість рішення суду, порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, зазначає, що позивачкою у позовній заяві не було наведено жодних обгрунтувань своїх позовних вимог про те, що син дійсно потребує такої матеріальної допомоги і в чому саме це конкретно полягає. Довідка з коледжу, констатує лише сам факт проходження ним навчання. Жодних інших доказів в підтвердження позовних вимог матеріали справи не містять. Вважає, що судом при вирішенні справи судом першої інстанції не були взяті до уваги ті обставини: що відповідач не може працевлаштуватися, оскільки він має 50 pоків, а за таких обставин і маючи слабке здоров'я, важко влаштуватись в часи фінансової кризи в країні, навіть на некваліфіковану роботу; проживає зі старенькою одинокою матір'ю, якій має допомагати; обтяжений кредитами. Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Відзив на апеляційну скаргу до суду не подано.
Згідно ч.1 ст.369 ЦПК України апеляційна скарга розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи, тому відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ч.ч., 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарг, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково.
Сторони по справі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджено свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 04.09.2002 (а.с.5).
ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 досягнув повноліття.
Згідно довідки №180 від 16.12.2020 ОСОБА_3 дійсно є студентом четвертого курсу денної форми навчання за спеціальністю 208 "Агроінженерія" Екологічного коледжу ЛНАУ. Термін начання в коледжі з 01.09 по 30.06.2021 (а.с. 8).
Як видно з Витягу з Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання ОСОБА_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Позивач ОСОБА_2 також зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає разом з сином, що підтверджується також довідкою Новояричівської селищної ради Львівського району Львівської області №577 від 21.12.2020 (а.с.11).
Згідно з частиною другою статті 27 Конвенції Організації Об'єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Правовідносини щодо утримання батьками повнолітніх дочки, сина регулюються главою 16 СК України, яка, зокрема, передбачає обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 СК України).
Статтею 199 СК України передбачено обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання. Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу; право на утримання припиняється у разі припинення навчання; право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов'язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.
Згідно зі статтею 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Відповідно до частин першої статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно з п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років: продовження ними навчання: потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
При визначенні розміру аліментів на повнолітніх дочку, сина з одного з батьків суд повинен взяти до уваги можливість надання утримання й другим із батьків і врахувати стан здоров'я та матеріальне становище як дочки (сина), так і платника аліментів, інших дітей чи непрацездатних батьків, дружини, дітей та інші обставини, що мають істотне значення (ст. ст.182, 200 СК України).
Умовою стягнення аліментів на повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання, є недостатність забезпечення коштами як для навчання, так і для інших необхідних потреб (маються на увазі побутові потреби харчування, одяг, користування транспортом, придбання навчальної літератури, посібників).
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що повнолітній син сторін по справі продовжує навчання, в зв'язку з чим потребує матеріальної допомоги, та з урахуванням всіх обставин справи та положень закону, зокрема вимог ст. 182 СК України, а також те що розмір аліментів, визначений позивачем у частці від заробітку (доходу) відповідача, а саме 1/4 частки від заробітку (доходу) щомісячно є обґрунтований, справедливий, необхідний та достатній для забезпечення належного утримання повнолітнього ОСОБА_3 , який продовжує навчання.
Також необхідно враховувати, що денна форма навчання унеможливлює працевлаштування сина з метою одержання доходу для самостійного матеріального забезпечення, без допомоги батьків.
Апелянт не надав доказів того, що розмір стипендії покриває витрати сина, пов'язані з навчанням.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для присудження позивачу аліментів на утримання сина у зв'язку з продовженням навчання.
Разом з тим, у резолютивній частині оскаржуваного рішення суду зазначено, що аліменти на утримання повнолітнього ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 , який продовжує навчання, в розмірі 1/4 частини від його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 24.12.2020 до припинення ним навчання, чи до досягнення дитиною 23 річного віку - у зв'язку з тим, яка з цих обставин настане першою.
Проте, визначення розміру аліментів з урахуванням нижньої межі - не нижче 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку передбачено нормами Сімейного кодексу України, які регулюють обов'язок батьків утримувати неповнолітніх дітей, однак нормами статті 199 СК України це не передбачено.
Положеннями статті 201 СК України не передбачено застосування вимог статті 182 для визначення мінімального граничного розміру аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання. Зазначене у статті 200 СК України відсилання до норми статті 182 цього Кодексу стосується лише врахування судом тих обставин, які мають істотне значення та впливають на розмір аліментів (частина перша статті 182 СК України).
Таким чином, суд першої інстанції помилково визначив розмір аліментів з урахуванням нижньої межі - 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, передбаченої нормами СК України, які регулюють обов'язків батьків утримувати неповнолітніх дітей.
Зазначене відповідає висновкам, викладеним Верховним Судом у постановах від 21 березня 2018 року у справі № 478/2108/16-ц, провадження № 61-12433св18; від 21 листопада 2018 року у справі № 382/1093/16-ц, провадження № 61-12568св18п.
З урахуванням викладеного, рішення суду підлягає зміні з виключенням з резолютивної частини посилання суду на те, що розмір аліментів, які підлягають стягненню, повинен складати «не менш, ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку».
В решті рішення суду залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 367, 368, п.2 ч.1 ст. 374, 381, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області від 25 березня 2021 року змінити, виключивши з резолютивної частини посилання суду на те, що розмір аліментів, які підлягають стягненню, повинен складати « не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку».
В решті рішення суду залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.
Повний текст постанови складено:19.10.2021.
Головуючий
Судді