Справа № 298/559/21
21 жовтня 2021 року м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд у складі:
Головуючого - судді Бисага Т.Ю.
суддів: Джуги С.Д., Фазикош Г.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження за правилами письмового провадження, без проведення судового засідання, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 23 липня 2021 року, головуюча суддя Лютянська М.С., у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів,
Позивачка ОСОБА_2 звернулася до суду із зазначеним вище позовом, посилаючись на те, що вони з відповідачем зареєстрували шлюб 06 червня 2019 року. Від шлюбу в них народилась одна дитина: син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивачка зазначала у позові, що спільне життя з відповідачем не склалося через різні погляди на життя. За час спільного проживання між ними постійно виникали сварки, вони втратили будь-яку повагу один до одного, і вже більше півроку не проживають нормальним сімейним життям. Тому вважає, що їх шлюб існує лише формально й подальше збереження сім'ї є неможливим і суперечить її інтересам та намірам. Просить шлюб з відповідачем розірвати. Крім того, позивачка вказувала на те, що відповідач являється працездатним, і має змогу надавати матеріальну допомогу на утримання неповнолітнього сина. Однак, їй невідомо про його доходи, тому позивачка просить стягувати з відповідача аліменти на утримання сина в твердій грошовій сумі в розмірі 4600 грн. щомісяця , але не менше , ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і до досягнення ним повноліття.
Рішенням Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 23 липня 2021 року позов задоволено частково.
Шлюб, зареєстрований між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 06 червня 2019 року у Великоберезнянському районному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області за актовим записом №20 - розірвано.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в твердій грошовій сумі в розмірі 3500 (три тисячі п'ятсот) грн. щомісячно, починаючи з дня подачі позову до суду і до досягнення дитиною повноліття, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Допущено негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів на утримання дитини за один місяць.Вирішено питання судових витрат.
Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати в частині стягнення аліментів, ухвалити в цій частині нове рішення, яким стягнути з нього на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в твердій грошовій сумі в розмірі 2500, 00 грн., щомісячно, починаючи з дня подачі позову до суду і до досягнення дитиною повноліття, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що аліменти в розмірі 3500,00 гривень є непосильними для нього та ставлять в тяжке матеріальне становище,так як він перебуває в пошуках постійної роботи.
Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 20.08.2021 року відкрито апеляційне провадження в справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та надано учасникам справи строк п'ятнадцять днів з дня вручення копії цієї ухвали для надання відзиву на апеляційну скаргу.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Згідно ч.1 ст.368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Відповідно до ч.1 ст.369 ЦПК України, апеляційна скарга на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
З огляду на те, що зазначений спір є малозначний, дана справа є незначної складності і відноситься до категорії справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи, а тому дана справа розглядається судом апеляційної інстанції в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Оскільки рішення суду оскаржується лише в частині стягнення аліментів, то колегія суддів перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду лише в цій частині в межах доводів апеляційної скарги.
Задовольняючи заявлений позов частково, суд першої інстанції виходив з його обґрунтованості. З такими висновками погоджується і апеляційний суд, виходячи з наступного.
Матеріалами встановлено, що від даного шлюбу в позивача з відповідачем народився син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . (а.с. 8).
Відповідно до ст.180 Сімейного Кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно ст. 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до ч.3 ст. 181 СК України (відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо покращення права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів» в редакції від 17.05.2017 року) за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Отже, одержувач аліментів скористався своїм правом щодо визначення способу стягнення аліментів саме у твердій грошовій сумі.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Відповідно до частин 1 і 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789X11 (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» прожитковий мінімум з 1 липня 2021 року для дітей віком до 6 років становитиме 2013 грн.
Суд першої інстанції, при визначенні розміру аліментів, врахував вищенаведені обставини, визначив достатню і розумну суму аліментів, враховуючи вік дітей, стан здоров'я та обставини, передбачені ст. 182 СК України.
Не спростовують обґрунтованості рішення і доводи апеляційної скарги про те, що він ніде не працює, оскільки, посилаючись на дану обставину, відповідач всупереч положенням ч. 3 ст. 12 та ст. 81 ЦПК України, які покладають на сторону обов'язок довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Як вбачається, відповідач є молодим за віком та працездатним, доказів того, що за станом здоров'я відповідач не має змоги працювати, останнім не надано, що свідчить про можливість відповідача працевлаштуватися, отримувати дохід та, відповідно, надавати матеріальну допомогу своєму сину.
Даючи оцінку обставинам справи в їх сукупності, колегія приходить до висновку, що вищевказана сума (3500 грн.) є розумною і достатньою для забезпечення матеріальних потреб неповнолітнього.
Рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, прийняте в інтересах дитини і підстав для його зміни чи скасування немає.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З врахуванням наведеного, апеляційний суд дійшов до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст.ст. 368, 375 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 23 липня 2021 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст постанови суду складено 21 жовтня 2021 року.
Головуючий
Судді