Справа № 603/532/21
Провадження №2/603/220/2021
"18" жовтня 2021 р. м. Монастириська
Монастириський районний суд Тернопільської області в складі:
головуючого - судді Галіяна І.М.
секретаря судового засідання Швець Н.С.
розглянувши в підготовчому засіданні цивільну справу
позивач: ОСОБА_1
представник позивача: адвокат Гнатишин Віра Володимирівна
відповідач: Монастириська міська рада
предмет позову: визнання права на спадкове майно,
І. Зміст вимог та заперечень учасників справи.
Представник позивача адвокат Гнатишин В.В. звернулася в Монастириський районний суд Тернопільської області в інтересах ОСОБА_1 з позовом до Монастириської міської ради, в якому просить визнати за ним право на:
- земельну частку (пай), розміром 1,08 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі, згідно Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ТР №0288885, що знаходиться у спілці селян «Галичина».
Вимоги позивача обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла бабця позивача - ОСОБА_2 . Після її смерті відкрилася спадщина на вищевказане спадкове майно.
ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_2 звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, проте оформити спадщину нотаріус не зміг, оскільки виявилось, що відсутні оригінали правовстановлюючих документів на спадкове майно - оригінал Сертифікату на право на земельну частку (пай).
ІІ. Клопотання та інші процесуальні рішення в справі.
Ухвалою судді Монастириського районного суду Тернопільської області Галіяна І.М. від 21.09.2021 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.
ІІІ. Позиції сторін.
Позивач вважає, що саме він повинен успадковувати за померлим спадкодавцем, оскільки є спадкоємцем за заповітом, та вступила у фактичне управління спадковим майном.
ОСОБА_1 та її представник в підготовче засідання не з'явилися, проте представником позивача через канцелярію суду подано заяву в якій вона проситьб розгляд справи проводити в її відсутності та відсутності позивача, позовні вимоги підтримують повністю просять їх задовольнити.
Відповідач - представник Монастириської міської ради в підготовче засідання не з'явився, суду подав відзив на позовну заяву по суті справи в якій вказав, що з обставинами викладеними у заяві Монастириська міська рада погоджується та просить розгляд справи проводити у відсутності їхнього представника.
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.
Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні підготовчого судового засідання.
Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
ІV. Фактичні обставини встановлені судом.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 75 років в с.Лука Монастириського району Тернопільської області померла ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 виданого повторно 05.05.2021 року.
Ще за життя померлій належала:
- земельну частку (пай), розміром 1,08 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі, згідно Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ТР №0288885, що знаходиться у спілці селян «Галичина», що підтверджується Інформацією Відділу №6 Управління у Чортківському районі Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області від 10.08.2021 року №173/339-21.
Вказану спадщину після смерті ОСОБА_2 фактично прийняла її онука - ОСОБА_1 .
Згідно складеного ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 в с.Устя-Зелене Монастириського району Тернопільської області заповіту, посвідченого секретарем сільської ради народних депутатів та зареєстрованого в реєстрі за №14, встановлено, що остання заповіла належний їй на праві особистої власності жилий будинок з надвірними будівлями і все своє майно на що вона за законом матиме право після своєї смерті своїй внучці - ОСОБА_1 .
Окрім зазначеного, судом з матеріалів справи встановлено, що оригінал Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ТР №0288885 - втрачено.
В зв'язку з втратою оригіналу вищевказаного правовстановлюючого документу нотаріусом Монастириської державної нотаріальної контори було відмовлено ОСОБА_1 у вчиненні нотаріальних дій у відповідності до Закону України «Про нотаріат», що підтверджується постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 01.09.2021 року №366/02-31.
V. Джерела права й акти їх застосування.
Спірні відносини, що виникли між сторонами пов'язані з реалізацією позивачем свого права на спадкування, а тому регулюються нормами книги «Спадкове право» Цивільного кодекс України (далі - ЦК України).
Статтею 346 ЦК України передбачено, що однією з підстав припинення права власності є смерть власника.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України Постанови №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» відносини спадкування регулюються правилами ЦК (16.01.2003р.), якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року.
У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР ( 1963 р.), у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом.
Як вбачається з матеріалів справи на час смерті ОСОБА_2 , тобто на час відкриття спадщини, був чинним ЦК Української РСР 1963 року, тому при вирішенні питання про прийняття ОСОБА_1 спадщини у вигляді права на земельну частку (пай) згідно сертифікату серії ТР №0288885 та визнання за нею права на це майно, яке належало ОСОБА_2 в порядку спадкування за заповітом необхідно керуватися ст. 549 ЦК Української РСР в якій зазначено, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління та володіння спадковим майном.
Відповідно до ч. 1 ст. 534 ЦК Української РСР (1963 року) кожний громадянин може залишити за заповітом усе своє майно або частину його (не виключаючи предметів звичайної домашньої обстановки і вжитку) одній або кільком особам як тим, що входять, так і тим, що не входять до кола спадкоємців за законом, а також державі або окремим державним, кооперативним та іншим громадським організаціям.
Судова колегія в цивільних справах Верховного Суду України в п.65 правових позицій від 01.12.97 vd971201 висловлених судовою колегією в цивільних справах Верховного Суду України в зв'язку з аналізом причин перегляду судових рішень у цивільних справах у 1996 році роз'яснила, що відповідно до п. 1 ст. 549 ЦК Української РСР (1963 року) і прийняття спадщини може підтверджуватися діями спадкоємців, які за своїм характером свідчать, що в шестимісячний строк з дня відкриття спадщини вони фактично вступили в управління або володіння спадковим майном.
В зв'язку з наведеним та у відповідності до роз'яснень Міністерства юстиції України від 21.02.2005 року щодо питання визначення належності майна попередньому власнику та наступного його власника (спадкоємця) суд вважає, що ОСОБА_1 фактично прийняла спадщину після смерті ОСОБА_2 як онука спадкодавця та спадкоємець за заповітом.
Разом з тим, як убачається з матеріалів справи, через відсутність оригіналу правовстановлюючого документу - Сертифікату на земельну частку (пай), позивач не може отримати свідоцтво про право на спадщину за законом, так як згідно Закону України «Про нотаріат» нотаріусом не приймаються документи, які не відповідають вимогам законодавства, що підтверджується постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 01.09.2021 року №366/02-31.
Так, щодо спадкового майна, яке належало ОСОБА_2 , а саме, земельної частки (пай) в селянській спілці «Галичина» згідно Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ТР №0288885 і яке фактично прийняла ОСОБА_1 , суд зазначає наступне.
Пунктом 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» передбачено, що при вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку (пай).
Згідно з пунктом 17 Перехідних положень Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам таких часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.
Як слідує з матеріалів справи оригінал Сертифікату на земельну частку (пай) був втрачений.
Окрім цього, на даний час виготовити (отримати) правовстановлюючі документи на вказане майно не можливо через смерть спадкодавця, оскільки його цивільна правоздатність, як фізичної особи, припинена у момент його смерті, а отримати дублікат сертифікату міг лише її власник.
Так як матеріалами справи доведено існування Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ТР №0288885, який належав ОСОБА_2 , суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 має право на прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 у вигляді права на земельну частку (пай) згідно Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ТР №0288885.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання права.
Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» передбачено звернення до суду за правилами позовного провадження осіб, яким нотаріус відмовив в оформленні права на спадкування.
При цьому в положенні п. 3.1 Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» від 16.05.2013 року за №24-753/0/4-13, роз'яснено, що право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України). Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.
Отже судом встановлено, що відсутність правовстановлюючих документів стали причиною неможливості оформлення спадкових документів на земельну частку (пай) згідно заповіту після смерті ОСОБА_2 в нотаріальній конторі.
На підставі вищевикладеного та враховуючи наявність перешкод для оформлення в нотаріальному порядку прав позивача на спадкове майно, суд дійшов висновку про необхідність захистити права позивача, як спадкоємця, шляхом визнання права останнього на земельну частку (пай).
На підставі викладеного керуючись ст.ст. 12, 81, 263-265, 268, 354 ЦПК України, ст.ст. 392, 1216,1218, 1261, 1268 ЦК України, ст. 529, 534, 549 ЦК України (1963 року) суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Монастириської міської ради про визнання права на спадкове майно - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право на:
- земельну частку (пай), розміром 1,08 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі, згідно Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ТР №0288885, що знаходиться у спілці селян «Галичина» в порядку спадкування за заповітом.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі ухвалення рішення за відсутності учасників справи протягом тридцяти днів з дати складення повного судового рішення.
У разі оголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення чи ухвалення рішення за відсутності учасників справи або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 20.10.2021 року.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_2 ), проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 .
Представник позивача: адвокат Гнатишин Віра Володимирівна, (Свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ТР №000348 від 25.01.2019 року, Ордер серії ВО №1021498 на надання правничої (правової) допомоги від 27.07.2021 року), місцезнаходження якої: вул.Добровідка №15 м.Монастириська Тернопільська область.
Відповідач: Монастириська міська рада, (Код ЄДРПОУ 0458433), юридична адреса місцезнаходження відповідача: вул.Шевченка №19 м.Монастириська Тернопільська область.
Суддя І. М. Галіян