Справа № 466/7534/19
21 грудня 2020 року Шевченківський районний суд м. Львова
в складі: головуючої - судді Зими І.Є.
при секретарі Вітрук В.О.
з участю представника позивача ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні , в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ спільного майна подружжя та зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визнання недійсними договорів ,-
встановив:
В провадженні Шевченківського районного суду м. Львова знаходиться вказана цивільна справа. Позивач за первісним позовом зокрема просить суд постановити рішення, яким провести поділ майна подружжя та визнати за ним право власності на квартиру за адресою АДРЕСА_1 , а за відповідачем право власності на нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 . Ухвалою підготовчого засідання від 17.02.2020 року, після прийняття зустрічного позову , визначення кола учасників провадження та вирішення всіх клопотань сторін, справу було призначено до судового розгляду.
В процесі судового розгляду, після допиту свідків на електронну адресу суду 22.09.2020 р. поступило клопотання представника відповідача за первісним позовом про призначення у справі судово - будівельної експертизи стосовно визначення оціночної вартості будівельного об'єкту - нежитлового приміщення, розташованого за адресою АДРЕСА_2 . Проведення такої експертизи представник просить доручити експертам ЛНДІСЕ.
В судовому засіданні представник відповідача за первісним позовом підтримав клопотання .
Представник позивача вказала на те, що стороною пропущено строк звернення з вказаним клопотанням , оскільки таке не заявлялось у підготовчому розгляді . Відтак призначення експертизи представник розцінює як спосіб затягування судового розгляду. Копія клопотання її довірительці не надходила.
Заслухавши думку учасників судового розгляду з приводу заявленого клопотання , суд приходить до висновку про наступне.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених випадках, що врегульовано ч. 1 ст. 13 ЦПК України.
Згідно вимог ст.ст. 49, 81 83 , 84 ЦПК України позивач має надати докази разом із позовною заявою. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, надають їх разом з відзивом або письмовими поясненнями. Якщо доказ не може бути наданий з поважних причин, суд може передбачити для цього додатковий строк. Якщо зі зміною предмета, підстав позову або з поданням зустрічного позову змінились обставини, що підлягають доказуванню, суд, залежно від таких обставин, встановлює строк для надання додаткових доказів.
Докази, не надані у цей строк, до розгляду судом не приймаються, якщо тільки сторона не обґрунтувала неможливості їх надання з причин, незалежних від неї. Копії доказів (крім речових) мають бути заздалегідь надіслані іншим учасникам справи.
Суд не бере до уваги докази, якщо немає підтвердження надсилання (надання) їхніх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи, або їхній обсяг надмірний, або вони надані до суду в електронній формі, або є в загальному доступі.
Учасник справи в разі неможливості самостійно надати докази може подати клопотання про їх витребування. Таке клопотання має бути подане разом з позовною заявою або відзивом чи письмовими поясненнями. Якщо воно подане з пропуском цих строків, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа обґрунтує неможливість своєчасного його подання з причин, що не залежать від неї.
Доказами, відповідно до ст.76 ЦПК Кодексу, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належність доказів, згідно ст.77 ЦПК України, визначається інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. Допустимість доказів регламентується ст.78 ЦПК України, згідно якої суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.
Як вбачається із матеріалів даної справи, при зверненні з позовом до суду позивачем було долучено висновок про вартість об'єкту оцінки - нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 , копія якого була скерована відповідачці. У відзиві на позов представник відповідача зазначав про свою незгоду із таким висновком, проте у підготовчому засіданні не заявляв клопотання про призначення судової будівельної експертизи . На запитання головуючої з приводу того, чи бажає відповідач заявити клопотання про проведення експертизи спірного нерухомого майна в ході підготовчого розгляду, представник відповідача за первісним позовом заперечив таку необхідність.
У заявленому в процесі розгляду справи клопотанні про призначення судової будівельної експертизи, представник не вказує причин , в зв'язку з чим стороною пропущено строк звернення з таким . Відсутні і дані, чи бере на себе сторона обов'язок провести оплату за проведення експертизи. Не надано суду доказів і на підтвердження того, чи скеровувалась копія клопотання іншим учасникам судового розгляду.
Крім того, відповідач за первісним позовом , в порядку ст. 106 ЦПК України , не була позбавлена можливості отримати висновок експерта та представити його суду .
Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання.
Керуючись ст.ст. 76, 103, 106 ЦПК України, суд,-
Клопотання про призначення експертизи відхилити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: І. Є. Зима