Справа№464/6877/21
пр.№ 3/464/3069/21
08.10.2021 року м.Львів
Суддя Сихівського районного суду м.Львова Тімченко О.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не працює,
за ч.2 ст.173-2 КУАП,
ОСОБА_1 12 вересня 2021 року близько 23.00 год за адресою свого проживання: АДРЕСА_1 вчинив відносно своєї дружини ОСОБА_2 домашнє насильство, а саме: виражався нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою, чинив моральний та психологічний тиск.
До суду на розгляд справи ОСОБА_1 викликався, проте не з'явився, причини неявки не повідомив та від нього не надходило клопотання про відкладення розгляду справи, явку захисника для представлення інтересів не забезпечено. З урахуванням наведеного, виходячи з положень ч.1 ст.268 КУАП, суддя вважає за можливе розглядати справу у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, явка у даній категорії справ не є обов'язковою. Суддя оцінює таку поведінку ОСОБА_1 як небажання особисто приймати участі при розгляді справи у суді.
Учинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення стверджується доказами у відповідності до ст.251 КУАП: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 694800 від 13 вересня 2021 року, заявою потерпілої ОСОБА_2 та її письмовими поясненнями, письмовими поясненнями свідка ОСОБА_3 , терміновим заборонним приписом стосовно кривдника серії АА № 196819 від 13 вересня 2021 року, формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 12 вересня 2021 року.
Таким чином особою, якою складено протокол про адміністративне правопорушення, в порядку ст.251 КУАП надано достатньо узгоджених між собою, послідовних та логічних доказів, які у сукупності та взаємозв'язку свідчать про вчинення домашнього насильства та вини у цьому ОСОБА_1 . Підстав сумніватися в достовірності доказів немає.
Обставини, які б виключали провадження в справі, відповідно до ст.247 КУАП, та спростовували даний висновок відсутні.
Суддя зауважує, що ОСОБА_1 не висловив бажання втілити надані КУАП права та жодних пояснень щодо адміністративного порушення, які б були предметом дослідження у суді, не надав.
Натомість кваліфікація дій за ч.2 ст.173-2 КУАП не відповідає дійсності, виходячи з наступного.
За ч.2 ст.173-2 КУАП передбачено адміністративну відповідальність за дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.
Докази притягнення ОСОБА_1 за ч.1 ст.173-2 КУАП у матеріалах справи відсутні. Суд самостійно збирати докази не має права, позаяк обов'язок щодо збирання доказів, в силу положень ч.2 ст.251 КУАП покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Також відповідно до ст.251 КУАП протокол про адміністративне правопорушення є одним із джерел доказів у справі. У протоколі, серед іншого, також має бути вказано суть скоєного правопорушення (ст.256 КУАП).
Однак такої ознаки як накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення протягом року за ст.173-2 КУАП у протоколі не зазначено.
Тому вийти за межі своїх повноважень, перебравши на себе функції органу поліції уповноваженого на складання протоколу у справі про адміністративне правопорушення, чим погіршувати становище ОСОБА_1 і порушити його право на захист суддя не вправі.
Наведене свідчить про необхідність перекваліфікації дій ОСОБА_1 на ч.1 ст.173-2 КУАП, що є менш тяжким порушенням та не порушуватиме його прав.
При накладенні адміністративного стягнення відповідно до вимог ст.33 КУАП суддя враховує характер та обставини вчиненого, суспільну небезпеку правопорушення, що посягає на громадський порядок і громадську безпеку, особу порушника, його майнове становище та ступінь вини. З огляду на наведене суддя вважає, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у межах санкції статті, за якою кваліфіковано правопорушення, у виді штрафу, що буде згідно ст.23 КУАП достатньою та необхідною мірою відповідальності.
Оскільки на правопорушника накладено адміністративне стягнення, то відповідно до ст.40-1 КУАП з нього на користь держави слід стягнути 454,00 грн судового збору.
Керуючись ст.ст.40-1, 221, 283, 284 КУАП,
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУАП, та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 255 гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 454,00 грн судового збору.
Реквізити для оплати штрафу: рахунок UA268999980313070106000013933, одержувач ГУК Львів/Львівська тг/21081100, код ЄДРПОУ: 38008294, банк одержувача: Казначейство України (ел.адм.подат.), МФО 899998 (у порядку виконавчого провадження: стягувач Головне управління державної казначейської служби України у Львівській області, адреса: 79005, м.Львів, вул.К.Левицького, 18, код ЄДРПОУ 38008294).
Реквізити для оплати судового збору: отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/ 22030106, код отримувача код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106 (у порядку виконавчого провадження: стягувач Державна судова адміністрація України, адреса: 01601, м.Київ, вул.Липська, 18/5, код ЄДРПОУ 26255795).
У випадку несплати штрафу у п'ятнадцятиденний термін відповідно до вимог ст.ст.307,308 КУАП з правопорушника підлягає стягненню подвійний розмір штрафу.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Львівського апеляційного суду. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення пред'являється до виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили.
Суддя Олена ТІМЧЕНКО