Справа № 450/1754/21 Провадження № 2/450/1297/21
"07" жовтня 2021 р. Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого-судді Кукси Д.А.
при секретарі Оленич О.І.
з участю позивачки ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Пустомити цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про (предмет спору): стягнення аліментів на утримання дитини,-
суд постановив таке рішення:
підстава позову (позиція позивача): сторони перебували у шлюбі, який рішенням Залізничного районного суду м. Львова між ними розірвано 01.03.2013 року. Від шлюбу у сторін народилася дочка, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідач участі у вихованні дитини не бере з 2013 року, з донькою не спілкується. Зазначає, що донька навчається у Харківському національному медичному університеті з 15.09.2020 року на денній формі навчання, форма фінансування навчання - контракт. Самостійно утримувати доньку позивач не має можливості, в тому числі через погіршення стану її здоров'я. У зв'язку з невиконанням відповідачем батьківських обов'язків, щодо утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання, позивачка звернулась до суду з позовною заявою до відповідача про стягнення на її користь аліментів на утримання повнолітньої доньки, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) відповідача, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 15.09.2020 року до припинення навчання, або до досягнення 23 (двадцяти трьох) років.
Позивачкою подано до суду заяву про збільшення позовних вимог, з якої вбачається, що 27.05.2021 року донька змінила ім'я на ОСОБА_4 . У зв'язку із звільненням з військової служби та зменшенням свого доходу, а також витратами на репетиторство доньки протягом двох років, які позивач сплачувала самостійно, вважає за необхідне збільшити позовні вимоги, а саме стягувати з відповідача аліменти на утримання повнолітньої доньки, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв'язку продовженням навчання, в розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) відповідача, щомісячно, починаючи з 01.09.2019 року до припинення навчання, або до досягнення 23 (двадцяти трьох) років. Зазначає, що відповідач з 2013 року по даний час надсилає кошти на утримання доньки, але в меншому розмірі ніж 1/4 частка з усіх видів заробітку. Просить позовні вимоги задоволити в повному обсязі.
Позиція відповідача: в судове засідання з'явився, позовні вимоги заявлені позивачем, визнав частково. Просить суд при ухваленні рішення врахувати той факт, що на його утриманні перебуває також малолітня донька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . З врахуванням викладеного, не заперечує щодо стягнення з нього аліментів в розмірі 1/6 частки від його доходів.
Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі.
20.05.2021 року запит щодо доступу до персональних даних; 14.06.2021 року відповідь на запит щодо доступу до персональних даних; 14.06.2021 року ухвала суду про відкриття провадження у справі; 14.07.2021 року ухвала судового засідання; 20.07.2021 заява відповідача у справі про скерування ухвали суду та матеріалів позовної заяви; 09.08.2021 року заява позивача про відвід головуючого судді; 09.09.2021 року ухвала суду; 14.09.2021 року ухвала суду; 17.09.2021 року заява про збільшення позовних вимог; 29.09.2021 року заява відповідача про долучення до матеріалів справи документів.
Встановлені судом фактичні обставини та оцінка суду.
Судом встановлено, що сторони перебували у шлюбі, який рішенням Залізничного районного суду міста Львова від 01.03.2013 року (справа №130/9972/12) між ними розірвано.
Від шлюбу у них народилася донька, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що стверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим Відділом реєстрації актів громадянського стану Луцького міського управління юстиції 08.07.2003 року, актовий запис №1136.
Відповідно до вимог ст. 198 СК України батьки зобов'язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.
У відповідності до вимог ст. 199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.
Відповідно до п.п. 1, 2 ст. 3 Конвенції про права дитини ООН від 20 листопада 1989 року (далі Конвенція), яку було ратифіковано Постановою Верховної Ради Української РСР від 27 лютого 1991 року № 789-XII, та яка набула чинності для України 27 вересня 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів. Держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно вимог ст.200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі або у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст.182 цього Кодексу.
Відповідно до положень п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.05.2006 року, обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів як досягнення дочкою, сином, віку, який перевищує 18 років, але є меншим 23 років, продовження ними навчання, потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі та наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.
Відповідно до статті 51 Конституції України та статті 5 Сімейного кодексу України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Зокрема, держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини (пункти 2 і 3 статті 5 Сімейного кодексу України). При регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.
У ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» зазначено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Згідно з ч. 2 ст. 182 Сімейного кодексу України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Із системного аналізу зазначених норм закону слідує висновок, що участь батька у вихованні дитини є його (батька) обов'язком, який реалізується з метою нормального розвитку дитини.
Відповідно до роз'яснень, що містяться у пункті 17 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківська, материнства та стягнення аліментів» за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.
Згідно довідки від 18.01.2021 року №14, виданої Харківським національним медичним університетом, ОСОБА_3 є студентом першого курсу університету денної форми навчання, форма фінансування навчання - контракт з 15.09.2020 року.
Звертаючись до суду з позовом про стягнення аліментів та обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що між нею та відповідачем не досягнуто згоди з приводу матеріального утримання дитини, дитина перебуває на її утриманні. З 2019 року донька додатково займалася з репетиторами, витрати на такі заняття протягом двох років позивач сплачувала самостійно. У зв'язку з тим, що батько не брав участі у вихованні доньки, 27.05.2021 року вона змінила ім'я на ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про зміну імені серія НОМЕР_2 , виданим Харківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), актовий запис №59 та паспортом громадянина України, виданим 09.07.2021 року, орган, що видав: 6315. З 01.09.2021 року ОСОБА_4 зарахована на І курс І медичного факультету Харківського національного медичного університету за спеціальністю «Медицина», денна форма навчання, термін навчання 6 років, форма фінансування навчання - держзамовлення.
Зважаючи на те, що особа, яка досягла повноліття, продовжує навчання, у зв'язку з чим потребує матеріальної допомоги, беручи до уваги ті обставини, що обов'язок з утримання дітей покладено на обидвох батьків, з відповідача слід стягувати аліменти у зв'язку з продовженням навчання їхньою спільною донькою ОСОБА_4 .
Аліменти, які сплачуються на утримання повнолітніх дочки (сина) - це платіж на утримання цих осіб, який повинен бути спрямований на покриття матеріальної допомоги, якої вони потребують, зокрема, у зв'язку із продовженням навчання. Разом з тим, таке стягнення коштів повинно бути співрозмірним з урахуванням цієї мети, та обов'язку, який покладається на обох батьків і має бути рівним, а розмір аліментів має бути обґрунтованим та доведеним з врахуванням обставин справи та наданих сторонами доказів.
Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Аналогічна норма міститься і в ч. 1 ст. 81 ЦПК України.
Виходячи із вищенаведеного та зазначених у ст. 3 ЦК України засад розумності, справедливості і добросовісності цивільного законодавства, інтересів дитини, а також з урахуванням того, що докази, які доводять протилежне, що відповідач є здоровим та працездатним, суд приходить до висновку, що він може надавати позивачу матеріальну допомогу на утримання доньки.
При визначенні розміру аліментів, суд, відповідно до вимог ч. 1 ст. 182 Сімейного кодексу України, враховує вік та стан здоров'я дитини, потреби на її утримання, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Визначаючи розмір аліментів, суд виходить з наступного.
Відповідач ОСОБА_2 одружений вдруге, що підтверджується свідоцтвом про шлюб, серія НОМЕР_3 , виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Луцького міського управління юстиції Волинської області 10.08.2013 року, актовий запис № 1028. У шлюбі в нього народилася донька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_4 , виданим Володимир - Волинським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Волинській області 29.09.2016 року, актовий запис №303, яка перебуває на утриманні відповідача.
Згідно довідки про доходи від 24.09.2021 року №350/486/100/232/НС, виданої військовою частиною № НОМЕР_5 Міністерства оборони України, відповідач займає посаду військовослужбовця, середній розмір заробітної плати за період січень - серпень 2021 року становить 17 147,39 грн.
Тому, з врахуванням наведеного, беручи до уваги обов'язок відповідача утримувати до повноліття також і його доньку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення на користь позивачки аліментів на утримання повнолітньої доньки, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв'язку продовженням навчання, слід задоволити частково, у розмірі 1/6 частини усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з моменту пред'явлення позову 19.05.2021 року до припинення навчання, або до досягнення 23 (двадцяти трьох) років.
На думку суду такий розмір аліментів буде достатнім для забезпечення фізичного та гармонійного розвитку обох дітей, підтримки їх життєдіяльності на достатньому рівні. Розмір аліментів, визначений судом не є надмірним, і є достатнім для забезпечення розумних потреб обох доньок відповідача.
Стаття 191 СК України передбачає, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Позивач звернулася до суду з даним позовом 19 травня 2021 року, що підтверджується штемпелем вхідної кореспонденції суду.
Вирішуючи питання строку, з якого судом присуджуються аліменти, суд виходив з положень ч. 2 ст. 191 Сімейного кодексу України, відповідно до якої аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв'язку з ухиленням останнього від їх сплати. У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за десять років.
В заяві про збільшення позовних вимог позивач зазначає, що відповідач надсилав кошти на утримання доньки з 2013 року, однак у розмірі, меншому ніж ј з усіх видів заробітку.
Аліменти на дитину - це обов'язок утримання дитини у визначених законом випадках одним із батьків. Аліменти стягуються за домовленістю батька і матері, або примусово - за рішенням суду. Стягнення аліментів за минулий час має місце тоді, коли особа мала право на аліменти відповідно до глави 15 чи глави 16 Сімейного кодексу України, стороною вживалися заходи щодо одержання аліментів від іншого з батьків, однак той умисними діями ухилявся від їх сплати.
При цьому, в період до травня 2021 року позивачка не зверталася до суду, в результаті чого не існувало жодного судового рішення, яке б зобов'язувало відповідача сплачувати аліменти, які відраховуються із заробітку (доходу) в примусову порядку. Отже, якщо особа не зверталась про призначення аліментів, то вважається, що інший з батьків належним чином виконував свої обов'язки по утриманню.
Постановою КЦС ВС від 18.05.2020 року (справа № 215/5867/17) сформовано правову позицію, про те, що частиною другою статті 191 СК України передбачено, що аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв'язку з ухиленням останнього від їх сплати. У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за десять років. Аналіз наведеної норми закону дає підстави для висновку, що для стягнення аліментів за минулий час позивач повинен довести такі обставини як вжиття заходів щодо одержання аліментів з відповідача та ухилення відповідача від надання утримання дитині.
В свою чергу позивачем не надано доказів про вжиття заходів щодо одержання аліментів з ОСОБА_2 в період з 2013 року по 19.05.2021 року, а також доказів його ухилення від надання утримання дитині, адже в цей період він добровільно сплачував кошти на утримання доньки, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується самою ж позивачкою.
Крім того, докази щодо стану здоров'я позивачки, а також стану її матеріального забезпечення, не належать до обставин, визначених ст. 182 Сімейного кодексу України, як такі, що враховуються судом при визначенні розміру аліментів, а тому до уваги судом не беруться.
Оскільки позивач при зверненні до суду з позовом про стягнення аліментів звільнена від сплати судового збору відповідно до ст. 5 Закону України «Про судовий збір», то за приписами ст.141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає до стягнення 908 грн. судового збору.
Керуючись ст. ст. 141, 200, 263 - 265, 354 ЦПК України, ст.ст. 180 - 184, 191, 198, 199, 200 СК України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_6 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_7 , аліменти на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв'язку з продовженням навчання в розмірі 1/6 (однієї шостої) частки заробітку (доходу) ОСОБА_2 , але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з моменту пред'явлення позову - 19.05.2021 року до припинення навчання, або до досягнення 23 (двадцяти трьох) років.
Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_6 , на користь держави судовий збір в розмірі 908,00 грн.
Допустити негайне виконання рішення суду в межах суми платежу за один місяць.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30 - денний строк з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного суду через Пустомитівський районний суд Львівської області.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_7 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_6 , місце роботи військова частина НОМЕР_8 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_3 .
Повний текст судового рішення складений 18.10.2021 року.
СуддяД. А. Кукса