Єдиний унікальний номер 448/1338/21
Провадження № 3/448/703/21
20.10.2021 року місто Мостиська
Мостиський районний суд Львівської області у складі:
головуючої судді - Гіряк С.І.
за участі секретаря судового засідання - Рушеляк Г.С.,
розглянув матеріали, які надійшли з відділення поліції №1 Яворівського районного відділу поліції ГУНП у Львівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, не працюючого,
за статтею 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП),
учасники справи:
особа, що притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,
права передбачені ст.268 КУпАП, ст.ст.10,63 Конституції України особі роз'яснені,
безпосередньо після закінчення судового розгляду, перебуваючи в нарадчій кімнаті, виніс постанову про наступне:
І. Опис обставин, установлених під час розгляду справи
1. На розгляд суду надійшов протокол про адміністративне правопорушення від 22.09.2021 року, із змісту якого вбачається, що 06.09.2021 року близько о 19 годині 00 хвилин гр. ОСОБА_1 , перебуваючи на городі в с.Крисовичі образливо чіплявся до гр. ОСОБА_2 , висловлювався в його сторону нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою, чим порушив громадський порядок і спокій громадян.
ІІ. Пояснення осіб, які беруть участь у провадженні в справі про адміністративне правопорушення
2. В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав та пояснив, що 06.09.2021 року перебував на городі біля свого будинку, собака сусіда ОСОБА_2 заважав йому працювати, оскільки, гавкав дуже сильно на нього, зазначив, що із сусідом, який був на своєму подвір'ї не сварився, тільки просив його заспокоїти свого собаку. Вину у вчиненому заперечив повністю.
ІІІ. Оцінка Суду
3. Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
4. Згідно ч.1 ст.254 КУпАП при вчиненні адміністративного правопорушення складається протокол. За своїм призначенням адміністративний протокол є процесуальним документом, який з припущенням свідчить про вчинення особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, проступку.
5. Правильність та точність складання адміністративного протоколу впливає на набування ним доказової сили, однак, виходячи з приписів статті 251 КУпАП, наявність протоколу не є достатньою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.
6. Стаття 251 КУпАП передбачає, що наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи орган (посадова особа) встановлює у визначеному законом порядку на основі будь-яких фактичних даних, тобто доказів. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
7. Так, обставини правопорушення повинні бути викладені в протоколі конкретно, з належним формулюванням складу адміністративного правопорушення у відповідності до змісту диспозиції статті (частини статті) КУпАП, що передбачає відповідальність за його вчинення.
8. В протоколі про адміністративне правопорушення вказано, що гр. ОСОБА_1 , перебуваючи на городі виражався нецензурною лайкою в бік ОСОБА_2 , погрожував фізичною розправою, чим порушив громадський порядок та спокій громадян, чим вчинив правопорушення передбачене ст. 173 КУпАП.
9. Згідно диспозиції статті 173 КУпАП відповідальність настає за вчинення: дрібного хуліганства, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
10. Виходячи з диспозиції цієї норми закону, суб'єктивна сторона цього адміністративного правопорушення характеризується умисною формою вини і обов'язковим мотивом - неповагою до суспільства (хуліганські спонукання), тобто прагненням показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі.
11. Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони цього правопорушення є місце його скоєння, а саме громадське місце, яке дістало законодавче визначення у статті 1 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення» № 2899-IV, де зазначено, що громадське місце - це частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, в тому числі під'їзди, а також підземні переходи, стадіони. Решта громадських місць визначається органами місцевої влади. Ці місця мають бути внесені до списку громадських пунктів, а люди проінформовані стосовно них.
12. Однак, суть правопорушення, викладена в протоколі про адміністративне правопорушення, і даному випадку, не відповідає тим правовим нормам, які в ньому зазначені, а саме диспозиції ст. 173 КУпАП, тому при складенні протоколу щодо ОСОБА_1 вищезазначені вимоги КУпАП не дотримані.
13. Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
14. Підтримання громадського порядку є одним із важливих чинників захисту честі, гідності, здоров'я, безпеки громадян, їх спокійного відпочинку та безперешкодної праці, втілення інших природних, соціальних і культурних прав членів людської спільноти.
15. Суб'єктивна сторона дрібного хуліганства полягає у неповазі до суспільства, у прагненні показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі. Умисний прояв винним явної неповаги до оточуючих - головний момент, що визначає зміст і сенс поведінки хулігана. За відсутності такого мотиву не може бути дрібного хуліганства.
16. Таким чином, стаття 173 КУпАП визнає певні дії як дрібне хуліганство лише за умови, що вони були поєднані з порушенням громадського порядку та (або) спокою громадян.
17. Дрібне хуліганство характеризується наявністю умислу. Особа, яка скоїла дрібне хуліганство, розуміє, що своїми діями вона порушує громадський порядок і бажає чи умисно допускає неповагу до суспільства.
18. Суддя вважає, що доказів, які б вказували на те, що дії гр. ОСОБА_1 були направлені на порушення громадського порядку та вчинені з хуліганських мотивів, які полягали у явній неповазі до моральних засад суспільства, демонстрації свої зневаги до існуючих правил і норм поведінки при вчиненні правопорушення, в матеріалах справи відсутні.
19. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
20. Справи про адміністративні правопорушення розглядаються судом в межах протоколу про адміністративне правопорушення, і суддя не вправі виходити за межі зазначеної у протоколі суті адміністративного правопорушення та його кваліфікації в сторону погіршення становища особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
21. У рішенні у справі «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 р.) ЄСПЛ розглянув ситуацію, коли національний суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення без участі сторони обвинувачення, що цілком відповідало нормам російського законодавства, ініціював дослідження доказів обвинувачення та за результатами дослідження доказів притягнув особу до відповідальності, уточнивши в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунувши певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення. При цьому, за логікою ЄСПЛ, за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення ч.1 ст.6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).
22. У справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», рішення від 30.05.2013, заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016) Європейський суд з прав людини, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
23. Чинне адміністративне законодавство не передбачає можливості органу, який розглядає адміністративну справу, самостійно визначати правову кваліфікацію складу вчиненого правопорушення.
24. Таким чином, у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази вини гр. ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
25. Статтею 62 Конституції України регламентовано, що ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. За змістом цієї норми на особу не може бути покладений і обов'язок доводити свою невинуватість в учиненні адміністративного правопорушення.
26. За змістом наведених вимог закону висновки судді щодо оцінки доказів мають вказуватись у точних і категоричних судженнях, які виключали б сумніви з приводу достовірності доказів на обґрунтування висновку про винуватість особи.
27. Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
28. Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченогост.173 КУпАП, не може вважатися доведеною поза розумним сумнівом, оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які достовірні докази про вчинення ним зазначеного адміністративного правопорушення у зв'язку з чим провадження у справі про адміністративне правопорушення належить закрити з підстав, передбачених п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
З цих підстав, керуючись статтями 1, 9, 23, 33, 173, 247, 276-285, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Суд, -
1. Закрити провадження в справі щодо притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до адміністративної відповідальності за статтею 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова суду виготовлена та підписана суддею 20.10.2021 року.
Суддя С.І.Гіряк
Постанова набрала законної сили:
«___» ______________ 20__ р.
Суддя С.І. Гіряк