ЄУН № 336/5702/21
пр. № 2/336/3994/2021
Іменем України
21 жовтня 2021 року м. Запоріжжя
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Дацюк О.І., при секретарі Скибі О.Б., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири,-
ОСОБА_1 звернулась з позовом до ОСОБА_2 , вказавши, що є власником квартири АДРЕСА_1 . 12.03.2021 року приблизно о 08.00 годині позивач виявила залиття своєї квартири нечистотами тварин: на стелі у прихожій стікали нечистоти, а на лоджії був стійкий сморід і плями від сечі тварин. На думку позивача, події відбулись внаслідок порушення санітарно-епідеміологічних норм власником квартири АДРЕСА_2 - ОСОБА_2 , що підтверджено висновком про розмір майнового збитку ЗТБ «Гілея», згідно з яким ОСОБА_1 завдано матеріальну шкоду у розмірі 5762,71 гривні, які позивач просить стягнути на свою користь.
Окрім цього, ОСОБА_1 просить стягнути з відповідача на свою користь моральну шкоду в сумі 5000 гривень та 500 гривень в рахунок відшкодування витрат на проведення оцінки завданої шкоди.
Ухвалою суду від 23.07.2021 року було відкрите провадження у справі та справу призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження.
Згідно з розпорядженням керівника апарату Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 17.09.2021 року, у зв'язку зі звільненням судді ОСОБА_3 у відставку, проведено повторний авторозподіл цивільної справи, після чого цивільну справу передано до провадження судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Дацюк О.І.
Ухвалою суду від 21.10.2021 року цивільну справу прийнято до свого провадження та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
В установлений судом строк представник відповідача направив до суду відзив, в якому просить відмовити у задоволенні позову у зв'язку з недоведеністю обставин справи допустимими та належними доказами, також просить стягнути з позивача на користь відповідача витрати, пов'язані з розглядом справи.
Представник позивача скористався правом надання відповіді на відзив відповідача, в якому посилався на обґрунтованість позовних вимог та заперечував проти стягнення на користь відповідача витрат на правничу допомогу.
В ході розгляду справи сторонами інші заяви чи клопотання не подавались.
При дослідженні матеріалів справи встановлено таке.
Позивач є власником квартири АДРЕСА_1 відповідно до свідоцтва на право власності № НОМЕР_1 , виданого на підставі розпорядження Шевченківської районної адміністрації від 31.05.2000 року №2030.
12.03.2021 року комісією у складі голови ОСББ «Весна-3» та членів комісії, а також у присутності працівника ВП №3 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області, складено акт про залиття нечистотами тварин квартири АДРЕСА_3 .
Згідно з вказаним актом 12.03.2021 року в квартирі АДРЕСА_3 зі стелі у прихожій стікали нечистоти тварин, а також на лоджії був зафіксований стійкий сморід і плями від сечі тварин. Згідно із висновком комісії внаслідок недотримання ОСОБА_2 санітарно-епідеміологічних правил утримання тварин, а саме собаки та котів, сталось пошкодження квартири позивача, яка наразі потребує капітального ремонту.
23.06.2021 року між ОСОБА_1 та Запорізькою товарною біржею «Гілея» укладено договір №23/06-2021 на надання послуг з оцінки майнового матеріального збитку.
Згідно з висновком про розмір майнового матеріального збитку, складеного ЗТБ «Гілея», станом на дату оцінки 12.03.2021 року матеріальний збиток 5762,71 гривні.
Актом виконання послуг з оцінки майна згідно з договором №23/06-2021 від 23.06.2021 року вартість наданих послуг з оцінки майна становить 500 гривень.
08.07.2021 року ОСОБА_1 сплачено 500 гривень, що підтверджується квитанцією №13.
Інших доказів позивачем надано не було.
З наданих представником позивача доказів встановлено, що 22.04.2021 року ОСОБА_2 зверталась до голови районної адміністрації ЗМР по Шевченківському району з викладом обставин, які слугували підставою для складання акту про залиття квартири.
28.05.2021 року районна адміністрація ЗМР по Шевченківському району надало відповідь, якою розглянуто звернення ОСОБА_2 та в процесі огляду житлових квартир АДРЕСА_3 та АДРЕСА_4 комісією у складі представників Запорізького лабораторного центру та Держпродслужби у Запорізькій області, на момент виїзду комісії фактів підтоплення стелі в квартирі АДРЕСА_3 не встановлено. Має місце застаріла пляма на стелі по стику плити. На балконі житлової квартири АДРЕСА_5 не виявлено кішок та собак. ОСОБА_2 має собаку породи «боксер», 2019 року народження. Основний квартиронаймач повідомила членів комісії про наявність ветеринарного паспорту на собаку з внесеними відомостями вакцинації від 08.11.2020 року.
Фактів порушення правил експлуатації житлового фонду ОСОБА_2 та ОСОБА_1 не зафіксовано.
Відповідно до ст. 218 КУпАП, адміністративна комісія ЗМР вживає заходи адміністративного реагування лише на підставі адміністративного протоколу та доказів вчиненого проступку шляхом накладення адміністративного стягнення відносно правопорушника.
15.06.2021 року голова ОСББ «Весна-3» зверталась до районної адміністрації ЗМР з вимогою створити комісію райадміністрації з залученням представників держпродспоживслужби в Запорізькій області, Шевченківського ВП, лабораторного центру м. Запоріжжя, будівельно-архітектурної інспекції м. Запоріжжя та відділу ЖКГ ЗМР.
Однак доказів направлення цієї заяви та подальших дій з боку районної адміністрації не надано.
Також представником відповідача були долучені копії фотознімків квартири та копію міжнародного ветеринарного паспорта.
При вирішенні спору виходить з наступного.
За змістом положень частини третьої статті 386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової і моральної шкоди.
У частинах першій, другій статті 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Таким чином, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано пов'язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.
Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
При цьому такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв'язку з порушенням.
Статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини завдавача шкоди. Якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.
З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності і диспозитивності цивільного процесу, положень ЦК України щодо відшкодування шкоди, саме на відповідача покладено обов'язок доведення відсутності вини у завданні шкоди (постанова Верховного Суду від 27 травня 2021 року у справі № 761/12945/19 (провадження № 61-15575св20).
Згідно частин 1-3 статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 89 ЦПК України встановлено, що виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Розглядаючи справу, суд забезпечив сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Згідно з вимогами пунктів 1, 2, 3 частини першої статті 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.
За висновками Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, викладених в постанові від 27 грудня 2019 року по справі № 686/11256/16-ц, (провадження № 61-28098св18), акт є первинним документом, що засвідчує факт певної події, а тому не може ґрунтуватися на інших документах.
Так, на підтвердження факту залиття квартири, власником якої є позивач, з вини відповідача позивачем надано акт про залиття нечистотами тварин кватири АДРЕСА_3 .
Натомість в акті не вказано на підставі яких досліджень та фактів були здійснені відповідні висновки, не вказано конкретних пошкоджень, їх обсягу та розташування. При цьому члени комісії оглянули виключно квартиру позивача, натомість не було проведено огляду квартири відповідача.
При цьому подальше дослідження, проведене у травні 2021 року, не виявило слідів залиття, про які зазначено в акті від березня 2021 року.
У зв'язку із наведеним, суд критично оцінює акт комісії від 12.03.2021 року, адже в ньому не міститься фактично будь-якої конкретної інформації, а містяться лише нічим не обґрунтовані висновки.
Окрім цього, суд критично оцінює висновок про розмір майнового матеріального збитку, складений ЗТБ «Гілея», оскільки він не відображає як причин залиття квартири, так і місць їх виявлення, у висновку не зафіксовані можливі причини залиття і в квартирі відповідача, відсутні належні докази саме факту пошкодження майна позивача. До того ж оцінювачем квартира оглядалась 23.06.2021 року, тобто більш ніж через три місяці після події, на яку посилалась позивач, а у самому висновку не вказано ані розміру, ані характеру, ані розташування виявлених пошкоджень.
В свою чергу, відповідачем надані докази, якими спростовуються викладені у позові обставини, а саме лист районної адміністрації, згідно з яким жодних порушень правил експлуатації житлового фонду як позивачем, так і відповідачем не зафіксовано. В квартирі позивача зафіксована лише єдина застаріла пляма на стелі та фактів підтоплення стелі в квартирі ОСОБА_1 не зафіксовано.
Враховуючи викладене, суд вважає, що позивач не довів, що саме винними діями чи бездіяльністю відповідача внаслідок неналежного утримання тварин їй завдано шкоди, судом не встановлено, що залиття квартири взагалі відбулось та саме з вини відповідача, аналізуючи вищевикладені доводи, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Оскільки матеріали справи не містять доказів понесених відповідачем судових витрат, суд не вирішував питання про розподіл судових витрат між сторонами.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 76-81, 141, 258, 259, 263-265, 274-279 ЦПК України, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири залишити без задоволення.
Відповідно до ст. 265 ч. 5 ЦПК України зазначаються наступні відомості:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя О.І. Дацюк
Повний текст рішення суду складений 21.10.2021 року