Дата документу 22.09.2021
Справа № 937/7592/21
2-з/937/258/21
22 вересня 2021 року суддя Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області Редько О.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,
В провадженні Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області перебуває цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Мелітопольської міської ради Запорізької області, Костянтинівська сільська рада Мелітопольського району Запорізької області про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом, визнання права власності на житловий будинок за набувальною давністю.
Ухвалою суду від 23.07.2021 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання по справі.
Від відповідача ОСОБА_1 на адресу Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області надійшла зустрічна позовна заява до ОСОБА_2 та Костянтинівська сільська рада Мелітопольського району Запорізької області, третя особа - приватний нотаріус Мелітопольського районного нотаріального округу Запорізької області Сєдов В.В. про визнання договору купівлі-продажу житлового будинку недійсним.
Разом із зустрічною позовною заявою від ОСОБА_1 на адресу суду надійшло клопотання про забезпечення позову, в якому вона просить заборонити відчужувати та іншим особам вчиняти певні дії з житловим будинком який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Заява обґрунтована тим, що ОСОБА_1 , є пенсіонеркою, особою похилого віку, постійно проживає та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , з 1963 року та по теперішній час, страждає численними захворюваннями, які не дають їй змогу самостійно обслуговувати себе та потребує постійної сторонньої допомоги. Житловий будинок є єдиним житлом ОСОБА_1 04.08.2015 року між ОСОБА_1 та її сином ОСОБА_3 було укладено договір купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1 , але ОСОБА_1 зазначає, що ніколи б не уклала цей договір на вкрай невигідних для неї умовах, тобто безкоштовно позбавилася своєї власності на підставі договору так би мовити «купівлі-продажу». Після смерті сина, ОСОБА_3 , є підстави вважати, що будинок за адресою: АДРЕСА_1 , може бути відчужено без згоди ОСОБА_1 на користь третіх осіб.
Розглянувши заяву про вжиття заходів забезпечення позову, ознайомившись з матеріалами цивільної справи, суд приходить до висновку, що заява позивача підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Так, відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 “Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд /суддя/ має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
Отже, суд під час постановлення ухвали про забезпечення позову повинен переконатись в доцільності та обґрунтованості вжиття заходів забезпечення позову.
Відповідно до ст. 124 Конституції України визначений принцип обов'язковості судових рішень, який із огляду на положення ст.ст. 18,153 ЦПК України поширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову. При цьому відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача, з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Види забезпечення позову визначені положеннями статті 150 Цивільного процесуального кодексу України та до них належать: накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; заборона вчиняти певні дії; встановлення обов'язку вчинити певні дії; заборона іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупинення продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; зупинення митного оформлення товарів чи предметів; арешт морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.
При зверненні до суду з заявою про вжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на майно заявником мають бути визначені підстави такого звернення, обставини, за наявності яких виконання рішення по справі може стати неможливим, докази того, що запропонований захід забезпечення позову дійсно може виключити можливість невиконання або утруднення виконання судового рішення.
Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
Приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв'язку між заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, в тому числі, спроможності заходу, який заявник просить вжити у порядку забезпечення позову, забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; суд вважає, що заява позивача про забезпечення позову підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 149-153, 157, 260 Цивільного процесуального кодексу України, суддя -
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - задовольнити в повному обсязі.
В порядку забезпечення зустрічного цивільного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та Костянтинівська сільська рада Мелітопольського району Запорізької області, третя особа - приватний нотаріус Мелітопольського районного нотаріального округу Запорізької області Сєдов В.В. про визнання договору купівлі-продажу житлового будинку недійсним заборонити відчуження та іншим особам вчиняти певні дії з житловим будинком який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Копію ухвали направити до Відділу реєстрації виконавчого комітету Мелітопольської міської ради (м. Мелітополь вул. М. Грушевського 27) для виконання, та сторонам до відома.
Строк пред'явлення ухвали до виконання три роки.
Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню у порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності ЦПК України. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Суддя Мелітопольського
міськрайонного суду Редько О.В.