Єдиний унікальний номер справи 333/7291/21
Номер провадження 2-о/333/256/21
Іменем України
21 жовтня 2021 року місто Запоріжжя
Комунарський районний суд м. Запоріжжя в складі: головуючого судді Стоматова Е.Г., за участю секретаря судового засідання Артеменко А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжя цивільну справу за заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), заінтересована особа: Комунарський районний у місті Запоріжжі відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (вул. Ситова, буд. 11, м. Запоріжжя, 69104) про встановлення факту смерті, -
21 жовтня 2021 року, представник заявника - адвокат Гріпас О.Ю., який діє в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою в порядку окремого провадження, в якій просить суд: встановити факт смерті громадянки України ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Кадіївка (Стаханів) Алчевського району Луганської області, місце народження - с. Іллінка, Троїцького району Луганської області, дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_2 ).
В обґрунтування заяви зазначено, що баба ОСОБА_1 - ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Троїцьким РВ УМВС України в Луганській області 21.08.1999, померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Кадіївка (Стаханів) Алчевського району Луганської області, яке на сьогоднішній день є тимчасово окупованою територією України.
ОСОБА_1 є внуком ОСОБА_2 . На підтвердження факту смерті та поховання ОСОБА_2 також є договір-заказ б/н від 20.07.2021 на організацію та проведення поховання, укладений між батьком заявника - ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_4 .
Отримати свідоцтво про смерть у відділі державної реєстрації актів цивільного стану неможливо, оскільки факт смерті відбувся на тимчасово окупованій території України, на якій неможливо отримати медичний документ, що може бути прийнято відділом державної реєстрації актів цивільного стану для здійснення реєстрації смерті відповідно до статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану».
Встановлення факту смерті ОСОБА_2 необхідне для отримання свідоцтва про смерть, встановленого законодавством України зразка, та реалізації в подальшому права на спадщину.
Представник заявника та заявник у судове засідання не з'явились, але до суду надійшла заява про розгляд справи за їх відсутності, доводи, наведені в обґрунтування заяви підтримують, просили суд задовольнити в повному обсязі.
Представник заінтересованої особи - Комунарського районного у місті Запоріжжі відділу державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) в судове засідання не з'явився, не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений в установленому законом порядку, про причини неявки суду не повідомив. Заяв або клопотань, які б перешкоджали розгляду справи до суду не надходило.
Вивчивши матеріали справи, взявши до уваги заяву заявника, суд приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
У відповідності до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Згідно з ст. 293 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
У відповідності до ч. 1 ст. 317 ЦПК України заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України.
Згідно з ч. 4 ст. 317 ЦПК України ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню.
Судом встановлено такі факти та відповідні ним правовідносини.
Судом встановлено, що заявник - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженець м. Стаханов, Луганської області, Україна, є онуком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується матеріалами справи.
Згідно довідки про причини смерті № б/н від 20 липня 2021 року причиною смерті ОСОБА_2 є набряку головного мозку та хронічної ішемії головного мозку на фоні церебрального атеросклерозу.
Згідно копії документу - «Свідоцтво про смерть, серія НОМЕР_2 , ОСОБА_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті м. Стаханов Луганська Народна Республіка».
Дані документи видані на території, де органи державної влади України не здійснюють свої повноваження не відповідають вимогам чинного законодавства та не є підставою для проведення державної реєстрації народження, в зв'язку з чим заявнику Комунарським районним у місті Запоріжжі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) було усно відмовлено у здійсненні реєстрації факту смерті ОСОБА_2 ..
У відповідності зі ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті; державна реєстрація актів цивільного стану проводиться шляхом складення актових записів цивільного стану.
Згідно з ч. 1 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою; рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.
Відповідно до Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства Юстиції України 18 жовтня 2010 р. № 52/5 (з відповідними змінами та доповненнями) підставою для проведення державної реєстрації смерті є, зокрема, лікарське свідоцтво про смерть (форма № 106/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 № 545, рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час.
У судовому засіданні встановлено, що надані заявником довідка про причини смерті та свідоцтво про смерть, видані закладами та установами, що знаходяться на окупованій території, не відповідають затвердженій в установленому законодавством України порядку формі.
Оцінюючи вказану довідку, видану установою, що розташована на тимчасово окупованій території, суд виходить з того, що смерть особи є юридичним фактом, що має наслідком припинення, зміну та виникнення багатьох правовідносин, а тому має безпосереднє значення для реалізації різними особами своїх прав.
Відповідно до ст. ст. 3, 8, 9 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави, а чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Стосовно окупованих територій у практиці Міжнародного суду ООН сформульовані так звані «намібійські винятки»: документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян. У Консультативному висновку Міжнародного суду ООН від 21 червня 1971 р. «Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії» зазначено, що держави - члени ООН зобов'язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але «у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів».
Європейський суд з прав людини у справах «Кіпр проти Туреччини» та «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» констатував, що «Консультативний висновок Міжнародного Суду, що розуміється в сукупності з виступами і поясненнями деяких членів суду, чітко показує, що в ситуаціях, подібних до тих, що наводяться в цій справі, зобов'язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим [ЄСПЛ]. Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать». При цьому, за логікою цього рішення, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу. Спираючись на сформульований у цій справі підхід, ЄСПЛ наголосив, що «першочерговим завданням для прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони [тобто є окупованою]».
Враховуючи викладену практику Європейського суду з прав людини, суд вважає за можливе застосувати названі загальні принципи («Намібійські винятки») в контексті оцінки документів про смерть особи, виданих закладами, що знаходяться на окупованій території, як доказів, оскільки суд розуміє, що можливості збору доказів смерті особи на окупованій території можуть бути істотно обмеженими, у той час як встановлення цього факту має істотне значення для реалізації цілої низки прав людини, включаючи право власності (спадкування), право на повагу до приватного та сімейного життя тощо.
Враховуючи, що заявник не може отримати від закладу охорони здоров'я або судово-медичної установи, що створені за законодавством України, документ встановленої форми про смерть та, відповідно, на його підставі зареєструвати смерть баби - ОСОБА_2 в органах державної реєстрації актів цивільного стану, суд дійшов висновку про задоволення заяви ОСОБА_1 про встановлення факту смерті, що є підставою для державної реєстрації смерті органом державної реєстрації актів цивільного стану.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 263-265, 293, 315, 317, 319 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), заінтересована особа: Комунарський районний у місті Запоріжжі відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (вул. Ситова, буд. 11, м. Запоріжжя, 69104) про встановлення факту смерті - задовольнити.
Встановити факт смерті громадянки України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце народження - с. Іллінка, Троїцького району Луганської області, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Кадіївка (Стаханів), Алчевського району, Луганської області, яка проживала за адресою: АДРЕСА_2 ,причина смерті: набряк головного мозку та хронічна ішемія головного мозку на фоні церебрального атеросклерозу.
Рішення підлягає негайному виконанню.
Оскарження рішення не зупиняє його виконання.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, та набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Веб-адреса цього документу у Єдиному державному реєстрі судових рішеньhttp://reyestr.court.gov.ua/з посиланням на номер справи.
Повний текст рішення складено 21 жовтня 2021 року.
Суддя Комунарського районного суду
міста Запоріжжя Е.Г.Стоматов